Постанова

від 19.03.2024 по справі 160/18972/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18972/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023, (суддя суду першої інстанції Бухтіярова М.М.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/18972/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Єдність 2005» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна в податковій заставі,

УСТАНОВИВ:

28.07.2023 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 471765,22 грн. за рахунок майна Приватного підприємства ЄДНІСТЬ 2005 (код ЄДРПОУ 33383058), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Приватне підприємство Єдність 2005, яке має податковий борг у сумі 471765,22грн. з яких: 319809,70грн. по орендній платі з юридичних осіб, 13249,59грн. - по єдиному податку з юридичних осіб, 4535,38 грн. - по земельному податку з юридичних осіб, 134170,55 грн. - по податку на нерухоме майно. Позивач вказує, що вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу відповідача податкову вимогу №0081736-1306-0410 від 17.05.2021, яку було повернуто на адресу контролюючого органу. В порядку ст.89 Податкового кодексу України прийнято рішення №209352-54 про опис майна ПП Єдність 2005 у податкову заставу та податковим керуючим проведено опис майна в податкову заставу, за результатами якого складено акт №33383058/31/10 від 20.08.2019, а також проведено державну реєстрацію обтяження податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №32925606. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 по справі №160/24032/21 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ПП ЄДНІСТЬ 2005 про стягнення податкового боргу у розмірі 112153,13 грн. (орендна плата - 92174,89 грн., податок на нерухоме майно - 19 978,24 грн.) задоволено повністю. Залишок несплаченої заборгованості, стягнутої за вказаним рішенням суду, становить 111906,39грн. На підставі п. 95.5 ст. 95 ПК України уповноваженою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №17761/6/04-36-13-0-11 від 20.03.2023 про стягнення коштів з платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 364 818,31 грн. Однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника або арешту коштів іншими виконавчими документами. Оскільки направлення інкасових доручень до банківських установ не призводить до погашення податкового боргу платника, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 13.11.2023 задовольнив адміністративний позов частково Головного управління ДС у Дніпропетровській області. Надав дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 112153,13грн. за рахунок майна Приватного підприємства Єдність 2005 (код ЄДРПОУ 33383058, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Центральна, буд. 1/17), яке перебуває у податковій заставі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податків, податковий борг відповідача в розмірі 359 612.09 грн виник на підставі податкових декларацій платника, відтак стягнення таких коштів відбувається на підставі рішення керівника податкового органу, без звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство Єдність 2005 зареєстроване 18.02.2005, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 33383058; перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 01.03.2005 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ (м. Павлоград)); місцезнаходження юридичної особи: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 1/17.

Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності Приватного підприємства Єдність 2005 за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За розрахунком податкового боргу від 06.07.2023 та відомостями з інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг у сумі 471765,22 грн., з яких:

по платежу 18010600 орендна плата з юридичних осіб у сумі 319809,70грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 9016553165 від 08.02.2021 по терміну сплати на 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022; на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 10866946 від 14.02.2022 по терміну сплати на 02.03.2022, 30.03.2022, 03.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022; на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком № 20229464 від 06.07.2022 по терміну сплати на 06.07.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022;

по платежу 18050300 єдиний податок з юридичних осіб у сумі 13249,59 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 2788244 від 18.01.2022 по терміну сплати на 21.02.2022; за декларацією № 16718855 від 09.05.2022 по терміну сплати на 20.05.2022; за декларацією № 22366155 від 25.07.2022 по терміну сплати на 19.08.2022; за декларацією № 35006274 від 05.11.2022 по терміну сплати на 21.11.2022;

по платежу 18010500 земельний податок з юридичних осіб у сумі 4535,38грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за розрахунком № 11743977 від 18.02.2022 по терміну сплати на 30.08.2022; за розрахунком № 20229491від 06.07.2022 по терміну сплати на 30.08.2022; за розрахунком № 11743977 від 18.02.2022 по терміну сплати на 31.10.2022; за розрахунком № 20229491 від 06.07.2022 по терміну сплати на 31.10.2022; за розрахунком № 11743977 від 18.02.2022 по терміну сплати на 31.11.2022; за розрахунком № 20229491 від 06.07.2022 по терміну сплати на 31.11.2022;

по платежу 18010400 податок на нерухоме майно у сумі 134170,55 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за декларацією № 9016583234 від 08.02.2021 по терміну сплати на 29.10.2021, 31.01.2022; за декларацією № 9194223 від 08.02.2022 по терміну сплати на 29.04.2022, 29.07.2022, 31.10.2022.

Відповідачу виставлялась податкова вимога форми Ю №0081736-1306-0410 від 17.05.2021, яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку, однак рекомендоване поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку про не вручення (а.с.43).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства Єдність 2005 про стягнення податкового боргу з Приватного підприємства Єдність 2005 (код ЄДРПОУ 33383058) до бюджету у розмірі 112153,13 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/24032/21 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Єдність 2005 задоволено повністю.

Стягнуто податковий борг з Приватного підприємства ЄДНІСТЬ 2005 (код ЄДРПОУ 33383058, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул.Центральна, буд 1/17) до бюджету в сумі 112153,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі № 160/24032/21 набрало законної сили 03.05.2022.

14.06.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №160/24032/21.

На виконання вказаного рішення та в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем виставлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 10.04.2023 №26420, №26419, від 27.02.2023 №26313, №26312, від 06.02.2023 №26234, №26235 та інкасові доручення від 09.09.2022 №14695, №14696.

Позивачем відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України прийнято рішення №17761/6/04-36-13-0-11 від 20.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, якими вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

На виконання вказаного рішення та в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем виставлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 24.04.2023 №26563, №26560, №26561, №26562, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №209352-54 від 06.05.2019 про опис майна у податкову заставу.

20.08.2019 податковим керуючим на підставі рішення №209352-54 від 06.05.2019 проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складено акт опису майна №33383058/31/10.

21.08.2019 здійснено державну реєстрацію обтяження податкової застави боржника Приватного підприємства Єдність 2005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №32925606 (а.с.12).

Оскільки на рахунках платника відсутні кошти, достатні для стягнення в рахунок оплати податкового боргу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано черговості дій при стягненні коштів в частині податкового боргу на суму 359 612.09 грн, який виник на підставі податкових декларацій платника, відтак в цій частині судом не надано дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. В іншій частині, з урахуванням того, що позивач дотримав черговість дій при стягнення податкового боргу, суд надав дозвіл на погашення всієї суми за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на 06.07.2023 наявний податковий борг у загальній сумі 471765,22 грн., з яких: по платежу 18010600 орендна плата з юридичних осіб у сумі 319809,70грн., по платежу 18050300 єдиний податок з юридичних осіб у сумі 13249,59 грн., по платежу 18010500 земельний податок з юридичних осіб у сумі 4535,38грн., по платежу 18010400 податок на нерухоме майно у сумі 134170,55 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за податковими деклараціями.

Позивачем вчинялись дії щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 112153,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/24032/21, яке набрало законної сили 03.05.2022, стягнуто податковий борг з Приватного підприємства ЄДНІСТЬ 2005 до бюджету в сумі 112153,13 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 по справі №160/24032/21 позивач вчиняв необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів платника шляхом виставлення банківським установам відповідних платіжних інструкцій та інкасових доручень, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на цих рахунках.

Податкова застава підтверджена витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, а перелік такого майна, на яке поширюється право податкової застави, визначений актом опису майна, дослідженим судом під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму 112153,13грн. Вказане свідчить на користь достатності підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Стосовно податкового боргу ПП «Єдність» у розмірі 359 612.09 грн., суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У такому випадку рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи

Отже, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов:

-виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;

-податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;

-платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 30 календарних днів;

-відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Як видно з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 359612,09грн. за платежами: орендна плата з юридичних осіб, єдиного податку, земельному податку та податку на нерухоме майно. Вказаний податковий борг виник на підставі податкових декларацій з плати за землю від 08.02.2021, від 18.01.2022, від 05.07.2022, декларацій єдиного податку від 18.01.2022, від 09.05.2022, 25.07.2022, 05.11.2022, податкових декларацій з плати на землю від 17.02.2022, від 30.06.2022, податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 08.02.2021, 05.02.2022.

Позивачем відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України прийнято рішення №17761/6/04-36-13-0-11 від 20.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, якими вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

На виконання вказаного рішення та в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем виставлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 24.04.2023 №26563, №26560, №26561, №26562, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

При цьому, рішення позивача про стягнення податкового боргу, прийняте в порядку ст. 95.5 ПК України, не містить зазначення суми податкового боргу, що стягується.

Як видно з копій повернутих інкасових доручень від 24.04.2023 №26563, №26560, №26561, №26562 вони загалом складені на суму 364 818.31 грн.

Позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу (залишку) в розмірі 359612,09грн.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 по справі №440/4736/19 вказав на необхідність чіткого і зрозумілого формулювання рішення про стягнення податкового бору в частині визначення, зокрема, конкретної суми, яка підлягає стягненню та підстави виникнення цього податкового боргу. Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Колегія суддів зазначає, що оскільки рішення позивача від 20.03.2023 про стягнення податкового боргу не містить суми податкового боргу, що стягується, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити яка сума стягується позивачем, та чи дотримано ним процедуру стягнення коштів боргу, та відповідно надати дозвіл погашення усієї суми податкового боргу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що наразі підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в частині 359612,09 грн відсутні.

Суд першої інстанції дійшовши правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, фактично в мотивувальній частині допустив неправильне застосування норм матеріального права, відтак висновки суду в цій частині не в повній мірі відповідають обставинам справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 в адміністративній справі № 160/18972/23 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 в адміністративній справі № 160/18972/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяА.А. Щербак