Ухвала

від 03.08.2023 по справі 752/8969/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8969/23

Провадження № 1-кс/752/5882/23

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва клопотання начальника відідлу прокуратури Автономної республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42020010000000042, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує наступне.

У провадженні Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020010000000042 від 02.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом надання невстановленою особою засобів для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою невстановлених осіб організовано переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі шляхом його перетину на неконтрольованих органами державної влади України ділянках між тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та російською федерацією.

У зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України із 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, у зв`язку з чим обмежено коло осіб, які мають право перетинати Державний кордон України.

Зокрема, указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими продовженнями, у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України. Востаннє, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3057-IX від 02.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Крім того, у відповідності до вимог п. 2-8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила) у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Про цьому, зазначені особи можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У цих обставинах групою осіб організовано схему з незаконного переправлення через Державний кордон України осіб, які не мають право його перетинати в умовах військового стану, під виглядом їх виїзду для отримання гуманітарної допомоги за кордоном.

З`ясовано, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розробив схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України, яка полягала в пошуку осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, а також громадських організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, які можуть в порядку п. 2-8 Правил в умовах воєнного стану звертатися до Мінінфраструктури, обласних, Київської міської військових адміністрацій для отримання рішення про виїзд за межі України таких осіб в якості водіїв, що нібито здійснюють перевезення вантажів гуманітарної допомоги та подальшій організації виготовлення недостовірних документів, що свідчили б начебто про приналежність таких осіб до громадських волонтерських організацій, забезпеченні подальшого внесення відомостей щодо цих осіб до інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека (система «Шлях»), що надало б як наслідок дозвіл безперешкодно незаконно перетнути державний кордон таким особам для власних цілей останніх, але не пов`язаних з волонтерською діяльністю чи перевезенням гуманітарної допомоги, реалізуючи яку організував незаконний перетин державного кордону ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за наступних обставин.

Так,у невстановленийдосудовим розслідуваннямточний датута час,але непізніше травня2022року, ОСОБА_7 дізнався відраніше знайомого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про те,що останніймав змогута неодноразовоперетинав післявведення воєнногостану вУкраїні державнийкордон підвиглядом водія,що здійснюєперевезення вантажівгуманітарної допомоги, щоб відвідати сім`ю, яка виїхала з території України в квітні-травні 2022 року, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Зокрема, ОСОБА_7 від ОСОБА_10 стало відомо,що оформленнямнедостовірних документів,що свідчилиб проприналежність ОСОБА_10 до громадськоїорганізації «ВолинськийАктив Молоді»(кодЄДРПОУ 38937908)та забезпечувалиподальший незаконнийвиїзд замежі державногокордону Українизаймався ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого він в подальшому залучив до забезпечення незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

При цьому, роль ОСОБА_11 полягала у сприянні виготовленню та наданню недостовірних документів, що свідчили б про приналежність осіб, яких підшукував ОСОБА_7 з метою організації незаконного перетину ними державного кордону України, та копії необхідних особистих документів яких він надавав через ОСОБА_10 ОСОБА_11 , до громадської організації «Волинський Актив Молоді» (код ЄДРПОУ 38937908), забезпеченні подальшого внесення відомостей щодо цих осіб до інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека (система «Шлях») через Волинську обласну військову адміністрацію, що надало б як наслідок дозвіл безперешкодно незаконно перетнути державний кордон таким особам для власних цілей останніх, але не пов`язаних з гуманітарною допомогою.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на забезпечення незаконного переправлення осіб через державний кордон України, злочинну схему реалізації якого він організував, в невстановлений досудовим розслідуванням точний дату та час, але не пізніше травня 2023 року, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про введення з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану строком на 30 діб, та подальшого його продовження Указами Президента України, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, знаючи процедуру перетину державного кордону України особами призовного віку в період дії воєнного стану на території України, надав ОСОБА_11 через ОСОБА_10 документи громадян України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які будучи особами призовного віку, не маючи законних підстав для звільнення від військової служби, згідно ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», мали намір незаконно перетнути державний кордон.

ОСОБА_11 , у свою чергу, отримавши передані ОСОБА_7 від ОСОБА_10 документи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , звернувся до своєї знайомої ОСОБА_12 , яка є працівником громадської організації «Волинський Актив Молоді» (код ЄДРПОУ 38937908), з метою забезпечення незаконного виїзду за межі України вказаних осіб.

На виконання спільного злочинного умислу, направленого на забезпечення незаконного перетину державного кордону вказаними особами, ОСОБА_11 , сприяючи реалізації спільної з ОСОБА_7 злочинної схеми, в ході спілкування, яке відбулося 26.05.2023 в період часу з 19 год. 20 хв. до 19 год. 31 хв. запропонував ОСОБА_12 за грошову винагороду підготувати відповідні документи, які не відповідають дійсності, для підготовки листа до Волинської обласної військової адміністрації про прийняття рішення про виїзд за межі України та включення до системи «Шлях» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості водіїв для доставки гуманітарної допомоги з-за кордону для громадської організації «Волинський Актив Молоді» з метою забезпечення безперешкодного незаконного перетину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 державного кордону України для власних цілей, не пов`язаних з гуманітарною допомогою, на що ОСОБА_12 , будучи залученою до конфіденційного співробітництва в порядку ст. 275 КПК України та діючи під контролем правоохоронних органів, погодилась.

У цей же час ОСОБА_11 надав ОСОБА_12 отримані через ОСОБА_10 від ОСОБА_7 фотокопії документів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які необхідні для виготовлення пакету недостовірних документів для виїзду за кордон, а саме копії паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , копії посвідчення водія на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , копія свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, власниками яких є відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 а також копії заяв ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Громадської організації «Волинський Актив Молоді» в порядку п. 2-8 Правил.

Після отримання від ОСОБА_11 через ОСОБА_10 всіх документів, що дають змогу виїхати за кордон, а саме: Наказу Волинської обласної військової адміністрації, додатку до наказу, волонтерського посвідчення та листа у безперешкодному перетині кордону, ОСОБА_7 надав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані документи, які надали змогу виїзду вказаних осіб за межі України.

21.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_13 , справа № 752/8969/23, провадження № 1-кс/752/5346/23 від 12.07.2023 було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти загальною сумою 36555 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) доларів США.

Постановю слідчого від 21.07.2023 вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 36555 доларів США визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 42020010000000042.

Метою арешту майна прокурор зазначає збереження речових доказів.

У судовому засіданні винесене на розгляд слідчому судді клопотання прокурор підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.

Адвокат власника майна та власник майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували в повному обсязі, перш за все з підстави того, що грошові кошти, на які прокурор просить накласти арешт, здобуті не злочинним шляхом, а отримані законним шляхом від продажу власних автомобілів, а також від підприємницької діяльності ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, долучені в його обґрунтування докази та заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що у провадженні СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42020010000000042 від 02.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом надання невстановленою особою засобів для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в цьому кримінальному провадженні необхідність у накладенні арешту на майно обгрунтовується наявністю підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Так, слідчим вилучені 21.07.2023р. під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 36555 доларів США визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2ст. 173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна, не дотримався в повному обсязі.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п. 1, ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним уст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, винесення постанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя відмічає про те, що прокурором не наведеного жодного належного доказу на підтвердження необхідності накладення арешту на грошові кошти.

При цьому слідчий суддя бере до уваги пояснення та заперечення адвоката з урахуванням інформації, отриманої в судовому засіданні, та наданих до заперечень додатків, які підтверджують походженян грошових коштів.

Слідчий суддя вважає, що грошові кошти, вилучені під час обшуку в даному кримінальному провадженні, не відповідають критерію речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, а саме не доведено, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання залишити без задоволення

2.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1