Постанова

від 25.10.2023 по справі 309/211/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/211/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 жовтня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Гусонька З.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №309/211/17 (Головуючий: Кемінь В.Д.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Хустської державної нотаріальної контори про визнання договору дарування житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого в АДРЕСА_1 недійсним.

Під час розгляду справи позивачка подала заяву від 02 листопада 2017 року про збільшення позовних вимог, а саме: просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на майно житловий будинок з надвірними побудовами розташований в АДРЕСА_2 ) виданого Боронявською сільською радою за №73 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації за №74 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 23 жовтня 2000 року за реєстровим №6846 (спадкова справа за №841) державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_4 ; визнати право спільної сумісної власності на майно-житловий будинок з надвірними побудовами в АДРЕСА_2 за членами колгоспного двору.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року залучено до участі в справі у якості третіх осіб із самостійними вимогами на стороні позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які заявили позовні вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно житловий будинок з надвірними побудовами розташований в АДРЕСА_2 ) виданого Боронявською сільською радою №73 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації за №74 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 23 жовтня 2000 року за реєстровим №6846 (спадкова справа за №841) державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_4 ; про визнання за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , права на частку в майні колгоспного двору до якого відноситься будинок з надвірними побудовами розташований в АДРЕСА_2 .

22 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_2 та треті особи на стороні позивача в порядку ст.31 ЦПК України (в редакції Закону 2011 року) подали заяву про зміну підстав позову та просили визнання недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 виданого Боронявською сільською радою №73 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації за №74 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 23 жовтня 2000 року за реєстровим №6846 (спадкова справа за №841) державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_4 визнання недійсним договору дарування житлового будинку з надвірними побудовами розташованого в АДРЕСА_2 ) укладеного 23 жовтня 2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та посвідчений Хустською державною нотаріальною конторою, визнання право спільної сумісної власності в майні колгоспного двору до якого відноситься будинок з надвірними побудовами розташований в АДРЕСА_2 ) за членами колгоспного двору ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , яка проживала в АДРЕСА_3 . При житті батьків позивачки та відповідача, а саме в 1964 році було побудовано спірний житловий будинок з надвірними побудовами розташований по АДРЕСА_2 ) і домоволодіння відносилося до типу колгоспного двору. Після смерті матері, в лютому 2016 року позивачка звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав на земельну ділянку по заповіту ОСОБА_4 в інтересах своєї доньки, ОСОБА_7 . Після чого позивачці стало відомо, що будинок по АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 зареєстрований за її братом, відповідачем по справі ОСОБА_1 , згідно договору дарування посвідченого Хустською державною нотаріальною конторою від 23.11.2000 року.

Позовні вимоги про скасування договору дарування позивачка мотивувала тим, що її мати ОСОБА_4 була неписьменною, тобто не вміла ні писати, ні читати не могла самостійно підписуватися під будь-яким документом, при отриманні пенсії всі документи від імені матері підписували інші особи, а якщо не було такої можливості то вона ставила підпис у вигляді хрестика.

У заяві про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, позивачка та треті особи посилаються на неправомірність самого договору дарування та правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 , а саме свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 20.11.2000 року виданого Боронявською сільською радою на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з випискою з погосподарської книги Боронявської сільської ради та довідки виданої сільською радою домоволодіння в АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ). відносилося до суспільної групи колгоспний двір. Членами колгоспного двору являлися ОСОБА_3 батько позивачки, ОСОБА_4 мати позивачки, сама позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 її чоловік та їх діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які проживали разом, тому згідно вимог ст.123 ЦК УРСР (діючого на момент виникнення правовідносин) частки членів колгоспного двору в майні колгоспного двору є рівними.

Рішенням Хустського районного суду від 05 жовтня 2021 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на майно житловий будинок з надвірними побудовами що розташований в АДРЕСА_2 , видане Боронявською сільською радою за №73 від 20.10.2000 року та зареєстроване в Хустському ДПТІ за № 74 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Визнано недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом видане 23.10.2000 року за реєстровим №6846 (спадкова справа№841) державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_4 .

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними побудовами що розташований в АДРЕСА_2 , що укладався Хустською державною нотаріальною конторою між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 23.10.2000 року, номер реєстру 6856.

Визнано право спільної сумісної власності в майні колгоспного двору, до якого відноситься житловий будинок з надвірними побудовами, що розташований в АДРЕСА_2 , за членами колгоспного двору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в рівних долях.

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як судом не з`ясовано питання щодо правильності зарахування житлового будинку до суспільної групи господарств колгоспний двір, а тому помилковим є визнання права спільної сумісної власності в майні колгоспного двору за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у рівних долях. Крім того, враховуючи стадію судового провадження, судом неправомірно було прийнято та розглянуто заяву про зміну підстав позову від 22.10.2020 р.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_9 , які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника позивачки та третіх осіб на стороні позивачки ОСОБА_10 , яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно дост.203ЦК Українизміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, право на звернення до суджу за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.

Із оглянутих у судовому засіданні оригіналів погосподарських книг за 1991-1995 р.р. вбачається, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_5 відноситься до типу колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору являлися ОСОБА_3 батько позивачки, ОСОБА_4 мати позивачки, сама позивачка ОСОБА_2 , ОСОБА_5 чоловік позивачки та їхні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконкому Боронявської сільської ради від 19 жовтня 2000 року №32 встановлено право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і відповідно до цього рішення видано свідоцтво про право власності на житловий будинок від 19.11.2000 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Відповідно доч.ч.2,4ст.25ЦК Україницивільна правоздатністьфізичної особивиникає умомент їїнародження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ст. 9 ЦК УРСР у редакції 1963 р.)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 батько позивачки та відповідача і на день його смерті правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований в АДРЕСА_1 не видавалося.

Рішенням виконкому Боронявської сільської ради від 19 жовтня 2000 року №32 встановлено право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і 19.11.2000 року на їх ім`я видано свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними побудовами видано на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на будинковолодіння по АДРЕСА_2 фактично позбавило право на частки у майні колгоспного двору інших його учасників та у зв`язку із смертю ОСОБА_3 у 1996 році цивільна правоздатність його припинилась у відповідності до ч. 4 ст. 25 ЦК України (ст. 9 ЦК України у редакції 1963 р.) і особа втратила обсяг дієздатності та не може набувати цивільних прав.

Таким чином, оформлення права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на спірне домоволодіння, а в подальшому одноособово за ОСОБА_1 у порядку спадкування за ОСОБА_3 і укладення нею договору дарування від 23.10.2000 року на користь відповідача ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 203 ч. 2 ст. 215 ЦК України і є недійсним, що фактично позбавило право на частки у майні колгоспного двору інших учасників.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції про визнання права спільної сумісної власності в майні колгоспного двору, до якого відноситься житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 за членами колгоспного двору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в рівних долях підлягає скасуванню із наступних підстав.

Випискою з по господарської книги Боронявської сільської ради та довідки виданої сільською радою домоволодіння в АДРЕСА_3 (60-річчя Жовтня №8) відносилися ОСОБА_3 батько позивачки, ОСОБА_4 мати позивачки, позивачка ОСОБА_2 , ОСОБА_5 її чоловік та їх діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які проживали разом і згідно вимог ст. 123 ЦК УРСР (діючого на момент виникнення правовідносин) частки членів колгоспного двору є рівними, а тому відсутні підстави для визнання за ними права чпільної сумісної власності, як за членами колгоспного двору на дане домоволодіння.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у частині визнання права спільної сумісної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у рівних долях на спірне домоволодіння, як за членами колгоспного двору слід скасувати і постановити нове рішення у цій частині відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити із вищезазначених підстав, а в решті рішення суду залишити без змін.

Позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно дост. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки, позивачці стало відомо про укладення договору дарування житлового будинку з надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у лютому 2016 року при отриманні свідоцтва про право на спадщину земельну частку (пай) за заповітом, а із даним позовом звернулася в суд 19 січня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності з моменту, коли особа дізналася(60-річчя Жовтня №8)бо могла дізнатися про порушення свого права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК Укераїни, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хустського районного суду від 05 жовтня 2021 року у частині визнання право спільної сумісної власності у майні колгоспного двору, до якого відноситься житловий будинок з надвірними побудовами, що розташований в АДРЕСА_2 , за членами колгоспного двору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в рівних долях скасувати і в позові ОСОБА_2 відмовити.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2023 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой