Рішення

від 13.11.2023 по справі 140/21433/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/21433/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю«ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ»(далі ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ТОВ «СІОН ТРАНС» подав до Рівненської митниці митні декларації (далі МД) №23UA204130002925U2 від 30.05.2023, №23UA204130002973U7 від 31.05.2023, згідно з якими було заявлено до митного оформлення товар:

- товар №1: «Полотно трикотажне ворсове із синтетичного волокна, пофарбоване, просочення, дублювання та покриття пластмасами, які спостерігаються відсутні; в рулонах, завширшки 1,40 та 1,80 метр (+/- 5 см), поверхнева густина 276 г/м2 (+/- м2), полотно трикотажне 61830,9 м. погон.»;

- товар №2: «Полотно трикотажне ворсове із синтетичного волокна, пофарбоване, просочення, дублювання та покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні; в рулонах, завширшки 1,80 метр (+/- 5 см), поверхнева густина 276 г/м2 (+/- м2), полотно трикотажне 29542,4 м. погон.».

Ввезення вищезазначеного товару відбувалось на підставі контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3, укладеного між ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» та компанією-експортером CERDEX-AGRO S.R.O, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар, вказаний у інвойсі; умови поставки обумовлюються для кожної окремої поставки в інвойсі згідно правил Інкотермс-2010; вантажовідправником може бути інша фірма, а оплата за товар здійснюється з відстроченням платежу на 180 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Так, декларантом були заявлені та надані до митного оформлення документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України, зокрема, щодо кожної поставку товару надано: пакувальний лист, декларацію про походження товару, контракт від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та договір про надання послуг митного брокера від 30.05.2023.

Крім того, на виконання письмової вимоги Рівненської митниці про надання додаткових документів, товариством щодо кожної поставки товару було подано повідомлення про надання додаткових пояснень та документів, зокрема щодо товару №1- повідомлення від 31.05.2023 №31/05-23-1, щодо товару №2 - повідомлення від 31.05.2023 №31/05-23-2 та додатково долучено наступні документи: висновок експерта, експортні декларації Т1, прайс-листи.

Однак, митницею були прийняті оскаржувані рішення коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 Митного кодексу України (далі МК України) митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, які впливали на митну вартість, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У поданому до суду відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023, №23UA204130002973U7 від 31.05.2023, встановлено наступне:

- по МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023: відповідно до пункту 7.1 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро, проте в інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 загальну фактурну вартість зазначено у доларах США, відтак встановлено розбіжність щодо валюти оплати за контрактом; відомості щодо адреси продавця у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та у ДМВ та ЕМД відрізняються, а у інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 адреса продавця відрізняється від адреси, яка зазначена на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі; відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23, де зазначено місцем завантаження Польщу; у інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23 зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна); у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23 вказано відправника «Cargo Prestige», що суперечить графі 2 ЕМД , де вказано CERDEX-AGRO S.R.O.;

- по МД №23UA204130002973U7 від 31.05.2023: пунктом 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачено, що відправником товару може бути інша фірма, проте у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 вказано відправника «Cargo Prestige», а у графі 2 ЕМД вказано відправником CERDEX-AGRO S.R.O.; відомості щодо адреси продавця у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та у ДМВ та ЕМД відрізняються, а у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 адреса продавця відрізняється від адреси, яка зазначена на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі; відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23, де зазначено місцем завантаження Польщу; у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна).

З огляду на вказане, відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України, декларанту у всіх випадках направлено повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом 31.05.2023 до митного оформлення було подано додаткові документи та направлено листи №31/05-23-1 та №31/05-23-2 від 31.05.2023 з проханням прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

У зв`язку з вищевикладеним, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2, у яких митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за МД №23UА100330134619U1 від 06.03.2023 3,97 дол. США/кг.

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA204130002967U9 та №23UA204130002980U4 від 31.05.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2 є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2023 між ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» та компанією-експортером CERDEX-AGRO S.R.O укладено контракт №UK-TT/CARSO-3, згідно пункту 1.2 якого продавець продає, а покупець купляє товар згідно інвойсами до контракту на кожну поставку товару.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту вид, кількість, ціна, вартість товару, узгоджується між продавцем та покупцем та фіксується в інвойсах до контракту.

Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що загальна сума контракту складається із загальної суми інвойсів.

Згідно пункту 6.3 Контракту за дорученням продавця безпосереднім вантажовідправником/відправником товару може бути інша фірма.

Пунктами 7.1-7.2 Контракту врегульовано, що валютою оплати товару є євро, оплата здійснюється в євро на розрахунковий рахунок продавця; оплата за товар здійснюється з відстроченням платежу на 180 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України.

На виконання умов контракту від 14.03.2023 №UK-TT/CARSO-3 компанія CERDEX-AGRO S.R.O виставила позивачу рахунки-фактури (інвойси), зокрема від 06.04.2023 №СА-UА-6835, згідно з яким загальна вартість товару становить 39482,56 EUR (Євро) та від 31.03.2023 №СА-UА-7765, згідно з яким загальна вартість товару становить 30542,096 EUR (Євро).

З метою митного оформлення товару позивач через декларанта ТОВ «СІОН ТРАНС» подав до Рівненської митниці МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023, №23UA204130002973U7 від 31.05.2023, за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар №1: «Полотно трикотажне ворсове із синтетичного волокна, пофарбоване, просочення, дублювання та покриття пластмасами, які спостерігаються відсутні; в рулонах, завширшки 1,40 та 1,80 метр (+/- 5 см), поверхнева густина 170-280 г/м2 (+/- 10 г/м2), полотно трикотажне 61830,9 м. погон.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023 39482,56 євро;

- товар №2: «Полотно трикотажне ворсове із синтетичного волокна, пофарбоване, просочення, дублювання та покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні; в рулонах, завширшки 1,80 метр (+/- 5 см), поверхнева густина 170-280 г/м2 (+/- 10 г/м2), полотно трикотажне 29542,4 м. погон.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA204130002973U7 від 31.05.2023 30542,096 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи:

- товар №1: пакувальний лист від 06.04.2023 №б/н, декларацію про походження товару від 06.04.2023 №СА-UА-6835, контракт від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та договір про надання послуг митного брокера від 30.05.2023 №30/05/23;

- товар №2: пакувальний лист від 31.03.2023 №б/н, декларацію про походження товару від 31.03.2023 №СА-UА-7765, контракт від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та договір про надання послуг митного брокера від 30.05.2023 №30/05/23.

У зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих декларантом документах та відповідно до частин другої-третьої статті 53 МК України декларанту були надіслані вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення.

Листами від 31.05.2023 за вих. №31/05-23-1 та за вих. №31/05-23-2 декларант надав прайс-листи компанії експортера, висновок експерта від 30.05.2023 №30/05/2023 та декларації країни відправлення №23PL322080NS5X6ZE6 та №23PL322080NS5X7KV1, а також просив врахувати надані пояснення та прийняти рішення у відповідності до частини третьої, четвертої статті 54 МК України, без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Рівненською митницею щодо товару №1 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA204000/2023/000085, а щодо товару №2 рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000063/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA204000/2023/000086.

У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Рівненська митниця зазначила, що митна вартість товарів не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2 зазначено наступне: відповідно до пункту 7.1 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро, проте в інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 загальну фактурну вартість зазначено у доларах США, відтак встановлено розбіжність щодо валюти оплати за контрактом; пунктом 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачено, що відправником товару може бути інша фірма, проте у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23 вказано відправника «Cargo Prestige», а у графі 2 ЕМД вказано відправником CERDEX-AGRO S.R.O.; відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23, де зазначено місцем завантаження Польщу; у додатково наданому висновку експерта від 30.05.2023 №20-35/05-2023 визначена ринкова вартість сформована за оголошеннями, що стосуються іншого виду тканини (з бавовни), також у оголошеннях не зазначається на яких умовах поставки сформована ціна, а при аналізі оголошень встановлено, що ціна товару зазначена у скріншотах оголошень №3,4 відрізняється від ціни у мережі Інтернет; прайс-лист від 01.04.2023 містить інформацію лише щодо продажу товару, що зазначений у інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835, а також адресується лише ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», що імпортує оцінюваний товар; у додатково наданому супровідному документі MRN1: №23PL322080NS5X6ZE6 відсутні відомості щодо оцінюваного товару.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000063/2 зазначено наступне: пунктом 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачено, що відправником товару може бути інша фірма, проте у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 вказано відправника «Cargo Prestige», а у графі 2 ЕМД вказано відправником CERDEX-AGRO S.R.O.; відомості щодо адреси продавця у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та у ДМВ та ЕМД відрізняються, а у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 адреса продавця відрізняється від адреси, яка зазначена на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі; відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23, де зазначено місцем завантаження Польщу; у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна); у додатково наданому висновку експерта від 31.05.2023 №20-37/05-2023 визначена ринкова вартість сформована за оголошеннями, що стосуються іншого виду тканини (з бавовни), також у оголошеннях не зазначається на яких умовах поставки сформована ціна, а при аналізі оголошень встановлено, що ціна товару зазначена у скріншотах оголошень №3,4 відрізняється від ціни у мережі Інтернет; прайс-лист від 15.03.2023 містить інформацію лише щодо продажу товару, що зазначений у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765, а також адресується лише ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», що імпортує оцінюваний товар; у додатково наданому супровідному документі MRN1: №23PL322080NS5X7KV1 відсутні відомості щодо оцінюваного товару.

У всіх випадках митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за МД №23UА100330134619U1 від 06.03.2023 3,97 дол. США/кг.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №23UA204130002967U9 та №23UA204130002980U4 від 31.05.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме, зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури (інвойс), та інші.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Щодо розбіжностей, які відповідач зазначив в рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000063/2, а саме: відповідно до пункту 7.1 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро, проте в інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 загальну фактурну вартість зазначено у доларах США, відтак встановлено розбіжність щодо валюти оплати за контрактом, суд зазначає про таке.

Як слідує з матеріалів справи, 14.03.2023 між ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» та компанією-експортером CERDEX-AGRO S.R.O укладено контракт №UK-TT/CARSO-3, пунктом 7.1 якого визначено, що валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро.

З рахунку-фактури (інвойсу) від 06.04.2023 №СА-UА-6835 вбачається, що компанія CERDEX-AGRO S.R.O продала ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» товар на суму 39482,560 EUR (євро) за 18982,00 кг товару «полотно трикотажне» (вартість за 1 кг 2,08 EUR (євро).

В рахунку-фактурі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 були визначені усі ідентифікуючі відомості кожної конкретної поставки, а саме: вартість ввезеного товару, його вагу, сторін зовнішньоекономічної операції, вартість за одиницю товару. В рахунку-фактурі міститься графа «Валюта платежу», де зазначено валюту саме у Євро та вартість виражена у цифровому еквіваленті 39482,56, а також у графі «ціна за кілограм» також вартість за одиницю у євро та вартість виражена у цифровому еквіваленті 39482,56. Однак, у графі «total» була здійснена описка щодо валюти, а саме було вказано USD, при тому що вартість виражена у цифровому еквіваленті 39482,56. Разом з тим, така описка не впливає на ціну товару, яка визначена у рахунку-фактурі (інвойсу) від 06.04.2023 №СА-UА-6835. Крім того, митному органу було надано платіжну інструкцію від 27.07.2023 №1 на суму 70024,66 євро, у графі 70 «Призначення платежу» якої міститься посилання на укладений між сторонами контракт від 14.03.2023 №UK-TT/CARSO-3 та рахунки-фактури від 06.04.2023 №СА-UА-6835 та від 31.03.2023 №СА-UА-7765, де сплачена сума кореспондується із сумою поставок за вказаними рахунками-фактурами у євро.

Щодо зазначення у рішеннях про те, що у інвойсах зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортних накладних зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна), то суд їх до уваги не приймає та зазначає, що такі недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

При цьому суд бере до уваги письмові пояснення позивача, які надавались листами від 31.05.2023 за вих. №31/05-23-1 та за вих. №31/05-23-2 на письмову вимогу митного органу, в яких позивач наголошував, що при заповненні графи №3 автотранспортних накладних перевізником помилково автоматично вказано місце юридичної адреси компанії-отримувача, тобто м. Луцьк.

Стосовно сумнівів Рівненської митниці про наявність у автотранспортних накладних відомостей про компанію Cargo Prestige, то суд зазначає, що пункт 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачає, що за дорученням продавця безпосереднім вантажовідправником товару може бути інша фірма.

Позивач у листах від 31.05.2023 за вих. №31/05-23-1 та за вих. №31/05-23-2 надав пояснення, в яких зазначив, що у відносини з вантажовідправником не вступав, а відповідно ніяких додаткових документів надати немає необхідності, оскільки це виключно стосується діяльності експортера та його партнерів.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містить інформацію лише щодо продажу товару, що зазначений у інвойсах, а також адресується лише ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», що імпортує оцінюваний товар.

З цього приводу суд зазначає, що до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.

При цьому до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, наявність адресата, що імпортує оцінюваний товар, не може бути підставою для коригування митної вартості.

Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, з наявністю адресата, що імпортує оцінюваний товар, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. З огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, з наявністю адресата, що імпортує оцінюваний товар, а також товару згідно інвойсів, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару, а навпаки підтверджує її.

Щодо відсутності відомостей оцінюваного товару у додатково наданих супровідних документах MRN1: №23PL322080NS5X7KV1 та №23PL322080NS5X6ZE6, то суд зазначає, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Суд також враховує, що копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини другої статті 53 МК України, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 МК України за її наявності.

Інші зауваження, які відображені у рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме відомості щодо адреси продавця, яка відрізняється від тої, що зазначена у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та тієї, що у ДМВ та ЕМД, а також у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 та на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі, то такі ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товарів.

Отже, на думку суду, суперечності в поданих для митного оформлення документах, які впливають на визначення митної вартості, відсутні.

З урахуванням наведеного, у спірних рішеннях висновки про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, відповідачем не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за комплекти/за штуку), тоді як митний орган у спірних рішеннях визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

При прийнятті рішень про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, відтак позов про визнання протиправними та скасування вказаних рішень підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 9841,66 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 11.08.2023 № 4.

Керуючись статтями 2,72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 31 травня 2023 року №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 9841,66 грн (дев`ять тисяч вісімсот сорок одна гривня 66 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, 8А, офіс 10, код ЄДРПОУ 44973598).

Відповідач: Рівненська митниця (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43958370).

Суддя В.Д. Ковальчук