Рішення

від 13.11.2023 по справі 692/275/23

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/275/23

Провадження № 2/692/104/23

13.11.23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року смт Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

з участю: секретаря с/з Савенко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Пилипенка Р.Б. ,

представника відповідачів Передерія В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, а також визнання недійсною відмови від спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Драбівського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, а також визнання недійсною відмови від спадщини.

І. Зміст позовних вимог та заперечень учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_8 , у шлюбі народились діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивач вказала, що на момент смерті разом з дітьми проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_8 та фактично вступила у спадщину. Натомість її свекруха ОСОБА_5 та брат померлого ОСОБА_4 з ОСОБА_8 не проживали. При цьому ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса з заявою про відмову від належної їй частки у спадковому майні на користь іншого свого сина - ОСОБА_4 понад встановлений законом шестимісячний термін. Так само ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини у зв`язку з відмовою своєї матері ОСОБА_5 від спадкування з порушенням строків.

Зазначила, що 09.11.2022р. приватним нотаріусом Кравченком С.В. спадкоємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було видано свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_8 з визначенням частки кожного з них. Вказала, що зверталась до приватного нотаріуса Кравченка С.В. з зауваженнями з приводу пропущення спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 шестимісячного строку для прийняття спадщини, але той повідомив її, що з 29 червня 2022 року діють зміни щодо строків оформлення спадщини під час дії воєнного стану і вказаний строк продовжено до 10 місяців (п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»).

Позивач з цим не погоджується та вважає, що приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В. було незаконно видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 , оскільки спадкоємець першої черги ОСОБА_5 пропустила встановлений термін на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавця - ОСОБА_8 , а саме в шестимісячний термін не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а звернулась лише 30.08.2022. Також з пропущенням шестимісячного строку ОСОБА_5 подала 28.10.2022р. заяву про відмову від належної їй частки у спадковому майні на користь іншого свого сина - ОСОБА_4 , який 28.10.2022р., також із суттєвим запізненням, подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Посилаючись на постанову ВС у справі № 676/47/21, вважає, що п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яким керувався нотаріус при видачі свідоцтв, суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Оскільки відповідачі не зверталися до суду із відповідним позовом про визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини, - видачею нотаріусом свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_4 з пропущенням терміну на вступ у спадщину порушено її права на отримання більшої частки у спадковому майні після смерті її чоловіка - ОСОБА_8 .

Тому позивач просить суд визнати недійсною відмову ОСОБА_5 від спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_4 , а також визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2022 року, реєстраційні №№ 1228-1241, які видані приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., в частині спадкування ОСОБА_4 частки майна ОСОБА_8

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 30.03.2023р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05.06.2023р. задоволено клопотання представників сторін та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченка Сергія Валерійовича та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області. Також витребувано копії спадкових справ після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 19.07.2023р. підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду.

Окрім того судом виносились ухвали про участь представників сторін у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Також стороною позивача було долучено матеріали промови у судових дебатах.

Окрім того, ухвалою суду від 05.04.2023р. за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову було накладено арешт на успадковане після смерті ОСОБА_8 майно відповідача ОСОБА_4 та заборонено ОСОБА_4 вчиняти дії щодо відчуження на користь третіх осіб, проведення нотаріального оформлення та/або передачі в банківську заставу (іпотеку) спірного спадкового майна, вказаного в ухвалі суду.

ІІІ. Зміст заперечень учасників справи.

Від відповідача ОСОБА_5 в адвоката особі її представника Передерія В.Г. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач з наведеним у позові обґрунтуванням вимог позивача не погодилась та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказала, що з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, а згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. З урахуванням постанови КМУ №164 строк для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , в режимі військового стану продовжено до 30.10.2022. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 звернулись до приватного нотаріуса Кравченка С.В. 28.10.2022р. з заявами про відмову від прийняття спадщини та про прийняття спадщини відповідно, тому відповідачі реалізували своє право в межах строку визначеного пунктом 3 постанови КМУ № 164. Також вказала, що діяльність нотаріусів та усі сфери життєдіяльності громадян, через повномасштабне вторгнення рф на територію України, зазнали певних змін, в тому числі війна вплинула і на процес спадкування. Це призвело до того, що Кабінет Міністрів України, як орган виконавчої влади, намагаючись забезпечити реалізацію спадкових прав, в тому числі і в діяльності нотаріусів, оскільки тривалий час були відключені державні реєстри, прийняв постанову, яка в строках прийняття спадщини та відмови від прийняття спадщини, має розбіжності з строками визначеними статтями 1270, 1272 ЦК України, однак за своєю природою є необхідною для забезпечення реалізації громадянами спадкових прав. На момент реалізації відповідачами своїх спадкових прав, постанови Верховного Суду у справі №676/47/21 не було, відповідачі її учасниками не були, тому про обставини справи знати не могли. Вважає, що слід застосувати статтю 58 Конституції України: «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення». Також вказує, що позивач просить визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав невірного застосування строків у спадковому процесі, що дає підстави вважати, що основна мета позивача це є позбавлення відповідачів права на спадщину.

Від відповідача ОСОБА_4 до суду відзив на позов не надходив.

Третьою особою - приватним нотаріусом Кравченком С.В. подано до суду пояснення третьої особи, відповідно до змісту яких приватний нотаріус Кравченок С.В. з доводами позивача ОСОБА_1 не згідний у зв`язку з тим, що позивачем не враховано норми цивільного законодавства на час дії воєнного стану, а саме:

-ст. 64 Конституції України (в умовах воєнного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень);

-ст.ст. 121, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надає правовий статус та повноваження обмежувати права і свободи громадян);

-ст. 7 ЗУ «Про нотаріат» (нотаріуси у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України);

-п.3 Указу Президента України, який затверджено Законом № 2102/ІХ від 24.02.2022 також передбачено обмеження прав та свобод громадян.

Звернув увагу, що пунктом 3 постанови КМУ №164 від 28.02.2022р. встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Крім того, постановою КМУ №719 від 24.06.2022р. на момент подачі заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було продубльовано десятимісячний термін на прийняття спадщини. Зазначив, що враховуючи відсутність заперечень зі сторони інших спадкоємців, ОСОБА_5 28.10.2022р. відмовилась від належної їй частки на користь брата померлого - ОСОБА_4 , а той прийняв спадщину. Заяви було подано в межах десятимісячного строку, визначеного п.3 постанови КМУ №164. Уточнив, що сторони неодноразово звертались до нього з питань оформлення спадщини та про розподіл спадкового майна протягом півроку з моменту смерті спадкодавця. Їм було роз`яснено і зміни норм права під час воєнного стану, заперечень проти того, що строк півроку з моменту смерті ОСОБА_8 пройшов у позивача були відсутні. Просив суд у позові відмовити.

ІV. Позиції сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 як позивач та законний представника третьої особи неповнолітнього ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала. Пояснила, що разом з дітьми проживала з спадкодавцем ОСОБА_8 на момент його смерті. Натомість відповідач ОСОБА_5 на день смерті не проживала разом з позивачем та ОСОБА_8 , тому для прийняття спадщини відповідач повинна була звернутись з відповідною заявою до нотаріуса. ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса під кінець додаткового строку, наданого у зв`язку з військовим станом і успадкувала частку у майні, яка, на думку позивача, належить їй та її дітям. Вважала, що відповідач ОСОБА_4 не повинен отримувати частки у спадковому майні померлого.

Представник позивача адвокат Пилипенко Р.Б. підтримав позицію позивача. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача. Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина, що складається з частки у статутному капіталі ФГ «Правда2»,а також часток у нерухомому майні та транспортних засобах. У спадкові права фактично вступили дружина - позивач по справі та діти померлого, оскільки спільно проживали з ОСОБА_8 на момент смерті. Відповідачі на момент смерті з померлим не проживали, що підтверджується актом обстеження житла, наявним у матеріалах справи. Тому відповідачі мали подати заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців - у строк до 29.06.2022р., однак протягом встановленого строку заяви про вступу спадщину не подали. Заява про відмову від спадщини на користь іншого свого сина відповідачем ОСОБА_5 подана 28.10.2022р.- тобто з пропущенням шестимісячного строку, який є присічним. Вважав, що факт подання такої заяви свідчить про визнання ОСОБА_5 відсутності факту прийняття спадщини за фактичним проживанням із спадкодавцем однією рожиною у домоволодінні по АДРЕСА_1 .Також відповідачами не подано заяви про надання додаткового строку на прийняття спадщини. Вважав, що нотаріус Кравченок С.В. розглянув заяви відповідачів з порушенням законодавства та незаконно передав спадкові права ОСОБА_4 , оскільки вчинив такі дії з порушенням термінів, тому його дії є незаконними, а видані документи - недійсні. Вказав, що постанова КМУ №719 щодо продовження строку прийняття спадщини на 4 місяці, на яку поряд з іншим посилався у своїх поясненнях приватний нотаріус Кравченок С.В., не набрала чинності станом на останній день шестимісячного строку вступу у спадщину спадкоємцями ОСОБА_8 . Не погоджується з позицією нотаріуса та відповідачів щодо установлення 10-місячного строку на прийняття спадщини в умовах воєнного стану. При цьому посилався на Постанову Верховного Суду по справі №679/47/21 щодо визначення ієрархії актів цивільного законодавства, зазначивши, що Верховний Суд відкидає можливість застосування 10-місячного строку на прийняття спадщини в умовах воєнного стану, передбаченого п. 3 постанови КМУ №164 і наполягає на застосуванні 6- місячного строку, встановленого ЦКУ. Тому вважав, що нотаріус не мав права видавати свідоцтва про право на спадщину на ім`я відповідача ОСОБА_4 . Також вказав на правову позицію по справі № 444/2314/17 щодо відмови спадкоємця від спадщини у разі, коли спадкоємець пропустив строк прийняття спадщини., Зазначив, що у разі невизнання дій нотаріуса щодо прийняття заяв від відповідачів про прийняття спадщини та щодо видачі свідоцтв про право на спадщину незаконними позовні вимоги про скасування вищевказаних свідоцтв втрачають сенс. Звернув увагу на принцип «суд знає закони», який має бути застосований судом. Просив позов задовольнити.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги позивача та вказав, що відповідач ОСОБА_5 з ними не проживала, пропустила строк на прийняття спадщини хоча про час відкриття спадщини знала. Звернув увагу на ієрархію актів цивільного законодавства вважав позовні вимоги обґрунтованими.

У судовому засіданні представник 3 особи - органу опіки та піклування позовні вимоги підтримала оскільки на її думку порушено майнові права неповнолітнього ОСОБА_7 .

У судові засідання відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не з`явилися, їх представник адвокат Передерій В.Г. проти задоволення позовних вимог заперечував. Звернув увагу на покази свідків, які не орієнтуються у розташуванні кімнат будинку ОСОБА_1 . Зазначив, що у разі задоволення позову перерозподіл майна не відбуватиметься, оскільки існує заява ОСОБА_5 і вона прийме свою частку спадщини після смерті сина. Вважав дії нотаріуса Кравченка С.В. щодо визначення додаткового строку (4 міс) на прийняття спадщини законними, оскільки такий строкдіяв на підставі постанови КМУ №164, прийнятої в умовах воєнного стану, коли не працювали реєстри. Дана постанова не порушує нічиї права. ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом подачі заяви, на що мала право протягом 10 місяців, а ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини у той же день.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що знайома з сім`єю сторін по справі. Зазначила про схильність відповідача ОСОБА_5 до сварок. Вказала, що ОСОБА_5 з спадкодавцем ОСОБА_8 по АДРЕСА_7 на момент смерті не проживала, жила за іншою адресою - по АДРЕСА_2 , а відповідач ОСОБА_4 проживає у с. Митлашівка. Вказала що підписувала акт обстеження будинку, точну дату не пам`ятає, житловий будинок відвідувала, на вигляд, речей ОСОБА_5 у будинку не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_5 ніколи на проживала у одному будинку з ОСОБА_8 . Вказала, що акт обстеження будинку підписувала, будинок не оглядала, назвала розташування кімнат будинку та наголосила, що ОСОБА_5 у будинку не проживала і її речей там бути не могло.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_5 з ОСОБА_8 у його будинку по АДРЕСА_2 не проживала, також з ним не проживав брат померлого ОСОБА_14 . Відповідачі мають свої будинки. ОСОБА_5 - по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 - у сусідньому селі.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїхви мог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

V. Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , виданого 12.10.2002р. виконкомом Драбове-Барятинської сільської ради Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 одружились 12.10.2002р., після одруження прізвище дружини ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 05.07.2011р., виданого виконкомом Драбове-Барятинської сільської ради Драбівського району Черкаської області, батьками ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 15.05.2003р., виданого виконкомом Драбове-Барятинської сільської ради Драбівського району Черкаської області, батьками ОСОБА_6 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 04.01.2022р. Драбівським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Черкаси.

Відповідно до копії виписки №224697511238 від 11.01.2022р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство «Правда2» має код 40223011, місцезнаходження с. Драбове-Барятинське, вул. Нахімова, 35, ОСОБА_1 вказана керівником.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1194 від 07.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В.,спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/10 (закреслено написано 1/5 - одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/10 (закреслено написано 1/5 - одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/10 (закреслено написано 1/5 - одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/10 (закреслено написано 1/5 - одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/10 (закреслено написано 1/5 - однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/10 (закреслено написано 1/5 - одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки у статутному капіталі у розмірі 9120 грн. ФГ «Правда2», вартість успадкованого майна становить 1824 грн., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку видано ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частку у статутному капіталі ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_5 виданого 07.11.2022р. приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., ОСОБА_1 є тим з подружжя, яка пережила чоловіка ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , їй належить частка у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу, спільне сумісне майно подружжя складається з частки у статутному капіталі ФГ «Правда2» у розмірі 18240 грн., вартість спадкового майна становить 9120 грн.

Відповідно до копії заяви №119, що надійшла 28.10.2022р. до Приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Кравченка С.В. у спадковій справі № 15/2022, ОСОБА_4 спадщину, яка залишилась після смерті рідного брата ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 приймає, заява подана особисто, спадкоємцю роз`яснено положення ЦК України щодо спадкування.

Відповідно до копії заяви №120, що надійшла 28.10.2022р. до Приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Кравченка С.В. у спадковій справі № 15/2022, ОСОБА_5 відмовляється від прийняття спадщини та не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_8 на користь іншого спадкоємця - рідного брата померлого ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1241 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В.,спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки у статутному капіталі у розмірі 9120 грн. ФГ «Правда2», вартість успадкованого майна становить 1824 грн., свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_4 , свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частку у статутному капіталі ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1228 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку нежилого приміщення магазина видано ОСОБА_4 , свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку нежилого приміщення магазину ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1229 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки нежитлової будівлі магазину, що знаходиться в АДРЕСА_4 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частку нежитлового приміщення магазина видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку нежитлового приміщення магазина ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1230 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки нежитлового приміщення магазину, що знаходиться в АДРЕСА_5 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частку нежитлового приміщення магазина видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - 07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку нежитлового приміщення магазину ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1231 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток, його син ОСОБА_6 на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток, його син ОСОБА_7 - на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток та його рідний брат ОСОБА_4 на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток, у тому числі з урахуванням 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з 175/1000 часток комплексу що знаходиться в АДРЕСА_1 . Свідоцтва про право на спадщину на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток нежитлового приміщення магазина видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р., ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 35/1000 (тридцять п`ять тисячних) часток нежитлового приміщення магазина ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1232 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/5 частку нежитлового приміщення будинку видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частку житлового будинку ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1233 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,6619 га, кадастровий номер 7120683600:01:001:1126, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_6 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/5 частку земельної ділянки видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частку земельної ділянки ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1234 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки легкового автомобіля HYUNDAI модель SANTAFE, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки легкового автомобіля видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку легкового автомобіля ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1235 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки мотоцикла марки SPARK модель SP110С-2, реєстраційний номер НОМЕР_7 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки мотоцикла видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку мотоцикла ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1236 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 ( одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки фургону малотонажного марки VOLKSWAGEN, модель LT35, реєстраційний номер НОМЕР_8 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки фургону малотонажного видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку фургона малотонажного ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1237 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки самоскиду марки КАМАЗ, модель 55102, реєстраційний номер НОМЕР_9 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки самоскида видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку самоскида ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1238 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки самоскиду марки САЗ, модель 3507, реєстраційний номер НОМЕР_10 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки самоскида видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку самоскида ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1239 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки причіпу ГКБ, модель 817, реєстраційний номер НОМЕР_11 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки причіпу видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку причіпу ще не видано.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1240 від 09.11.2022р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В., спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1 - на 1/5 - (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_6 на 1/5 (одну п`яту) частку, його син ОСОБА_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку та його рідний брат ОСОБА_4 на 1/5 - (одну п`яту) частку, у тому числі з урахуванням 1/5 (однієї п`ятої) частки, від якої відмовилась мати - ОСОБА_5 , та його батько ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 - на 1/5 (одну п`яту) частку. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки причіпу СЗАП, модель 8527, реєстраційний номер НОМЕР_12 . Свідоцтва про право на спадщину на 1/10 частки причіпу видано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 -07.11.2022р, ОСОБА_7 -07.11.2022р. та ОСОБА_6 -07.11.2022р., свідоцтво про право на спадщину на 1/10 частку причіпу ще не видано.

Відповідно до копії Акту обстеження житла від 12.12.2022р. комісією у складі старости с. Драбове-Барятинське Ю.Бондаря, гр. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у присутності власника 1/5 будинку ОСОБА_1 , було проведено обстеження будинку по АДРЕСА_1 . Встановлено, що у ньому зареєстрований власник 1/5 частки будинку ОСОБА_6 . Також у будинку перебуває на реєстраційному обліку з 2009р. ОСОБА_5 , яка з часу реєстрації у будинку не проживала, постійних речей, які б свідчили про її проживання у будинку не виявлено. Комісією встановлено, що ОСОБА_5 постійно проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 .

Відповідно до копії Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб виконавчого комітету Драбівської селищної ради №21 від 10.01.2022р. виданої ОСОБА_1 до складу сім`ї зареєстрованих у будинку за адресою: АДРЕСА_2 входять ОСОБА_1 , голова сім`ї, ОСОБА_7 - син, ОСОБА_6 - син, усього 3 особи.

Інших доказів стороною позивача не надано.

Відповідно даних копії спадкової справи №222/2022 після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , вона заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. на підставі заяви ОСОБА_5 від 17.08.2022р., яка відмовилась від прийняття спадщини на користь сина померлого - ОСОБА_4 та просила виділити її частку у спільному майні подружжя, та заяви ОСОБА_4 від 17.08.2022р., який спадщину після померлого прийняв. Також про прийняття спадщини після смерті діда ІНФОРМАЦІЯ_10 подав ОСОБА_6 .

Відповідно даних копії спадкової справи № 15/2022 після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. на підставі заяви від 13.05.2022 його дружини ОСОБА_17 , яка спадщину прийняла. Відповідно до копії довідки виконкому Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області №235 від 13.05.2023 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 перебував на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_2 та разом з ним на обліку перебували дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_7 та син ОСОБА_6 . Вказано, що фактично родина ОСОБА_8 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно заяви ОСОБА_1 від 07.11.2022р., вона просить видати свідоцтва про право власності на частку у праві спільної сумісної власності та стверджує що іншими спадкоємцями є ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , батько померлого, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 - мати померлого, яка відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4 - рідного брата померлого. Інші спадкоємці відсутні.

Також у матеріалах спадкової справи наявна зава ОСОБА_5 від 30.08.2022р. про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_8 , заява ОСОБА_5 від 28.10.2022 про відмову від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_4 , заява ОСОБА_4 від 28.10.2022р. про прийняття спадщини та заява ОСОБА_6 від 28.10.2022 про прийняття спадщини після смерті батька. Окрім того у матеріалах наявні копії свідоцтв про право власності та свідоцтв про право на спадщину за законом №1181-1222 видані 07.11.2022р. та №1228-1241, видані 09.11.2022р.; заява ОСОБА_4 про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/5 частку майна та копії, де той вказав іншими спадкоємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , батька померлого, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 .

Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №72932323 від 22.06.2023р. та №70570253 від 09.11.2022р., у спадковій справі № 15/22, заведеній приватним нотаріусом Золотоніського району Кравченком С.В. після смерті ОСОБА_8 було видано свідоцтва про право на спадщину у кількості 56 шт., номери в реєстрі нотаріальних дій - 1181-1222 та 1228-1241.

VІ. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно достатті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною другоюстатті 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вважає дії саме приватного нотаріуса Кравченка С.В. щодо прийняття заявивід відповідача ОСОБА_5 28.10.2022р. про відмову від прийняття спадщини та прийняття заяви від відповідача ОСОБА_4 28.10.2022р. про прийняття спадщини - протиправними, оскільки такі заявизареєстровано з пропущенням встановленого ЦК України шестимісячного строку.Також позивач вважає, що відмова ОСОБА_5 від спадщини підлягає визнанню недійсною в судовому порядку саме з огляду на порушення нотаріусом приписів ст. 1273 ЦК України під час її прийняття. Крім цього, вважає, що нотаріусом було незаконно видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 , який фактично пропустив 10-ти місячний термін на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавця ОСОБА_8 . При цьому позивач категорично не погоджується з позицією нотаріуса щодо установлення 10-ти місячного строку на прийняття спадщини в умовах воєнного стану, посилаючись на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі № 444/2314/17 та від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21.

Стороною відповідачів заперечується незаконність дій приватного нотаріуса Кравченка С.В., оскільки той вчинив нотаріальні дії в умовах воєнного стану з застосуванням десятимісячного строку на прийняття спадщини, визначеного пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993.

Відповідно до ст. 1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, зокрема у п. 9 ч. 1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно положень ч. 1, 2 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно вимог ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на даний час. Пунктом 4 даного Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України, прийнято постанову від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», де регламентовано діяльність органів нотаріату в умовах воєнного стану. Дана постанова неодноразово змінювалась та редагувалась. Так постановою КМУ № 209 від 06.03.2022 постанова КМУ № 164 була доповнена пунктом 3, яким постановлено: установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Таким чином КМУ вперше зупинено перебіг строку для прийняття спадщини.

У подальшому, постановою КМУ № 719 від 24.06.2022 п. 3 постанови КМУ №164 було змінено та викладено у такій редакції: Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини втручання вважатиметься «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення легітимної мети, якщо воно відповідає «нагальній суспільній необхідності» та є пропорційним цій меті, тобто дозволяє її досягнути найменш обтяжливими для людини засобами. З огляду на це в кожній конкретній ситуації треба з`ясовувати, наскільки захід втручання у відповідне право був виправданим.

Суд не вбачає підстав для сумнівів у тому що Україна зазнала значних труднощів у зв`язку з військовою агресією рф, зокрема, у сфері нотаріату. Вказане зумовлювало необхідність вжиття державою певних заходів, у даному випадку - зупинення перебігу строку прийняття спадщини. Така мета відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції є легітимною.

Таким чином, протягом визначеного ЦК України шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 в Україні було введено воєнний стан та у зв`язку з даними станом постановою КМУ зупинено перебіг строку для прийняття спадщини, який з 06.03.2023р. установлено зупинити без визначення терміну зупинення, а з 29.06.2022р. зупинено на час дії воєнного стану але не довше, ніж на 4 місяці.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

У рішенні у справі «Kopeckу v. Slovakia» (заява № 44912/98, п. 52) ЄСПЛ узагальнив висновок про належне правове підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування у наступний спосіб: якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. також рішення у справах: «Vilho Eskelinen and Others v. Finland», п. 94, заява № 63235/00; «Haupt v. Austria», п. 47, заява № 9816/82; «Radomilja and Others v. Croatia», п. 142, заява № 25376/06; «Draon v. France», п. 65, заяви № 1513/03, № 11810/03 та ін.).

У Рішенні Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019 зазначено, що одним з елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної.

Юридична визначеність є ключовою у питанні розуміння верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин; юридична визначеність означає також, що необхідно в цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття легітимних очікувань).

Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

У контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб`єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави.

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування).

Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується в певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.

При цьому суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року справа № 154/3029/14-ц наголосила, що ВП ВС висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Крім того, у постанові від 11 квітня 2023 року у cправі № 910/12405/21 Верховний Суд виснував, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду по справі № 676/47/21 та на який посилається позивач у позовній заяві, стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами в справі, що розглядається, тобто, не є постановою Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у розумінні частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 263 ЦПК України, а отже не є джерелом правозастосовчої практики.

При цьому суд звертає увагу, що постанова Верховного Суду по справі № 676/47/21була прийнята 25 січня 2023 року, тобто набагато пізніше моменту прийняття нотаріусом відмови відповідача ОСОБА_5 від прийняття спадщини за законом і до цього моменту практики Верховного Суду, що стосувалася постанови КМУ № 164 не існувало, а п. 3 вказаної постанови чітко передбачав зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на час дії воєнного стану. Окрім того,обставини справи у вказаній постанові стосувались питання процесуального правонаступництва, що не є тотожним з правовідносинами у цій справі. Окрім того, п. 3 постанови КМУ №164 було виключено постановою КМУ № 469 лише 09.05.2023р., тобто даний пункт залишався чинним на момент звернення з заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 28.10.2022р.Тлумачення норм законодавства та визначення їх ієрархії не належить до повноважень нотаріуса, визначених ЗУ «Про нотаріат», який у своїй діяльності керується законодавством України, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України. Таким чином,суд не вбачає в діях приватного нотаріуса Кравченка С.В. на час звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з заявами від 28.10.2022р. порушень законодавства та вважає, що приватний нотаріус діяв у межах чинного на той час законодавства тане мав підстав для відмови у прийнятті заяв відповідачів, а врахування положень п. 3 ст. 164 КМУ щодо продовження строку прийняття спадщини, чинного на час звернення з вказаними заявами відповідало принципу «легітимних очікувань».

Тому у суду відсутні підстави вважати недійсною відмову ОСОБА_5 від спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_4 , яка подана 28.10.2022 р. до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Кравченка С.В., а отже дана вимога до задоволення не підлягає.

Враховуючи те, що вимоги про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом в частині спадкування ОСОБА_4 часток у майні ОСОБА_8 пов`язані з попередньою вимогою, то вони до задоволення не підлягають.

При цьому суд зауважує, що після відмови ОСОБА_5 від спадщини, спадкоємцем ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 2 ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини не пропущений.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не довела належними та допустимим доказами наявність підстав, на які вона посилалась, звертаючись до суду з позовними вимогами, а тому її позов до задоволення не підлягає у повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 УПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, а позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, вона звільнена від сплати судового збору відповідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати належить компенсувати за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 77-78, 81, 89, 141, 285-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, а також визнання недійсною відмови від спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

У зв`язку з тривалою повітряною тривогою 10.11.2023, повний текст рішення виготовлений 13 листопада 2023року.