Рішення

від 08.11.2023 по справі 914/2527/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 Справа № 914/2527/23

м.Львів

за позовом: Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобичкнига», м.Дрогобич Львівської області

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 17981,19 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

від позивача: Федис Л.І. - представник

від відповідача: Крецул Л.М. - представник

Суть спору:

Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобичкнига» про стягнення заборгованості у розмірі 17981,19 грн.

Ухвалою від 28.08.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 27.09.2023.

27.09.2023, за вх.№23469/23, від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи та про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву. Клопотання відповідач мотивує тим, що копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 22.09.2023, проте ним не отримано копії позовної заяви з додатками. Відтак, з метою недопущення порушення процесуальних прав відповідача, просить суд відкласти розгляд справи, ознайомити представника відповідача з матеріалами справи та продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 календарних дні з дня ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 27.09.2023 суд постановив: клопотання відповідача від 27.09.2023 вх.№23469/23 про продовження строку для подання відзиву задоволити частково; продовжити відповідачу строк на подання відзиву до 13.10.2023 включно; відкласти розгляд справи на 01.11.2023

25.10.2023, за вх.№25892/23, від представника відповідача поступила заява про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи, яка судом задоволена.

01.11.2023, за вх.№26496/23, від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

Ухвалою від 01.11.2023 суд повідомив відповідача про відкладення розгляду справи на 08.11.2023.

Сторони явку представників в судове засідання 08.11.2023 забезпечили.

Представником відповідача подано клопотання про розстрочку виконання рішення (яке в подальшому зареєстровано в системі докуменообігу суду за вх.№4475/23 від 08.11.2023), у якому розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами.

Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні 08.11.2023 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1 від 26.07.2022р. про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення №5056 від 06.12.2013р. Відтак, станом на момент подання позову заборгованість відповідача становила 17157,72 грн.

У відповідності до п.3.2 Договору позивач 28.04.2023 звернувся до відповідача з листом №2118 про розірвання договору.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 563,29 грн. інфляційних втрат та 260,18 грн. 3% річних.

Позиція відповідача.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення суду.

У клопотанні відповідач визнав позовні вимоги, однак, у зв`язку з скрутним фінансовий станом, що зумовлено запровадженим в Україні воєнним станом, зазначає, що на даний час не має можливості одномоментно, у повному обсязі, погасити заборгованість перед КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради, а тому просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

26.07.2022р. між Комунальним підприємством «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (за договором-кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрогобичкнига» (за договором-боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення №5056 від 06.12.2013р.

Згідно п.1.1. Договору кредитор реструктуризує заборгованість боржника у розмірі 21 157 грн. 72 коп. за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка утворилася станом на 26.07.2022 року, на чотирнадцять місяців рівними частинами, а боржник зобов`язується сплатити суму заборгованості протягом чотирнадцяти місяців.

Відповідно до п.1.2. Договору боржник зобов`язується проводити поточні оплати за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення окремо від сплати реструктуризованої заборгованості.

Згідно п. 1.3. Договору оплату реструктуризованої заборгованості боржник здійснюватиме щомісячно на розрахунковий рахунок, зазначений в договорі, до 28 числа поточного місяця в розмірі 1500 грн. з липня 2022 року по липень 2023 року включно, крім останнього платежу сума якого становить 1 657,72 грн.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання, передбачені умовами договору про реструктуризацію заборгованості та провів оплату, зокрема 27.10.2022р. в сумі 4000,00 грн., що стверджується виписками з банку, наданими позивачем.

Відповідно до п.3.2. Договору у випадку неповного та несвоєчасного виконання боржником умов, протягом двох місяців передбачених розділом 1.3 договору, кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір та звернутися до господарського суду для примусового стягнення заборгованості.

Для стягнення наявної заборгованості позивач звертався до відповідача із претензією № 439 від 01.02.2023.

У відповідності до пункту 3.2. Договору позивач 28.04.2023 звернувся до відповідача з листом № 2118 про розірвання договору.

Як зазначає позивач, станом на 13.09.2022 року, не оплаченою з боку відповідача, залишилась сума в розмірі 17157,72 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості, позивачем заявлено про стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 17157,72 грн., 3% річних у розмірі 260,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 563,29 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до ст.86 ГПК України, суд вважає підставою заявлену позовну вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 17157,72 грн

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 260,18 грн. 3% річних, 563,29 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та визнаються відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідно до статті 331 ГПК України суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). (пункт 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

В пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ГПК не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, в силу приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, оцінивши подані докази, суд зазначає, що обставини в умовах воєнного стану не є особливими та винятковими в порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, однак зважаючи на те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд дійшов висновку, що для дотримання оптимального балансу інтересів як позивача, так і відповідача, в даному випадку доцільно розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 17981,19 грн. (17157,72 грн. основного боргу, 563,29 грн інфляційних втрат, 260,18 грн 3% річних) рівними частинами по 1498,44 грн. щомісячно на 12 місяців.

Крім того, при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення суду судом береться до уваги те, що відповідач прагне до створення умов для добровільного виконання рішення суду та задля уникнення ситуації, в якій неможливо буде виконати ні рішення суду, ні зобов`язання перед бюджетом та іншими контрагентами, з якими у відповідача існують договірні правовідносини.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №15413 від 15.08.2023 на суму 2684,00 грн, які відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобичкнига» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Івана Мазепи, буд.5, ідентифікаційний код 34119456) на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Федьковича, буд.11, ідентифікаційний код 03348910) 17981,19 грн. заборгованості, з якої: 17157,72 грн основного боргу, 563,29 грн інфляційних втрат, 260,18 грн 3% річних.

Розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами (по 1498,44 грн. щомісячно) з дати набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобичкнига» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Івана Мазепи, буд.5, ідентифікаційний код 34119456) на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Федьковича, буд.11, ідентифікаційний код 03348910) 2684,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 13.11.2023.

Суддя Кітаєва С.Б.