Ухвала

від 07.11.2023 по справі 2-4026/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 2-4026/11

провадження № 61-15757ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року у справі за заявою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2022 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» засобами поштового зв`язку звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-4026/11.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

09 червня 2023 року АТ «Державний ощадний банк України» подало до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2022 року, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На обґрунтування пропуску строку АТ «Державний ощадний банк України» зазначало, що про існування оскаржуваної ухвали заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 23 травня 2023 року, оскільки копія ухвали не надходила.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, а вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2022 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, щонаведені підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об`єктивно унеможливили дотримання строків на подачу апеляційної скарги, передбачених ЦПК України.

При цьому апеляційний суд вказав, що оголошення повітряних тривог, погодинні відключення електроенергії також не є поважною причиною пропуску строку на оскарження ухвали суду від 13 червня 2022 року, оскільки з 11 липня 2022 року (дата оприлюднення ухвали від 13 червня 2022 року) заявник мав достатньо часу, щоб ознайомитися з текстом ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також, заявник мав можливість звернутися безпосередньо до суду першої інстанції із заявою про стан розглядати справи і отримання копії ухвали.

30 жовтня 2023 року Василечко А. В. , який діє від імені АТ «Державний ощадний банк України», засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року в указаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву (про поновлення строку) не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено 13 червня 2022 року та оприлюднено 11 липня 2022 року.

Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому АТ «Державний ощадний банк України» не доведено наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року у справі за заявою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересована особа - ОСОБА_1 - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров