Ухвала

від 09.11.2023 по справі 910/13539/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви

м. Київ

09.11.2023Справа № 910/13539/22

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД"пророзстрочку виконання рішенняу справі № 910/13539/22за позовомПершого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД"простягнення 1 399 892,04 грн Суддя Підченко Ю.О.Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача: Буханистий О.В.; від відповідача: Танцюра О.Б.; від прокуратури: Коковін Д.І. ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/13539/22 за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури (далі також - прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі також - позивач, КМР) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко Лтд (далі також - відповідач, ТОВ "Олві Ко Лтд) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4833 га з кадастровим номером 8000000000:72:560:0001 по вул. Шевченка, 196-А у Солом`янському районі міста Києва в сумі 1 399 892, 04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/13539/22 яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023, позов Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,4833 га з кадастровим номером 8000000000:72:560:0001 по вул. Шевченка, 196-А у Солом`янському районі міста Києва в сумі 1 399 892, 04 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" на користь Київської міської прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 998,39 грн.

01.05.2023 на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.

01.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 по справі № 910/13539/22.

Відповідно до ухвали від 07.11.2023 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 09.11.2023.

09.11.2023 від прокуратури надійшли письмові заперечення проти заяви.

Безпосередньо в судовому засіданні 09.11.2023 представники сторін та прокуратури надали усні пояснення щодо заяви про розстрочення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004р. Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду від 30.03.2023 по справі № 910/13539/22, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Разом з тим, частиною 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Так, мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення ТОВ "Олві Ко ЛТД" вказує на наступне:

- Товариство дійсно має намір виконати рішення суду від 30.03.2023 у справі № 910/13539/22;

- з метою виконання рішення вже було здійснено платежі, що підтверджується долученими до заяви про розстрочення доказами, однак коштів на рахунках Товариства не достатньо для погашення боргів за виконавчим провадженням;

- оскільки загальна сума, яку стягнуто з відповідача згідно з рішенням суду є значною, а Товариство не може здійснювати розрахунки та вести господарську діяльність, то необхідним є надання можливості сплачувати такий борг частинами з розбивкою на декілька платежів;

- скрутне матеріальне становище та неможливість здійснювати господарську діяльність підтверджується постановами про арешт рахунків та фінансовою звітністю за 2021, 2022 та частково 2023.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки (відстрочки) без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що розстрочка виконання рішення у даній справі для ТОВ "Олві Ко ЛТД" буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить надходження коштів на рахунки боржника та можливість погашення боргу у даній справі.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" в частині розстрочки виконання рішення підлягає задоволенню, а виконання рішення - розстроченню до 29.03.2024 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Стосовно вимог про надання можливості користування банківськими рахунками і майном та скасування арештів, накладених у виконавчому провадженні ВП № 71873910 суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Положеннями ст. 331 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості скасування арешту у виконавчому провадженні разом із задоволенням заяви про розстрочення виконання рішення.

Підстави для знаття арешту у виконавчому провадженні встановлені в Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Порядок та строки розгляду скарг на дії/бездіяльність органів державної виконавчої служби передбачені ст.ст. 339-343 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, у заяві про розстрочення виконання рішення ТОВ "Олві Ко ЛТД" не навело жодних обґрунтувань порушення органом ДВС прав Товариства як боржника у виконавчому провадженні.

З огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Олві Ко ЛТД" в частині надання можливості користування банківськими рахунками і майном та скасування арештів, накладених у виконавчому провадженні ВП № 71873910, адже обґрунтованість такої вимоги не доведено жодними належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331, 342 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" в частині розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/13539/22 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/13539/22 на 5 місяців рівними частинами, згідно з наступним графіком:

- 272 723,61 грн до 30.11.2023;

- 272 723,61 грн до 30.12.2023;

- 272 723,61 грн до 31.01.2024;

- 272 723,61 грн до 29.02.2024;

- 272 723,61 грн до 29.03.2024.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Ко ЛТД" в частині надання можливості користування банківськими рахунками і майном та скасування арештів, накладених у виконавчому провадженні ВП № 71873910 відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.11.2023

Суддя Ю.О. Підченко