Рішення

від 13.11.2023 по справі 340/8992/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/8992/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Рисіна О.О. про ухвалення додаткового судового рішення а адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Кіровоградській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3146838/43683877 від 23.09.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.08.2021 № 106 на суму ПДВ 115800,00 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 04.08.2021 № 106 на суму ПДВ 115800,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишено без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року залишено без змін.

В подальшому до Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, в якій заявник просить ухвалити додаткову постанову та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року в ухваленні додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» у справі № 340/8992/21 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, заявником подано касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 16 травня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» задоволено. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року у справі скасовано. Справу №340/8992/21 в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Задовольняючи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш», суд касаційної інстанції посилався на неналежну форму судового рішення, вказуючи, що зазначені в частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Натомість, суд має ухвалити судове рішення у формі «додаткового рішення» або «додаткової постанови» з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.

Разом з цим, щодо суті заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема і на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Натомість, відповідно до матеріалів справи, позивачем подано документи в підтвердження понесених витрат та розрахунок таких витрат, однак матеріали справи не місять доказів, що відповідачі заявляли клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, та обґрунтовували їх неспівмірність.

У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

Аналогічний висновок щодо застосовування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20.

Згідно матеріалів справи у відзиві на апеляційну скаргу, який зареєстровано в апеляційному суді 12.07.2022, тобто до прийняття рішення по суті, представником позивача зроблено письмову заяву про те, що просить всі судові витрати по розгляду справи покласти на заявника апеляційної скарги та повідомляє, що орієнтовний розмір судових витрат на отримання правової (професійної правничої) допомоги становить 8 000,00 грн.

Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо сум витрат, які додатково підлягають стягненню на користь позивача слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Олександра Рисіна», в особі керуючого Рисіна О.О., який діє на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.10.2021.

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача надано копії:

- ордер на надання правничої допомоги;

- платіжне доручення від 17.06.2022 № 1226 на суму 3000 грн;

- наказ від 09.06.2022 № 199;

- рахунок від 16.06.2022 № 681 на суму 3000 грн;

- рахунок від 27.06.2022 № 694 на суму 5000 грн;

- акт прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 03.08.2022;

- додаткова угода про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27.06.2022 № 5 до договору від 20.10.2021 № 166/34/21;

- додаткова угода про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16.06.2022 № 3 до договору від 20.10.2021 № 166/34/21;

- платіжне доручення від 04.08.2022 № 1313 на суму 5000 грн;

- квитанція № 15554 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Перевіривши зміст наданих позивачем документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Заявником надано до суду такі докази понесення позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 8 000,00 грн: акт прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 03.08.2022, рахунок від 16.06.2022 № 681 на суму 3000 грн та рахунок від 27.06.2022 № 694 на суму 5000 грн.

Згідно з рахунком від 16.06.2022 № 681 адвокатом надано позивачу таку послугу:

- попередня оплата за надання послуг з правової (професійної правничої) допомоги згідно з п.п. 1.1.28., 3.2.1.28 Договору №166/34/21 від 20.10.2021 (а.с.210).

Згідно з рахунком від 27.06.2022 № 694 адвокатом надано позивачу таку послугу:

- доплата за надання послуг з правової (професійної правничої) допомоги згідно з п.п. 1.1.28., 3.2.1.28 Договору №166/34/21 від 20.10.2021 (а.с.211)

Згідно з вищезазначеним актом від 03.08.2022, клієнт та адвокат уклали цей акт про те, що Адвокатське бюро на виконання п.2.3 Договору надало, зазначені в п. 1.1.28. Договору послуги по підготовці та поданню від імені клієнта до Третього апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 та на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 по справі №340/8992/21 та підготовці інших процесуальних документів. Загальна фактична кількість годин надання правової допомоги становить 6 год, а саме:

- по підготовці відзиву на апеляційну скаргу рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі 3 год;

- по підготовці відзиву на апеляційну скаргу додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 по справі 3 год;

- по підготовці та поданню клопотань та заяв з процесуальних питань 1 год.

Відповідно до Угоди про розмір гонорару Адвокатське бюро від 20.10.2021 з урахуванням п. 3.2.1.28 Договору, вартість наданих послуг становить 8 000,00 грн в незалежності від кількості годин надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 7 цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.05.2023 у справі №340/8992/21, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема і на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання Адвокатським бюро «Олександра Рисіна», в особі керуючого Рисіна О.О. правових послуг позивачу. Разом з цим, позивачем подано документи в підтвердження понесених витрат та розрахунок таких витрат, проте в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачі заявляли клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, та обґрунтовували їх неспівмірність.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є доведеними, наявні документи на підтвердження надання такої допомоги та витрати на професійну правничу допомогу є співмірними з урахуванням складності справи.

З огляду на вказані норми, та враховуючи висновки Верховного Суду в постанові від 16.05.2023 у цій справі, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за апеляційний перегляд судового рішення у розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 143, 252, 311, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Рисіна О.О. про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» 8 000,00 грн (вісім тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров