Ухвала

від 08.11.2023 по справі 915/1362/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

за результатами розгляду клопотання про затвердження звіту про нарахування

основної грошової винагороди та здійснення витрат

08 листопада 2023 року Справа № 915/1362/20

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

при секретарі Дюльгер І.М.

за участю представників:

керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. (поза межами суду)

розглянувши матеріали справи № 915/1362/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у якій:

кредитори:

1) Акціонерне товариство "Альфа - Банк" (ідентифікаційний код 23494714; вул. В. Васильківська, 100, м.Київ, 03150; ел. пошта: ccd@sensebank.com.ua; ел.адреса представника: ІНФОРМАЦІЯ_2);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" (ідентифікаційний код 42682150; площа Спортивна, буд.1, корп. А, м.Київ, 01601; ел.адреса: 42682150@mail.gov.ua);

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" (ідентифікаційний код 40371994; вул. Пушиної Феодори, буд. 30/32, м. Київ, 03115; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3,

банкрут: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ),

керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Бєлоусов Ігор Валентинович (адреса офісу: бульвар Мирний, 3, офіс 612, м. Херсон, 73003; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1362/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постановою суду від 19.10.2021 боржника визнано банкрутом та введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., якого зобов`язано виконати процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання процедури погашення боргів боржника та ін.

Наразі у справі здійснюється процедура погашення боргів боржника.

У зв`язку з поданням до суду арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В заяви про припинення повноважень керуючого реалізацією, останнім подано суду клопотання від 11.02.2022 № 01-21/014 про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією.

У подальшому арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. подано доповнення до цього клопотання від 15.02.2023 № 01-21/023.

На розгляд суду у дане судове засідання було призначено клопотання арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією від 11.02.2022 № 01-21/014 з урахуванням доповнень до цього клопотання від 15.02.2023 № 01-21/023. У вказаному звернені арбітражний керуючий просить суд затвердити йому грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реалізацією у даній справі за період з жовтня по грудень 2021 року, січень-лютий 2022, січень 2023 по 06.02.2023 у розмірі 40531,21 грн. та понесені витрати у сумі 349,35 грн.

Суд неодноразово пропонував учасникам справи письмові пояснення, заяви чи клопотання (у разі наявності), стосовно призначеного до розгляду клопотання керуючого реалізацією.

Станом на 08.11.2023 жодних заперечень з приводу грошової винагороди чи витрат керуючого реалізацією суду не надійшло.

У судовому засіданні керуючий реалізацією підтримав подане клопотання.

Кредитори у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Слід зауважити, що всі ухвали у даній справі були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень для безперешкодного , безкоштовного та цілодобового доступу.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно приписів ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 08.11.2023 не визнавалась господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути звіт ліквідатора клопотання керуючого реалізацією про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку суду в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд клопотання керуючого реалізацією про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат, не дивлячись на відсутність представників кредиторів, яких слід вважати повідомленим про судове засідання належним чином. Відсутність представників учасників у справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

08.11.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали

Дослідивши матеріали справи щодо клопотання арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією з урахуванням доповнень, суд приходить до такого.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Постановою суду від 19.10.2023 керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.

За виконання повноважень керуючого реалізацією арбітражний керуючий нарахував грошову винагороду у розмірі 40531,21 грн. наступним чином:

- жовтень 2021 року (за 11 днів) 2616,90 грн.,

- листопад 2021 року - 7137,00 грн.

- грудень 2021 року 7443,00 грн.

- січень 2022 року - 7443,00 грн.

- лютий 2022 року (23 дні) - 6113,89 грн.

- січень 2023 року - 8052,00 грн.

- лютий 2023 року (6 днів) - 1752,42 грн.

За указаний період керуючим реалізацією було понесено витрати у сумі 349,35 грн.

Щодо схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та, відшкодування витрат зборами кредиторів суд зазначає таке.

Згідно наданого суду протоколу від 15.02.2022 зборів кредиторів (другим питанням порядку денного на яких було питання розгляду звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією) АТ «Сенс Банк» заперечив щодо схвалення звіту про винагороду. Згідно відповіді АТ «Сенс Банк» на повідомлення керуючого реалізацією щодо зборів кредиторів (том 3 а.с. 169-170), арбітражний керуючий фактично виконував повноваження керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 лише один місяць - листопад 2021 року. У інші періоди, за твердженням банку, жодних дій здійснено не було.

За наслідком голосування на зборах комітету кредиторів 15.02.2021 у справі вирішено не схвалювати грошову винагороду арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. в розмірі 40531,21 грн та 349,35 грн. витрат з врахуванням зауважень кредитора, вказаних у відповіді кредитора.

Судом досліджено поданий керуючим реалізацією майна боржника - арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. звіт про заходи в процедурі погашення боргів банкрута ОСОБА_1 вих. № 01-21/012 від 10.02.2021 (том 3 а.с. 30-80) та клопотання про затвердження звіту про грошову винагороду та встановлено, що дійсно, всі здійснені арбітражним керуючим заходи датовані листопадом 2021 року.

Керуючий реалізацією не надав суду спростувань тверджень банку чи доказів фактичного виконання ним повноважень у даній справі у інші зазначені ним у звіті періоди, окрім листопада 2021 року.

Проаналізувавши законодавство про банкрутство суд зазначає, що в указаних нормах законодавцем прямо визначено нарахування грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого як розпорядника майна, ліквідатора, керуючого реструктуризацією чи керуючого реалізацією.

Тобто, винагорода передбачена як плата арбітражному керуючому саме за виконання повноважень, які передбачені законом у конкретній процедурі, які отримують формалізований результат.

Разом з тим, банк відхиляючи звіт посилався на неповноту дій арбітражного керуючого, однак, указані доводи судом відхиляються, оскільки повнота дій керуючого реалізацією перевіряється при затвердженні звіту за наслідками процедури, про що наразі не йдеться.

В той же час, з системного аналізу норм чинного законодавства про банкрутство вбачається, що суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів.

У зв`язку з цим, неприйняття зборами кредиторів рішення щодо погодження (схвалення) звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути його самостійно.

Затверджуючи звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, судом враховується належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство.

Також суд наголошує, що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

За матеріалами справи керуючим реалізацією майна боржника - арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. виконувалися повноваження у листопаді 2021 року, що підтверджується доданими до звіту про заходи в процедурі погашення боргів банкрута ОСОБА_1, а тому за указаний період грошова винагорода є обґрунтованою.

Згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №918/454/18.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для відмови у затвердженні звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди за листопад 2021 року, у іншій частині суд відмовляє.

За листопад 2021 року арбітражним керуючим нараховано 7137,00 грн. грошової винагороди.

Суд перевірив указаний розрахунок та визнає його арифметично правильним, при цьому, для розрахунку судом взято розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого за певнимй періодами, а саме: відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив з 1 липня - 2379 гривень.

Щодо витрат, понесених ліквідатором у даній справі, судом ретельно перевірено розмір витрат та підтверджуючі докази (том 3 а.с. 87-90) та встановлено, що указані витрати є поштовими витратами, витратами на послуги нотаріуса та витя з реєстру.

На переконання суду відшкодування витрат арбітражного керуючого носить безумовний характер, оскільки законодавець передбачає відшкодування усіх фактичних витрат ліквідатора, що пов`язані із здійсненням ним повноважень у справі, в тому числі це можуть бути поштові витрати, канцелярські товари, оплати послуг за проведення незалежної оцінки майна банкрута, витрати за надання інформаційно-консультаційних послуг та інші, за винятком витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Будь-які інші винятків з цього питання Кодекс не містить.

Враховуючи викладене, на підставі вищезазначених норм Кодексу України з процедур банкрутства, приймаючи до уваги усі рішення комітету кредиторів банкрута та ураховуючи дискреційні повноваження суду, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією від 11.02.2022 № 01-21/014 з урахуванням доповнень до цього клопотання від 15.02.2023 № 01-21/023.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Керуючись ст. 12, 30, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 12, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково клопотання арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією від 11.02.2022 № 01-21/014 з урахуванням доповнень до цього клопотання від 15.02.2023 № 01-21/023.

2. Затвердити звіт про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат керуючого реалізацією банкрута - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за листопад 2021 року у загальній сумі 7486,35 грн., з яких 7137,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 349,55 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. В іншій частині задоволення клопотання арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат - відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 10.11.2023.

Суддя Т.М. Давченко