Постанова

від 13.11.2023 по справі 360/5063/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року справа №360/5063/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (головуючий суддя І інстанції Петросян К.Є.), складене у повному обсязі 02 грудня 2021 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області, у справі № 360/5063/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-Транс» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теко-Транс» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Луганській області про відмову ТОВ «Теко-Транс» у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.09.2021 №7911/6/12-32-09-02-10 за адресою торгівлі: 92354, Луганська область, Новопсковський р-н., с. Піски, вул. Садова, 13;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області видати ТОВ «Теко-Транс» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі: 92354, Луганська область, Новопсковський р-н., с. Піски, вул. Садова, 13.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 02.092021 № 7911/6/12-32-09-02-10 «Про відмову у видачі ліцензії».

Зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області вирішити питання щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Теко-Транс» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі: 92354, Луганська область, Новопсковський район,с.Піски, вул.Садова, 13).

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання не вірної оцінки обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено,що підставою для відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним TOB «Теко-Транс» стало те, що позивачем не додані завірені копії акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Також у відповідності до вимог статті 18 Закону України № 481/95 не додані завірені копії документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому порядку до 1 січня 2014 року.

Про правомірність позиції контролюючого органу щодо відсутності правовстановлюючих документів, які підтверджують набуття права власності на АЗС до 1 січня 2014 року, на думку відповідача, також свідчить рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 27.02.2014 у справі № 420/207/14-Ц, з якого слідує, що ОСОБА_1 звернулась до Новопсковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва на право на спадщину на приміщення АЗС їй було відмовлено та надано роз`яснення стосовно неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, і рекомендовано звернутись до суду.

Саме відсутність правоустановлюючого документа на будівлю АЗС стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду. Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 27.02.2014 визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за Законом на нежитлові будівлі АЗС, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Тобто, рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини, є правовстановлюючим документом, яким посвідчується право власності на АЗС вже ОСОБА_1 .

Однак, оскільки вищевказане рішення набрало законної сили 14.03.2014, тому підстави для застосування ст. 18 Закону України відсутні. При цьому, рішення суду, де у резолютивній частині встановлено право власності на АЗС саме за ОСОБА_2 , відсутнє.

Також, відповідно до реєстраційного посвідчення від 29.07.2021 № НОМЕР_1 ТОВ «Теко-Транс» зареєстровано РРО на господарську одиницю газову АЗС, розташовану за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с.Піски, вул. Садова, буд. 13.

Отже, розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом транспортних засобів на АЗС призвело до зміни основних технічних характеристик такої АЗС, а тому відповідач вважає, що відбулися зміни основних техніко-економічних показників, що відноситься до реконструкції та потребує дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

ТОВ «Теко-Транс» не надавалися до Головного управління ДПС у Луганській області документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Вважає, що стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн не підтверджено необхідними доказами і не є співмірним зі складнійстю даної справи.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Розгляд справи було призначено у відкритому судовому засідання у режимі відеоконференції за участю представника відповідача, однак, у зв`язку з технічною неможливістю (збій зв`язку) у відповідача, відкрите судове засідання не відбулось, відтак, з урахуванням ч.5 ст.195 КАС України суд розглядає дану справу у порядку письмового провадження

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ТОВ «Теко-Транс» в установленому законом порядку зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи 43337914, місцезнаходження: 92335, Луганська область, Новопсковський район, с.Новрозсош, вул.Підгорна, буд. 4; основний вид економічної діяльності 47.30 Роздрібна торгівля пальним (а.с.14-15 т.1).

Позивачем до Головного управління ДПС у Луганській області подано заяву від 18.08.2021 № 12024/АП про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 , до якої подано такі документи:

1. платіжне доручення від 09.08.2021 № 290;

2. копія договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 26.02.1997 між Пісківською сільською радою народних депутатів та ОСОБА_2 ;

3. копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.01.2021 № 2;

4. копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.01.2021 № 240900594;

5. копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2021 № 113;

6. копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.04.2021 № 114;

7. копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2021 № 253314813;

8. копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2021 № 253308675;

9. договір оренди нежитлової будівлі АЗС від 01.06.2021 № 1;

10. акт приймання-передачі до договору оренди нежитлової будівлі АЗС від 01.06.202 №1;

11. копія технічного паспорту на нежитлову будівлю АЗС від 22.11.2013 № 542;

12. копія змісту паспорта (17 пунктів);

13. копія будівельного паспорта;

14. копія дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки від 0.08.2021 № 0266.21.94, виданого Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці;

15. копія дозволу на початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 02.08.2021 №0252.21.94, виданого Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці;

16. копія рішення від 12.11.2013 № 53 виконавчого комітету Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області «Про звернення гр. ОСОБА_1 »;

17. копія рішення від 09.07.1997 № 49 виконавчого комітету Пісківської нільської ради «Про відкриття і розміщення об`єкта АЗС в селі Піски по вул. Мира»;

18. копія рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 27.02.2014;

19. копія свідоцтва на право особистої власності, виданого Пісківською сільською радою від 07.07.1997;

20. копія довідки, виданої виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Новопсковського району від 14.01.2014 № 45 щодо земельної ділянки;

21. копія довідки, виданої виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Новопсковського району від 14.01.2014 № 45 щодо нежитлової будівлі АЗС;

22. копія довідки про належність і розмір будівель;

23. копія акта вибору земельної ділянки під будівництво АЗС;

24. копія дозволу на початок роботи від 12.08.1997 № 91;

25. копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи від 21.07.1997;

26. копія технічного паспорта на нежитлову будівлю АЗС від 31.07.1997;

27. Копія акта обстеження земельної ділянки від 08.04.1997;

28. копія акта розбивки осей будівлі;

29. копія розпорядження від 20.08.1997 № 381;

30. копія рішення № 79;

31. копія посвідчення від 16.06.1997 № 88;

32. копія картки об`єкта будівництва;

33. копія акта вибору земельної ділянки для будівництва від 1996 року;

34. копія заяви про видачу ліцензії від 01.08.1997 № 572;

35. копія актв на проектування АЗС;

36. копія акта 1997 року;

37. довіреність від 02.08.2021 № 1 (а.с.23-86, 126-186 т.1).

За результатами опрацювання заяви позивача щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та доданих до неї документів, Головним управлінням ДПС у Луганській області було прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, про що направлено платнику податків лист від 02.09.2021 № 7911/6/12-32-09-02-10 «Про відмову у видачі ліцензії» (а.с.20-22, 123-125 т.1).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 02.09.2021 № 7911/6/12-32-09-02-10 «Про відмову у видачі ліцензії», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про необхідність скасування рішення управління про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання управління вирішити питання щодо видачі товариству ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95).

За статтею 1 Закону № 481/95 у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95 ліцензії на право роздрібної торгівлі зальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно з частиною тридцять третьою тридцять шостою статті 15 Закону № 481/95 ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (частина тридцять восьма статті 15 Закону № 481/95.

Відповідно до частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частина сорок статті 15 Закону № 481/95).

Згідно із частиною сорок другою статті 15 Закону № 481/95 у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла (частина сорок шоста статті 15 Закону № 481/95).

Відповідно до частини сорок сьомої статті 15 Закону № 481/95 ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що для здійснення господарської діяльності з розбірної торгівлі пальним суб`єкт господарювання повинен отримати ліцензію на здійснення такої діяльності.

При цьому, Законом № 481/95 визначено вичерпний перелік документів, які подаються суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання такої ліцензії.

Судами встановлено, що підставою для відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним TOB «Теко-Транс» згідно оскаржуваного рішення відповідача від 02.09.2021 № 7911/6/12-32-09-02-10 «Про відмову у видачі ліцензії», слугувала відсутність копії акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним у відповідності до статті 15 Закону № 481. Також податковим органом у рішенні зазначено про відсутність звірених копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року, у відповідності до вимог статті 18 Закону № 481.

Відповідно до приписів частини третьої статті 18 Закону № 481/95 тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Отже, до 01.01.2022 подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію, не є обов`язковою умовою для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Водночас, за відсутності зазначених документів, законом встановлено подання копій документів, які підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

ТОВ «Теко-Транс» на підтвердження права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю АЗС та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , громадянином ОСОБА_2 у 1997 році, відповідачу були надані наступні документи: копія свідоцтва про право особистої власності, виданог на підставі рішення виконкому Пісківської сільської ради від 27.06.19967 ОСОБА_2 ; копії довідок виконкому Пісківської сільської ради від 14.01.2014 № 45, якими підтверджено, що нежитлова будівля АЗС та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 обліковуються за громадянином ОСОБА_2 з 1997 року; копія дозволу від 12.08.1997 № 91 на початок робіт, відповідно до якого дозволяється робота стаціонарної АЗС приватному підприємцю ОСОБА_2 ; копія технічного паспорта на нежитлову будівлю АЗС від 31.07.1997

Право власності на вказану земельну ділянку та розташовану на ній будівлю АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , перейшло до дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 27.02.2014 р справа №420/207/14-ц, яке також надавалось позивачем відповідачу разом із заявою.

Після ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право право власності на земельну ділянку та розташовану на ній будівлю АЗС, перейшло до їх доньки ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину від 19.04.2021 року, виданим державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О.

В свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки 4423385900:10:001:0269, площею 0,0738 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 19.01.2021 та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі АЗС, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 19.01.2021 року, посвідчених державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О., право власності на вказані об`єкти нерухомості перейшло до ОСОБА_4 , яка за договором оренди №1 від 01.06.2021 передала у платне строкове користування нежитлову будівлю АЗС та земельну ділянку 4423385900:10:001:0269, площею 0,0738 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , TOB «Теко-транс».

Наведене спростовує твердження контролюючого органу в оскаржуваному рішенні про відсутність документів, що підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року у відповідності вимог статті 18 Закону № 481/95.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що надані ТОВ «Теко-Транс» завірені копії документів не є правовстановлюючими документами, що підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна, виданими у встановленими законодавством порядку до 1 січня 2014 року, з огляду на наступне.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 27.02.2014 у справі №420/207/14-ц встановлено, що факт належності приміщення АЗС у АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 0,02 га ОСОБА_2 підтверджується документально, зокрема:

Відповідно до довідки Пісківської сільської ради №45 від 14.01.2014 року, згідно погосподарської книги Пісківської сільської ради не житлова будівля АЗС, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , обліковується з 1997 року за ОСОБА_2 . Відповідно до рішення виконавчого комітету Пісківської сільської ради №49 від 09.07.1997 р. «Про відкриття і розміщення АЗС в селі Піски» ОСОБА_2 надано дозвіл на відкриття і розміщення об`єкта АЗС в с. Піски.

Відповідно до довідки Пісківської сільської ради №45 від 14.01.2014 року, згідно записів Земельнокадастрової книги Пісківської сільської ради земельна ділянка площею 0,02 га обліковувалась за ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Пісківської сільської ради п`ятого скликання двадцять п`ятої сесії №25/5-4 від 19.06.2008 р. «Про надання згоди на передачу в оренду земельної ділянки з послідуючим правом викупу» ПП ОСОБА_2 передано земельну ділянку в оренду терміном на 1 рік з послідуючим правом викупу загальною площею 200 кв. м. в тому числі під забудовою 50 кв. м. для комерційного використання, за рахунок земель державної власності загального користування населеного пункту за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта приймання-передачі об`єкта оренди від 19.06.2008 року власник земельної ділянки Пісківська сільська рада передала, а землекористувач ПП ОСОБА_2 прийняв земельну ділянку в оренду загальною площею 0,0200 га. Відповідно до договору земельної ділянки від 19.06.2008 року.

Крім того, вказаним рішенням суду встановлено, що будівництво ОСОБА_2 нежитлових будівель АЗС по АДРЕСА_1 здійснювалось у період дії норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року та Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 р, пунктом 4 якої встановлювалось, що реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності, та розташовані в межах міст і селищ міського типу УРСР. Тобто Інструкцією не встановлювався обов`язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі. Відповідно, судом у рішенні зроблено висновок про те, що зазначені документи свідчать про належне володіння ОСОБА_2 майном, яке було придбано на законних підставах, не є самочинним будівництвом та має усі необхідні документи відповідно до законодавства, яке діяло на момент будівництва цих приміщень.

Відповідно до норм частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд не надає оцінку твердженю скаржника про здійснення ТОВ «Теко-Транс» реконструкції внаслідок розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом транспортних засобів на АЗС, що в свою чергу спричиняє обов`язок позивача подати до Головного управління ДПС у Луганській області документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, оскільки, це не було підставою для відмови позивачу у видачі ліцензії згідно оскаржуваного рішення.

Відтак, позивачем подано відповідачу всі необхідні документи, передбачені статтею 15 Закону №481/95-ВР з урахуванням положень статті 18 наведеного Закону, що свідчить про протиправність прийнятого рішення від 02.09.2021 № 7911/6/12-32-09-02-10 «Про відмову у видачі ліцензії» ТОВ «Теко-Транс» та необхідності його скасування із зобов`язаням відповідача вирішити питання за заявою ТОВ «Теко-Транс» від 18.08.2021 № 12024/АП про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі: 92354, Луганська область, Новопсковський район, с.Піски, вул.Садова 13.

Щодо стяннення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Відповідно до частин шостой та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Натомість, відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надано.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу до суду надано Договір від 06.09.2021 № 40 про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Романа Гончара», відповідно до якого Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується оплатити замовлення у порядку та строки обумовленні Сторонами (пункт 1.1.).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги Адвокатського бюро, що визначена в п.1.1-1.3 Договору складає 9000,00 грн.

Оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання замовником рахунку від адвокатського бюро (пункт 2.2 Договору).

09.10.2021 між ТОВ «Теко-Транс» та Адвокатським Бюро «Романа Гончара» складено та підписано акт приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правових послуг № 40 від 06.09.2021, з якого вбачається, що на виконання п.1.1, 1.2, 1.3 Договору, Адвокатським бюро надано правові послуги замовнику стосовно відновлення його прав та законних інтересів щодо неправомірних дій ГУ ДПС у Луганській області внаслідок відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у судовому порядку в Луганському окружному адміністративному суді, а саме: ознайомлення з документами, вибір оптимальної правової позиції для підготування позовної заяви 1 год. 1500 грн; підготовка та подача позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії 4 год. - 6000,00 грн, супровід розгляду адміністративної справи в суді 1500 грн, всього 9000,00 грн.

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами понесенні ним судові витрати на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 360/5063/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.Д.Компанієць