Постанова

від 09.11.2023 по справі 352/492/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/492/22

Провадження № 22-ц/4808/253/23

Головуючий у 1 інстанції ХОМИНЕЦЬ М. М.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Девляшевського В. А.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар Петрів Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , на рішення Тисменицького районного суду від 01 грудня 2022 року в складі судді Хоминець М. М., ухвалене у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, повний текст якого складено 07 грудня 2022 року, в справі за позовом ОСОБА_1 ,правонаступником якогоє ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Тисменицька сільгоспхімія» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Тисменицька сільгоспхімія» про розірвання договору оренди землі.

Позов обґрунтовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 1,0213 га з кадастровим номером 2625810100:10:013:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі «Білі Болота» в м. Тисмениця Івано-Франківської області. 11 вересня 2018 року між ним та ПАТ «Тисменицька сільгоспхімія» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки на строк сім років. Зазначає, що в порушення умов договору та норм законодавства діяльність орендаря призвела до порушення екологічної безпеки землекористування, збереження родючості ґрунту та агротехнологічних вимог, що підтверджується результатами дослідження агрохімічних показників зразків ґрунту. Вважає, що такі обставини є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі від 11 вересня 2018 року, укладений між ним та ПАТ «Тисменицька сільгоспхімія».

Рішенням Тисменицького районного суду від 01 грудня 2022 року у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження обставин щодо проведення відповідачем на орендованій земельній ділянці господарської діяльності способами, які завдають шкідливого впливу на стан землі та родючість ґрунту, та наявності підстав для дострокового розірвання договору оренди землі на вимогу орендодавця в порядку статті 32 Закону України «Про оренду землі».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій не з`ясував належним чином всіх обставин справи та не надав належної оцінки його доводам про те, що діяльність орендаря призвела до порушення екологічної безпеки землекористування, збереження родючості ґрунту та агротехнологічних вимог. За результатами дослідження було встановлено невідповідність взірців ґрунту переданої в оренду земельної ділянки нормам законодавства про охорону землі.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року до участі в справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_2 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення правонаступника позивача ОСОБА_2 , яка просила скаргу задовольнити, пояснення представника ПАТ «Тисменицька сільгоспхімія» Підлуцького В. Є., який просив залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 червня 2016 року є власником земельної ділянки площею 1,0213 га з кадастровим номером 2625810100:10:013:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі «Білі Болота» в м. Тисмениця Івано-Франківської області (а.с. 12).

11 вересня 2018 року між позивачем та ПАТ «Тисменицька сільгоспхімія» укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування на сім років земельну ділянку площею 1,0213 га з кадастровим номером 2625810100:10:013:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі «Білі Болота» в м. Тисмениця Івано-Франківської області (а.с. 4-5).

Відповідно до п. 28, 31 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначення згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняється. Орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обстеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історично-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 5 ЗК України визначені основні принципи земельного законодавства, серед яких зазначено принцип раціонального використання та охорони земель. Раціональним вважається таке використання сільськогосподарських земель, у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель зі сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості ґрунтів, охорона навколишнього середовища.

За змістом статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За приписами статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції на час укладення договорів оренди, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту третього частини 1 статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, дострокове розірвання договору оренди землі можливе на вимогу однієї із сторін в разі такого невиконання своїх обов`язків другою стороною, що є істотним, тобто завдає іншій стороні такої шкоди, яка унеможливлює та/або значною мірою перешкоджає досягненню нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно із пунктами 3, 4 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів тощо.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону землі» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, істотною умовою якого є, зокрема, умова її використання з дотриманням санітарних, природоохоронних та агротехнологічних вимог визначених чинним законодавством України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з недоведеності факту користування відповідачем земельною ділянкою з порушенням вимог чинного законодавства, умов збереження стану об`єкту оренди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надані суду результати агрохімічних аналізів зразків ґрунту від 28 березня 2022 року з яких вбачається, що показники рухомого фосфору становили 21 мг/кг, рухомого калію 84 мг/кг, органічних речовин 1,07 %, рН сольовий 4,6 , легкогідролізного азоту 51,8 мг/кг (а.с. 9).

За змістом агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, виготовленого у квітні 2022 року, показники рухомого фосфору становили 44 мг/кг, рухомого калію 116 мг/кг, органічна речовин 1,62 %, рН сольовий 4,6, легкогідролізного азоту 60,00 мг/кг (а.с.26).

Проте позивачем не надано суду показників стану ґрунту станом на 11 вересня 2018 року, тобто на день укладання договору оренди.

При цьому також необхідно враховувати, що вище вказані показники ґрунту є рухомими, а не сталими.

Клопотань про проведення судової експертизи щодо визначення якості ґрунту в суді першої інстанції позивачем не заявлялось.

Таким чином позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що в результаті господарської діяльності відповідача на земельній ділянці позивача основні показники ґрунтів погіршилися і спостерігається тенденція до фізичної та хімічної деградації ґрунтів.

Виходячи з того, що доказів нераціонального використання відповідачем земельної ділянки позивача, порушення режиму використання земельної ділянки, що призвело до пошкодження об`єкта оренди, а саме, погіршення стану родючості ґрунту, матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав, передбачених Законом України «Про оренду землі», для розірвання договорів оренди та задоволення позовних вимог.

Відповідного висновку в аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 173/1086/14-ц, провадження № 61-13618св18.

Суд першої інстанції дослідив і надав належну оцінку поданим доказам, з`ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що є підставою для залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Тисменицького районного суду від 01 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2023 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

Є. Є. Мальцева