Вирок

від 13.11.2023 по справі 278/2067/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кп/278/76/23

278/2067/21

В И Р О К

Іменем України

13 листопада 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021060400000195 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого водієм у ТОВ «ДЄДУШКА», зареєстрованого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

П`ятнадцятого лютого 2021 року о 09 годині 25 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автопоїздом у складі вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz Actros 1841», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки «EMTECH PCD-18», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому перевозив комбайн «USER COMBINE JOHN DEERE 9640I WTS 2005 YEAR SER. № НОМЕР_3 » та рухаючись по 146 км автодороги «Київ- Чоп» поблизу с. Кам`янка Житомирського району, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.1, 12.9 б) та вимог дорожнього знака 3.29 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не обрав безпечну швидкість руху в установлених межах, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та особливості вантажу, який перевозив, що позбавило його змоги постійно контролювати рух та безпечно керувати автопоїздом, перевищив максимально допустиму швидкість, встановлену для вказаної ділянки дороги на рівні 50 км/год, рухаючись по автодорозі з двостороннім рухом, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, втратив контроль над безпечним рухом, допустив занос керованого ним транспортного засобу ліворуч внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся лівою боковою виступаючою за межі причепа частиною комбайна, який перебував у якості вантажу в спеціалізованому причепі, з лівою частиною автомобіля марки «VOLVO FH», реєстраційний номер НОМЕР_4 , у складі з напівпричепом марки «KRONE SD27», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «VOLVO FH» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді овального садна вкритого червоно-коричневою кіркою, розташованого вище рівня оточуючої шкіри на межі лобної та тім`яної ділянок зліва, прямокутно-подібного садна в тім`яній ділянці зліва, двох овальних саден в скронево-тім`яній ділянці зліва, темно-червоного крововиливу на м`яких тканинах голови з їх внутрішньої поверхні в лобно-тім`яній ділянці зліва, переломо-вивиху на рівні 5-6 шийних хребців із пошкодженням спинного мозку та темно-червоними крововиливами у місці ушкодження, темно-червоного крововиливу в м`які тканини грудної клітини зліва по біляхребтовій лінії в проекції 1, 2, 3 ребер, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю.

Отже, стороною обвинувачення такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, щиро розкаявся та надав показання, які цілком відповідають висунутому обвинуваченню.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини, винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться висновками експертиз, протоколами слідчих дій та іншими письмовими доказами.

Протоколом огляду місця ДТП від 15.02.2021 із фототаблицею та схемою, з яких убачається, що згадана ДТП сталася на 146 км автодороги М-06, де виявлені транспортні засоби «Mercedes-Benz Actros 1841» з причепом марки «EMTECH PCD-18» на якому перевозив комбайн «USER COMBINE JOHN DEERE 9640I WTS 2005 YEAR SER. НОМЕР_6» та «VOLVO FH» у складі з напівпричепом марки «KRONE SD27».

Водночас на проїзній частині наявний осип, пластикові уламки, лобове скло та передні двері автомобіля, що зображено у схемі ДТП.

Також, під час ОМП на автомобілі «Mercedes-Benz Actros 1841» виявлені та зафіксовані пошкодження правої фари та правого ліхтаря, з`єднувача повітря, електропневмо з`єднувача з причепом, а також механічна деформація лівої частини комбайна. У автомобіля «VOLVO FH» повна механічна деформація та пошкоджене лако-фарбове покриття.

У свою чергу наведені пошкодження цих автомобілів деталізовані у висновку експерта №СЕ-19/106-21/2337-ІТ від 19.05.2021, згідно з яким первинний контакт комбайна, який перебував в якості вантажу на причепі та сідельного тягача «VOLVO FH» відбувся між переднього лівою кутовою частиною сідельного тягача з лівою боковою частиною комбайна. Місце первинного контакту зазначених транспортних засобів розташоване на 146 км автодороги «Київ-Чоп» на смузі руху сідельного тягача в межах осипу (а.к.п. 35-44, 53-65 т. 2).

За даним судово-медичної експертизи №210 від 12.03.2021 у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді овального садна вкритого червоно-коричневою кіркою, розташованого вище рівня оточуючої шкіри на межі лобної та тім`яної ділянок зліва, прямокутно-подібного садна в тім`яній ділянці зліва, двох овальних саден в скронево-тім`яній ділянці зліва, темно-червоного крововиливу на м`яких тканинах голови з їх внутрішньої поверхні в лобно-тім`яній ділянці зліва, переломо-вивиху на рівні 5-6 шийних хребців із пошкодженням спинного мозку та темно-червоними крововиливами у місці ушкодження, темно-червоного крововиливу в м`які тканини грудної клітини зліва по біляхребтовій лінії в проекції 1, 2, 3 ребер, які утворились прижиттєво під час згаданої ДТП, від дії тупого твердого предмету з ребром, не залишивших яких-небудь характерних та специфічних ознак дозволяючих їх ідентифікувати, чим могли бути виступаючі частинами салону вантажного автофургона з силою прикладання необхідною для їх утворення, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю (а.к.п. 45-48 т. 2).

У ході огляду трупа ОСОБА_8 проведеного 25.02.2021 на тілі виявлені та зафіксовані вищезгадані тілесні ушкодження та сліди операції на голові (а.к.п. 49-52 т. 2).

Згідно з висновками експерта №СЕ-19/106-21/2322-ІТ від 10.03.2021, №СЕ-19/106-21/2321-ІТ від 04.03.2021 та №СЕ-19/106-21/2323-ІТ від 11.03.2021 у процесі дослідження технічного стану спеціалізованого причепа марки «EMTECH PCD-18», спеціалізованої вантажної платформи марки «Mercedes-Benz Actros 1841» та сідельного тягача «VOLVO FH» не встановлено ознак технічного характеру, які могли б призвести до раптової відмови або технічної несправності систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху і могли б знаходитися у причинному зв`язку із виникненням аварійної обстановки та даної ДТП (а.к.п. 67-77, 79-92, 94-107 т. 2).

Згідно з протоколом огляду місця події від 25.02.2021 на майданчику тимчасового тримання оглянуто та зроблені заміри причепу «EMTECH PCD-18» та комбайну «USER COMBINE JOHN DEERE 9640I WTS 2005 YEAR SER. № НОМЕР_3 » (а.к.п. 109-112 т. 2).

Під час слідчого експерименту від 14.05.2021 свідок ОСОБА_4 на місці події показав, як рухався автомобіль під його керуванням та автомобіль «VOLVO FH», вказав місце на дорозі, де його почало заносити, місце зіткнення транспортних засобів та між якими частинами відбувся первинний контакт, а також відстань, яку він проїхав після зіткнення (а.к.п. 113-128 т. 2).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/106-21/5261-ІТ від 26.05.2021 дії ОСОБА_4 не відповідали вимогам пунктів 12.1, 12.9 (б), дорожньому знаку 3.29 Правил дорожнього руху України та саме невідповідність дій обвинуваченого в умовах місця пригоди, при заданих вихідних даних вимогам цих правил перебуває у причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням даної ДТП (а.к.п. 129-132 т. 1).

За даними листа Служби автомобільних доріг у Житомирській області №05-03/1137 від 28.04.2021 на місці ДТП наявний дорожній знак 1.37+3.29 (50) «Обмеження максимальної швидкості» (а.к.п. 122 т. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України кримінально карним діянням є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому об`єктивна сторона даного злочину характеризується діяннями, що полягають у порушенні правил безпеки руху та причинним зв`язком між цим порушенням і суспільно-небезпечними наслідками у виді смерті людини.

Вищенаведеними дослідженими судом доказами поза розумним сумнівом було встановлено, що причиною виникнення згаданої ДТП є саме порушення обвинуваченим ОСОБА_4 п. 2.3 б), 12.1, 12.9 б) та вимог дорожнього знака 3.29 Правил дорожнього руху України, про що останній у суді не заперечував.

Разом з тим, судом встановлено, що передбачені ст. 286 КК України суспільно небезпечні наслідки у вигляді загибелі ОСОБА_8 настали саме внаслідок порушення обвинуваченим вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , поза розумним сумнівом, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, вчиненим з необережності, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , 2016 р.н. та ОСОБА_7 , 2008 р.н., виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, повністю добровільно відшкодував потерпілим завдану злочином шкоду, що доводиться відповідними розписками останніх та відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілих.

Не залишає суд поза увагою думку потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які не наполягали на суворості покарання, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є визнання ним своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілим завданої злочином шкоди.

Обставини, які обтяжують ОСОБА_4 покарання відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобігання нових злочинів у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд бере до уваги особу обвинуваченого, його виключно позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, наявність міцних соціальних зв`язків, двох неповнолітніх дітей на утриманні, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сукупність пом`якшуючих покарання обставин, а саме повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, активне сприяння у розкритті даного злочину та добровільне відшкодування потерпілим завданого збитку, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим необережного злочину, позицію потерпілих, які не наполягали на суворості покарання, а також на виконання вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої мета покарання полягає не лише у карі, а й у виправленні засуджених та виходячи з принципу гуманізму, суд вважає, що ОСОБА_4 можливо звільнити від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

При цьому, враховуючи правову позицію прокурора, який просив не призначати ОСОБА_4 додаткове покарання, а також з огляду на те, що останній працює водієм у ТОВ «ДЄДУШКА» та на утриманні якого перебуває двоє дітей, суд дійшов переконливого висновку, що призначення основного покарання без позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами, буде необхідним та достатнім заходом для перевиховання ОСОБА_4 й запобігання вчинення ним нових злочинів, оскільки, кримінальне покарання повинно бути з однієї сторони справедливим балансом між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, усвідомлення винною особою необхідності її понести, а з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи і попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на повне визнання обвинуваченим цивільного позову прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь закладу охорони здоров`я витрат у розмірі 7350 грн 48 коп. на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 суд задовольняє у повному обсязі, оскільки дані вимоги повністю підтверджується довідкою про вартість перебування останнього на лікуванні.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ПАТ «Страхова компанія «Перша», де третя особа є ОСОБА_4 , про стягнення на її користь 219600 грн матеріальної шкоди з виплатою рівними частинами по 6100 грн щомісяця протягом 36 місяців та моральної шкоди у розмірі 73200 грн рівними частинами по 6100 грн щомісяця протягом 12 місяців підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Зі змісту ст. 1168 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 27 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 27.3 цієї статті Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

За приписами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На момент ДТП автомобіль «Mercedes-Benz Actros 1841», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки «EMTECH PCD-18», реєстраційний номер НОМЕР_2 забезпечені страховими полісами №АР/4891509 від 12.10.2020 та №12-24.03.20.00446 від 01.12.2020, а тому шкода підлягає стягненню саме з ПАТ «Страхова компанія «Перша».

Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата станом на 15.02.2021 становила 6000 грн.

Отже, проаналізувавши вказане вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_10 матеріальної шкоди у розмірі 216000 грн з виплатою рівними частинами по 6000 грн щомісяця протягом 36 місяців та моральної шкоди у розмірі 72000 грн з виплатою рівними частинами по 6000 грн щомісяця протягом 12 місяців.

Той факт, що потерпіла не зверталася до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до страховика. Така позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 19.06.2019 у справа №465/4621/16-к.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати пов`язані за проведення експертиз.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Житомирської облдержадміністрації 7350 (сім тисяч триста п`ятдесят) грн 48 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 216000 (двісті шістнадцять тисяч) грн з виплатою рівними частинами по 6000 (шість тисяч) грн щомісяця протягом 36 місяців та моральну шкоду у розмірі 72000 (сімдесят дві тисячі) грн з виплатою рівними частинами по 6000 (шість тисяч) грн щомісяця протягом 12 місяців.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 7747 (сім тисяч сімсот сорок сім) грн 51 коп. витрат на залучення експертів.

Речові докази, а саме:

- автомобіль марки «Mercedes-Benz Actros 1841», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки «EMTECH PCD-18», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «VOLVO FH», реєстраційний номер НОМЕР_4 - повернути власникам або законним володільцям.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілим та цивільному відповідачу, які не були присутні у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: