Рішення

від 13.11.2023 по справі 815/6134/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6134/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Церковний В.Я.,

за участю:

представниці позивача Богуцької Л.П.,

представниці відповідача Янкупець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Балкер до Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Скайміст, Товариство з обмеженою відповідальністю Гамма Ойл, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ «Балкер» у листопаді 2016 року звернулося до Одеського ОАС з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДПС в Одеській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року, а саме: № 0000811403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 232 158,00 грн (за основним платежем на суму 185 726,00 грн та за штрафними санкціями на суму 46 432,00 грн), №0000824003, яким застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365 400,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, позов задоволено повністю.

Постановою ВС КАС від 17.07.2020 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000824003 - скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року № 0000811403 - скасувати. Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 01.09.2020 р. (протокольно) здійснено заміну відповідача на ГУ ДПС в Одеській області.

19.09.2023 року за результатами повторного автоматизованого розподілу справа передана судді Попову В.Ф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представниця позивача зазначила, що викладені у акті перевірки висновки щодо господарських операцій з ТОВ «СКАЙМІСТ» та TOB «ГАММА ОЙЛ» є протиправними, оскільки такі операції відбулись та виконані. На підтвердження цих обставин податковому органу були надані всі первинні документи. Висновки відповідача ґрунтувалися на податковій інформації відносно контрагентів позивача ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2015 року № 1110/10-13-22-05/39809010 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2016 року № 1429/7/26-59-11-01-63, що не є достатнім. Просять задовольнити повністю позовні вимоги.

Представниця ГУ ДПС в Одеській області заперечувала проти задоволення позовних вимог і зазначила, що проведеним аналізом діяльності контрагентів позивача встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, оскільки в останніх відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, ними не здійснювалось придбання товару із номенклатурою "алюміній вторинний". Крім того, згідно податкової інформації ТОВ «Гамма Ойл» та ТОВ «Скайміст» здійснюють господарську діяльність без мети отримання прибутку, а виключно з метою надання податкової вигоди третім особам.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 28 вересня 2016 року № 1102 та направлення від 28 вересня 2016року № 000529/1282, у період з 30 вересня по 10 жовтня 2016 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Балкер», з питань взаємовідносин повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2015 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18 жовтня 2016 року № 5292/15-53-14-03/32508612.

Під час такої перевірки контролюючим органом установлені порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

- п. 198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185 726,00 грн, у тому числі у грудні 2015 року на 121 042,00 грн, у січні 2016 року на 64 684,00 грн;

- підп. 39.2.1.7 підп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, в частині неповного включення обсягів контрольованих операцій до звіту за 2015 рік, а саме: заниження обсягів таких операцій на 46 791 761,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року, а саме: №0000811403, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 232 158,00 грн (за основним платежем на суму 185 726,00 грн та за штрафними санкціями - 46 432,00 грн), №0000824003, яким до товариства було застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365 400,00 грн.

У цій справі суд розглядає позовні вимоги ТОВ «Балкер» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000811403, оскільки постановою ВС КАС від 17.07.2020 відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року №0000824003, а в іншій частині вимог направлено на новий розгляд

При вирішенні цього спору суд враховує такі приписи діючого законодавства

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За визначенням ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Разом з цим, недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 804/20741/14.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Гамма Ойл» і ТОВ «Скайміст» (постачальник) укладено договори поставки від 01 грудня 2015 року №А-01/12 та від 15 січня 2016 року №А-01/16 відповідно. За умовами цих договорів поставки постачальник передає на умовах договору, а покупець приймає у власність алюміній вторинний.

На підтвердження господарських операцій за вказаними договорами позивачем були надані: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції, картки рахунку, оборотно-сальдові відомості.

Позивач вважає, що такі первинні документи оформлені у відповідності до чинного законодавства, а тому підтверджують фактичне виконання господарських зобов`язань за вказаними вище договорами.

Суд вважає, що вказані документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Відповідач у акті перевірки та в своїх запереченнях посилався на те, що за весь період з моменту реєстрації підприємств (ТОВ «Гамма Ойл», ТОВ «Скайміст») по дату взаємовідносин з ТОВ «Балкер», контрагентами позивача не здійснювалось придбання із номенклатурою «алюміній вторинний». При цьому, як убачається з інформації, що обліковується в базах даних, основний вид діяльності згаданих підприємств є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. У ТОВ «Гамма Ойл» відсутні трудові, матеріалі ресурси, виробничі потужності, складські приміщення та транспортні засоби, що, в свою чергу, ставить під сумнів факт здійснення цим підприємством господарської діяльності.

Відповідач посилаючись на листи ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2015 року № 1110/10-13-22-05/39809010 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2016 року № 1429/7/26-59-11-01-63, наполягає й на тому, що контрагенти позивача здійснюють свою фінансово-господарську діяльність направлену на мінімалізацію податкових зобов`язань реального сектору економіки шляхом підміни товару (пересорт) та без мети отримання прибутку, а виключно з метою надання податкової вигоди третім особам.

В судовому засіданні представниця позивача зазначила, що інших доказів крім раніше наданих щодо вказаних господарських операцій не має і вони є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій.

Суд не погоджується з такою позицією оскільки первинні документи, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій. Наявність лише податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, квитанцій, оборотно-сальдових відомостей, видаткових накладних та актів приймання виконаних робіт, розрахунків, які в своїй переважній більшості не містять жодної інформації про місце передачі товару та виконання робіт, що на переконання Суду, не підтверджує реальність проведених операцій, а є лише її документуванням

Судом встановлено, що контрагенти позивача не могли здійснити постачання алюмінію вторинного позивачу, оскільки відсутня інформація та будь-які докази по його придбанню контрагентами ТОВ «Балкер» - ТОВ «Гамма Ойл» і ТОВ «Скайміст».

У сукупності з іншими доказами наданими відповідачем, щодо відсутності трудових, матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень та транспортних засобів, суд погоджується з висновками податкового органу, що такі господарські операції не здійснювались, а вчинені виключно з метою надання податкової вигоди.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Керуючись ст. 242-248 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Балкер про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 1 листопада 2016 року № 0000811403 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

З повним текстом сторони можуть ознайомитись через десять днів.

Суддя Попов В.Ф.

.