Ухвала

від 14.11.2023 по справі 175/8146/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/8146/23

Провадження № 2-з/175/71/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті БойкоО.М.,ознайомившись іззаявою представникапозивача ОСОБА_1 адвокатаПлотниченко ДенисаГеннадійовича прозабезпечення позовув цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування наказу, скасування реєстрації земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в інтересах позивача із позовом до відповідачів в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок відповідачів.

В заяві про забезпечення позову просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

-земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровский район, с. Новоолександрівка, кадастровий номер 1221486200:01:739:0002 загальною площею 0,4 га з цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2383493412214;

-земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровский район, с. Новоолександрівка, кадастровий номер 1221486200:01:739:0009 загальною площею 0,1 га з цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2397146912214;

-земельну ділянку за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровский район, с. Новоолександрівка, кадастровий номер 1221486200:01:739:0011 загальною площею 0,1234 га з цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2397168112214;

та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаних земельних ділянок.

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановлено, що позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що стосовно спірних земельних ділянок здійснено низку реєстраційних дій, що здійснені з однією метою - значне ускладнення поновлення порушених прав осіб, права та інтереси яких порушено державною реєстрацією цих земельних ділянок. У зв?язку з цим, існують реальні підстави вважати, що відповідачами будуть здійснені спроби подальшої перереєстрації земельних ділянок, що унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Проте суд не може погодитись з доводами позивача.

Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на земельні ділянки відповідачів призведе до утруднення чи неможливості виконання можливого майбутнього рішення суду у даній справі, заходи забезпечення позову запропоновані позивачем є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та можуть порушувати права відповідачів як власників майна, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі. А тому, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно земельні ділянки відповідачів слід відмовити.

Крім того, накладення арешту на майно передбачає неможливість його використання за призначенням, а накладення арешту на земельні ділянки може призвести до порушення права відповідачів на користування власністю, що є недопустимим.

Керуючись ст. ст.149-150,153,258,260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити взадоволенні заявипредставника позивача ОСОБА_1 адвоката ПлотниченкаДениса Геннадійовичапро забезпеченняпозову вцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування наказу, скасування реєстрації земельних ділянок.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя О.М.Бойко