Рішення

від 13.11.2023 по справі 160/18972/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 рокуСправа №160/18972/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Єдність 2005» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства «Єдність 2005» (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 471765,22 грн. за рахунок майна Приватного підприємства «ЄДНІСТЬ 2005» (код ЄДРПОУ 33383058), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Приватне підприємство «Єдність 2005», яке має податковий борг у сумі 471765,22грн. з яких: 319809,70грн. по орендній платі з юридичних осіб, 13249,59грн. - по єдиному податку з юридичних осіб, 4535,38 грн. - по земельному податку з юридичних осіб, 134170,55 грн. - по податку на нерухоме майно. Позивач вказує, що вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу відповідача податкову вимогу №0081736-1306-0410 від 17.05.2021, яку було повернуто на адресу контролюючого органу. В порядку ст.89 Податкового кодексу України прийнято рішення №209352-54 про опис майна ПП «Єдність 2005» у податкову заставу та податковим керуючим проведено опис майна в податкову заставу, за результатами якого складено акт №33383058/31/10 від 20.08.2019, а також проведено державну реєстрацію обтяження податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №32925606. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 по справі №160/24032/21 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ПП «ЄДНІСТЬ 2005» про стягнення податкового боргу у розмірі 112153,13 грн. (орендна плата - 92174,89 грн., податок на нерухоме майно - 19 978,24 грн.) задоволено повністю. Залишок несплаченої заборгованості, стягнутої за вказаним рішенням суду, становить 111906,39грн. На підставі п. 95.5 ст. 95 ПК України уповноваженою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №17761/6/04-36-13-0-11 від 20.03.2023 про стягнення коштів з платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 364 818,31 грн. Однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника або арешту коштів іншими виконавчими документами. Оскільки направлення інкасових доручень до банківських установ не призводить до погашення податкового боргу платника, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18972/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копію ухвали суду надіслано сторонам.

Згідно з частиною четвертою статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Копія ухвали від 02.08.2023 вручена позивачу нарочним 08.08.2023 згідно із розпискою, що міститься в матеріалах справи; відповідачу надіслана засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Центральна, будинок 1/17, та отримана 22.08.2023, що підтверджується відомостями з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

За приписами частиною шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Єдність 2005» зареєстроване 18.02.2005, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 33383058; перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 01.03.2005 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ (м. Павлоград)); місцезнаходження юридичної особи: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 1/17.

Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності Приватного підприємства «Єдність 2005» за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За розрахунком податкового боргу від 06.07.2023 та відомостями з інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг у сумі 471765,22 грн., з яких:

по платежу 18010600 «орендна плата з юридичних осіб» у сумі 319809,70грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 9016553165 від 08.02.2021 по терміну сплати на 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022; на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 10866946 від 14.02.2022 по терміну сплати на 02.03.2022, 30.03.2022, 03.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022; на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком № 20229464 від 06.07.2022 по терміну сплати на 06.07.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022;

по платежу 18050300 «єдиний податок з юридичних осіб» у сумі 13249,59 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 2788244 від 18.01.2022 по терміну сплати на 21.02.2022; за декларацією № 16718855 від 09.05.2022 по терміну сплати на 20.05.2022; за декларацією № 22366155 від 25.07.2022 по терміну сплати на 19.08.2022; за декларацією № 35006274 від 05.11.2022 по терміну сплати на 21.11.2022;

по платежу 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» у сумі 4535,38грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за розрахунком № 11743977 від 18.02.2022 по терміну сплати на 30.08.2022; за розрахунком № 20229491від 06.07.2022 по терміну сплати на 30.08.2022; за розрахунком № 11743977 від 18.02.2022 по терміну сплати на 31.10.2022; за розрахунком № 20229491 від 06.07.2022 по терміну сплати на 31.10.2022; за розрахунком № 11743977 від 18.02.2022 по терміну сплати на 31.11.2022; за розрахунком № 20229491 від 06.07.2022 по терміну сплати на 31.11.2022;

по платежу 18010400 «податок на нерухоме майно» у сумі 134170,55 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 9016583234 від 08.02.2021 по терміну сплати на 29.10.2021, 31.01.2022; за декларацією № 9194223 від 08.02.2022 по терміну сплати на 29.04.2022, 29.07.2022, 31.10.2022.

Відповідачу виставлялась податкова вимога форми «Ю» №0081736-1306-0410 від 17.05.2021, яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку, однак рекомендоване поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку про не вручення (а.с.43).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства «Єдність 2005» про стягнення податкового боргу з Приватного підприємства «Єдність 2005» (код ЄДРПОУ 33383058) до бюджету у розмірі 112153,13 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/24032/21 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Єдність 2005» задоволено повністю.

Стягнуто податковий борг з Приватного підприємства «ЄДНІСТЬ 2005» (код ЄДРПОУ 33383058, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул.Центральна, буд 1/17) до бюджету в сумі 112153,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі № 160/24032/21 набрало законної сили 03.05.2022.

14.06.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №160/24032/21.

На виконання вказаного рішення та в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем виставлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 10.04.2023 №26420, №26419, від 27.02.2023 №26313, №26312, від 06.02.2023 №26234, №26235 та інкасові доручення від 09.09.2022 №14695, №14696.

Позивачем відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України прийнято рішення №17761/6/04-36-13-0-11 від 20.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, якими вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

На виконання вказаного рішення та в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем виставлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 24.04.2023 №26563, №26560, №26561, №26562, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №209352-54 від 06.05.2019 про опис майна у податкову заставу.

20.08.2019 податковим керуючим на підставі рішення №209352-54 від 06.05.2019 проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складено акт опису майна №33383058/31/10.

21.08.2019 здійснено державну реєстрацію обтяження податкової застави боржника Приватного підприємства «Єдність 2005» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №32925606 (а.с.12).

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України визначає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на 06.07.2023 наявний податковий борг у загальній сумі 471765,22 грн., з яких: по платежу 18010600 «орендна плата з юридичних осіб» у сумі 319809,70грн., по платежу 18050300 «єдиний податок з юридичних осіб» у сумі 13249,59 грн., по платежу 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» у сумі 4535,38грн., по платежу 18010400 «податок на нерухоме майно» у сумі 134170,55 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за податковими деклараціями.

Позивачем вчинялись дії щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 112153,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/24032/21, яке набрало законної сили 03.05.2022, стягнуто податковий борг з Приватного підприємства «ЄДНІСТЬ 2005» до бюджету в сумі 112153,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 по справі №160/24032/21 позивач вчиняв необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів платника шляхом виставлення банківським установам відповідних платіжних інструкцій та інкасових доручень, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на цих рахунках.

Податкова застава підтверджена витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, а перелік такого майна, на яке поширюється право податкової застави, визначений актом опису майна, дослідженим судом під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму 112153,13грн.

Щодо решти податкового боргу у сумі 359612,09грн.

Контролюючим органом на підтвердження наявності податкового боргу в сумі 359612,09грн. до матеріалів справи долучено копії інтегрованих карток платника податків за платежами: орендна плата з юридичних осіб, єдиного податку, земельному податку та податку на нерухоме майно, копії податкових декларацій з плати за землю від 08.02.2021, від 18.01.2022, від 05.07.2022, декларацій єдиного податку від 18.01.2022, від 09.05.2022, 25.07.2022, 05.11.2022, податкових декларацій з плати на землю від 17.02.2022, від 30.06.2022, податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 08.02.2021, 05.02.2022.

Враховуючи відомості інтегрованих карток стосовно платника податків ПП «Єдність 2005», податкову звітність, а також те, що Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, що застосовуються виключно в порядку черговості (спочатку звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків у банках; описати та вилучити майно боржника, пересвідчитись про відсутність коштів на рахунках боржника в установах банку шляхом виставлення інкасового доручення), і тільки потім звернутись до суду за отриманням дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняти рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом порушено таку черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна в сумі 359612,09 грн., не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути даний новоутворений борг за рахунок грошових коштів.

Отже, вимога про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в сумі 359612,09 грн. є передчасною.

За викладених обставин, позовній вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в цій частині та надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача в сумі 359612,09 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки наявність відповідних передумов, які згідно статті 95 ПК України є підставою для прийняття судом такого рішення, у даному випадку позивачем не доведено.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб`єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Приватного підприємства «Єдність 2005» (код ЄДРПОУ 33383058, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Центральна, буд. 1/17) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна задовольнити частково.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 112153,13грн. за рахунок майна Приватного підприємства «Єдність 2005» (код ЄДРПОУ 33383058, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Центральна, буд. 1/17), яке перебуває у податковій заставі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова