Постанова

від 13.11.2023 по справі 120/4816/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4816/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

13 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМОТО" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМОТО" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "АДАМОТО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для відмови у митному оформлені (випуску товарів) зазначено, що в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість товару. Позивач не погоджується із рішеннями митного органу, оскільки вважає, що відповідачем жодним чином не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що першим заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товарів, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими. Також Позивач не погоджується із визначенням митної вартості товару на підставі аналогічного товару раніше ввезеного на митну територію України, оскільки вважає її необ`єктивною, за умови того, що ввезений позивачем ТЗ був пошкодженим, що зазначено в графі 31 Митної Декларації. Зокрема вказано, автомобіль має пошкодження після ДТП: капот, передній бампер, переднє праве крило, елементи ходової частини, оббивка салону, ЛФП кузова.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянт наполягає на тому, що усі надані декларантом документи містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

06 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, вказавши на їх безпідставність. У зв`язку із чим відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 14.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адамото" (Україна), як Покупцем, укладено зовнішньоекономічний Контракт №01112022/1 з "INCHEON AUTO DISMANTLING CO, LTD." (Південна Корея), як продавець, на придбання товарів (а.с. 20-23).

Відповідно до ч.1 Контракту визначено, що Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити на умовах Контракту (в редакції Incoterms 2010) товар автомобілі, мопеди, мотоцикли, запчастини до автомобілів, двигуни в зборі та деталі двигунів, деталі кузову автомобіля, деталі освітлення, деталі трансмісії, деталі гальмівної системи виробництва країн Азії, Європи та США, товарних груп (ITC (HS) код):8711, від 8701 до 8709, від 8429 до 8433. (п.1.1 Контракту).

За умовами ч.3 Контракту Продавець зобов`язується доставити товар на умовах ЕXW порт Інчхон, Південна Корея, морем (Incoterms 2010), який зазначений в супровідних документах на кожне відвантаження товару (п.3.1 Контракту).

Продавець надає Покупцеві товар з наступними оригіналами доставки з супровідними документами: рахунок-фактура (Інвойс); Міжнародні транспортні накладні; Пакувальний аркуш (п.3.3 Контракту).

ТОВ "Адамото" придбало на території Південної Кореї, серед решти транспортних засобів, легковий автомобіль марки MINI, модель - COOPER D, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 2014; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1496 см3; потужність двигуна: 85 кВт; тип кузова: хетчбек; колісна формула: 4х2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію: 5; категорія транспортного засобу: М1; призначений для використання по дорогах загального використання; виробник: Bayerische Motoren Werke AG; країна виробництва: DE.

На підставі рахунку-фактури (інвойсу), вартість автомобіля становить 3 400 доларів США. (а.с. 27).

Після ввезення транспортного засобу на митну територію України, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 було подану електронну декларацію 23UA401020016453U3, де Позивачем визначено митну вартість товару (автомобіля) у розмірі 3 400 доларів США. (а.с. 25-26).

В електронній декларації вказано, що автомобіль має пошкодження після ДТП: капот, передній бампер, переднє праве крило, елементи ходової частини, оббивка салону, ЛФП кузова.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, до митного органу позивачем було надані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №2022-001 від 17.11.2022; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 31.10.2022 №W2820-202210-043450; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.11.2022 №01112022/1, довідка про вартість транспортних витрат №102 від 24.03.2023.

Митним органом28.03.2022 декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів. Зокрема, зазначено, що за результатами митних формальностей за МД встановлено, що надані документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також містять розбіжності - у зовнішньоекономічному договорі (контракт) №01112022/1 від 14.11.2022 зазначено умови поставки товару на умовах ЕXW порт Інчхон, Південна Корея. Натомість в рахунку фактурі №2022-001 від 17.11.2022 вказано, що товар поставлявся на умовах FOB Інчхон.

З огляду на положення ч.3 ст.53 МКУ митний орган запропонував надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписки з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Інші документи за власним бажанням декларанта.

У відповідь на звернення представник декларанта повідомив, що всі наявні документи були надані, інші документи надаватись не будуть.

Відповідачем, за результатами опрацювання вищевказаної митної декларації та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA401020/2023/000453 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000031/2 від 28.03.2023.

Відповідно до картки відмови зазначено, що в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Одночасно роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, а саме: здійснити декларування товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000031/2 від 28.03.2023.

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 14.11.2022 №01112022/1 зазначено, що сторони домовилися про поставку товару на умовах ЕXW Інчхон, проте в рахунку фактурі №2022-001 від 17.11.2022 вказано, що товар поставлявся на умовах FOB Інчхон. Також згідно з інформацією, наявної у відкритому доступі в мережі Інтернет наявна інформація щодо продажу подібних транспортних засобів за вищою вартістю. В той же час, декларантом заявлено, що транспортний засіб пошкоджено внаслідок ДТП, проте в жодному документі це не зазначено, а також не надано жодного документу, який би підтверджував, що транспортний засіб було завезено пошкодженим на митну територію України.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК), по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 27.06.2022 №UA408040/2022/014750, за якою оформлено товар "Легковий автомобіль марки MINNI, б/в., модель COOPER D, модельний рік випуску 2014, календ. рік випуску 2014, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1496см-3, номер двигуна - н/в, призначення - пасажирський, загальна кількість місць, включаючи місце водія, - 5, колір - сірий, вага автомобіля - 1280кг., Країна виробництва - Germany, та складає 10 044 дол. США.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив того, що враховуючи умови поставки товару, а саме доставка ТЗ до митного кордону України по маршруту із порту Інчхон, Південна Корея, до Константи (Румунії) та річним транспортом, то транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є обов`язковими відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК. До того ж такі документи передбачені умовами Контракту, зокрема п.3.3 Контракту, такі як Міжнародні транспортні накладні; Пакувальний аркуш, які до ЕМД не надавались. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що надані документи містять розбіжності із зовнішньоекономічним договором (контрактом) №01112022/1 від 14.11.2022. Крім того, надані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, оскільки пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу, що заявлено в ЕМД, не підтверджено документально, відсутні документи, що транспортний засіб було завезено пошкодженим на митну територію України, а також Продавцем ні в Контракті, ні в Інвойсі не обумовлено про таке.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України,Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст.1 МК законодавство України з питань митної справи складається Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені устатті 7цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIIIМК та главою 8 розділу ІІІ МК (ч.1 ст.53).

Згідно із ч.1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55цього Кодексу.

За приписами ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.53 МК України визначено, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Вказана позиція суду щодо обов`язковості надання нормативно визначеного пакету документів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 року у справі №826/19400/15 (адміністративне провадження № К/9901/4716/18), постанові від 04.08.2021 по справі №520/4787/19.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо протиправності винесення відповідачем картки відмови та рішення про коригування митної вартості, колегія суддів враховує наступне.

Так, для підтвердження заявленої митної вартості митному органу, разом з ЕМД позивачем надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №2022-001 від 17.11.2022; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 31.10.2022 №W2820-202210-043450; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.11.2022 №01112022/1, довідка про вартість транспортних витрат №102 від 24.03.2023.

Проте в ході митних формальностей митним органом встановлено розбіжності, зокрема, в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 14.11.2022 №01112022/1 зазначено, що сторони домовилися про поставку товару на умовах ЕXW Інчхон, проте в рахунку фактурі №2022-001 від 17.11.2022 вказано, що товар поставлявся на умовах FOB Інчхон.

В той же час, декларантом заявлено, що транспортний засіб пошкоджено внаслідок ДТП, однак в жодному документі це не зазначено, а також не надано жодного документу, який би підтверджував, що транспортний засіб було завезено пошкодженим на митну територію України.

Також згідно з інформацією, наявної у відкритому доступі в мережі Інтернет наявна інформація щодо продажу подібних транспортних засобів за вищою вартістю.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги позивача, що митна вартість придбаного товару була визначена за основним методом - за ціною договору, про що заявлено в електронній митній декларації 23UA401020016453U3, колегія суддів враховує, що за умовами Котракту № 01112022/1 придбання здійснюється не конкретного ТЗ, а товар автомобілі, мопеди, мотоцикли, запчастини до автомобілів, двигуни в зборі та деталі двигунів, деталі кузову автомобіля, деталі освітлення, деталі трансмісії, деталі гальмівної системи виробництва країн Азії, Європи та США, товарних груп (ITC (HS) код): 8711, від 8701 до 8709, від 8429 до 8433. (п.1.1 Контракту).

Крім того, відповідно до п.4 Контракту вказана ціна загальна в сумі Контракту 50 000 (умовних одиниць США), а не за конкретний товар.

Натомість, найменування кількість і ціна кожної партії товару перераховуються у супровідних рахунках (рахунках-фактурах) (п.п.4.3 Контракту).

Відповідно до п.3.3 Контракту Продавець надає Покупцеві товар з наступними оригіналами доставки з супровідними документами: рахунок-фактура (Інвойс); Міжнародні транспортні накладні; Пакувальний аркуш.

Щодо Інвойсу, то ціна ТЗ зазначена у розмірі 3250 USD та загрузка (loading) - 150 USD (а.с. 27). Відповідно до платіжного доручення №12 від 22.11.2022 ТОВ "Адамото" проведено предоплату за авто по договору (prepayment for cars under the contract) та інвойсу 14 800 USD.

Проте, за умовами п.3.3 Контракту Продавець надає, окрім рахунку-фактури (Інвойс), ще Міжнародні транспортні накладні, які позивачем не надавались.

Разом з тим, за умовами ч.3 Контракту Продавець зобов`язується доставити товар на умовах ЕXW порт Інчхон, Південна Корея, морем (Incoterms 2010), який зазначений в супровідних документах на кожне відвантаження товару (п.3.1 Контракту).

Натомість, відповідно до рахунку фактури №2022-001 від 17.11.2022 вказано, що товар поставлявся на умовах FOB Інчхон, що не спростовується позивачем.

Термін EXW ("Франко-завод"), згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Термін FOB ("Франко борт") згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна та з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

Відповідно до листа про вартість транспортних витрат №102 від 24.03.2023 доставка автомобіля MINI COOPER D морем та в контейнері річним транспортом становить 59423,975 грн.

Враховуючи умови поставки товару, а саме доставка ТЗ до митного кордону України по маршруту із порту Інчхон, Південна Корея, до Константи (Румунії) та річним транспортом, то транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є обов`язковими відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК.

До того ж такі документи передбачені умовами Контракту, зокрема п.3.3 Контракту, такі як Міжнародні транспортні накладні; Пакувальний аркуш, які до ЕМД не надавались.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що надані документи містили розбіжності із зовнішньоекономічним договором (контрактом) №01112022/1 від 14.11.2022.

Також слід врахувати, що в апеляційній скарзі позивач не спростовує належним чином висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, оскільки пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу, що заявлено в ЕМД, не підтверджено документально, відсутні документи, що транспортний засіб було завезено пошкодженим на митну територію України, а також Продавцем ні в Контракті, ні в Інвойсі не зазначено про такий стан транспортного засобу.

Відтак, визначення митної вартості ТЗ, який заявлено за основним методом за ціною договору, у сумі 3400 (графа 42 ЕМД) не підтверджені документально, оскільки ціна в Контракті не зазначена, а документи, які передбачені умовами п.3.3 Контракту, подані не в повному обсязі.

Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару, що дає право на витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно із положеннями ст.57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами п.5 ч.10 ст.58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Вказані обставини слугували підставою для прийняття відповідачем картки відмови у прийнятті митної декларації №UA401020/2023/000453 та прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000031/2 від 28.03.2023.

Зі змісту Рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена. Відповідно до п.п.2, 3 ст.58 МК, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 частини першої ст.57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та 60 МК), по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, перебіг, технічний стан та інше). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МК та ст.63 МК) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 27.06.2022 №UA408040/2022/014750, за якою оформлено товар "Легковий автомобіль марки MINNI, б/в., модель COOPER D, модельний рік випуску 2014, календ. рік випуску 2014, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1496 см-3, номер двигуна - н/в, призначення - пасажирський, загальна кількість місць, включаючи місце водія, - 5, колір - сірий, вага автомобіля - 1280 кг., Країна виробництва - Germany, та складає 10 044 дол. США."

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що в графі 31 Митної декларації вказано, що автомобіль має пошкодження після ДТП, що суттєво впливає на технічний стан задекларованого автомобіля, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно безпідставності зазначених аргументів, враховуючи, що за визначенням основних термінів і понять Митного кодексу України, митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п.20 ст.4 МКУ). Відтак, митна декларація не є доказом, а є заявою для митного оформлення товару.

Слід також врахувати, за умовами Контракту (п.6.2) у разі невідповідності кількості, якістю або пошкодження товару, включаючи перевантаження контейнера, супровідних документів, Покупець має право прийняти товар в присутності представника незалежної експертно-контрольної організації країни Покупця із складанням підтверджувального документу або відмовитися від товару частково або повністю.

Однак будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу, що заявлено в ЕМД, позивачем до матеріалів справи не долучено.

Крім того, митним органом запропоновано декларанту, зокрема, надати виписки про якісні характеристики товарів. Проте, у відповідь представник декларанта вказала, що інші документи надаватись не будуть.

Враховуючи виявлені розбіжності, суперечності та невідповідності у числових значеннях складових митної вартості в обов`язкових документах, ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняття посадовою особою відповідача оскарженого рішення про коригування митної вартості товару є обґрунтованим та відповідає нормам митного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуютьсявстановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу судубез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМОТО" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.