Рішення

від 13.11.2023 по справі 120/10049/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 листопада 2023 р. Справа № 120/10049/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовоом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК - 9 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий орган, позивач) з позовом про стягнення з Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 (далі Козятинська РМБ ПМК-9, відповідач) податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису №8 від 11.05.2023 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати орендної плати з юридичних осіб.

Ухвалою суду від 21.08.2023 р. відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвала отримана відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак письмової позиції щодо вимог не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Податковий борг виник внаслідок самостійного подання відповідачем податкових декларацій з плати за землю за 2019 р., 2020, 2021 р., 2022 р., 2023 роки та внаслідок прийняття податкових повідомлень рішень №0071560409 від 12.10.2022 р., №00701604409 від 15.05.2023 р.

Згідно облікової картки платника податків станом на 30.06.2023 р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати на суму 428 126, 12 грн.

06.03.2019 р. податковим органом сформовано податкову вимогу форми №89114-53, яку направлено відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

31.01.2022 р. ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

ГУ ДПС у Вінницькій області направлено платіжну інструкцію від 10.03.2023 р. на примусове стягнення коштів до фінансових установ, однак такі повернуті без виконання через відсутність коштів.

11.05.2023 р. податковим органом складено акт опису майна №8 .

Оскільки борг не сплачено, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просив стягнути податковий борг за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису №8 від 11.05.2023 р.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 28.03.2023 р. у справі № 440/11471/21 .

Суд акцентує увагу на тому, що позивач звернувся із позовом про стягнення податкового боргу за рахунок майна за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №8 від 11.05.2023 р., а не про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

При цьму, ПК не передбачають право контролюючого органу звернутиь із позовом саме про стягнення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису №8 від 11.05.2023 р., а визначають можливість звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Ухвалою суду від 27.07.2023 р. суд вказував позивачу, що законодавець встановив , що погашення податкового боргу може відбуватись за рахунок стягнення коштів або шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, саме погашення податкового боргу може бути здійснено шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд зазначив в ухвалі, що "погашення " та "стягнення" не є тотожними визначеннями.

При цьому погашення усієї суми податкового боргу може бути здійснено за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання дозволу на погашення є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу (95.3 ст. 95 ПК України).

Відтак, суд звернув увагу, що вимога позивача сформована в редакції позовної заяви про стягнення за рахунок майна , що перебуває у податковій заставі не відповідає вимогам ПК України.

Однак в подальшому позивач залишив позов в первісній редакції , зокрема просив стягнути з Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 податковий борг за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №8 від 11.05.2023 р.

Відтак суд доходить висновку , що позивачем обрано не вірний спосіб захисту , оскільки вимога про стягнення за рахунок майна , що перебуває у податковій заставі не відповідає вимогам ПК України.

При цьому, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Відтак суд доходить висновку, що позов відповідача про стягнення з Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №8 від 11.05.2023 р. не підлягає задоволенню з підстав відсутності повноважень на таке звернення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150)

Відповідач: Козятинська районна міжколгоспна будівельна ПМК-9 (вул. Довженка, 107, м. Козятин, Вінницька область, ІН 03582868 )

Повний текст судового рішення сформовано: 13.11.2023 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна