Рішення

від 07.11.2023 по справі 914/2477/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 Справа № 914/2477/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСП Панель», м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Капітал», м. Городок Львівської області

про стягнення 173 617,36 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Семенюк В.О.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСП Панель» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Капітал» про стягнення 173 617,36 грн заборгованості за договором поставки №2286 від 23.05.2022 року, з яких 127946,67 грн основного богу, 25064,20 грн пені, 4269,56 грн 3 % річних, 16336,93 грн індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2023р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі: здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Згідно із розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області № 383 від 19.10.2023, враховуючи наказ голови суду №05-13/52 від 16.10.2023 про надання судді Щигельській О.І. відпустки, з метою недопущення порушення процесуальних строків, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/2477/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2023 судову справу №914/2477/23 передано для розгляду судді: Запотічняк О.Д. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Ухвалою від 20.10.2023 суд прийняв до розгляду справу у складі судді Запотічняк О.Д., розгляд справи ухвалив розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Ухвалою від 24.10.2023 суд ухвалив перейти від спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін до розгляду справи №914/2477/23 за правилами спрощеного позовного провадження із викликом представників сторін та призначив розгляд справи на 07.11.2023.

01.11.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи (Вх. № 26577/23).

В судове засідання 07.11.2023 з`явився представник позивача, надала пояснення по суті спору, просила такі задоволити, представник відповідача не з`явився, причин не явки не вказав, відзив на позовну заяву не подав.

Суд зазначає, що ухвали суду та виклик в судове засідання надсилались за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корпус 1, крім того надсилались на відомі електронні адреси. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позову заяву, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

В судовому засіданні 07.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором поставки № 2286 від 23.05.2022 року в частині оплати поставленого товару позивачем, у зв`язку з чим за ТОВ «ТБ Фрут Капітал» утворилась заборгованість у розмірі 127 946,67 грн, що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними та ТТН долученими до матеріалів справи.

За несвоєчасно виконані договірні зобов`язання щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 25 064,20 грн, 3% річних у розмірі 4 269,56 грн та 16 336,93 грн інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

23 травня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮСП Панель" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ Фрут Капітал" (далі - покупець) укладено договір поставки № 2286 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується за замовленням (специфікацією) покупця передати останньому у власність певний товар, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити цей товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом постачання (надалі - товаром) є: панелі "сендвіч" (тришарова панель, що складається з металічних обшивок (холоднокатаної гарячеоцинкованої сталі з полімерним або іншим покриттям) і наповнювача (мінеральної вати та/або пінополістиролу)) та фасонні елементи, технічні характеристики яких та/або кількість викладені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару вказується з ПДВ в рахунку-фактурі, що виставляється на кожну партію товару окремо, товарних накладних та у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору складається із сум, вказаних у товарних накладних та у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.2 договору).

За умовами п. 3.2 договору кількість товару вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Загальна кількість товару за даним договором визначається методом сумування кількостей всіх специфікацій.

Згідно з п. 4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється у формі безготівкового розрахунку на таких умовах: 100% - оплата за Товар.

Пунктом 4.2 договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату за товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, але не раніше підписання сторонами специфікації.

Датою отримання товару вважається дата безпосередньої передачі товару постачальником покупцю на умовах даного договору і підписання представником покупця необхідних документів, перелік яких зазначено в п. 1.3 даного договору (п. 5.2 договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 667 286,32 грн, що підтверджується видатковими накладними накладна №П220601/007 від 01.06.2022 р., №П220601/008 від 01.06.2022 р., №П220601/009 від 01.06.2022 р., №П220620/004 від 20.06.2022 р., які підписані сторонами без зауважень.

Позивач стверджує, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати за поставлений товар частково в розмірі 1 539 339,65 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, долученими до матеріалів справи. Таким чином, станом на дату подання позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 127 946,67 грн, доказів зарахування зустрічних грошових вимог матеріали справи не містять, відповідач доводів позивача не спростував.

Таким чином, свої зобов`язання щодо поставки товару ТОВ «ЮСП Панель» виконало в повному обсязі та належним чином. А Відповідач порушив умови вищезгаданого Договору і не здійснив оплату в повному обсязі за вже отриманий Товар.

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Відповідачем, щодо оплати вартості поставленого товару, ТОВ «ЮСП Панель» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлений та неоплачений товар у розмірі 127 946,67 грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості замовленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2022 року. В разі якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків (п. 10.11. договору).

Відтак, у зв`язку із несвоєчасно виконаними договірними зобов`язаннями щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 25 064,20 грн, 3% річних у розмірі 4 269,56 грн та 16 336,93 грн інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 712 ЦПК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, між ТОВ «ЮСП Панель» та ТОВ «ТБ Фрут Капітал» було укладено договір поставки № 2286 від 23.05.2022 року, згідно умов якого постачальник зобов`язувався за замовленням покупця передати останньому у власність певний товар, а покупець зобов`язувався прийняти й оплатити цей товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених даним договором.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар на суму 1 667 286,32 грн, який відповідач оплатив частково в розмірі 1 539 339,65 грн. Фактично частково не оплаченою залишилась видаткова накладна: № П220620/004 від 20.06.2022.

Як встановлено судом, Відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару, оплативши такий частково. Заборгованість на момент подання позову до суду складала 127 946,67 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю в розмірі 127 946,67 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем при поданні позовної заяви заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 4 269,56 грн та інфляційні втрати в розмірі 16 336,93 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, суд зазначає, що такий здійснено вірно. Щодо стягнення інфляційних втрат суд зазначає, що за вказаний позивачем період до стягнення підлягає

15 471,23 грн, оскільки останнім не враховано індексу інфляції за липень 2023 року. Хоча період нарахувань в позові зазначено з 23.06.2022 по 02.08.2023.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 25 064,20 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені за вказаний позивачем період зазначає, що такий здійснено вірно та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 127 946,67 грн основного боргу, 3 % річних в розмірі 4 269,56 грн, інфляційні втрати в розмірі 15 471,23 грн та пеня в розмірі 25 064,20 грн. У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2670,62 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 10, 13, 20, 76-78, 123, 129, 237, 238 - 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Капітал» (81500, Львівська обл., місто Городок. вул. Артищівська. будинок 9, корпус 1 код ЄДРПОУ 39878629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСП Панель» (46007, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, код ЄДРПОУ 34473655) 172 751,66 грн та 2670,62 грн судового збору.

3. В задоволенні решти відмовити.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2023.

Суддя Запотічняк О.Д.