Рішення

від 31.10.2023 по справі 922/2831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2023 Справа №922/2831/23

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

помічника судді (за дорученням судді) Степанян К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Гуторової Галини Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» (61038, місто Харків, в`їзд Білостоцький, будинок 3; код ЄДРПОУ 43636392)

про стягнення 598 068,49 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Грецький В.Г.

від відповідача: Дородних С.В.

С У Т Ь С П О Р У

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Гуторової Галини Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» про стягнення 571 258,61 гривень, з яких: 514 838,00 гривень заборгованість, 56 420,61 гривень пеня.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

19.07.2023 матеріали позовної заяви №922/2831/23 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019 для розгляду даної справи визначено суддю Фурсову С.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, доказів сплати судового збору в розмірі 5 884,88 гривень за реквізитами Господарського суду Донецької області, доказів направлення позовної заяви з додатками, у тому числі обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, на адресу відповідача (опис вкладення з деталізованим переліком додатків).

Ухвалу суду від 24.07.2023 надіслано на електронні адреси позивача та представника позивача 27.07.2023.

На адресу Господарського суду Донецької області 02.08.2023 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з відповідними доказами.

Також, заявником подано заяву про збільшення позовних вимог, за замістом якої визначено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація в розмірі 598 068,49 гривень, з яких: 539 000,00 гривень заборгованість, 569 068,49 гривень пеня.

Вказану заяву судом прийнято, провадження у справі здійснюється з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання - 30.08.2023, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та з процесуальних питань, доказів.

Ухвалою суду від 30.08.2023 відкладено підготовче засідання на 14.09.2023.

Від представників сторін 11.09.2023 надійшли заяви про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.09.2023 об 11:30 год., та всіх судових наступних засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.09.2023 вказані заяви задоволено.

Через підсистему «Електронний суд» 14.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» надійшла заява про залишення позовної заяви без руху.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 представник позивача повідомив, що заяву відповідача про залишення позову без руху отримав в електронному кабінеті вночі, а тому потребує додаткового часу для підготування заперечень.

Представник відповідача повідомив суду, що з технічних підстав не мав можливості своєчасно подати суду відзив на позовну заяву, через підсистему «Електронний суд» його вдалось подати тільки в день засідання. Додатково зазначив, що ані позовну заяву, ані уточнену позовну із заявою про збільшення позовних вимог від позивача не отримувались.

Представник позивача, в свою чергу, повідомив, що вся поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась з приміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто з незалежних від позивача підстав.

На час проведення підготовчого засідання судом не отримано відзив на позовну заяву, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку поважності причин пропуску строку на подання відзиву, наведених у ньому.

За результатами підготовчого засідання 14.09.2023 судом залишено відкритим клопотання відповідача про залишення позову без руху та питання щодо прийняття відзиву на позовну заяву, відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.

Через підсистему «Електронний суд» 15.09.2023 отримано відзив на позовну заяву.

На електронну пошту суду 04.10.2023 від позивача надійшли банківські виписки по рахунку позивача, які представник просив долучити до матеріалів справи в якості доказів.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 представник позивача зазначив, що банківські виписки по рахунку ФОП Гуторової Г.В. доводять фактичне користування орендованим приміщенням саме відповідачем, адже тривалий час систематично та своєчасно проводилась оплата орендної плати.

На підставі викладеного судом долучено вказані докази до матеріалів справи.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч.11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, питання визначення відповідності позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Кодексу, належить виключно до повноважень суду.

Як зазначалось вище, ухвалою від 24.07.2023 судом позовна заява залишалась без руху, встановлювався строк на усунення недоліків.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків, ухвалою суду від 03.08.2023 відкрито провадження у справі.

Тобто суд встановив, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Всупереч твердженням відповідача уточнена позовна заява містить розрахунок заявлених вимог, нормативне обґрунтування (правові підстави) позову, а питання щодо достатності поданих позивачем доказів на підтвердження викладених в позові обставин вирішується судом при прийнятті рішення.

Крім того, відповідач помилково підміняє поняття "предмет позову" та "ціна позову", стверджуючи, що позивач односно змінив предмет та підстави позову.

Предмет позову становить матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен постановити рішення.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Підставою позову, в даному випадку, є правовідносини, що виникли на підставі договору оренди №С1/01-20 від 01.01.2020, предметом позову - вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Подаючи заяву про збільшення позовних та уточнення позовної заяви вимог позивач лише збільшив розмір заявлених вимог (грошовий вираз) та виклав детальний розрахунок, при цьому не змінюючи періоду нарахування, не доповнюючи позовні вимоги новими тощо.

Такі заяви, за поясненнями позивача, були подані через арифметичну помилку при здійсненні розрахунку.

Предмет чи підстави позову заявником не змінювались.

За наведених обставин, заява відповідача про залишення позову без руху визнані судом безпідставною та залишена без задоволення.

Щодо прийняття відзиву на позовну заяву.

Обґрунтовуючи пропуск встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що ним не отримувалась ні позовна заява, ні уточнена позовна заява із заявою про збільшення позовних вимог.

При цьому, у підготовчому засіданні 14.09.2023 представник відповідача зазначив, що відзив не подано своєчасно, адже виникали технічні проблеми з підсистемою «Електронний суд».

З матеріалів справи судом встановлено, що до поданих позивачем заяв долучено належні докази їх направлення на поштову адресу відповідача.

Поштові відправлення за №3603401862282 та №3603401887811, якими направлялись позовна заява та уточнена позовна заява, повернуті відправнику з приміткою «за закінченням терміну зберігання». Отже отримання відбулось з вини відповідача.

Згідно повідомлення, отриманого з підсистеми «Електронний суд», представником відповідача Дородних С.В. отримав доступ до матеріалів справи 20.07.2023 (наступного дня після надходження позову до суду). Наведене свідчить про обізнаність відповідача щодо існування даного спору.

Тобто з 20.07.2023 представник відповідача мав технічну можливість ознайомитись з матеріалами позову, а в подальшому й уточненою позовною заявою.

Провадження у справі відкрито 03.08.2023, а ухвалу про відкриття провадження у справі вручено відповідачу 15.08.2023. Тобто встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву сплинув 30.08.2023.

З 20.07.2023 по 30.08.2023 достатній, на переконання суду, строк для ознайомлення з позовною заявою та формування правової позиції.

20.08.2023 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» отримано клопотання про відкладення розгляду справи, 11.09.2023 - про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Наведене свідчить про відсутність у представника відповідача проблем з користуванням підсистемою «Електронний суд».

Крім того, у випадку дійсних перебоїв у роботі підсистеми, відповідач не був позбавлений можливості подати відзив в інший спосіб - засобами поштового зв`язку, електронна пошта тощо.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем поважності причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву

За таких обставин, поданий відповідачем відзив на позовну заяву поза межами встановленого судом строку судом не прийнято.

Враховуючи, що судом здійснено усі можливі та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, реалізації сторонами своїх процесуальних прав, за результатами підготовчого засідання суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 31.10.2023.

У судовому засіданні 31.10.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки відсутність Акту приймання-передачі приміщення відповідачеві спростовує доводи позивача про наявність передбаченого договором обов`язку зі сплати орендної плати.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

01.01.2020 між Фізичною особою-підприємцем Гуторовою Галиною Володимирівною (далі Орендодавець, позивач) та Малим приватним підприємством «Галеніка» (далі Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №С1/01-20.

Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування для розміщення аптеки нежитлові приміщення, площею 182,4 кв.м., розташоване на першому поверсі за адресою: Донецька обл.., м. Слов`янськ, вулиця Ком`яхова, 51 (далі Об`єкт оренди, Приміщення).

Приміщення належить Орендодавцю на праві приватної власності №23852793 від 11.12.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.1.2. договору).

Згідно з п.2.1. договору вступ Орендаря у користування Приміщенням настає одночасно з підписанням цього договору та Акту прийому-передачі Приміщення.

Приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі (повернення) Приміщення (п.2.2. договору).

За умовами п.4.1. договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об`єктом оренди в розмірі 30.000,00 гривень за місяць.

Платежі відповідно до п.4.3., передбачені даним договором, вносяться Орендарем на рахунок Орендодавця у наступному порядку:

- орендна плата щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюється оплата, з урахуванням умов, передбачених п.4.3.2. договору (п.4.3.1. договору);

- орендна плата за останній місяць користування Об`єктом оренди протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього договору у розмірі, визначеному в п.4.1. договору (п.4.3.2. договору).

Згідно з п.4.4. договору Орендодавець зобов`язаний щомісяця, до 5-го числа поточного місяця, направляти Орендарю акти виконаних робіт (наданих послуг) за попередній місяць, які Орендар зобов`язаний підписати і повернути Орендодавцю або направити мотивовані зауваження щодо наданого акту.

В разі закінчення дії цього договору Орендар сплачує орендну плату за час користування Об`єктом оренди по день фактичного повернення Приміщення (п.4.5. договору).

У разі не внесення Орендарем відповідних платежів у терміни, встановлені цим Договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 5.2. договору).

Відповідно до п.6.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.11.2022 включно.

Орендар має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, попередивши про це Орендодавця не менше ніж за 30 календарних днів. У такому випадку за одностороннє дострокове розірвання договору Орендар фінансової відповідальності перед Орендодавцем не несе, обов`язок відшкодування збитків (шкоди) не виникає. У випадку, якщо орендар покидає Об`єкт Оренди без письмового повідомлення, а також складання Акту прийому-передачі (повернення) Приміщення в робочому стані, то він несе повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду Приміщенню. При цьому Орендар не звільняється від внесення плати за користування приміщенням до здачі Приміщення орендодавцю за Актом прийому-передачі (повернення) Приміщення (п.7.2. договору).

Якщо за три місяці до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не заявить про небажання його продовжувати, він вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк (п.7.4. договору).

На виконання Договору оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020 складено Акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2020, який є додатком до вказаного договору.

Договір оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020 та Акт прийому-передачі приміщення підписані уповноваженими представниками сторін, підпис Орендаря скріплено печаткою підприємства.

Доказів припинення строку дії договору матеріали справи не містять а тому вважається діючим на момент вирішення спору.

01.10.2020 між Фізичною особою-підприємцем Гуторовою Галиною Володимирівною (далі Орендодавець, позивач) Малим приватним підприємством «Галеніка» (далі Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» (далі Правонаступник, відповідач) було укладено Угоду про заміну сторони у договорі оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020, зокрема про таке:

1. Сторони дійшли згоди здійснити заміну Сторони Договору оренди, а саме Орендаря на Правонаступника.

2. В порядку та на умовах, визначених даною Угодою, Орендар передає всі свої права та зобов`язання за Договором оренди Правонаступнику, внаслідок чого Правонаступник замінює Орендаря у Договорі оренди та набуває всіх прав та обов`язків останнього.

3. Перехід прав та зобов`язань за Договором оренди від Орендаря до Правонаступника відбувається з моменту передачі Орендарем Правонаступнику Об`єкту оренди, а саме нежитлових приміщень, площею 182,4 кв.м., розташованих на першому поверсі за адресою: Донецька обл.., м. Слов`янськ, вулиця Ком`яхова, 51, за Актом прийому-передачі Об`єкту оренди.

4. Орендар зобов`язаний передати Об`єкт оренди Правонаступнику в день підписання даної Угоди про заміну сторони.

5. З моменту підписання Акту прийому-передачі Об`єкту оренди Правонаступник є набувачем всіх прав та обов`язків Орендаря, визначених Договором оренди.

Дана Угода є невід`ємною частиною Договору оренди та набирає чинності з моменту її підписання Сторонами (п.12. Угоди).

Угоду про заміну сторони у договорі оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020 підписана уповноваженими представниками сторін, підписи Орендаря та Правонаступника скріплено печатками підприємств.

В подальшому, 01.10.2020 між Фізичною особою-підприємцем Гуторовою Галиною Володимирівною (далі Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» (далі Орендар, відповідач) укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020.

Даною додатковою угодою сторони доповнили п.4.1. договору п.4.1. наступного змісту: «Починаючи з 01.10.2020 - у розмірі 35 000,00 гривень (ПДВ не передбачений)».

Доповнили Договір п.4.6.: «Починаючи з 13 місяця строку оренди та не частіше одного разу на рік, розмір орендної плати може бути змінений на сукупний розмір індексу інфляції за попередні 12 місяців, про що Сторони підписують відповідну додаткову угоду до Договору».

Всі іншу умови договору залишено без змін.

Додаткова угода №1 від 01.10.2020 підписана уповноваженими представниками сторін, , підпис Орендаря скріплено печаткою товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України на орендаря покладений, зокрема, обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як зазначає позивач, орендна плата вносилась відповідачем у розмірі та строки визначені умовами договору оренди, проте з 10.03.2022 по 22.06.2023 виникла заборгованість у розмірі 539 000,00 гривень.

Відповідач наполягає, що фактично передача майна не здійснювалась, адже у матеріалах справи відсутній Акт прийому-передачі Об`єкту оренди. Отже, обґрунтування позивача стосовно подачі даного позову є безпідставними, а вимога щодо стягнення боргу є необґрунтованою.

Господарський суд відхиляє аргументи відповідача про те, що оскільки в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі майна укладений саме між сторонами у справі, а отже передача майна не здійснювалась, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

На виконання Договору оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020 між ФОП Гуторовою Галиною Володимирівною та Малим приватним підприємством «Галеніка» (первісним орендарем) складено Акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2020.

Пунктом 4 Угоди від 01.10.2020 про заміну сторони у договорі оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020 визначено, що Орендар (МПП «Галеніка») зобов`язаний передати Об`єкт оренди Правонаступнику (ТОВ «Лізинг фармація) в день підписання даної Угоди про заміну сторони.

Тобто Акт приймання-передачі Об`єкту оренди має укладатись саме між первісним орендарем та його правонаступником. Обов`язку з передачі примірника такого акту Орендодавцю Угода не містить.

Щодо беззаперечності (належності, допустимості) доказів відносно факту користування об`єктом оренди, підтвердження прийняття майна в оренду Верховний суд висловив правову позицію у п.11 постанови від 20.02.2018 року у справі № 925/1596/16, що при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов`язків), щодо обрахування початку перебігу строку оренди та щодо підтвердження продовження користування орендованим майном має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини, а не виключно назва документу - акт приймання-передачі, прямо передбачена законодавством (ч. 1 ст.795 ЦК України), що підтверджує прийняття майна в оренду. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 року у справі № 910/29775/15, 10.04.2018 року у справі №910/5440/17, від 27.08.2019 року у справі № 906/565/18.

Як встановлено судом з виписки по рахунку позивача період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року відповідачем проводились оплати з призначенням платежу «плата за оренду приміщення згідно договору №С1/01-20 від 01.01.2020» із зазначенням місяця за який здійснюється платіж.

Відповідач не надав суду доказів, що між сторонами існували правовідносини з приводу оренди іншого нерухомого майна, аніж як за договором оренди нежитлового приміщення№С1/01-20 від 01.01.2020.

З огляду на викладене сукупності та те, що відповідачем майже 1,5 роки здійснювалась оплата за договором, суд дійшов висновку, що відповідачу було передано Об`єкт оренди.

Отже з моменту укладення Угоди від 01.10.2020 про заміну сторони у договорі оренди нежитлового приміщення №С1/01-20 від 01.01.2020 та Додаткової угоди №1 від 01.10.2023 відповідач набув права та обов`язки орендаря за договором оренди, а відтак у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату та комунальні платежі.

Доказів повідомлення позивача про намір дострокового розірвання або припинення договору оренди матеріали справи не містять.

Додатковою угодо. №1 від 01.10.2020 сторони визначили, що починаючи з 01.10.2020 орендна плата підлягає сплаті у розмірі 35 000,00 гривень. Починаючи з 13 місяця строку оренди та не частіше одного разу на рік, розмір орендної плати може бути змінений на сукупний розмір індексу інфляції за попередні 12 місяців, про що Сторони підписують відповідну додаткову угоду до Договору.

Додаткової угоди про зміну розміру орендної плати до суду не надано.

Позивачем визначено період існування заборгованості з 10.03.2022 по 22.06.2023 за який відповідач має сплатити 539 000,00 гривень.

Натомість, згідно виписки по рахунку позивача період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року відповідачем проведено оплати на загальну суму 614 250 гривень, в той час як сума орендної плати за цей період підлягала сплаті в розмірі 595 000,00 гривень.

Тобто відповідач мав переплату в сумі 19 250,00 гривень.

За здійсненим судом перерахунком розмір заборгованості відповідача становить 531 416,67 гривень з розрахунку:

- за березень 2022 року орендна плата підлягала сплаті в розмірі 15 750,00 гривень (35 000,00 19 250,00).

- за квітень 2022 - травень 2023 орендна плата підлягала сплаті в сумі 490 000,00 гривень;

- за період з 01.06.2023 по 22.06.2023 в розмірі 25 666,67 гривень (35 000,00/30днів*22дні).

Відповідач доказів сплати орендної оплати за спірний період на момент прийняття рішення у справі суду не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача у визначеному судом розмірі.

За несвоєчасне проведення розрахунків позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 59 068,49 гривень за період з 22.06.2022 по 09.09.2022.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У пункті 5.2. Договору оренди визначено, що у разі не внесення Орендарем відповідних платежів у терміни, встановлені цим Договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, позивач має право на нарахування та стягнення штрафних санкцій у вигляді пені.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є методологічно неправильним.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

За умовами п.4.3.1. договору орендна плата вноситься Орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.

Отже прострочення виконання грошового зобов`язання наступає з наступного дня за останнім днем, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто з 11 числа місяця, за який здійснюється оплата.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», в межах визначено відповідачем строку, розмір пені за порушення строків оплати становить 17 595,91 гривень, з розрахунку:

за зобов`язаннями березня 2022 року на суму 15 750 гривень за період з 22.06.2022 по 09.09.2022 розмір пені - 1 726,03 гривень;

за зобов`язаннями квітня 2022 року на суму 35 000,00 гривень за період з 22.06.2022 по 09.09.2022 розмір пені 3 835,62 гривень;

за зобов`язаннями травня 2022 року на суму 35 000,00 гривень за період з 22.06.2022 по 09.09.2022 розмір пені 3 835,62 гривень;

за зобов`язаннями червня 2022 року на суму 35 000,00 гривень за період з 22.06.2022 по 09.09.2022 розмір пені 3 835,62 гривень;

за зобов`язаннями липня 2022 року на суму 35 000,00 гривень за період з 11.07.2022 по 09.09.2022 розмір пені 2 924,66 гривень;

за зобов`язаннями серпня 2022 року на суму 35 000,00 гривень за період з 11.08.2022 по 09.09.2022 розмір пені 1 438,36 гривень;

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гуторової Галини Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» про стягнення 598 068,49 гривень, з яких: 539 000,00 гривень заборгованість, 59 068,49 гривень пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» (61038, місто Харків, в`їзд Білостоцький, будинок 3; код ЄДРПОУ 43636392) на користь Фізичної особи-підприємця Гуторової Галини Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) 531 416,67 гривень заборгованості, 17 595,91 гривень пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 235,18 гривень.

В частині стягнення 7 583,33 гривень заборгованості, 41 472,58 гривень пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 31.10.2023 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2023.

Позивач: Фізична особа-підприємець Гуторова Галина Володимирівна ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг Фармація» (61038, місто Харків, в`їзд Білостоцький, будинок 3; код ЄДРПОУ 43636392)

Суддя С.М. Фурсова