Ухвала

від 11.11.2023 по справі 740/7061/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/7061/23

Провадження № 1-кс/740/1441/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

11 листопада 2023 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

- прокурора ОСОБА_3 ,

- підозрюваного ОСОБА_4 ,

- захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого слідчого відділу Ніжинського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області, є громадянином України, не одружений, має середню освіту, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270300001274 від 19.09.2023,

установив:

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області перебувають об`єднані матеріали кримінальних проваджень, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023270300001274 від 19.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У невстановлений досудовим слідством час, місці та спосіб ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав ручну оборонну гранату Ф-1, що є вибуховим пристроєм, та став зберігати її при собі, без передбаченого законом дозволу з метою збуту.

26.10.2023 року близько 19:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Носівка Ніжинського району, по вул. Б. Хмельницького, 50, в автомобілі марки Volkswagen Passat B5, переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти в сумі 1500 гривень, умисно, без передбаченого законом дозволу, збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки, ручну оборонну гранату Ф-1, що є вибуховим пристроєм.

Досудовим розслідуванням установлено достатньо підстав для підозри ОСОБА_4 у придбанні, зберіганні та збуті вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 09.11.2023 о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 10.11.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який показав, що знайомий ОСОБА_4 , який показував йому два пістолети та гранату, також пропонував останню у нього придбати;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який показав, що зустрів ОСОБА_10 на базарі м. Ніжина, який йому пропонував придбати бойові гранати та показував пістолет;

-протоколом огляду від 26.10.2023, під час якого в ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) вилучено бойову гранату «Ф1» із запалом до неї «УЗРГМ-2», яку він придбав у ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Носівка;

-протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які показали, що 26.10.2023 були запрошені працівниками поліції в якості понятих, перебуваючи у м. Носівка Ніжинського району, де під час огляду у ОСОБА_7 у їх присутності вилучено гранату «Ф1» із запалом до неї «УЗРГМ-2», яку, з його слів, він придбав у ОСОБА_4 в м. Носівка;

-протоколом огляду від 09.11.2023 року, під час якого у ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) вилучено три бойові гранати «РГН» із запалами до них «УЗРГМ-2», які він придбав у ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Хвилівка;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), який показав, що декілька разів домовлявся із ОСОБА_4 про придбання гранат, на що останній погодився та два рази продав йому бойові гранати 26.10.2023 та 09.11.2023 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою слід застосувати з метою запобігання обґрунтованим ризикам, зазначеним у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки після повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, ОСОБА_4 , усвідомлюючи вид та міру покарання, може:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, не бажаючи настання відбування передбаченої законом відповідальності;

-впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань та перешкоджанню досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки йому візуально відома особа зі зміненими анкетними даними, на яку він може незаконно впливати;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є раніше судимим за ч. 1 ст. 263 КК України, хоча в силу ст. 89 КК України судимість у нього погашена, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, а саме збув бойову гранту 26.10.2023 року, на цьому не зупинився і продовжив свою злочинну діяльність та 09.11.2023 року збув ще три предмети, схожі на гранати. При обшуку за місцем проживання та роботи ОСОБА_4 в ході обшуків було вилучено предмети, схожі на вогнепальну зброю (пістолети) та вибухові пристрої, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних з незаконним зберіганням зброї та бойових припасів.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки не зможе запобігти вказаним у даному клопотанні обґрунтованим ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити.

Підозрюваний та захисник не заперечували проти обставин підозри, вказуючи на те, що підозрюваний визнає свою вину у вчиненому, розкаюється, при цьому просили застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації і проживання підозрюваного, просили врахувати його вік.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання.

При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.

Зміст доданих до клопотання доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховується тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме від трьох до семи років позбавлення волі, а також відомості про особу підозрюваного, зокрема, те, що він раніше не судимий, має місце проживання та реєстрації, його вік - 63 роки.

Також суд ураховує, що прокурор довів наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, зможе унеможливити спробам незаконного впливу на свідків.

За таких обставин, підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлені, при цьому встановлені підстави, з урахуванням ризику незаконного впливу на свідків - для застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який є співмірним з існуючим ризиком на цей час, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. 2, 7, 176 - 178, 181, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишення житла за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, із застосуванням електронного засобу контролю, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття під час повітряної тривоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки: прибувати до слідчого та прокурора у цьому кримінальному провадженні, суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали - до 09 січня 2024 року включно.

У разі не виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копії ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, а для виконання - передати Ніжинському РВП ГУ НП в Чернігівській області, який повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого та суд.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повну ухвалу складено і підписано 13 листопада 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1