Ухвала

від 14.11.2023 по справі 243/6340/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/6340/23

Провадження № 2/243/1762/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересахякої дієпредставник,адвокат МінаєвДмитро Дмитровичпро забезпеченняпозовууцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Мінаєв Дмитро Дмитрович до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігун Віталій Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Мінаєв Дмитро Дмитрович до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігун Віталій Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, разом із даної позовною заявою позивачем було надіслано через систему «Електронний суд» заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд заборонити приватному нотаріусу Краматорського районного нотаріального

округу Донецької області Бігуну Віталію Валерійовичу видавати свідоцтва про право

на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 ,

померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа №51/2023.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 років помер колишній чоловік позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 з 27.06.1970 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 . За час перебування у шлюбі нею з колишнім чоловіком у 2006 році була придбана квартира, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також в період шлюбу, померлим чоловіком позивачки у 1997 році було зареєстровано

ТОВ «Видавництво «Друкарський двір» (код ЄДРПОУ 02469193) та у 1994 році ПП

«Хортиця» (код ЄДРПОУ 22042683).

Після розірвання шлюбу не відбулося розподілу спільного майна подружжя.

Після смерті колишнього чоловіка позивачки відкрилася спадщина до складу якої, серед іншого,у війшла вказана вище квартира та частки у статутних капіталах ТОВ «Видавництво

«Друкарський двір» та ПП «Хортиця». 06 листопада 2023 року позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини

та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак їй було повідомлено,

що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін

можливо продовжити лише в судовому порядку.

Здійснення переоформлення права власності на спадкове майно значно

ускладнить в подальшому позивачці повернення права на спадщину у разі

задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За наслідками розгляду відповідних матеріалів суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позовузабороною вчиняти певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 212/7106/21 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, позивачкою подано до суду позов до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігун Віталій Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому вона просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці з дня набрання

рішенням суду законної сили.

Отже, між сторонами існує спір про право, оскільки визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для звернення до нотаріуса та оформлення спадкоємцем своїх прав на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину.

Водночас, за змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 726/822/21.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З поданої ОСОБА_1 заяви не вбачається наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів.

Однак, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, оскільки обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження № 6117180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 1290гс20) виснував, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Крім того, ч.2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до підпункту 4.13 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на певний строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

Відтак, позивачка ОСОБА_1 має право звернутися з обґрунтованою письмовою заявою до нотаріуса, в провадженні якого перебуває спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наданням копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, що є підставою для відкладення нотаріусом видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги недоведеність вимог заявника про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні заявиОСОБА_1 , в інтересахякої дієпредставник,адвокат МінаєвДмитро Дмитровичпро забезпеченняпозовууцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Мінаєв Дмитро Дмитрович до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігун Віталій Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-18,149-150,153,154,157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересахякої дієпредставник,адвокат МінаєвДмитро Дмитровичпро забезпеченняпозовууцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Мінаєв Дмитро Дмитрович до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігун Віталій Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.Ю. Фалін