Постанова

від 03.11.2023 по справі 926/1639/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2023 р. Справа №926/1639/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівМатущака О.І.

Орищин Г.В.,розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Системи лояльності б/н і дати (вх. № 01-05/2676/23 від 17.08.2023)

на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2023 (повний текст рішення складено 24.07.2023, м. Чернівці, суддя В.П.Ярошенко)

у справі № 926/1639/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Системи лояльності, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стармакс Буковина, м. Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 147 339,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Системи лояльності» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Стармакс Буковина» заборгованості в сумі 147 339,74 грн, з яких: 100 510,92 грн - основна заборгованість, 35 936,10 грн - пеня, 2 156,17 грн - 3% річних, 8 736,55 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.07.2023 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Системи лояльності» відмовлено.

Господарський суд Чернівецької області своїм додатковим рішення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Стармакс Буковина про ухвалення додаткового рішення задоволив, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Системи лояльності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стармакс Буковина 34 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погодившись з додатковим рішення місцевого господарського суду, Товариством з обмеженою відповідальністю Системи лояльності було подано до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-05/2676/23 від 17.08.2023) на додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі. Скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2023 у справі № 926/1639/23 та відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Також скаржник просить зупинити виконання вищезазначеного додаткового рішення суду у цій справі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що відповідач подав заяву про відшкодування судових витрат після ухвалення судового рішення, відтак, суд першої інстанції порушив вимоги процесуального законодавства шляхом задоволення такої.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

При винесенні постанови суд виходить з таких мотивів:

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Колегією судів встановлено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача навів попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які очкує понести відповідач у зв?язку із розглядом цієї справи, та зазначив, що він орієнтовно складає 30 000 грн витрат професійної правничої (правової) допомоги (пункт 101 відзиву).

В пункті 104 відзиву, представник відповідача повідомив, що остаточний розрахунок суми судових витрат та відповідні докази понесення таких витрат будуть надані Суду протягом п?яти днів з моменту проголошення рішення по даній справі.

Розгляд справи №926/1639/23 закінчився 05 липня 2023 року ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У вказаному рішенні не вирішувалось питання розподілу судових витрат, у тому числі на правову допомогу.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

10.07.2023 за вх. № 3075 до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшла заява відповідно до якої просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 926/1639/23, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи лояльності» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стармакс Буковина» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 34000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.07.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стармакс Буковина» про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем подано заяву в межах строку, відтак, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального законодавства шляхом задоволення такої заяви оцінюються колегією суддів критично.

Частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

21.04.2023 між адвокатом Чепишко Д.В. та товариством з обмеженою відповідальністю «Стармакс Буковина» укладено договір про надання правничої допомоги адвокатом (далі - Договір).

Предметом зазначеного договору визначено, що адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (далі - «послуги»), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги клієнту в господарській справі № 926/1639/23, що розглядається Господарським судом Чернівецької області.

За надані адвокатом послуги клієнт сплачує гонорар у сумі та в порядку, визначеному додатками та/або актами прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.04.2023 визначена вартість гонорару відповідно до якої вартість однієї години правової допомоги становить 2000,00 грн.

Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги, вартість якої визначається шляхом множення фактичної кількості годин витрачених адвокатом на надання вказаної правової допомоги на вартість однієї години роботи.

На підтвердження обсягу і видів правової допомоги адвоката Чепишка Д.В. до заяви про ухвалення додаткового рішення доданий акт приймання-передачі наданих послуг від 07.07.2023 на суму 34000,00 грн, який підписаний виконавцем адвокатом Чепишком Д.В. та замовником товариством з обмеженою відповідальністю «Стармакс Буковина».

Відповідно до вищевказаного акту сторони підтверджують, що адвокат на виконання умов договору про надання правової допомоги від 21 квітня 2023 року надав послуги, а клієнт прийняв дані послуги у рамках справи №926/1639/23, що розглянута Господарським судом Чернівецької області в обсягах згідно таблиці: Зустріч з клієнтом, надання усних консультацій, складання договору про надання правової допомоги 1год; Складання клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, фактичне ознайомлення із матеріалами господарської справи №926/1639/23 в Суді 1 год; Підготовка, складення та надіслання відзиву на позов (формування правової позиції, аналіз релевантної судової практики (в тому числі тієї, шо вказана у позові, та використовується у відзиві), оформлення відзиву і додатків до нього, надіслання його позивачу) 6 год; Підготовка, складення та надіслання заперечення (ознайомлення із відповіддю на відзив, оформлення заперечення, надіслання його позивачу) 4 год; Підготовка, складення та надіслання клопотання про неприйняття доказів до розгляду по суті 2 год;Участь у судових засіданнях 3 год. Всього 17 годин.

Аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Колегія суддів зауважує, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Водночас, вважається неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір таких витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Місцевий господарський суд, проаналізувавши характер спору, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений ним на виконання робіт дійшов підставного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Стармакс Буковина та покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 000,00 грн.

Разом з тим, місцевий господарський суд вказав, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Будь-яких заяв чи клопотань щодо зменшення розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката від позивача не надходило.

Застосування судом першої інстанції норм права в оскаржуваному рішенні не суперечить жодному із наведених скаржником висновків Верховного Суду. Застосування судами норм права у вказаних апелянтом справах залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2023 року у справі №926/1639/23 прийняте у відповідності до норм процесуального права, яке необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 86, 126, 129, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Системи лояльності б/н і дати (вх. № 01-05/2676/23 від 17.08.2023) залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2023 року у справі № 926/1639/23 без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяО.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

СуддяГ.В. Орищин