Ухвала

від 13.11.2023 по справі 308/7195/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7195/19

Провадження № 22-ц/4806/1366/23

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 листопада 2023 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Кожух О.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2023 року (головуюча суддя Лемак О.В.) усправі №308/7195/19 за позовом Ужгородської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави, до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування земельної ділянки до комунальної власності,

в с т а н о в и в :

14.10.2023 (згідно відмітки на поштовому конверті) ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Н.Л., подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2023 та одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також про відстрочення сплати судового збору.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що скаржниця не була повідомленою про розгляд справи №308/7195/19, копію оскаржуваного рішення не отримувала, про нього дізналася лише 18.09.2023 після отримання постанов державного виконавця на його примусове виконання та арешт коштів, зі змістом оскаржуваного рішення ознайомилася через Єдиний реєстр судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що скаржницю належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, оскаржуване рішення не було вручено ОСОБА_1 у день його проголошення або складення, його копію направлено місцевим судом 17.03.2023 на її поштову адресу, що стверджується супровідним листом суду від 17.03.2023. Проте у матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення.

Також з доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що 15.09.2023 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лебідь В.О. відкрито виконавче провадження №72781122 з виконання виконавчого листа №308/7195/19, виданого 09.08.2023 Ужгородським міськрайонним судом, про стягнення з Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури сплаченого судового збору в розмірі 6998,68 грн, з кожного, що стверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2023.

Згідно постанови про арешт коштів боржника від 15.09.2023, реєстраційний номер виконавчого провадження: 72781122 вбачається, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лебідь В.О. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1 визнає ту обставину, що про оскаржуване рішення дізналася 18.09.2023 після отримання вищезазначених постанов державного виконавця.

Відсутність у сторони повного тексту рішення унеможливлює мотивування апеляційної скарги, що є її обов`язковим елементом відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, а тому враховуючи наведені скаржником обставини, суддя-доповідач вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2023 слід поновити.

Разом з тим, щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно вказати наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа N 613/76/16-ц провадження N 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Вказані приклади доказів на підтвердження скрутного майнового стану наведено у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Саме по собі посилання скаржниці на арешт її коштів на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лебідь В.О. від 15.09.2023, ВП №72781122 не підтверджує дійсного реального доходу скаржниці (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, не доводить скрутного майнового стану скаржниці.

ОСОБА_1 до клопотання не додано жодних доказів щодо реального фінансового становища, наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, не надано довідки податкового органу, тощо, а в клопотанні не наведено підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», за яких суд може відстрочити сплату судового збору. Таким чином скаржниця не довела обставин, які є підставою для відстрочення сплати судового збору, а відтак її клопотання про відстрочення сплати судового збору до задоволення не підлягає

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам закону щодо порядку та правил оплати судового збору, оскільки такий не сплачений.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору встановлюється в сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У цій справі позивачем є юридична особа, тому обчислення розміру судового збору за подання фізичною особою апеляційної скарги на судове рішення відбувається за правилами, передбаченими підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги) і вказаний розмір не підлягає обмеженню, передбаченому законом для позивачів - фізичних осіб.

Аналогічна правовапозиція викладенав постановахВерховного Судувід 12вересня 2018року усправі №310/11180/15-ц,від 10липня 2019року усправі №711/4482/16-цта від09жовтня 2019року усправі №161/15197/15-ц,від 14квітня 2020року усправі №761/709/16-ц.

На момент пред`явлення позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 13997,36 грн, з яких 10155,36 грн за вимогу майнового характеру (1,5% ціни позову) та 3842 грн за 2 вимоги немайнового характеру (2 х 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За подання апеляційної скарги у даній справі розмір судового збору становить 20996,04грн (13997,36 х 150%), який має бути внесено або перераховано за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA708999980313161206080007493

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Закарпатський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржницю та надати їй строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,

у х в а л и в :

Клопотання про поновлення процесуального строку задовольнити та поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, строк на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2023 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2023 року залишити без руху, про що повідомити скаржницю та надати їй строк для усунення недоліків, шляхом сплати судовогозбору протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржниці, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк вона не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом подання або надіслання квитанції про сплату судового збору безпосередньо до суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.

Суддя Олена КОЖУХ