Рішення

від 16.10.2023 по справі 363/3305/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.10.2023 Справа № 363/3305/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., при секретарі судових засідань Крикун Ю.М. (Мацьовитій Я.В.), за участі представника відповідача адвоката Здрілка Є.Є. в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи EasyCon розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача Адвокатського об`єднання «Юрконсалдінг» в особі адвоката Затворницької О.М. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №87-вк від 11.08.2020 року була прийнята на посаду секретаря навчальної частини до Філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», про що зроблено запис у трудовій книжці. В подальшому, відповідно до наказу №16-к від 16.02.2020 року позивача було переведено на посаду начальника управління з кадрів Філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» та 02.07.2021 року була звільнена за угодою сторін. Однак, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з виплати заборгованості по заробітній платі. Зазначила, що заборгованість із заробітної плати за підприємством станом на 05.07.2021 року складає 40417 грн. 24 коп., а тому позивач вимушений звернутись до суду з відповідним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із невиплаченої заробітної плати за період з серпня 2020 року по липень 2021 року, станом на 26.07.2021 року у сумі 40417,24 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день ухвалення рішення, зобов`язати нарахувати на суму заробітної плати за період з серпня 2020 року по липень 2021 року єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку та стягнути витрати по сплаті судового збору.

13 серпня 2021 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

11 листопада 2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем, крім сумнівних довідок про заборгованість по заробітній платі не надано суду жодного первинного документу, який би підтверджував заборгованість по заробітній платі у його користь, а відповідно його позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Довідки про місце праці та про нарахування та розмір заробітної плати ОСОБА_1 , а також про заборгованість по заробітній платі у його користь були видані ОСОБА_2 в останній день її роботи - 05.07.2021 року та при цьому ще й на майбутнє (станом на 22.07.2021 року) Також, зазначив, що на філію «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» ОСОБА_2 після звільнення та до цього часу не було передано печатку Філії. При цьому, згідно Довідки УДП «Укрінтеравтосервіс» № 1/03-03-1090 від 04.11.2021 року у бухгалтерії центрального апарату управління УДП «Укрінтеравтосервіс» відсутня інформація щодо заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 . З наведеного вбачається, що підписані ОСОБА_3 чи неідентифікованими особами довідки про розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 та заборгованість з такої - видані до дати його звільнення, а відповідно є недопустимими доказами. При цьому вважає, що такі довідки не відповідають дійсності, оскільки печатка Філії до цього часу знаходиться у ОСОБА_4 . Інші позовні вимоги, зокрема про стягнення із УДП «Укрінтеравтосервіс» середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день ухвалення рішення та зобов`язання УДП «Укрінтеравтосервіс» нарахувати на суму заробітної плати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку є похідними від основної, а відповідно не визнаються відповідачем з підстав не визнання основної. Вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на недопустимих доказах, є безпідставними, не відповідають дійсності та суперечать основним принципам цивільного судочинства, а відтак не підлягають задоволенню.

16 грудня 2021 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що відповідачем жодним чином не спростовано доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та не додано жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження своїх заперечень та тверджень, а тому просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою судді від 14 лютого 2023 року за клопотанням представника відповідача призначено розгляд справи в порядку в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

04 квітня 2023 року представник відповідача подав в електронному вигляді за допомогою сервісу «Електронний суд» додаткові пояснення, в яких зазначив, що філія «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» не здійснювала будь-якої освітньої діяльності, зокрема і по підготовці водіїв автомобілів через відсутність акредитації та атестації спеціалістів, що в свою чергу унеможливлює здійснення основної мети філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» та вказує на відсутність ведення господарської діяльності як такої на філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат», і як наслідок безпідставність нарахування заробітної плати працівникам філії, зокрема і позивачу. Отже, на даний час відсутні будь-які підстави для виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період вказаний нею у позовній заяві. Також, слід звернути увагу суду на безпідставне твердження позивачки, що саме Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» несе відповідальність за вчасне нарахування та сплату заробітної плати, а також сплату податків та інших загальнообов`язкових платежів із неї. Таке твердження позивачки спростовується інформацією наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої Філія «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 38757978 - із 16.08.2013 року самостійно перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Центральна державна податкова інспекція (Центральний район м. Маріуполь), а отже є самостійним платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) та єдиного соціального внеску (ЄСВ). У даній справі відповідач повністю заперечує наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 , оскільки така нараховувалася безпідставно без виконання нею будь-якої роботи. При цьому зазначив, що в УДП «Укрінтеравтосервіс» відсутні бухгалтерські та інші документи, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу) ОСОБА_1 . Отже, лише у випадку ухвалення судом рішення про стягнення на користь позивачки заробітної плати у розмірах та за період, яких вона вимагає і невиконання такого рішення відповідачем, у позивачки виникне право вимагати нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) на такі розміри заробітної плати. На даний час позовна вимога про нарахування та сплату єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є в будь якому випадку передчасною. УДП «Укрінтеравтосервіс» категорично заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, а відповідно і проти стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В той же час, у випадку стягнення заробітної плати на користь позивачки, вважаємо, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен становити не більше 10% від розміру стягнутої заробітної плати, оскільки відповідач намагався встановити наявність заборгованості по заробітній платі, однак підтверджуючі документи про наявність такої - відсутні як в юридичної особи, так і у Філії. З огляду на вищевикладене, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на недопустимих доказах, є безпідставними, не відповідають дійсності та суперечать основним принципам цивільного судочинства, а відтак не підлягають задоволенню, тому просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, із зазначених у відзиві та додаткових поясненнях підстав. У відповідача відсутня інформація щодо заборгованості по заробітній платі перед позивачем, а тому відсутні підстави виплати такої. При цьому зазначив, що відповідач не звертався до уповноважених органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , службового розслідування з приводу повідомлених відповідачем фактів також проведено відповідачем не було. Зауважив, що не оспорює перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Філією «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат».

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 87-вк від 11.08.2020 року була прийнята на посаду секретаря учбової частини Філії «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», та відповідно до наказу № 16-к від 16.02.2021 року переведена на посаду начальника управління з кадрів Філії «Донецький обласний державний автомобільний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» з 17.02.2021 року, про що зроблено записи в трудовій книжці.

Відповідно до наказу № 28-К від 26.07.2021 року ОСОБА_1 звільнено на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін

Згідно довідки № 38 від 05.07.2021 року виданої т.в.о. директора Філії Теплинською Р.А., ОСОБА_1 працювала у Філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» на посаді секретаря учбової частини з 12.08.2020 року по 16.02 2021 року та на посаді начальника управління з кадрів з 17.02.2021 року по 26.07.2021 року, що також підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Згідно штатного розпису Філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат», затвердженого в.о. генерального директора УДП «Укрінтеравтосервіс» Омельченком П.М., станом на 01.09.2020 року штат працівників Філії затверджено в кількості 9 осіб з загальним місячним фондом оплати праці 89 918,00 грн., в тому числі за посадою «начальник управління з кадрів», яку з 17.02.2021 року займала позивач, встановлено посадовий оклад в розмірі 11 242,00 грн.

З довідок Філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат», підписаних т.в.о. директора Філії Теплинською Р.А. встановлено, що заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 станом на 26 липня 2021 року становить 40 417,24 грн., середньоденна заробітна плата за період з 01.05.2021 року по 30.06.2021 року складає 548,39 грн.

25.08.2021 року ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці було направлено звернення щодо порушень норм чинного законодавства з питань своєчасності виплати заробітної плати відповідачем.

Листом від 09.09.2021 року № 04.1/Р-192Д Східним міжрегіональним управлінням ДСУ з питань праці позивача було повідомлено, що звернення позивача щодо невиплати заробітної плати та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування керівництвом відповідача спрямоване до ДПС у Донецькій області для реагування в межах повноважень.

Згідно індивідуальних відомостей щодо застрахованої особи, які містяться в реєстрі застрахованих осіб (форма ОК-5) вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з Філією з серпня 2020 року по липень 2021 року та їй була нарахована заробітна плата, відомості щодо нарахування та сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Філією за період з серпня 2020 року по липень 2021 року щодо позивача відсутні.

Також слід зазначити, що наказом від 16.02.2021 року № 43-ВК у зв`язку зі звільненням з роботи директора Філії «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» ОСОБА_5 тимчасово з 23.02.2021 року виконання обов`язків директора Філії було покладено на ОСОБА_2 .

05.07.2021 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за угодою сторін на підставі наказу № 140-ВК від 22.06.2021 року.

Наказом від 05.07.2021 року № 157-вк тимчасово виконання обов`язків директора Філії було покладено на ОСОБА_6 , при цьому відповідним Наказом зобов`язано останнього провести інвентаризацію на Філії та скласти акт-прийому-передачі справ, а також отримати основну печатку філії, ключі від бухгалтерської програми, установчі та інші документи, які стосуються діяльності Філії від ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається із листа Філії від 30.09.2021 року № 61 інформація щодо видачі, зокрема ОСОБА_1 , трудових книжок, своєчасність виплати заробітної плати та податків відсутня, а будь-яка інформація при звільненні ОСОБА_2 на філію не передавалась.

Згідно п.3.1. Положення про Філію, Філія є структурним підрозділом Підприємства, який входить в мережу підприємства по наданню фізичним та юридичним особам послуг в сфері автомобільного транспорту та автомобільних перевезень. Основним напрямом діяльності Філії в даній сфері є надання освітніх послуг, здійснення навчання кадрів для підприємств, установ організацій, а також за індивідуальними замовленнями фізичних осіб, здійснення іншої господарської діяльності та виконання завдань, що можуть покладатися на Філію Підприємством згідно окремих доручень та розпоряджень.

Філія не є юридичною особою, виступає у взаємовідносинах із іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі державними органами, від імені Підприємства, відповідно до наданих доручень та довіреностей, в межах визначених Підприємством та дозволених чинним законодавством (п.3.3. Положення).

Зобов`язання набуті Філією згідно наданих Підприємством доручень та довіреностей, або існуючі відповідно до законодавства, є зобов`язаннями Підприємства, відповідальність за які Філія від імені Підприємства несе в межах та у спосіб визначені Підприємством та передбачені чинним законодавством (п.3.6. Положення).

Водночас, згідно положення про Філію, остання також має право провадити інші види господарської діяльності, окрім надання освітніх послуг, перелік яких визначений п.4.4 Положення.

Пунктом 7.1 Положення визначено, що структура і штатний розмір Філії встановлюється виходячи з задачі функцій з урахуванням робіт, що виконуються.

Відповідно до пп.9.3.6 Положення контроль фінансово-господарської діяльності Філії здійснюється підприємством шляхом проведення відповідних перевірок у встановленому порядку.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» регламентовано, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин, втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати. Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Крім того, слід зауважити, що відповідач не оскаржує факт наявності трудових відносин між позивачем та Філією «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат», тому враховуючи той факт, що працівник є завідомо слабшою стороною, ніж роботодавець у трудових відносинах, за відсутності факту оскарження самого факту працевлаштування, позивач, зважаючи на посаду яку він займав, не має знати порядок оформлення роботодавцем відповідних документів, зокрема довідок щодо наявності боргу по заробітній платі, порядку внесення записів до трудової книжки тощо, в додаток до того факту, що будь-які невідповідності дій, вчинених з боку осіб Філії, які були уповноважені відповідачем на здійснення управління вказаною Філію, вимогам чинного законодавства України жодним чином не впливають саме на факт наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

Відтак, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України, на спростування обставин викладених у позовній заяві, а саме документів на підтвердження сплати позивачу заробітної плати за спірний період, або відсутності підстав для нарахування та сплати останньої.

Так відсутність у відповідача відомостей щодо заборгованості по заробітній платі позивачу не є доказом сплати останньої.

Також за встановлених судом обставин лист РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області від 17.12.2021 року № 31/5-64-д про те, що станом на 16.12.2021 року Філія як заклад з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів на території обслуговування РСЦ НСЦ МВС в Донецькій області не зареєстрована, сам по собі не доводить відсутність будь-якої господарської діяльності Філії протягом 2020-2021 років.

Окрім того, відповідачем не надано суду доказів які б підтверджували той факт, що на Філії відсутні відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати окремим працівникам, в тому числі і позивачу, зокрема, акти за результатами інвентаризації, акти службового розслідування, заяви про скоєння кримінального правопорушення, службові записки тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено порушення його трудових прав щодо отримання належних йому при звільненні виплат відповідачем, а тому вимога про стягнення заборгованості по заробітній платі є такою, що підлягає задоволенню.

Тож з відповідача Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 40 417 грн. 24 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 розділу 4 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Повний розрахунок з позивачем Філією «Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат» не проведено.

У матеріалах справи міститься довідка Філії про середній заробіток, відповідно до середньоденна заробітна плата позивача становить 548 грн. 39 коп.

Затримка розрахунку при звільненні відбулась в період з 27 липня 2021 року по 16 жовтня 2023 року (день ухвалення судового рішення по справі) та складає 574 робочих днів. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 314 775,86 грн. (548,39 грн. * 574 р.д. = 314 775,86 грн.).

При цьому слід зауважити, що відшкодування, яке сплачується за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України не відповідає ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за виконану роботу, а за затримку розрахунків при звільненні. Тому відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.

Метою законодавчого регулювання умов відшкодування працівнику за час затримки усіх виплат при звільненні є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема, захист працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак, у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. У трудових відносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи права відповідно до ч.3 ст. 13 ЦК України не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнав внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року (справа № 761/9584/15-ц у пункті 87 прописано, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду доходить до висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.

При цьому, зменшення суми відшкодування залежить від розміру недоплаченої роботодавцем суми. Істотним є період затримки (прострочення) невиплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум. Також Велика Палата у зазначеній вище постанові зазначає, що враховувати необхідно ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Так розмір простроченої заборгованості відповідача перед позивачем щодо виплати їй при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення, становить 40 417 грн. 24 коп. Вбачається, що сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні складає 314 775,86 грн., та не є співмірною з заборгованістю відповідача по заробітній платі. Тож враховуючи розмір недоплаченої роботодавцем суми, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, а також тривалий розгляд справи судом, що було викликано окрім іншого також військовою агресією Російської Федерації проти України та неявкою сторін у судове засідання протягом тривалого часу, беручи до уваги правові позиції Великої Палати прописані у постанові від 26 червня 2019 року суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України позивачу до суми основної заборгованості - 40 417 грн. 24 коп.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати на суму заробітної плати за період з серпня 2020 року по липень 2021 року єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахованаособа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до вимог абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, утому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Нормою абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1(крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Абзацом 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники, зазначені у пункті 1частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено право застрахованої особи вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Згідно наданої позивачем довідки за формою ОК-5, у період з жовтня 2020 року по липень 2021 року позивач перебувала у трудових відносинах з Філією, однак єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне за позивача не сплачувався.

Оскільки позивач має право вимагати виконання наведених вище вимог закону та реалізував це право, звернувшись до суду з позовом, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати на суму заробітної плати позивачу єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів, за період з вересня 2020 року по березень 2021 року, оскільки відповідно до наданих суду документів заробітна плата за ці місяці була виплачена позивачу.

Щодо зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити суми єдиного внеску за серпень 2020 року та період з квітня 2021 року по липень 2021 року, суд зазначає, що відповідно до вимог абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», саме момент фактичної виплати заробітної плати, є тією обставиною, яка зумовлює виникнення у роботодавця обов`язку зі сплати єдиного соціального внеску.

Таким чином, оскільки заробітна плата за серпень 2020 року та період з квітня 2021 року по липень 2021 року позивачем фактично не отримана, вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити єдиний внесок в цій частині є передчасною.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. В зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1437 грн. 67 коп., виходячи з розрахунку: 7 місяців (розмір задоволених позовних вимог) * 908,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 12 місяців (розмір заявлених позовних вимог) = 529,67 грн. + 908,00 грн. = 1437 грн. 67коп., також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з серпня 2020 року по липень 2021 року в розмірі 40 417 (сорок тисяч чотириста сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 24 копійки.

Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 40 417 (сорок тисяч чотириста сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 24 копійки.

Зобов`язати Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з вересня 2020 року по березень 2021 року єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частинні стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 67 копійок.

Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Українське державне підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», ЄДРПОУ 21536845, юридична адреса: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Київська, 50, фактична адреса: м. Київ, пр.-т Науки, 57.

Суддя Д.А. Свєтушкіна