Рішення

від 10.11.2023 по справі 140/24332/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/24332/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Цуманська виправна колонія (№84) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи Цуманська виправна колонія (№84) (далі - ДУ Цуманська виправна колонія (№84)) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення розрахунку та виплати з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 примітки додатку 1 та примітки додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанови №704) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року згідно із законом про Державний бюджет України на 2020 та на 2021 роки, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, при нарахуванні яких враховується розмір посадового окладу та окладу за військовим званням; зобов`язання перерахувати та виплатити за період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року включно (з урахуванням проведених раніше виплат): грошове забезпечення, обчислене із розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 примітки додатку 1 та примітки додатку 14 до Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року згідно із законом про Державний бюджет України на 2020 та на 2021 роки, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, при нарахуванні яких враховується розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі Порядок 44).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив службу у ДУ Цуманська виправна колонія (№84) та наказом від 01 березня 2021 року №18/ОС-21 був звільнений з посади помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки з 01 березня 2021 року. Позивач вважає, що під час проходження служби у період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року відповідач з порушенням норм законодавства здійснював нарахування та виплату йому грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

На думку позивача, застосування відповідачем при визначенні грошового забезпечення посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, є протиправним з огляду на те, що 29 січня 2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова №103), яким були внесені зміни, зокрема до пункту 4 Постанови №704, в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Тому з 29 січня 2020 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, тобто, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Позивач також зазначив, що на його письмове звернення про перерахунок грошового забезпечення, відповідач протиправно відмовив, що зумовлює звернення за захистом порушених прав у судовому порядку. При цьому позивач просив зобов`язати відповідача при виплаті перерахованого грошового забезпечення компенсувати йому суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.16-19). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Згідно з Постановою №704 посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням для співробітників Кримінально-виконавчої служби України починаючи з 01 січня 2018 року не збільшувався, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до штатного розпису ДУ Цуманська виправна колонія (№84), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 грудня 2020 року №3566/к, посадові оклади співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України встановлені відповідно до Постанови №704 шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2018 року, що становить 1762,00 грн. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що відсутні правові підстави для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від сторін не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Не є спірною та обставина, що позивач ОСОБА_1 у період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року перебував на службі у ДУ Цуманська виправна колонія (№84), що також підтверджується довідкою відповідача від 18 вересня 2023 року №27 (а.с.21) та особистими картками грошового забезпечення за 2020-2021 роки (а.с.20). Наказом начальника ДУ Цуманська виправна колонія (№84) від 01 березня 2021 року №18/ОС-21 позивача звільнено з органів Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з скороченням або проведенням організаційних заходів) з 01 березня 2021 року (а.с.9).

Як видно з особистих карток грошового забезпечення (а.с.12-15), із січня 2020 року по березень 2021 року ОСОБА_1 за займаною посадою помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки ДУ Цуманська виправна колонія (№84) встановлено посадовий оклад у розмірі 5220,00 грн та оклад за військовим (спеціальним) званням капітан у розмірі 1270,00 грн.

Відповідно до довідки відповідача (а.с.23) посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням у 2020, 2021 роках обчислено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, а саме: посадовий оклад - 1762,00 х 2,96 (де 2,96 - тарифний коефіцієнт для посади за 25 тарифним розрядом), оклад за військовим (спеціальним) званням капітан 1762,00 грн х 0,72 (де 0,72 - тарифний коефіцієнт).

На заяву позивача відповідач листом від 15 серпня 2023 року №84/177/9 повідомив, що посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням для співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України починаючи з 2018 року не збільшувались та встановлені відповідно до Постанови №704 шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, тобто 1762,00 грн. Також інформовано, що видатки на грошове забезпечення, заробітну плату здійснюються лише в межах виділених асигнувань на оплату праці, затверджених в кошторисі; виплати за минулі періоди в кошторисі не передбачені (а.с.10).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII).

Згідно зі статтею 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704.

Пункт 4 Постанови №704, в редакції, чинній на день її прийняття, визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 (набрала чинності 24 лютого 2018 року), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови №103).

На момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови №103.

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Також пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Тобто, згідно із внесеними змінами розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року, який був сталою незмінною величиною. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Спірність питання у цій справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу у період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року грошового забезпечення основних та щомісячних додаткових видів, одноразових додаткових видів з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (тобто 1762,00 грн), а не з розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року виплати (станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року).

Відповідно до статті 6 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Частиною другою статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Звідси слідує, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Однак Закон України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ Про Державний бюджет України на 2020 рік, Закон України від 15 грудня 2020 року №1082-ХІ Про Державний бюджет України на 2021 рік таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, у 2020 - 2021 роках не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих відповідно до цієї постанови, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом враховано правові висновки Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 в частині застосування норм права щодо розрахункової величини для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням згідно з Постановою №704. Так Верховний Суд сформулював висновок, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21 (за позовом військовослужбовця до військової частини у спорі щодо незастосування відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 2020, 2021 рік)) дійшов таких же висновків.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, з 29 січня 2020 року (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18) діє пункт 4 Постанова №704 щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням в редакції, яка була чинна до набрання чинності Постановою №103.

При цьому встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У цій справі судом встановлено, що у спірному періоді (у 2020 - 2021 роках) ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалося з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані згідно з Постановою №704, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня 2018 року для працездатних осіб, що підтверджено листом ДУ Цуманська виправна колонія (№84) від 15 серпня 2023 року №84/177/19 (а.с.10).

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Натомість статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2102,00 грн; статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2270,00 грн.

Пунктом 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 28 березня 2018 року за №377/31829; далі Порядок №925/5), місячне грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної Кримінально-виконавчої служби України включає щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Як видно з особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 у 2020 2021 роках виплачувалися (крім посадового окладу, окладу за спеціальним званням) також надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія; матеріальна допомога. У березні 2021 року ОСОБА_1 була виплачена грошова одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 172795,35 грн та компенсація за невикористані дні чергової відпустки у сумі 27228,76 грн (а.с.20).

Як основні, так і щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові виплати при звільненні (одноразова грошова допомога при звільненні зі служби та компенсація за невикористані дні відпусток) відповідно до Порядку №925/5 залежать від посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

З огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду (у подібних правовідносинах) суд у цій справі дійшов висновку, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідач протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на січень 2020 року, січень 2021 року як розрахункової величини, що призвело до виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , інших виплат при звільненні не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством. Таким чином, у межах заявлених позивачем вимог підлягає перерахунку за період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року грошове забезпечення, одноразові виплати при звільненні з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік, в якому було здійснено нарахування, як розрахункової величини посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, виплачується грошова компенсація.

За приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази у справі, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року грошового забезпечення, одноразових виплат при звільненні без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням; зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року, одноразових виплат при звільненні із застосуванням розрахункової величини для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи Цуманська виправна колонія (№84) (45233, Волинська область, селище міського типу Цумань, вулиця Шевченка, будинок 54, ідентифікаційний код юридичної особи 08594507) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної установи Цуманська виправна колонія (№84) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року грошового забезпечення, одноразових виплат при звільненні без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Зобов`язати Державну установу Цуманська виправна колонія (№84) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року, одноразових виплат при звільненні із застосуванням розрахункової величини для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк