Постанова

від 09.11.2023 по справі 613/620/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Харків

справа № 613/620/21

провадження №22-ц/818/530/23

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех»

відповідачі - Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2022 року ухвалене у складі судді Сеник О.С.,-

УСТАНОВИВ:

17.05.2021 ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (далі по тексту ТОВ) звернулось до суду з позовом про визнання правочинівнедійсними, в якій просив визнати недійсною угоди від 03.12.2019 про дострокове розірвання договорів оренди землі від 24.05.2012 кадастровий номер 6320810100:03:002:0022 та кадастровий номер 6320810100:03:002:0023 укладену між ДП «Богодухівський с/г УКК» ( надалі ДП) та ОСОБА_12 ; угоду від 03.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0093 від 21.07.2016, укладену між ДП та ОСОБА_2 ; угоду від 03.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0094 від 24.12.2013, укладену між ДП та ОСОБА_2 ; угоду від 28.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0016 від 18.08.2014, укладену між ДП та ОСОБА_3 ; угоду від 28.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0043 від 18.08.2014, укладену між ДП та ОСОБА_4 ; угоду від 28.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0022 від 18.08.2014, укладену між ДП та ОСОБА_5 ; угоду від 28.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0047 від 09.09.2016, укладену між ДП та ОСОБА_6 ; угоди від 28.12.2019 про дострокове розірвання договорів оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0112 та кадастровий номер 6320810100:03:003:0113 від 26.06.2017, укладену між ДП та ОСОБА_7 ; угоду від 24.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:002:0147 від 30.01.2014, укладену між ДП та ОСОБА_8 ; угоду від 27.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:002:0018 від 24.05.2012, укладену між ДП та ОСОБА_9 ; угоду від 27.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:03:003:0001 від 12.09.2016, укладену між ДП та ОСОБА_10 ; угоду від 28.12.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі кадастровий номер 6320810100:02:005:0151 від 24.12.2013, укладену між ДП та ОСОБА_13 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 477 затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році, до якого увійшло і ДП «Богодухівський СГУКК». Наказом РВ ФДМУ по Харківській області від 24.04.2018 № 895 прийнято рішення про приватизацію шляхом продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський СГУКК». Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № UA-РS-2019-11-14-000051-2 від 16.12.2019 ТОВ «НВДЦ «Агротех» є переможцем аукціону з продажу вказаного об`єкта малої приватизації. 19.12.2019 Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях прийнято наказ № 01192 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації шляхом викупу». 10.01.2020 між РВ ФДМУ Харківській, Донецькій та Луганській областях та позивачем укладено договір купівлі-продажу ДП «Богодухівський СГУКК», а 28.01.2020 підписано акти приймання-передачі державного майна відповідно до вказаного договору. З посиланням на ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» вказує, що з дня прийняття рішення про приватизацію ДП «СГУКК» (24.04.2018) і до завершення приватизації, яке відбулося 03.03.2020 згідно з наказом РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях № 00299, як саме підприємство ДП «СГУКК», так і уповноважені органи управління підприємства були позбавлені права без згоди органів приватизації вчиняти правочини, предметом яких є відчуження підприємством земельних ділянок та/або майнових прав на них, та/або внаслідок яких може відбутися зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству або перебуває в його користуванні. Однак, всупереч приписам ч.4 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», директором ДП «Богодухівський СГУКК» Тризною О.М. було самовільно, без згоди органу приватизації укладено угоди про розірвання договорів оренди землі близько зі 100 власниками земельних ділянок, які після прийняття рішення про приватизацію об`єкта перебували у користуванні ДП «Богодухівський СГУКК», у тому числі з відповідачами по справі. За таких обставин, дії керівника директора «Богодухівський СГУКК», на думку позивача, є протиправними та такими, що порушують законний інтерес переможця аукціону покупця (позивача), на користь якого на момент укладення оспорюваних угод було прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації. Заявлені позовні вимоги про визнання недійсними угод пов`язані між собою єдиною підставою виникнення порушенням директором ДП «Богодухівський СГУКК» Тризною О.М. положень ч.4 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Всі оскаржувані угоди, спрямовані на відчуження ДП «Богодухівський СГУКК» права оренди земельних ділянок», вчинені без згоди органу управління РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях, та в силу абз.14 ч.4 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» є недійсними.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 19.12.2022 у задоволенні позову ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» - відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 07 травня 2021 року.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту визнання недійсними правочинів, які сам позивач вважає недійсними в силу закону (нікчемними) та в позові не зазначено, які конкретно права (інтереси) позивача ТОВ «НВДЦ «Агротех» - порушені відповідачами власниками земельних ділянок.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку, що жодний із зазначених та досліджених судом документів на який посилається позивач, не містить відомостей про те, що право оренди належних відповідачам земельних ділянок входило до складу Єдиного майнового комплексу ДП «Богодухівський СУКК». Апелянт зазначив, що Перелік нерухомого майна, досліджений судом, стосується виключно нерухомого майна, а не майнових прав; перелік рухомого майна стосується лише рухомого майна, а не майнових прав. При цьому, умовами договору купівлі - продажу об`єкта малої приватизації ДП « Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат» від 10.01.2020 року (п.5.5.) чітко було визначено, що покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» відповідно до законодавства України, тобто, не відбулось правонаступництво лише щодо права постійного користування землею. Виключень для права оренди на землю не зазначено.

Апелянт зауважив,що розірваннядоговорів орендипід часприватизації орендаряза відсутностізгоди органуприватизації наукладення такихправочинів призвелодо зменшеннярозміру земельнихділянок,що перебувалив користуванніпідприємства,а отжездійснені всуперечінтересам останньогота всуперечінтересам переможцяаукціону.Відсутність упозові визначеннязагальної площіземельних ділянок,які перебувалив орендіпозивача тавибули внаслідокнікчемних угодне впливаєна юридичнозначимі висновкищодо неправомірностітаких угодпід часприватизації державногопідприємства беззгоди органуприватизації наукладення такихугод.Товариство зазначило,що згідноданих листа №20-05-00124від 11.01.2020Регіональне відділенняФонду державногомайна Українипо Харківській,Донецькій таЛуганській областяхповідомило,що директоруДержавного підприємства«Богодухівський сільськогосподарськийучбово-курсовийкомбінат» згода на розірвання договорів оренди землі Регіональним відділенням ФДМУ не надавалась. Оскільки законодавцем визначений обмежений порядок та умови розпорядження речовими правами об`єкта приватизації, у тому числі щодо відчуження майнових прав на земельні ділянки, які перебувають у його користуванні, укладення з відповідачами угод про розірвання договорів оренди у період здійснення приватизації державного підприємства без дотримання встановленої законом обов`язкової згоди на це органу приватизації - є незаконним, спрямованим на зменшення розміру земельних ділянок, які перебували в користуванні підприємства за укладеними раніше договорами оренди, а відтак порушують законний інтерес переможця аукціону - покупця, на користь якого вже на момент укладання спірних угод було прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації шляхом викупу.

29.05.2023 до суду надійшов від ОСОБА_10 відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Відповідач зазначила, що судом ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень та правильно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини справи.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_12 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6320810100:03:002:0022 та 6320810100:03:002:0023; ОСОБА_2 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6320810100:03:003:0093 та 6320810100:03:003:0094; ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0016; ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0043; ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0022; ОСОБА_6 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0047; ОСОБА_7 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6320810100:03:003:0112 та 6320810100:03:003:0113; ОСОБА_14 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:002:0147; ОСОБА_9 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:002:0018; ОСОБА_10 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0001; ОСОБА_13 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:02:005:0151.

03.12.2019 між Державним підприємством «Богодухівський СГУКК» та ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , 24.12.2019 між ДП «Богодухівський СГУКК» та ОСОБА_14 , 27.12.2019 між ДП «Богодухівський СГУКК» та ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , 28.12.2019 - між ДП «Богодухівський СГУКК» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 укладені оспорювані у цій справі угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок(т. 1, а.с. 87-100),

Угоди про розірвання договорів оренди землі та акти прийому-передачі (повернення) земельних ділянок від імені Державного підприємства «Богодухівський СГУКК» підписані директором Тризною О.М. з накладенням печатки ДП «Богодухівський СГУКК» та фізичними особами-орендодавцями.

З листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №20-05-00124 від 11.01.2020 вбачається, що згода директору Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на розірвання договорів оренди землі Регіональним відділенням ФДМУ не надавалась (т. 1, а.с. 54).

10.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «НВДЦ «Агротех» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» (т. 1, а.с. 34-42).

Згідно з п.1.1 договору Об`єкт приватизації ДП «Богодухівський СГУКК» включає в себе всі активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з матеріалами інвентаризації станом на 31.08.2019, за результатами якої складений Зведений акт інвентаризації об`єкту малої приватизації Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат", затверджений Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях 20.09.2019. До складу об`єкта приватизації не увійшло майно, що зазначено в інвентарному описі від 31.08.2019 № 6.

Нерухоме майно, яке входить до складу Об`єкта приватизації, належить Державі Україна, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (наведено перелік майна).

Перелік нерухомого майна, яке передається у власність Покупцю, наведено у Додатку до договору купівлі-продажу, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 договору).

Як зазначено у п.1.3 договору, земельні ділянки не входять до складу Об`єкта приватизації, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку після переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації.

Відповідно до п.5.5 договору Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства «Богодухівський СГУКК», код за ЄДРПОУ 00387298, відповідно до законодавства України.

Згідно з п.5.6 договору протягом одного року з моменту підписання акту приймання-передачі державного майна слід провести державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП «СГУКК».

Згідно з Переліком нерухомого майна об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський СГУКК», код за ЄДРПОУ 00387298, розташоване за адресою: 62103, Харківська область, Богодухівський район, с. Лозова (додаток до договору купівлі-продажу від 10.01.2020), у ньому відсутні право оренди земельних ділянок за договорами оренди, укладеними з фізичними особами.

28.01.2020 між РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «НВДЦ «Агротех» складений акт приймання-передачі державного майна, відповідно до якого продавець (РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях) передає, а покупець (ТОВ «НВДЦ «Агротех») приймає проданий 10.01.2020 на електронному аукціоні об`єкт малої приватизації Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» (т.1, а.с.43-50).

Додатками до акту приймання-передачі є Перелік нерухомого майна об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський СГУКК», код за ЄДРПОУ 00387298, розташоване за адресою: 62103, Харківська область, Богодухівський район, с. Лозова, та Перелік рухомого майна, що входить до об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський СГУКК», в яких відсутнє право оренди земельних ділянок, в тому числі тих, власниками яких є відповідачі по справі.

Наказом РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 25.02.2020 № 00434 вирішено припинити юридичну особу ДП «Богодухівський СГУКК» шляхом приєднання до покупця ТОВ «НВДЦ «Агротех». Призначено комісію з припинення юридичної особи ДП «Богодухівський СГУКК». Визначено, що до Комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами ДП «Богодухівський СГУКК». Встановлено перелік заходів та дій, передбачених чинним законодавством, що пов`язані з припиненням ДП «Богодухівський СГУКК» (т.1, а.с.53-55).

26.02.2020 відомості про перебування ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» в стані припинення внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 29-33).

Договором від 20.10.2020 внесені зміни до договору купівлі-продажу від 10.01.2020 щодо строку проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП «Богодухівський СГУКК» (протягом двох років з моменту підписання акту приймання-передачі державного майна) (т. 1, а.с. 51-52).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту визнання недійсними правочинів, які сам позивач вважає недійсними в силу закону (нікчемними) та в позові не зазначено, які конкретно права (інтереси) позивача ТОВ «НВДЦ «Агротех» - порушені відповідачами власниками земельних ділянок

Апеляційний суд, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, приходить до думки, що висновки районного суду щодо підстав відмови в позові є помилковими.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частині першій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин (частини друга, третя статті 215 ЦК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Тобто нікчемними правочинами (недійсними в силу закону) є правочини, про нікчемність яких вказано у відповідних нормах закону.

Однак у разі невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв`язку з його оспоренням та невизнанням іншими особами.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права, зокрема щодо: вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні; вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об`єкти.

Якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.

Отже, вказаною нормою передбачені певні обмеження щодо здійснення відповідних дій органами управління об`єктом приватизації без згоди органів приватизації здати підписання договору купівлі-продажуі до переходу права власності до покупця або припинення приватизації.

У цій справі суд встановив, щонаказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 24 квітня 2018 року № 895 прийнято рішення про приватизаціюДП «Богодухівський СУКК».

Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський СУКК»укладений 10 січня 2020 року, а 28 січня 2020 року підписано акт приймання-передачі державного майна.

Водночасугоди про дострокове розірвання договорів оренди землі, укладені між ДП «Богодухівський СУКК» та відповідачами в грудні 2019 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов помилкового висновку про те, щоугоди про розірвання договорів оренди землі укладені зВідповідачами є нікчемним правочином згідно з частиноючетвертою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», адже ці правочини укладені неу період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця, а тому вони є оспорюваними правочинами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За частиною першою статті 78ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Згідно із статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застаттею 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зазначеними процесуальними нормами передбачено, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третяст. 89 ЦПК).

В супереч вимог ст.12,81 ЦПК позивач не надав доказів порушення вимог ст.203 ЦК України при укладенні оспорюваних правочинів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, чи увійшли орендовані земельні ділянки, в тому числі відповідачів до єдиного майнового комплексу (предмета приватизації та продажу).

В той же час відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації-ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» від 10.01.2020 земельні ділянки не входять до складу Об`єкта приватизації (т.1 а.с. 38). Відповідно до акту приймання-передачі державного майна від 28.01.2020 перелік нерухомого майна, що входить до складу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» зазначений в додатку 1 та 2 (т.1 а.с. 45), проте в зазначених додатках не міститься інформація про земельні ділянки Відповідачів.

Також із відповіді регіонального відділення фонду державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 23.12.2020 вбачається, що земельні ділянки приватної форми власності, які орендуються державним підприємством, не є власністю підприємства та не обліковуються на балансі державного підприємства. В матеріалах інвентаризації майна ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», станом на 31.08.2019 відсутні інвентаризаційні описи із зазначенням земельних ділянок приватної форми власності, які орендуються ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» (т.2 а.с. 206).

З огляду на зазначене судова колегія вважає що позивачем не доведено порушення його прав при укладенні оспорюваних правочинів, що є підставою для відмови у задоволенні заявленого позову.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині мотивів відмови в позові.

Керуючись ст.ст.367, 368, 376 п.п.3,4, ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» -задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2022 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог.

Викласти мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2023 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук