Ухвала

від 13.11.2023 по справі 382/1812/23

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1812/23

Провадження № 2/382/548/23

У Х В А Л А

13 листопада 2023 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали справи № 382/1812/23 за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Карповича Володимира Дмитровича до Яготинської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, відповідно до вимог якого просить:

- встановити, що ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно, після смерті матері- ОСОБА_2 , а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою; АДРЕСА_1 , загальною площею- 75,8 кв. м, житлова площа- 57 кв. м, вартістю 86 000 грн - земельну ділянку площею 4,32 га, кадастровий номер: 3225583000:08:009:0019 вартістю 120 000 грн, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована за адресою: Київська область, Яготинський район ( на даний час Бориспільський район) Лемешівська сільська рада (Лемешівська територіальна громада).

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Позовна заява та додані документи не містять доказів неможливості реалізації позивачкою своїх спадкових прав на майно в позасудовому порядку безпосередньо через органи нотаріату.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження; про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, що також узгоджується з положенням п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.

Позивачка, ставлячи питання про визнання за нею у судовому порядку права власності у порядку спадкування, має вказати на правові підстави її звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку та надати письмову відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови.

Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.01.2019 у справі № 2-390/2006.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з указаним позовом (про визнання права власності на майно в порядку спадкування) має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Також, як вбачається із п. 9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Разом з тим, такої передбаченої законом відмови у вчиненні нотаріальної дії матеріали позовної заяви не містять, тобто відсутні посилання на обставини, що до подання позову позивачка зверталася до нотаріуса взагалі, як і не надано доказів, які б вказували на те, що права, свободи та законні інтереси позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, кимось порушені, не визнаються або оспорюються.

Крім цього, dідповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Як вбачається із позовної заяви, її підписано та подано до суду представником позивача адвокатом Карповичем В. Д., при цьому у позовній заяві відсутні відомості адреси електронної пошти сторін, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи.

Згідно із ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Об`єктом справляння судового збору у цьому випадку є подана фізичною особою до суду позовна заява, яка містить вимоги як майнового характеру, так і немайнового характеру.

За подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній позовній заяві позивачкою заявлено дві вимоги майнового та одна немайнового характеру, тому позивачці необхідно сплатити судовий збір в сумі 2060 грн (ціна позову 206 000 грн) та 1073,60 грн. Однак, до матеріалів позову надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2596 грн.

Отже позивачці необхідно доплатити судовий збір у розмірі 537,6 грн та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях

Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Яготинська міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA788999980313101206000010860

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Яготинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків шляхом її приведення у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Карповича Володимира Дмитровича до Яготинської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Нарольський