Рішення

від 07.11.2023 по справі 908/2668/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 Справа № 908/2668/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача Миронова В.В., ордер АЕ № 1201482 від 05.07.2023;

від відповідача Говоров А.В., ордер АР № 1144037 від 10.10.2023

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2668/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кьюбсан (вул. Перша Ливарна, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Електро (вул. Південне шосе, буд. 32, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 70 401,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

22.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 14.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Кьюбсан до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Електро про стягнення 70401,27 грн., з яких: 52043,23 грн. сума основного боргу; 2314,09 грн. 3% річних, нарахованих за період з 19.02.2022 по 09.08.2023; 16043,95 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2022 по червень 2023.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару за усними договорами поставки.

До позовної заяви позивачем долучено клопотання (вих. № б/н від 14.08.2023) про витребування доказів, згідно якого просив витребувати у відповідача пояснення з вимогою їх документального обґрунтування, а саме: - чи відображались господарські операції зі спірних поставок товару протягом грудня 2021 року лютого 2022 року на підставі видаткових накладних від № 881 від 20.12.2021, № 53 від 28.01.2022, № 54 від 28.01.2022 у податковому обліку покупця-відповідача? - чи отримувались покупцем податкові накладні при здійсненні операцій щодо спірних поставок товару в грудні 2021 року лютому 2022 на підставі видаткових накладних від № 881 від 20.12.2021, № 53 від 28.01.2022, № 54 від 28.01.2022? - чи відображались у реєстрі отриманих податкових накладних покупця такі податкові накладні? - чи формувався відповідачем, як покупцем, податковий кредит за фактом поставки товару на підставі видаткових накладних від № 881 від 20.12.2021, № 53 від 28.01.2022, № 54 від 28.01.2022, чи подавалися покупцем уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем за оспорюваними накладними?

20.10.2023 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Повідомлено про здійснення відповідачем часткової оплати боргу в розмірі 950,00 грн. по рахунку № 142 від 28.01.2022, що свідчить про визнання відповідачем боргу по вказаному рахунку.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не надав. Останнім днем строку для подання відзиву було 02.10.2023.

10.10.2023 надійшла заява про долучення документів до справи, повідомив про часткову сплату грошової суми в розмірі 950,00 грн., як погашення заборгованості за договором. У зв`язку з цим просив долучити відповідні платіжні інструкції до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2023 представник відповідача усно позов не визнав, заперечив видаткові накладні №№ 53, 54 від 28.01.2022. Заявив, що відповідачем був отриманий товар на підставі видаткової накладної № 881 від 20.12.2021, яка підписана між сторонами. У задоволенні позову просив відмовити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2668/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 28.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

08.09.2023 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2668/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10.10.2023. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, оскільки воно не відповідає приписам ст. 81 ГПК України. У порушення п. 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні не зазначено заходів, яких позивач вживав для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Копію вказаної ухвали представник відповідача отримав 18.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 10.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про долучення документів до справи, оскільки не надано, у порядку ч. 9 ст. 80 ГПК України, документальних доказів надсилання на адресу позивача доказів часткової сплати заборгованості, які додано до заяви. Застосовано до ТОВ Світ Електро захід процесуального примусу - попередження за невиконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.09.2023 в частині обов`язкової явки в судове засідання. У судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2023.

У судове засідання 07.11.2023 з`явилися представники сторін. Представник позивача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом задоволено клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, що надійшло до суду 20.10.2023.

У судовому засіданні 07.11.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Товариством з обмеженою відповідальністю Кьюбсан виписано та надіслано на електронну пошту відповідача рахунки на оплату: № 1864 від 16.12.2021 на суму 162163,20 грн. (за товар: світильник), № 143 від 28.01.2022 на суму 1240,03 грн. (за товар: контактор), № 142 від 28.01.2022 на суму 8640,00 грн. (за товар: шафа введення).

Як слідує з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Кьюбсан, згідно з видатковою накладною № 881 від 20.12.2021, передано Товариству з обмеженою відповідальністю Світ Електро товар: світильник у кількості 32 штук на загальну суму 162163,20 грн. У видатковій накладній міститься посилання на рахунок на оплату № 1864 від 16.12.2021. Видаткова накладна в графі «Отримав(ла)» містить підпис особи (без зазначення прізвища), який скріплено круглою печаткою ТОВ Світ Електро. У матеріалах справи наявна копія підписаної між сторонами товарно-транспортної накладної № Р881 від 20.12.2021, де супровідним документом зазначено видаткову накладну № 881 від 20.12.2021, вантаж: світильник у кількості 32 штук. Позивачем зареєстровано відповідну податкову накладну № 63 від 20.12.2021.

Відповідачем, згідно з платіжним дорученням № 55 від 11.02.2022, перераховано на рахунок позивача 100000,00 грн., та згідно з платіжним дорученням № 61 від 18.02.2022, перераховано на рахунок позивача 20000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата згідно рахунку № 1864 від 16.12.2021».

Відтак, заборгованість по поставці за видатковою накладною № 881 від 20.12.2021 склала 42163,20 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної № 53 від 28.01.2022 на суму 8640,00 грн. (товар: шафа введення), в якій міститься посилання на рахунок на оплату № 142 від 28.01.2022, та видаткової накладної № 54 від 28.01.2022 на суму 1240,00 грн. (товар: контактор), в якій міститься посилання на рахунок на оплату № 143 від 28.01.2022.

Вказані видаткові накладні підписані лише позивачем, підпис відповідача в графі «Отримав(ла)» відсутній.

Позивачем зареєстровані відповідні податкові накладні № 58 від 28.01.2022, № 59 від 28.01.2022.

Відповідачем, згідно з платіжною інструкцією № 1480 від 20.09.2023 перераховано на рахунок позивача 500,00 грн. та згідно з платіжною інструкцією № 1481 від 03.10.2023 перераховано на рахунок позивача 450,00 грн., з призначенням платежу: «часткова оплата згідно рахунку № 142 від 28.01.2022».

Позивачем кур`єрською службою надіслано на адресу відповідача вимогу (вих. № 4/22 від 04.08.2023) щодо сплати заборгованості в сумі 52043,23 грн., що виникла за усними договорами поставки за поставлений товар по видатковим накладним № 881 від 20.12.2021, №№ 53, 54 від 28.01.2022.

Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Кьюбсан та Товариством з обмеженою відповідальністю Світ Електро на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов`язання на підставі укладеного в спрощений спосіб договору, який за своїм змістом фактично є договором поставки товару: світильників у кількості 32 штук на загальну суму 162163,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 881 від 20.12.2021 та товарно-транспортною накладною № Р881 від 20.12.2021.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з наведених приписів законодавства, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, із припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідач отримання товару на підставі видаткової накладної № 881 від 20.12.2021 не заперечив та не спростував. Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату за товар, заборгованість за вказаною видатковою накладною становить 42163,20 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, зроблений позивачем на суму боргу 42163,20 грн., судом перевірений та визнається правильним. З відповідача на користь позивача стягується 1860,96 грн. 3% річних.

Розрахунок позивача інфляційних втрат на суму боргу 42163,20 грн. містить арифметичні помилки через неправильне визначення позивачем сукупного індексу інфляції за період з лютого 2022 по червень 2023 включно (правильний сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 1,3070305825). Згідно перерахунку суду, зробленого в межах заявленого періоду, інфляційні втрати складають 12945,39 грн., які стягуються з відповідача на користь позивача. У стягненні 52,74 грн. інфляційних втрат судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Щодо укладення в усній формі договорів поставки товару за видатковими накладними №№ 53, 54 від 28.01.2022 суд зазначає таке.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає в ньому, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу в спірних відносинах.

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів, які б підтверджували укладення між сторонами в спрощений спосіб договорів поставки товару: шафи введення в кількості 1 шт. на суму 8640,00 грн. та контактора в кількості 1 шт. на суму 1240,03 грн.

Видаткові накладні №№ 53, 54 від 28.01.2022, на які посилається позивач, як на підтвердження укладення таких договорів, підписані лише з боку позивача, відповідачем не підписані. Інших доказів, які б підтверджували передання вказаного товару відповідачу, зокрема, відповідних товарно-транспортних накладних, суду не надано.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін, відповідачем згідно з платіжною інструкцією № 1480 від 20.09.2023 перераховано на рахунок позивача 500,00 грн. та згідно з платіжною інструкцією № 1481 від 03.10.2023 перераховано на рахунок позивача 450,00 грн., з призначенням платежу: «часткова оплата згідно рахунку № 142 від 28.01.2022».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем після відкриття провадження у даній справі здійснено оплату 950,00 грн. основного боргу, провадження у справі за вказаною вимогою слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому суд враховує, що сплата позивачем загальної суми 950,00 грн. на підставі рахунку № 142 від 28.01.2022 не підтверджує та не доводить факту поставки відповідачу товару на суму 8640,00 грн. згідно видаткової накладної № 53 від 28.01.2022, як про це вказує позивач, та не підтверджує передання 28.01.2022 відповідачу товару саме на суму 8640,00 грн. Також не є підтвердженням визнання відповідачем боргу в сумі 8640,00 грн.

Відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції станом на 28.01.2022), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, рахунки на оплату №№ 142, 143 від 28.01.2022 не є первинними документами, а є документами, які містять тільки платіжні реквізити для перерахування коштів.

Податкові накладні, що зареєстровані позивачем, не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якими може підтверджуватися факт здійснення господарської операції. Дійсно, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Податкова накладна, виписана однією стороною (постачальником) на постачання товарів на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

Доказів реєстрації відповідачем податкових накладних (відсутності відхилення відповідачем податкових накладних) на придбання товарів від позивача (постачальника) та формування як покупцем податкового кредиту за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, суду не надано.

Позивач не звертався до суду з відповідним клопотанням в порядку ст.ст. 80, 81 ГПК України щодо витребування в податковому органі інформації про формування відповідачем податкового кредиту за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних.

Таким чином, у стягненні 8930,03 грн. основного боргу судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позову в цій частині.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні стягнення 8930,03 грн. основного боргу за видатковими накладними №№ 53, 54 від 28.01.2022, позивачем не доведено факту поставки відповідачу товару за вказаними накладними в заявленій кількості та сумі, суд відмовляє в стягненні 3045,82 грн. інфляційних нарахувань та 453,13 грн. 3% річних у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позову в цій частині.

Таким чином, позов у цілому задовольняється частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Судовий збір у сумі 2171,92 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення 950,00 грн. основного боргу, судовий збір у сумі 36,22 грн. буде повернутий позивачу з Державного бюджету України ухвалою суду, за наявності відповідного клопотання позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2023 заявив, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані до суду в установлений законодавством строк.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Електро (вул. Південне шосе, буд. 32, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 41454369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кьюбсан (вул. Перша Ливарна, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 41922011) 42163 (сорок дві тисячі сто шістдесят три) грн. 20 коп. основного боргу, 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 96 коп. 3% річних, 12945 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 2171 (дві тисячі сто сімдесят одна) грн. 92 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 950 (дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з відрядженням судді 13.11.2023, повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 14 листопада 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко