Ухвала

від 13.11.2023 по справі 120/16877/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

13 листопада 2023 р. Справа № 120/16877/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Козятинського міськрайонного суду Вінницької області (вул. Грушевського, 64, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 26423229)

про: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем у листі від 20.02.2023 надано не повну та не достовірну інформацію, а також не повідомлено ОСОБА_1 про відмову у доступі до запитуваної інформації у строк, визначений законом, та протиправно знищено запитувані документи.

За змістом позовних вимог позивачем також заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, витребування доказів, про розгляд справи з викликом сторін за допомогою системи відеоконференцзв`язку, а також про виклик свідка.

Визначаючись з приводу наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як видно із долучених позивачем відомостей про його доходи за 2022 рік розмір належного до сплати судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до статті 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Положенням ч. 2 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи у судовому засіданні, клопотання про участь позивача у розгляді справи у режимі відеоконференції теж не підлягає задоволенню.

Також суд не вбачає на даній стадії розгляду справи підстав для виклику в якості свідка архіваріуса ОСОБА_2 , з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

За правилами частини першої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (частина друга статті 92 КАС України).

Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків перевірці підлягають два критерії: процесуальний та матеріальний.

Процесуальний критерій полягає у перевірці поданої до суду заяви на виконання стороною вимог норм КАС України щодо порядку, строків та дотримання форми і вимог щодо такого виду заяви.

Другий матеріальний критерій полягає у встановленні доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 КАС України).

Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на предмет спору та наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, за допомогою письмових доказів, відтак, і про відсутність підстав для виклику та допиту свідка.

З приводу клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає, що особливості витребування доказів врегульовано статтею 80 КАС України.

Так, частиною 1 цієї норми передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов`язковими. Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, судом встановлено, що позивачем у клопотанні не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Водночас суд зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відтак, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати у відповідача матеріали службового розслідування, за результатами проведення якого, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області листом від 04.05.2023 повідомив про знищення документів.

Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

3. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у режимі відеоконференції - відмовити.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Бошковою Юлією Миколаївною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Встановити позивачеві 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

8. У задоволенні клопотання позивача про виклик свідка та витребування доказів - відмовити.

9. Витребувати у Козятинського міськрайонного суду Вінницької області та зобов`язати надати суду у строк, визначений для подання відзиву, матеріали службового розслідування, за результатами проведення якого, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області листом від 04.05.2023 повідомив про знищення запитуваних позивачем документів.

10. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

11 Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна