Рішення

від 12.09.2023 по справі 367/4450/17

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4450/17

Провадження №2/367/212/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

12 вересня 2023 рокуІрпінський міський суд Київської областів складі:

судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест", ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна,

в с т а н о в и в :

До Ірпінськогоміського судуКиївської областінадійшла позовназаява Державноїслужби Україниз надзвичайнихситуацій доЗакритого акціонерноготовариства "Укрбудінвест", ОСОБА_1 провизнання прававласності тавитребування майна.В позовнійзаяві позивачзазначає,що міжМіністерством надзвичайнихситуацій України,правонаступником якогоє Державнаслужба Україниз надзвичайнихситуацій таЗакритим акціонернимтовариством «Укрбудінвест»укладено договір№ 77щодо придбанняжитла (далі Договір).Позивач здійснивфінансування житлапо Договоруу сумі1651425,20грн.Відповідач-1до введеннябудинку вексплуатацію у2004році передавПозивачу 8квартир заадресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 .Однак,ЗАТ «Укрбудінвест»виконало своїзобов`язання неналежним чином.У зв`язкуіз введеннямв експлуатаціюбудинку заадресою: АДРЕСА_9 ,проведенням технічноїінвентаризації квартир АДРЕСА_10 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 Додатковою угодоювід 23.07.2012№ 2до Договоруу актахприймання-передачіжитла від13.09.2004№ 280,від 24.09.2004№ 281,від 25.10.2004№ 288положення щодохарактеристик квартирвикладено уновій редакції.На підставіДодаткової угодивід 23.07.2012№ 2та актаприймання-передачівід 15.07.2012до Договоруіз 8вищевказаних квартирза МНСУкраїни зареєстрованоправо власностіна 5квартир заадресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на суму969050,00гривень. Рішенням Господарськогосуду Київськоїобласті від24.06.2010у справі№ 9/023-10визнано правовласності заТОВ Інвестиційнісистеми наоб`єкт незавершеногобудівництва житловий будинокза будівельноюадресою: АДРЕСА_11 у частинітрикімнатної квартири АДРЕСА_8 .Апеляційною такасаційною інстанціямивказане рішеннясуду залишенобез змін.Вказаним рішеннямвстановлено,що узв`язку зізміною проектубудівництва відбуласязміна нумераціїквартир,а саменомер 79змінився на81.Відповідно допунктів 1.1,1.2,3.1.3Договору ЗАТ«Укрбудінвест» зобов`язанебуло здатив експлуатаціюта передатиза актомприймання-передачіМНС Українижитло площею1247,3кв.м,у завершеномубудівництвом житловогобудинку в АДРЕСА_9 .На сьогодніпо Договоруза МНСУкраїни неоформлено правовласності на3квартири,а саме№№ 79,91, НОМЕР_1 ,вартість якихскладає 582245,00грн.Таким чином,право власностіпозивача навищезазначені квартиривиникло напідставі Договору,яким встановлено,що будівництвоздійснено зарахунок інвестиційпозивача.Позивач вказує,що оскількивін проінвестувавбудівництво відповіднодо ст.7Закону України«Про інвестиційнудіяльність»,то напідставі Договорумає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися об`єктамита результатамиінвестицій відповіднодо законодавчихактів України,тобто об`єктита результатиінвестицій євласністю інвестора.У зв`язкуз чимнаявні підставидля визнанняза позивачемправа власностіна квартируза АДРЕСА_12 ,загальною площею63,6кв.м.Враховуючи вищезазначене,позивач звернувсядо Виконавчогокомітету Ірпінськоїміської радиКиївської областііз заявоювід 26.06.2017за реєстраційнимномером 22944999для проведеннядержавної реєстраціїправа власностіквартири АДРЕСА_12 .Проте рішеннямдержавного реєстратораКашнікова РусланаЕдуардовича Виконавчогокомітету Ірпінськоїміської радивід 03.07.2017№35954542відмовлено удержавній реєстраціїправ таїх обмеженьу зв`язкуз тим,що правовласності навищезазначену квартирувже зареєстровано,а такожу зв`язкуз тим,що поданідокументи невідповідають встановленимвимогам.Так,згідно ізДержавним реєстромречових правна нерухомемайно,право власностіна квартирувже зареєстрованоза ОСОБА_1 (далі-Відповідач2).Отже,ЗАТ «Укрбудінвест»не визналоправо власностіпозивача наквартиру,оскільки відчужилоїї третійособі,про щопозивач дізнався03.07.2017,отримавши вищезазначенерішення державногореєстратора.Позивач вказує,що спірнаквартира вибулаз йоговолодіння зпричин віднього незалежних,а самеквартиру булопридбано уособи,яка немала праваїї відчужувати.Відповідно доповідомлення від30.08.2016до Єдиногодержавного реєструюридичних осібта фізичнихосіб-підприємціввнесено записпро проведеннядержавної реєстраціїприпинення юридичноїособи Міністерстванадзвичайних ситуаційУкраїни узв`язку зчим всійого праваі обов`язкиперейшли доДержавної службиУкраїни знадзвичайних ситуацій.Відповідно дочастини третьоїстатті 11Цивільного кодексуУкраїни підставоюзаміни кредиторавнаслідок правонаступництває прямавказівка актацивільного законодавства,а такожнастання певнихобставин,які маютьюридичне значення-припинення юридичноїособи шляхомреорганізації.Отже,з 30.08.2016ДСНС єправонаступником всіхправ таобов`язків МНСУкраїни. Просять суд визнати за Державною службою України з надзвичайних ситуацій право власності на трикімнатну квартиру за АДРЕСА_12 , загальною площею 63,6кв.м та витребувати її у ОСОБА_1 шляхом передачі Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

В судове засідання Державна служба України з надзвичайних ситуацій не забезпечила явку свого представника, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без участі уповноваженого служби та щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ЗАТ "Укрбудінвест", в судове засідання не забезпечив явку свого представника. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Заяву про слухання справи за її відсутності не надала, причини неявки суду не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 09 листопада 2001 року між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у подальшому Сторона-1) та Закритим акціонерним товариством «Укрбудінвест» (у подальшому Сторона-2) було укладено договір № 77 придбання житла. Згідно договору Сторона-2 будує у 2001-2002 роках, здає в експлуатацію Стороні-1 житло, побудоване та придбане згідно з затвердженою Стороною-1 адресною програмою будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а Сторона-1 здійснює фінансування будівництва цього житла шляхом перерахування грошових коштів, передачі векселів або товарно-матеріальних цінностей відповідно до графіків фінансування. Під житлом у цьому договорі розуміється завершення будівництвом житлового будинку в АДРЕСА_9 . Згідно п. 4.1.2. договору передача житла здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі загальної площі житла на підставі акту технічного стану. У випадку, якщо при перевірці технічного стану знайдені недоліки (не відповідність вимогам ДБН), вони підлягають усуненню Стороною-2 на протязі 15 робочих днів. При закінченні робіт по усуненню недоліків, Сторона-2 на наступний день письмово повідомляє Сторона-1. Приймання-передача житла після усунення недоліків проводиться на протязі п`яти робочих днів з дати отримання Стороною-1 письмового повідомлення шляхом підписання актів, зазначених у цьому пункті. 4.1.3. З моменту підписання акту приймання-передачі, житло вважається переданим Стороні-1. Сторона-1 зобов`язана приймати це житло під охорону на протязі 5 днів з дати підписання вказаного акту.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору № 77 придбання житла від 09 листопада 2001 року від 01 червня 2004 року сторони дійшли згоди про перенесення дати приймання-передачі житла, що будується для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу МНС України та членів їх сімей у будинку АДРЕСА_9 у зв`язку з недофінансуванням будівництва об`єкту. Дата передачі загальної площі житла Стороною-2 Стороні-1 - IV квартал 2004 року.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснила фінансування житла по договору у сумі 1 651 425,20 грн., ЗАТ «Укрбудінвест» до введення будинку в експлуатацію у 2004 році передав замовнику 8 квартир за адресою; АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , що підтверджується, копіями платіжних доручень від 09.09.2004 № 1, від 28.12.2004 № 2, довідками Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від ЧС № 590/580 за грудень 2001 року; № 630/623 за вересень 2002 року, № 633/627 за вересень 2002 року, № 625/614 за липень 2002 року, актом приймання-передачі матеріальних активів від 27.09.2002 на 300015 грн., специфікації від 27.09.2002 на 300015 грн., актом приймання-передачі матеріальних активів від 27.09.2002, розрахунку вартості інвестицій від 27.09.2002; актом приймання-передачі від 30.09.2002 на 199 998 грн., специфікації матеріальних активів від 30.09.2002, розрахунку загальної площі житла від 30.09.2002; актом приймання-передачі матеріальних активів на 19 398 грн., специфікації матеріальних активів на 19 398 грн., розрахунку загальної площі за липень 2002р.

Згідно акту № 280 від 13.09.2004 року приймання-передачі житла вбачається, що ЗАТ «Укрбудінвест» передав Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України прийняло три квартири загальною площею 268,60кв.м. на суму 447666,67грн., а саме: кв. АДРЕСА_13 загальною площею 98,73кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_9 .

Згідно акту № 281 від 24.09.2004 року приймання-передачі житла вбачається, що ЗАТ «Укрбудінвест» передав Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України прийняло одну квартиру загальною площею 98,73кв.м. на суму 189232,50грн., а саме: кв. АДРЕСА_14 .

Згідно акту № 288 від 25.10.2004 року приймання-передачі житла вбачається, що ЗАТ «Укрбудінвест» передав Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України прийняло три квартири загальною площею 267,13кв.м. на суму 51199,17грн., а саме: кв. АДРЕСА_15 загальною площею 77,29кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_9 .

Згідно акту приймання-передачі житла № 298 від 30 12.2004 року вбачається, що Голова правління ЗАТ Укрбудінвест Приймак М.О., з однієї сторони, та Заступник Міністра Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України Муха В.А., з другої сторони, склали цей акт про те, що перший передав, а другий прийняв нижче зазначену площу, а саме: АДРЕСА_16 , 3-кім., загальна площа 87,93кв.м., загальна вартість 202239,00грн. Квартира передається згідно додаткової угоди № 1 до договору придбання житла № 77 від 09 листопада 2001 року. З моменту передачі квартир згідно акту прийому-передачі, МНС України приймає на себе всі витрати з утримання та обслуговування прийнятих квартир, а також витрати на сплату комунальних послуг.

На підставі додаткової угоди від 23.07.2012 № 2 та акта приймання-передачі від 15.10.2012 до договору із 8 вищевказаних квартир за МНС України зареєстровано право власності на 5 квартир за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на суму 969 050 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2010 у справі № 9/023-10 визнано право власності за ТОВ Інвестиційні системи на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_11 у частині трикімнатної квартири АДРЕСА_8 . Апеляційною та касаційною інстанціями вказане рішення суду залишено без змін. Вказаним рішенням встановлено, що у зв`язку зі зміною проекту будівництва відбулася зміна нумерації квартир, а саме номер 79 змінився на 81.

Згідно рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2010 у справі № 9/023-10 на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_11 у частині трикімнатної квартири АДРЕСА_8 ( у зв`язку зі зміною проекту будівництва відбулася зміна нумерації квартир, а саме номер 79 змінився на 81) визнано право власності за ТОВ Інвестиційні системи. Вказаним рішенням встановлено, що Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва квартири АДРЕСА_17 не зверталось. Згідно відповіді БТІ № 270 від 31.03.09р. прав власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_17 ні за ким не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_18 зареєстрована за ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , видане 29.08.2013 Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяження № 35954542 від 03.07.2017 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Кашнікова Р.Е. Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області вбачається, що МНС України відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_12 ,

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Твердження позивача про те, що, трьохкімнатна квартира АДРЕСА_12 , загальна площа квартири 63,6кв.м., було передане позивачу за актом № 298 приймання-передачі житла від 30.12.2004, не відповідає дійсності оскільки житло, що передавалось за даним актом за загальною площею 87,93кв.м., житловою площею 47,54кв.м. є більшою від квартири, щодо якої заявлені вимоги.

Позивач не надав жодних доказів, які можуть підтвердити, що це одні й ті ж квартири, та що за її будівництво було внесено оплату.

Позивач зазначає, що проінвестував будівництво спірної квартири відповідно до ст, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» і вбачає в цьому наявні підстави для визнання за ним права власності на дане майно. Але належних доказів на підтвердження обставин щодо інвестування будівництва саме даної квартири АДРЕСА_19 позивач не надає.

Навпаки, за Переліком об`єктів будівництва житла ЗАТ «Укрбудінвест» для військовослужбовців МНС України та членів їх сімей за рахунок інвестицій на 2001-2002 р.р., який надано Позивачем, за адресою АДРЕСА_11 вказано, що об`єкт будівництва - 15 кв. 5 поверховий цегляний будинок, (квартира, що вимагається позивачем знаходиться на 7-му поверсі).

Натомість рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2010 у справі № 9/023-10 на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_11 у частині трикімнатної квартири АДРЕСА_8 ( у зв`язку зі зміною проекту будівництва відбулася зміна нумерації квартир, а саме номер 79 змінився на 81) визнано право власності за ТОВ Інвестиційні системи.

Таким чином, позивач знав про своє порушене право, однак не вчиняв дії щодо його захисту в межах строку позовної давності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, ч.1 ст. 182 ЦК України та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, чинного на дату введення житлового будинку до експлуатації (втратило чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N 1844/5 від 14.12.2012 р.) визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Згідно даного Порядку датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

У відповідності до вищевказаного порядку, 17 червня 2011 року, відповідач ЗАТ «Укрбудінвест» зареєстрував Декларацію про готовність об`єкта, багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_9 , до експлуатації.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормою ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», визначено, «вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом стаття 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України).

Відповідно до статті 387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Як вбачається з позову, позивач стверджує, що право власності на спірну квартиру, виникло у нього на підставі договору № 77 від 09.11.2001 та додаткових угод до нього на придбання житла.

Однак, право власності на квартиру, яку позивач просить витребувати у ОСОБА_1 не може вважатись набутим ним у власність згідно вищевказаного договору.

Будь - яких інших доказів, які б підтверджували правомірність набуття у власність саме квартири АДРЕСА_12 , загальною площею 63,6кв.м. позивачем не надано.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Позивачем недоведено,що квартири АДРЕСА_12 ,загальною площею63,6кв.м. вибула з володіння його власності поза його волею.

Проте, як вбачається з предмету та підстав позову питання щодо недобросовісності набуття права власності ОСОБА_1 позивачем не піднімається. Станом на час розгляду справи в суді свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_2 , видане 29.08.2013 року Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області не визнано недійсним, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула право власності на спірну квартиру, як добросовісний набувач майна.

Крім того, суд приймає до уваги поняття застосування строку позовної давності та відмовляє позивачу у задоволенні позову також і з цієї підстави.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 26.05.2009 №3932/02, 22 «Бацаніна проти Росії» кожній зі сторін мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника.

Виходячи зі змісту статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлено в три роки (стаття 257 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (судове рішення від 20 вересня 2011 р. у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Російської Федерації», п.570. та судове рішення від 22 жовтня 1996 р. у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства». п,51).

Пунктом 137 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» від 09 січня 2013 року, яке є обов`язковим на території України, визначено, що строк давності забезпечує правову визначеність та захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які вкрай важко спростувати, та дозволяє запобігти несправедливості, що може виникнути внаслідок рішень щодо подій, що мали місце у далекому минулому, та на підставі доказів, що з часом стають неналежними та недостатніми.

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст. 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Відповідно до частини третьої, четвертої ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Судовим рішенням Господарського суду Київської області ще у 2010 році підтверджується наявність спору між позивачем та ЗАТ «Укрбудінвест» щодо квартир в житловому будинку в АДРЕСА_9 .

Однак у заявленому позові позивач не наводить належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку позовної давності

Як роз`яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, вищезазначене дає підстави для висновку про те, що здійснення і захист цивільних прав тісно пов`язані з фактором часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються у часі. Обмеження строку для розгляду спору стимулює учасників процесу до надання, доказів, підвищує їх достовірність і тим сприяє встановленню судами істини, а відтак - ефективному поновленню порушеного права. Крім того, встановлення строку позовної давності сприяє стабілізації цивільних правовідносин, усуненню невизначеності у відносинах між їх учасниками.

Постановою Верховного суду України від 08 червня 2016 року по справі №6-3029цс15 встановлено, що оскільки саме держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

З урахуванням вищевикладеного суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.

На підставі ст. 47 Конституції України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. 316, 319, 321, 328, 330, 334, 387, 388, 392 ЦК України,керуючись ст. 4-6, 13, 76-81, 89, 95, 247, 258-259, 263-265, 273, 281-282, 354-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест", ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза