Рішення

від 31.10.2023 по справі 518/761/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 518/761/22

Провадження № 2/521/2005/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.,

за участі представника позивача адвоката Ковтун К. В.

представника відповідача адвоката Колос В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року до Ширяївського районного суду м. Одеси звернулась з позовом представниця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , уточнивши який, просила суд:

- визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, посвідчений секретарем виконавчого комітету Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області Літвак Н.М. від 30.05.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №23;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом (серії НСА № 302638) на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 23.06.2022 року державним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори Одеської області Котюжинською Л.Д. у спадковій справі після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 7,6009 га з кадастровим номером 5125481400:01:003:0071, розташованої на території Катерино-Платонівської сільської ради Березівського району (колишній Ширяївський) Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 7.6009 га з кадастровим номером 5125481400:01:003:0071, розташованої на території Катерино-Платонівської сільської ради Березівського району (колишній Ширіївський) Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та № 513 від 23.06.2022, виданого державним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори Одеської області Котюжинською Л.Д. на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати ОСОБА_1 ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована з 01.10.2009 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. До складу спадщини входить земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 7.6009 га з кадастровим номером 5125481400:01:003:0071, розташованої на території Катерино-Платонівської сільської ради Березівського району (колишній Ширяївський) Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Так як позивач є спадкоємцем першої черги, то 28 квітня 2021 року він звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 . Через встановлений законом строк у 6 місяців з дня відкриття спадщини на звернення позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріус надала лист №1284/02-14 від 15.10.2021 року, яким повідомила, що спадкодавцем було складено заповіт на частину спадкового майна на користь іншого спадкоємця. Враховуючи це, нотаріус зазначила, що відсутні підстави для спадкування за законом ОСОБА_1 . З матеріалів спадкової справи стало відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом (серії НСА № 302638) виданого 23.06.2022 року державним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори Одеської області Котюжинською Л.Д. у спадковій справі після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , на спадщину, яка складається з земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 7,6009 га з кадастровим номером 5125481400:01:003:0071, розташованої на території Катерино-Платонівської сільської ради Березівського району (колишній Ширяївський) Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 513. Вважає, що оспорюваний заповіт є сфабрикованим, складеним без присутності заповідача та в інший час, аніж зазначено у заповіті, підписаний іншою особою, оскільки заповідач до дня своєї смерті проживала з родиною позивача за однією адресою, постійно хворіла та перебувала під доглядом ОСОБА_1 , про заповіт вона ніколи не розповідала, нікуди без відому родичів не відлучалася з дому, тому не могла вчинити таку дію без їх відому, посилалась на порушення чинного на момент складення оспорюваного заповіту порядку його посвідчення: невірно зазначено паспортні дані заповідача, не зазначена повна зареєстрована адреса місця проживання заповідача, посвідчувальний напис не відповідає зразку, встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України (затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 2.08.1994 року №22/5), яка була чинна, на момент укладення спірного заповіту, проте відповідає зразку, який було затверджено пізніше.

Ухвалою судді Ширяївського районного суду Одеської області від 26.07.2022 року справа була передана за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.08.2022 року справа була передана на розгляд судді Сегеди О.М.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2022 року справа була прийнята до провадження та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 19.09.2022 р.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про участь представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2022 року вирішено питання щодо заміни сторони відповідача на належного відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2022 року справу було передано за підсудністю до Ширяївського районного суду Одеської області.

Ухвалою судді Ширяївського районного суду Одеської області від 30.01.2023 року цивільна справа була передана до Малиновського районного суду м. Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.02.2023 року справа була передана на розгляд судді Лічману Л.Г.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.02.2023 року справа була залишена без руху.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2023 року було прийнято заяву про збільшення позовних вимог, прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації права власності. Призначено підготовче засідання по справі на 23.03.2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.03.2023 року, вчиненого на підставі розпорядження Малиновського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 року № 160, справа була передана на розгляд судді Мурзенко М.В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.03.2023 року справа була прийнята до провадження судді Мурзенко М.В.

У судове засідання позивач не з`явився про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Представниця позивача адвокат Ковтун К.В. просила суд уточнені позовні вимоги задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Колос В. М. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду відзив, у якому вказав, що позовні вимоги є необґрунтованим та безпідставними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження вимог позивача, зазначили, що окрім позивача спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_4 .. Щодо неспівпадіння реквізитів у заповіті зазначив, що під час виготовлення тексту заповіту, посадовою особою було допущено технічну (орфографічну) помилку, яка не була виявлена ОСОБА_3 перед підписанням заповіту, проте, всі інші анкетні дані є вірними. Стосовно тверджень позивача щодо невідповідності підпису заповідача також заперечував, та вказав, що такий підпис відповідає підпису у паспорті померлої. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, призначеному на 21.09.2023 року була допитана у якості свідка ОСОБА_4 , яка розповіла суду, що вона є рідною донькою померлої ОСОБА_3 , та рідною сестрою позивача ОСОБА_1 . Померла ОСОБА_3 зійшлась з чоловіком, та переїхала до нього проживати. В неї дійсно була у власності земельна ділянка, яку вона здавала в оренду ОСОБА_2 . Через час мати почала хворіти, потрібні були кошти, та вона склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Зазначила, що вона разом з матір`ю та вітчимом поїхала до сільської ради та написала заповіт, це дійсно була її воля, її ніхто не змушував. Мати психічно була здорова, алкогольні напої не вживала, заповіт писала свідомо.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.11 т.1).

Позивач є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження (а.с.13 т.1)

З копії спадкової справи, заведеної Любашівською державною нотаріальною конторою Одеської області після смерті ОСОБА_3 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулись ОСОБА_2 (а.с.65 т.1), та ОСОБА_1 . (а.с.76 т.1).

Відповідачем надано нотаріусу оспорюваний заповіт від 30.05.2021 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, реєстр. № 23 (а.с. 69 зв.-70, т.1.), яким ОСОБА_3 заповідала на користь відповідача належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 840934 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №0/0553700045 від 05.09.2005 року земельну ділянку площею 7,60 га, розташовану на території Катерино-Платонівської сільської ради, Ширяївського району Одеської області, на заповіті міститься відмітка про відсутність відомостей про його зміну та скасування.

В посвідчувальному написі зазначено, що 30.05.2011 року заповіт посвідчено ОСОБА_5 секретарем виконавчого комітету Катерино-Платонівської сільської ради, Ширяївського району, Одеської області. Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем громадянкою ОСОБА_3 , власноручно підписаний нею об 09 годині 25 хв. у її присутності. Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено.

23 червня 2022 року державним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори Одеської області було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 513, відповідно до якого, ОСОБА_2 отримав у спадщину земельну ділянку 7,6009 гектарів, кадастровий номер 5125481400:01:003:0071, розташованої на території Березівського (колишнього Ширяївського) району Одеської області, для ведення товарного сількогосподарського виробництва. (а.с.96 т. 1).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України,право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК Українивстановлено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252ЦПК України. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідностатті 1248 ЦК Українинотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Відповідно до частини першоїстатті 1257 ЦК Українизаповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Доводи сторони позивача про те, що оспорюваний заповіт є сфабрикованим, складеним без присутності заповідача та в інший час, аніж зазначено, підписаний іншою особою, відхиляються судом за недоведеністю.

Так, з довідки Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області від 19.04.2021 року № 05-07/48 вбачається, що ОСОБА_3 з 01.10.2009 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею мешкав та був зареєстрований: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 01.10.2009 року по теперішній час. (а.с.12 т. 1).

Відповідно до акту встановлення факту проживання без реєстрації від 31.05.2023 року, посвідченої головою комісії Витопоренко І. секретарем сільської ради, членами комісії Ліщенко Н. старостою Ставківського старостату, Путєнцовою Н. депутатом місцевої ради, Гордєєвою О. спеціалістом із соціальних питань, ОСОБА_6 діловод сільської ради, тимчасова комісія здійснила виїзд за адресою: АДРЕСА_2 та описати сусідів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та підставі свідчень сусідів тимчасова комісія встановила, що громадянка ОСОБА_3 в період з травня 2010 року на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.233 т.1)

Оспорюваний заповіт посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації заповідача, що відповідає вимогам ст. 1247, 1251 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», затвердженанаказом Міністерстваюстиції Українивід 25серпня 1994р.N22/5 (далі Інструкція).

Стороною позивача не надано належних, допустимих та достатніх доказів знаходження заповідача в день та час, зазначений в оспорюваному заповіті (30 травня 2011 року) в іншому місці, аніж зазначено у заповіті.

Суд погоджується з доводами сторони позивача, що засвідчувальний напис на оспорюваному заповіті не відповідає встановленому чинною на момент його посвідчення редакції Інструкції, проте зауважує, що такий напис відповідає формі, встановленій Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 3253/5 від 22.12.2010 р.

Сама по собі невідповідність засвідчувального напису встановленій формі не тягне за собою недійсність заповіту.

Спірний заповіт було зареєстровано в Спадковому реєстрі 04.07.2011 року, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (а.с. 68, т.1)

За таких обставин, суд відхиляє доводи сторони позивача про складення заповіту пізніше, ніж зазначено в ньому з посиланням на те, що відповідну форму посвідчувального напису було передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 р. N 3306/5.

Наявність в заповіті помилки у номері паспортного документу заповідача, а також не зазначення номеру будинку адреси проживання заповідача не тягне за собою недійсність заповіту.

Також, суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що оспорюваний заповіт було підписано іншою особою.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що від заповідача їй було відомо про складення спірного заповіту.

Судом відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України було роз`яснено стороні позивача, що факт підписання оспорюваного заповіту іншою особою, а не заповідачем може бути встановлено шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи, проте представник позивача із відповідним клопотанням про її призначення до суду не звернувся, надав пояснення про відсутність можливості проведення такої експертизи з огляду на відсутність зразків почерку та підпису заповідача.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання оспорюваного заповіту недійсним, й, відповідно відмовляє в задоволенні похідних позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого відповідачу на підставі оспорюваного заповіту та про скасування державної реєстрації права власності відповідача на отриману у спадщину земельну ділянку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 267,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2023 року.

Головуючий: