Ухвала

від 08.11.2023 по справі 199/3233/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 199/3233/23

провадження № 61-15062ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Джерело» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Джерело» (далі - ТОВ «НВП «Джерело») про поновлення на роботі, скасування наказу

про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що вона працювала в ТОВ «НВП «Джерело» на посаді оператора розфасувально-пакувального автомата. 15 березня 2023 року

її звільнено з посади у зв`язку з втратою довіри на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України. Наказ про звільнення вона не отримувала, керівництво відмовилось від будь-яких пояснень та надання доказів того, у чому саме полягала втрата довіри. Вважала, що була звільнена з роботи без законних підстав, договір про повну матеріальну відповідальність з нею не укладався, безпосередньо вона не обслуговувала грошові або товарні цінності, тож жодні матеріальні цінності вона не отримувала під звіт, тому відсутні підстави для звільнення її з посади оператора розфасувально-пакувального автомата

у зв`язку з втратою довіри.

На підставі викладеного просила визнати неправомірним та скасувати наказ

№ 77 к/тр від 15 березня 2023 року про її звільнення з посади у зв`язку з втратою довіри на підставі пункту другого частини першої статті 41 КЗпП України, поновити її на роботі на посаді оператора розфасувально-пакувального автомата, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 березня 2023 року по день винесення судом рішення та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 05 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 15 березня 2023 року № 77 к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади оператора розфасувально-пакувального автомату в ТОВ «НВП «Джерело».

Поновлено ОСОБА_1 посаді оператора розфасувально-пакувального автомату в ТОВ «НВП «Джерело».

Стягнено з ТОВ «НВП «Джерело» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня по 05 липня 2023 року включно в сумі 32 012,80 грн, моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн, а також судові витрати у справі, які складаються з судового збору в розмірі 2 147,20 грн, а всього 36 160 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді оператора розфасувально-пакувального автомату у ТОВ «НВП «Джерело» та стягнення заробітної плати ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2023 року скасовано.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «НВП «Джерело» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, в якій заявниця, посилаючись

на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року і залишити в силі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 05 липня 2023 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи

та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини,

яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури

у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи

те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права

та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право

на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено,

що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у цій справі є вимоги про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. Ціна позову

у цій справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 =

671 000,00 грн), справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ,

що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись

з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено,

що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява

№ 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої

чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи,

а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає

за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,

за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню: якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики,

а також якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію

та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення

у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня

2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд

не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

За наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня

2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Джерело» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська