Постанова

від 10.11.2023 по справі 913/869/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 913/869/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 (колегія суддів: Тихий П. В. - головуючий, Гребенюк Н. В., Терещенко О. І.) і ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 (суддя Терещенко О. І.)

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласфано Україна", Державному підприємству "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", Товариству з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро", Товариству з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Укрзовніштрейдінвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "Тімех" у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"

про стягнення 317 908 182,52 грн,

за участю приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчука Павла Васильовича,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цих вимог

1.1. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (далі - ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот") про стягнення 317 908 182,52 грн.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати природного газу, поставленого за договором у січні - грудні 2010 року, утворилася заборгованість у сумі 503 912 285,25 грн, яку відповідачем не сплачено. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача на підставі положень Цивільного кодексу України (з урахуванням збільшення позовних вимог) інфляційні втрати за період із січня 2013 року до квітня 2015 року в сумі 283 198 704,31 грн і 3 % річних за період із 07.12.2013 до 28.05.2015 в сумі 34 709 478,21 грн, а всього 317 908 182,52 грн.

1.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 913/869/14, позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" задоволено частково. Суди дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 26 102 541,19 грн інфляційних втрат та 17 933 755,02 грн 3 % річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено у зв`язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що призвели до неможливості виконання відповідачем господарського зобов`язання. Оскільки такі обставини засвідчені Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 02.09.2015 № 4978, то, за висновком судів, це є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у період дії антитерористичної операції, починаючи з 16.04.2014.

1.4. Постановою Верховного Суду України від 12.04.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2015, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 913/869/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 257 096 613,12 грн інфляційних втрат та 16 775 723,19 грн 3% річних. Справу № 913/869/14 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

1.5. Скасовуючи наведені судові рішення, Верховний Суд України зазначив, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених статтею 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами.

1.6. За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 у справі № 913/869/14, задоволено позов у частині вимог про стягнення 257 096 613,12 грн інфляційних втрат та 16 775 723,19 грн 3% річних. Судові рішення мотивовано наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих з 16.04.2014.

1.7. Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 913/869/14. Колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених статтею 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами.

2. Короткий зміст заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цієї заяви

2.1. У грудні 2021 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Господарського Суду Харківської області із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. У цій заяві ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просила суд звернути стягнення на грошові кошти, що належать особам, які мають заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", підтверджену судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме:

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласфано Україна" (далі - ТОВ "Ласфано Україна") на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн;

- грошові кошти Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" (далі - ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія") на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн;

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" (далі - ТОВ "Каховка Протеїн Агро") на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн;

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Укрзовніштрейдінвест" (далі - ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест") на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн;

- грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімех" (далі - ТОВ "Тімех") на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн.

2.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 у справі № 913/869/14 частково задоволено заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

Звернуто стягнення на грошові кошти, які належать особам, що мають заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", підтверджену судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме на грошові кошти ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", ТОВ "Каховка Протеїн Агро", ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест", ТОВ "Тімех" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн.

2.3. Частково задовольняючи наведену заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", господарський суд першої інстанції виходив із того, що у ТОВ "Ласфано Україна" відсутня заборгованість перед боржником, яка була стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/20301/20, у зв`язку з її відступленням новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНКЕПІТАЛ ГРУП" (фактор) згідно з договором про надання фінансових послуг факторингу від 17.12.2021 № 1-ф.

2.4. Щодо ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", місцевий господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 21.05.2021 у справі № 913/151/21 стягнуто з ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" заборгованість у розмірі 70 249,20 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

2.5. Крім того, суд зазначив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 11.01.2020 у справі № 913/616/19 стягнуто з ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" заборгованість у розмірі 319 977,52 грн та судовий збір у розмірі 4799,66 грн.

2.6. Суд першої інстанції констатував, що зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено наявність заборгованості ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 397 296,38 грн.

2.7. Водночас господарський суд першої інстанції встановив, що боржником не надано доказів того, що грошові суми за наведеними судовими рішеннями були стягнуті на його користь повністю або частково. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість звернути стягнення на грошові кошти, які належать ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", що має заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 397 296,38 грн.

2.8. Щодо ТОВ "Каховка Протеїн Агро", місцевий господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 у справі № 910/16994/20 стягнуто з ТОВ "Каховка Протеїн Агро" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" 75 120 000,00 грн попередньої оплати та 735 700,00 судового збору.

2.9. Господарський суд першої інстанції констатував, що зазначене судове рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку та набрало законної сили, а тому цим рішенням підтверджено наявність заборгованості ТОВ "Каховка Протеїн Агро" перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 75 855 700,00 грн.

2.10. Водночас господарський суд першої інстанції встановив, що боржником не надано доказів того, що грошові суми за наведеним судовим рішенням було стягнуто на його користь повністю або частково. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість звернути стягнення на грошові кошти, які належать ТОВ "Каховка Протеїн Агро", що має заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 75 855 700,00 грн.

2.11. Щодо ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест", місцевий господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 01.12.2020 у справі № 913/691/20 стягнуто з ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" заборгованість у розмірі 452 017,87 грн та судовий збір у розмірі 6780,27 грн.

2.12. Крім того, суд зазначив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 01.12.2020 у справі № 913/554/20 стягнуто з ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" основний борг у розмірі 113 300,20 грн та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

2.13. При цьому місцевий господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 01.12.2020 у справі № 913/555/20 стягнуто з ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" основний борг у розмірі 1 348 219,01 грн та судовий збір у розмірі 20 223,29 грн.

2.14. Суд першої інстанції також установив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 28.09.2020 у справі № 913/368/20 стягнуто з ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" основний борг у розмірі 2 288 292,00 грн та судовий збір у розмірі 34 324,38 грн.

2.15. Суд констатував, що зазначені судові рішення не оскаржувалися в апеляційному порядку та набрали законної сили. Таким чином, на підставі наведених рішень з ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" стягнуто заборгованість у розмірі 4 265 259,02 грн.

2.16. Водночас господарський суд першої інстанції встановив, що боржником не надано доказів того, що грошові суми за наведеними судовими рішеннями були стягнуті на його користь повністю або частково. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість звернути стягнення на грошові кошти, які належать ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест", що має заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 4 265 259,02 грн.

2.17. Щодо ТОВ "Тімех", місцевий господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.09.2020 у справі № 918/750/20 стягнуто з ТОВ "Тімех" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" 15 552,00 грн штрафу та 2102,00 грн судового збору.

2.18. Суд констатував, що зазначене судове рішення набрало законної сили. Таким чином, на підставі наведеного рішення підтверджено наявність заборгованості ТОВ "Тімех" перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 17 654,00 грн.

2.19. Водночас господарський суд першої інстанції встановив, що боржником не надано доказів того, що грошові суми за наведеним судовим рішенням були стягнуті на його користь повністю або частково. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість звернути стягнення на грошові кошти, які належать ТОВ "Тімех", що має заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у загальному розмірі 17 654,00 грн.

2.20. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

2.21. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 у справі № 913/869/14 та вирішено відмовити у задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

2.22. Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, виходив із того, що відповідно до прохальної частини заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", заявник фактично просить стягнути з кожного загальну суму боргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (489 562 179,85 грн). Водночас із наданих стягувачем судових рішень вбачається, що заборгованість кожної особи перед боржником існує в іншому розмірі. Однак господарський суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в резолютивній частині ухвали постановив звернути стягнення на грошові кошти на суму у загальному розмірі 489 562 179,85 грн.

2.23. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що в резолютивній частині ухвали судом першої інстанції не вирішено питання щодо розміру стягнення стосовно кожної з осіб, натомість зазначено загальний розмір заборгованості. Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що стягнення не є солідарним, оскільки в перелічених у резолютивній частині ухвали осіб не існує солідарного обов`язку.

2.24. При цьому суд констатував, що стягувачем у прохальній частині заяви також не зазначено розміру стягнення стосовно кожної з осіб, на чиї кошти він просить звернути стягнення, що, за висновком апеляційного господарського суду, виключає підстави задоволення такої заяви.

2.25. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали господарського суду першої інстанції та відмову в задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та частково з ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 у справі № 913/869/14, до Верховного Суду звернулася ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам; ухвалити постанову, якою задовольнити заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального та матеріального права.

3.3. Скаржник наголошує на тому, що Східний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові не звернув увагу на доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо відмови судом першої інстанції у стягненні грошових коштів з ТОВ "Ласфано Україна" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн. За доводами ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", апеляційний господарський суд не навів жодної правової позиції щодо відмови в задоволенні апеляційної скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

3.4. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що у заяві про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам було зазначено про заборгованість таких підприємств перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", яка не перевищує суму в розмірі 489 562 179,85 грн. Наведене, на думку скаржника, свідчить про те, що апеляційний господарський суд не перевірив обставини, викладені в заяві, де чітко були визначені суми щодо стягнення заборгованості з підприємств.

4. Розгляд касаційної скарги та обставини справи, встановлені судами

4.1. З урахуванням надходження матеріалів справи на запит Верховного Суду 09.11.2023, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку за можливе розглянути справу № 913/869/14 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, виконання судом процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася з позовом до ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" про стягнення 317 908 182,52 грн.

4.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 913/869/14, позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" задоволено частково. Суди дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 26 102 541,19 грн інфляційних втрат та 17 933 755,02 грн 3 % річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4.4 Постановою Верховного Суду України від 12.04.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2015, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 913/869/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 257 096 613,12 грн інфляційних втрат та 16 775 723,19 грн 3% річних. Справу № 913/869/14 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

4.5. За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 у справі № 913/869/14, задоволено позов у частині вимог про стягнення 257 096 613,12 грн інфляційних втрат та 16 775 723,19 грн 3% річних.

4.6. Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 913/869/14.

4.7. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича перебуває зведене виконавче провадження від 09.08.2021 № 66446979 з примусового виконання:

- наказу № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), виданого 04.04.2016 Господарським судом Луганської області, про стягнення з ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 8 206 220,29 грн, пені у сумі 3 411 912,92 грн, інфляційних нарахувань у сумі 67 926 087,57 грн, судового збору за позовною заявою в розмірі 72 801,99 грн (згідно з заявою стягувача залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 79 544 220,78 грн);

- наказу № 913/518/13-г, виданого 07.12.2016 Господарським судом Луганської області, про стягнення з ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" інфляційних нарахувань у сумі 16 629 105,41 грн, 3% річних у сумі 30 577 394,47 грн, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 68 820,00 грн;

- наказу № 913/869/14, виданого 29.02.2016 Господарським судом Харківської області, про стягнення з ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 26 102 541,19 грн інфляційних нарахувань, 17 933 755,02 грн 3% річних, 10 122,96 грн судового збору (згідно з заявою стягувача залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 44 036 296,21 грн);

- наказу № 913/869/14, виданого 21.12.2017 Господарським судом Харківської області, про стягнення з ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 257 096 613,12 грн інфляційних нарахувань, 17 933 755,02 грн 3% річних, 327 263,04 грн судового збору (згідно з заявою стягувача залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 274 199 599,35 грн).

4.8. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського Суду Харківської області із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. У цій заяві ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просило суд звернути стягнення на грошові кошти, які належать особам, що мають заборгованість перед боржником, підтверджену судовими рішеннями

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Переглянувши оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

5.3. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

5.4. Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

5.5. Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

5.6. Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особам) виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

5.7. Колегія суддів зазначає, що порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено в статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

5.8. Так, відповідно до положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

5.9. Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

5.10. При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

5.11. Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

5.12. Водночас остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку, передбаченому статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

5.13. Верховний Суд констатує, що частина 2 статті 336 Господарського процесуального кодексу України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, установивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

5.14. Колегія суддів зазначає, що такі обставини були досліджені та встановлені апеляційним господарським судом у цій справі. Зокрема, апеляційний господарський суд установив, що відповідно до прохальної частини заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", заявник фактично просить стягнути з кожного загальну суму боргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (489 562 179,85 грн). Водночас із наданих стягувачем судових рішень вбачається, що заборгованість кожної особи перед боржником існує в іншому розмірі. Однак господарський суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в резолютивній частині ухвали постановив звернути стягнення на грошові кошти на суму у загальному розмірі 489 562 179,85 грн.

5.15. Доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд не перевірив обставини викладені в заяві, де чітко були визначені суми щодо стягнення заборгованості з підприємств, спростовуються змістом прохальної частини ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

5.16. У прохальній частині зазначеної заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просила суд звернути стягнення на грошові кошти, що належать особам, які мають заборгованість перед боржником, підтверджену судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: грошові кошти ТОВ "Ласфано Україна" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн; грошові кошти ДП "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн; грошові кошти ТОВ "Каховка Протеїн Агро" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн; грошові кошти ТОВ СП "Укрзовніштрейдінвест" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн; грошові кошти ТОВ "Тімех" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн.

5.17. Апеляційний господарський суд правильно врахував, що в резолютивній частині ухвали судом першої інстанції не вирішено питання щодо розміру стягнення стосовно кожної з осіб, а зазначено загальний розмір заборгованості. При цьому стягнення не є солідарним, оскільки у перелічених у резолютивній частині ухвали осіб не існує солідарного обов`язку.

5.18. Крім того, оскільки у прохальній частині заяви не наведено розміру стягнення стосовно кожної з осіб, на чиї кошти заявник просить звернути стягнення, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що така обставина виключає підстави задоволення такої заяви.

5.19. Аргументи скаржника про те, що Східний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові не звернув увагу на доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо відмови судом першої інстанції в стягненні грошових коштів з ТОВ "Ласфано Україна" на суму в загальному розмірі 489 562 179,85 грн, не спростовують наведених вище обґрунтованих висновків апеляційного господарського суду, які свідчать про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

5.20. Водночас господарський суд першої інстанції, встановивши, що на цей час у ТОВ "Ласфано Україна" відсутня заборгованість перед ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", яка була стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі №910/20301/20, у зв`язку з відступленням її новому кредитору - ТОВ "ФІНКЕПІТАЛ ГРУП" (фактор) згідно з договором про надання фінансових послуг факторингу від 17.12.2021 № 1-ф, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ "Ласфано Україна.

5.21. Водночас деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені господарськими судами під час розгляду заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

5.22. Верховний Суд також зазначає що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.23. Отже, за результатами перегляду рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судом апеляційної інстанції, із правильним застосуванням норм процесуального права та матеріального права.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.3. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 913/869/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак