Постанова

від 10.04.2024 по справі 367/4450/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1466/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 367/4450/17

10 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційноюскаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Карабази Н.Ф., у цивільній справі за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест», ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна,-

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року ДСНС звернулася до суду з позовом до ЗАТ «Укрбудінвест», ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна.

Позов мотивовано тим, що між Міністерством надзвичайних ситуацій України, правонаступником якого є Державна служба України з надзвичайних ситуацій та ЗАТ «Укрбудінвест» укладено договір № 77 щодо придбання житла. Позивач здійснив фінансування житла по Договору в сумі 1 651 425,20 грн. ЗАТ «Укрбудінвест» до введення будинку в експлуатацію у 2004 році передав позивачу 8 квартир за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 .

У зв`язку із введенням в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_9 , проведенням технічної інвентаризації квартир АДРЕСА_10 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 Додатковою угодою від 23.07.2012 № 2 до Договору у актах приймання-передачі житла від 13.09.2004 № 280, від 24.09.2004 № 281, від 25.10.2004 № 288 положення щодо характеристик квартир викладено у новій редакції.

На підставі Додаткової угоди від 23.07.2012 № 2 та акта приймання-передачі від 15.07.2012 до Договору із 8 вищевказаних квартир за МНС України зареєстровано право власності на 5 квартир за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на суму 969 050,00 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2010 у справі № 9/023-10 визнано право власності за ТОВ "Інвестиційні системи" на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_11 у частині трикімнатної квартири АДРЕСА_8 . Апеляційною та касаційною інстанціями вказане рішення суду залишено без змін.

Вказаним рішенням встановлено, що у зв`язку зі зміною проекту будівництва відбулася зміна нумерації квартир, а саме номер 79 змінився на 81.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1.3 Договору ЗАТ «Укрбудінвест» зобов`язане було здати в експлуатацію та передати за актом приймання-передачі МНС України житло площею 1247,3кв.м, у завершеному будівництвом житлового будинку в АДРЕСА_9 (І секція).

Згідно договору за МНС України не оформлено право власності на 3 квартири, а саме №№ 79, 91, 89, вартість яких складає 582 245,00 грн.

Таким чином, право власності позивача на вищезазначені квартири виникло на підставі договору, яким встановлено, що будівництво здійснено за рахунок інвестицій позивача.

Позивач вказував, що оскільки він проінвестував будівництво відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», то на підставі Договору має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, тобто об`єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Позивач звернувся до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області із заявою від 26.06.2017 за реєстраційним номером 22944999 для проведення державної реєстрації права власності квартири АДРЕСА_12 . Проте рішенням державного реєстратора Кашнікова Руслана Едуардовича Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 03.07.2017 №35954542 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обмежень у зв`язку з тим, що право власності на вищезазначену квартиру вже зареєстровано, а також у зв`язку з тим, що подані документи не відповідають встановленим вимогам.

Так, згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру вже зареєстровано за ОСОБА_1 (далі -Відповідач 2).

Посилаючись на наведене вище, позивач просив суд визнати за Державною службою України з надзвичайних ситуацій право власності на трикімнатну квартиру за АДРЕСА_12 , загальною площею 63,6кв.м та витребувати її у ОСОБА_1 шляхом передачі Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що суд дійшов помилкового висновку, що трикімнатна квартира АДРЕСА_13 була передана позивачу згідно акту № 298 приймання-передачі житла від 30.12.2004, не врахувавши, що за даним актом передавалося житло загальною площею 87,93 кв.м., житловою площею 47,54 кв.м., яка є більшою від квартири щодо якої заявлені вимоги.

Вважає, що оскільки позивач проінвестував будівництво квартири відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», тому наявні підстави для визнання за ним права власності на спірне майно.

Посилався на те, що суд необгрунтовано посилається на недоведеність позивачем, що ОСОБА_1 є незаконним власником, оскільки позов у цій справі обгрунтовано ст. 388 ЦК України, а не ст. 387 ЦК України.

Зауважував, що суд безпідставно застосував строки позовної давної, про що не заявлялося відповідачами у справі. При цьому, суд помилково вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права позивач дізнався 03 липня 2017 року після відмови у здійсненні державної реєстрації права власності та з позовом звернувся у 2017 році.

В судовому засіданніпредставник позивача ДСНС - Журавльова О.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, про причини неявки суду не повідомила, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 листопада 2001 року між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у подальшому Сторона-1) та Закритим акціонерним товариством «Укрбудінвест» (у подальшому Сторона-2) було укладено договір № 77 придбання житла. Згідно договору Сторона-2 будує у 2001-2002 роках, здає в експлуатацію Стороні-1 житло, побудоване та придбане згідно з затвердженою Стороною-1 адресною програмою будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а Сторона-1 здійснює фінансування будівництва цього житла шляхом перерахування грошових коштів, передачі векселів або товарно-матеріальних цінностей відповідно до графіків фінансування. Під "житлом" у цьому договорі розуміється завершення будівництвом житлового будинку в АДРЕСА_9 (І секція). Згідно п. 4.1.2. договору передача житла здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі загальної площі житла на підставі акту технічного стану. У випадку, якщо при перевірці технічного стану знайдені недоліки (не відповідність вимогам ДБН), вони підлягають усуненню Стороною-2 на протязі 15 робочих днів. При закінченні робіт по усуненню недоліків, Сторона-2 на наступний день письмово повідомляє Сторона-1. Приймання-передача житла після усунення недоліків проводиться на протязі п`яти робочих днів з дати отримання Стороною-1 письмового повідомлення шляхом підписання актів, зазначених у цьому пункті. 4.1.3. З моменту підписання акту приймання-передачі, житло вважається переданим Стороні-1. Сторона-1 зобов`язана приймати це житло під охорону на протязі 5 днів з дати підписання вказаного акту.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору № 77 придбання житла від 09 листопада 2001 року від 01 червня 2004 року сторони дійшли згоди про перенесення дати приймання-передачі житла, що будується для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу МНС України та членів їх сімей у будинку АДРЕСА_9 у зв`язку з недофінансуванням будівництва об`єкту. Дата передачі загальної площі житла Стороною-2 Стороні-1 - IV квартал 2004 року.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснила фінансування житла по договору у сумі 1 651 425,20 грн., ЗАТ «Укрбудінвест» до введення будинку в експлуатацію у 2004 році передав замовнику 8 квартир за адресою; АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , що підтверджується, копіями платіжних доручень від 09.09.2004 № 1, від 28.12.2004 № 2, довідками Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від ЧС № 590/580 за грудень 2001 року; № 630/623 за вересень 2002 року, № 633/627 за вересень 2002 року, № 625/614 за липень 2002 року, актом приймання-передачі матеріальних активів від 27.09.2002 на 300015 грн., специфікації від 27.09.2002 на 300015 грн., актом приймання-передачі матеріальних активів від 27.09.2002, розрахунку вартості інвестицій від 27.09.2002; актом приймання-передачі від 30.09.2002 на 199 998 грн., специфікації матеріальних активів від 30.09.2002, розрахунку загальної площі житла від 30.09.2002; актом приймання-передачі матеріальних активів на 19 398 грн., специфікації матеріальних активів на 19 398 грн., розрахунку загальної площі за липень 2002 р.

Згідно акту № 280 від 13.09.2004 року приймання-передачі житла вбачається, що ЗАТ «Укрбудінвест» передав Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України прийняло три квартири загальною площею 268,60 кв.м. на суму 447 666,67грн., а саме: кв. АДРЕСА_10 загальною площею 87,16кв.м., кв. АДРЕСА_2 загальною площею 82,71кв.м., кв. АДРЕСА_3 загальною площею 98,73кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_9 .

Згідно акту № 281 від 24.09.2004 року приймання-передачі житла вбачається, що ЗАТ «Укрбудінвест» передав Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України прийняло одну квартиру загальною площею 98,73кв.м. на суму 189232,50грн., а саме: кв. АДРЕСА_14 .

Згідно акту № 288 від 25.10.2004 року приймання-передачі житла вбачається, що ЗАТ «Укрбудінвест» передав Міністерству з питань надзвичайних ситуацій України, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України прийняло три квартири загальною площею 267,13кв.м. на суму 51199,17грн., а саме: кв. АДРЕСА_5 загальною площею 101,91кв.м., кв. АДРЕСА_6 загальною площею 87,93кв.м., кв. АДРЕСА_7 загальною площею 77,29кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_9 .

Згідно акту приймання-передачі житла № 298 від 30.12.2004 року вбачається, що Голова правління ЗАТ «Укрбудінвест» ОСОБА_2 , з однієї сторони, та Заступник Міністра Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України Муха В.А., з другої сторони, склали цей акт про те, що перший передав, а другий прийняв нижче зазначену площу, а саме: АДРЕСА_15 , 3-кім., загальна площа 87,93кв.м., загальна вартість 202 239,00 грн.

Квартира передається згідно додаткової угоди № 1 до договору придбання житла № 77 від 09 листопада 2001 року. З моменту передачі квартир згідно акту прийому-передачі, МНС України приймає на себе всі витрати з утримання та обслуговування прийнятих квартир, а також витрати на сплату комунальних послуг.

На підставі додаткової угоди від 23.07.2012 № 2 та акта приймання-передачі від 15.10.2012 до договору із 8 вищевказаних квартир за МНС України зареєстровано право власності на 5 квартир за адресою: АДРЕСА_9 , №№ 13, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на суму 969 050 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2010 у справі № 9/023-10 визнано право власності за ТОВ «Інвестиційні системи» на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_11 у частині трикімнатної квартири АДРЕСА_8 . Апеляційною та касаційною інстанціями вказане рішення суду залишено без змін. Вказаним рішенням встановлено, що у зв`язку зі зміною проекту будівництва відбулася зміна нумерації квартир, а саме номер 79 змінився на 81.

Згідно рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2010 у справі № 9/023-10 на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_11 у частині трикімнатної квартири АДРЕСА_8 ( у зв`язку зі зміною проекту будівництва відбулася зміна нумерації квартир, а саме номер 79 змінився на 81) визнано право власності за ТОВ «Інвестиційні системи». Вказаним рішенням встановлено, що Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва - квартири АДРЕСА_16 не зверталось. Згідно відповіді БТІ № 270 від 31.03.2009 року прав власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_16 ні за ким не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_17 зареєстрована за ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1, видане 29.08.2013 Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяження № 35954542 від 03.07.2017 року державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 . Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області вбачається, що МНС України відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_12 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б підтверджували правомірність набуття у власність саме квартири АДРЕСА_12 , загальною площею 63,6 кв.м. позивачем не надано.Крім того, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 526, 527, 530-532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей,

а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України

у постановах: від 05 лютого 2014 року у справі № 6-131цс13, від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15.

Порядок оформлення права власності на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації врегульовано Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_17 зареєстрована за ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1, видане 29.08.2013 Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2 договору про придбання житла від 09 листопада 2001 року під «житлом» у договорі розуміється завершений будівництвом житловий будинок у АДРЕСА_9 , (І секція).

Доводи скарги про те, що саме позивачем проінвестовано будівництво спірної квартири, а тому у нього виникло право власності на спірний об`єкт нерухомості, необґрунтовані.

Станом на 30 грудня 2004 року (дата складення акта приймання-передачі житла № 298) квартира АДРЕСА_16 , ще не була збудована, будинок на час складання акта не введений в експлуатацію.

Внаслідок ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, проведеної у квітні 2007 року Державною аудиторською службою України, встановлено, що до внесених у 2001 році інвестицій на суму 534 000 грн. у 2004 році МНС додатково сплатило підряднику - ЗАТ «Укрбудінвест» 1 100 000 грн за житло по АДРЕСА_9 . У вересні-грудні 2004 року Перший заступник Міністра МНС ОСОБА_4 підписав акти про прийом 8 квартир за цією адресою площею 722,39 кв. м на суму 1 600 000 грн. Фактично на час перевірки будинок в експлуатацію не введений, проте за бухгалтерським обліком МНС України суму списано на видатки. При цьому МНС України не застосувало до ЗАТ «Укрбудінвест» штрафні санкції за несвоєчасне виконання договору.

Так, у Переліку об`єктів будівництва житла ЗАТ «Укрбудінвест» для військовослужбовців МНС України та членів їх сімей за рахунок інвестицій на 2001-2002 pоки, зазначено об`єкт будівництва - 15 квартир у п'яти поверховому цегляному будинку за адресою: АДРЕСА_9 .

Однак доказів того, що квартира, що належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1, видане 29.08.2013 Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області, знаходиться у пятиповерховому будинку І секції, матеріали справи не містять, і незаконність набуття права власності ОСОБА_1 судом не встановлено.

Таким чином, встановивши, що доказів, які б підтверджували правомірність набуття у власність саме квартири АДРЕСА_12 , загальною площею 63,6 кв.м. позивачем не надано, суд першої інстанції правильно застосував норми статей 331, 392 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про витребування майна і визнання права власності за позивачем на об`єкт інвестування.

Разом з тим, відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як роз`яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, дійшовши законних та обґрунтованих висновків про безпідставність та недоведеність позовних вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що є підставою для відмови у позові, суд першої інстанції помилково застосував наслідки спливу позовної давності.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2023 року підлягає зміні, шляхом виключення з мотивувальної частини рішення таку підставу для відмови у позові як застосування позовної давності.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів на користь позивача.

Згідно з ч.4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2023 року підлягає зміні, шляхом виключення з мотивувальної частини рішення таку підставу для відмови у позові як застосування позовної давності.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2023 року - змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на застосування позовної давності.

В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2024 року.

Головуючий: Судді: