Ухвала

від 13.11.2023 по справі 303/10699/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/10699/23

2-з/303/37/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

13 листопада 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Курах Л.В.

при секретарі Немеш Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фонда державного майна України про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову Фонду державного майна України до заступника начальника Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Танинця Івана Васильовича про визнання протиправними дій державного виконавця, спрямованих на реалізацію майна, власником якого є Фонд, скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.09.2023 ЗВП №72550541, шляхом заборони Державному підприємству «СЕТАМ», Мукачівському відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (державним виконавцям), іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, зокрема, Комплексу 1953 року побудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10695565, а також здійснювати будь-які дії, спрямовані на проведення, оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги.

Заявник вказує, що має намір звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дій державного виконавця, спрямованих на реалізацію майна, власником якого є Фонд, скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.09.2023 року.

У відповідності до ч.ч.1,4 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149ЦПК України судза заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заявник вказує, що Державним підприємством «СЕТАМ» організовано проведення електронних торгів з продажу нерухомого майна - Комплексу 1953 року побудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер лоту: 538053, дата проведення аукціону: 13.11.2023 09:00, дата закінчення торгів: 13.11.2023 18:00, дата закінчення подання заявок: 13.11.2023 08:00, стартова ціна: 1791710,00 грн..

У випадкуне вжиттязаходів забезпеченнятакого позову, призведе до втрати державою належної власності, порушення цілісності єдиного майнового комплексу ДП «Мукачівський», знецінення об?єкту приватизації, внаслідок чого Державний бюджет України недоотримає кошти за належне державі майно, наслідком чого буде зрив плану надходження до Державного бюджету України коштів від його продажу.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ч. 3 ст. 151ЦПК України встановленийвичерпний перелік підстав для забезпечення позову, а саме: невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Слід наголосити, що якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Із матеріалів заяви вбачається, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дій державного виконавця, спрямованих на реалізацію майна, власником якого є Фонд, скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.09.2023 року.

Суд відзначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації арештованого майна, слід враховувати правову природу електронних торгів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17 набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації арештованого майна на електронних торгах та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Тому, в залежності від обставин кожних конкретних торгів, завершальним етапом торгів є проведення розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності (розділ Х Порядку), а за наявності для цього визначених Порядком та чинним законодавством України правових підстав, одним з завершальних етапів торгів може бути також визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ ХІ Порядку).

За змістом Порядку реалізації арештованого майна, зупинення електронних торгів за наявності рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна можливе на будь-якому етапі проведення торгів, як до дня торгів, так і після такого дня торгів, до оформлення права власності переможця торгів на придбане майно.

Тому,застосування заходівзабезпечення позовушляхом заборонивчиняти певнідії щодомайна,яке буде предметом електронних торгів по лоту №538053, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Врахувавши предмет спору у даній справі, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії щодо спірного нерухомого майна може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії щодо нерухомого майна Комплексу 1953 року побудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота 538053, є обґрунтованими.

За таких обставин, заява Фонду державного майна України про забезпечення позову задовольняється частково.

У відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючисьст. 149-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фонду державного майна України про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задовольнити частково.

Заборонити Державному підприємству «СЕТАМ», Мукачівському відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (державним виконавцям), іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, зокрема, Комплексу 1953 року побудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10695565, а також здійснювати будь-які дії, спрямовані на проведення, оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча Л.В.Курах