Постанова

від 26.03.2024 по справі 140/21433/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21433/23 пров. № А/857/24289/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Глушка І.В., Кузьмича С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі №140/21433/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Територія Текстилю» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару (головуючий суддя першої інстанції Ковальчук В.Д., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту -13.11.2023),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» (далі ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 Митного кодексу України (далі МК України) митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, які впливали на митну вартість, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 31 травня 2023 року №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 9841,66 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 р. №UA204000/2023/000062/2 по МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023 апелянт зазначає:

відповідно до пункту 7.1 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро, проте в інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 загальну фактурну вартість зазначено у доларах США, відтак встановлено розбіжність щодо валюти оплати за контрактом;

відомості щодо адреси продавця у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та у ДМВ та ЕМД відрізняються, а у інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 адреса продавця відрізняється від адреси, яка зазначена на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі;

відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23, де зазначено місцем завантаження Польщу;

у інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23 зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна);

у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23 вказано відправника «Cargo Prestige», що суперечить графі 2 ЕМД , де вказано CERDEX-AGRO S.R.O.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 р. №UA204000/2023/000063/2 по МД №23UA204130002973U7 від 31.05.2023 апелянт зазначає:

пунктом 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачено, що відправником товару може бути інша фірма, проте у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 вказано відправника «Cargo Prestige», а у графі 2 ЕМД вказано відправником CERDEX-AGRO S.R.O.;

відомості щодо адреси продавця у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та у ДМВ та ЕМД відрізняються, а у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 адреса продавця відрізняється від адреси, яка зазначена на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі;

відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23, де зазначено місцем завантаження Польщу;

у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна).

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України, декларанту у всіх випадках направлено повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом 31.05.2023 до митного оформлення було подано додаткові документи та направлено листи №31/05-23-1 та №31/05-23-2 від 31.05.2023 з проханням прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA204130002967U9 та №23UA204130002980U4 від 31.05.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Вважає, що рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2, №UA204000/2023/000063/2 є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 14.03.2023 між ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» та компанією-експортером CERDEX-AGRO S.R.O укладено контракт №UK-TT/CARSO-3, згідно пункту 1.2 якого продавець продає, а покупець купляє товар згідно інвойсами до контракту на кожну поставку товару.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту вид, кількість, ціна, вартість товару, узгоджується між продавцем та покупцем та фіксується в інвойсах до контракту.

Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що загальна сума контракту складається із загальної суми інвойсів.

Згідно пункту 6.3 Контракту за дорученням продавця безпосереднім вантажовідправником/відправником товару може бути інша фірма.

Пунктами 7.1-7.2 Контракту врегульовано, що валютою оплати товару є євро, оплата здійснюється в євро на розрахунковий рахунок продавця; оплата за товар здійснюється з відстроченням платежу на 180 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України.

На виконання умов контракту від 14.03.2023 №UK-TT/CARSO-3 компанія CERDEX-AGRO S.R.O виставила позивачу рахунки-фактури (інвойси), зокрема від 06.04.2023 №СА-UА-6835, згідно з яким загальна вартість товару становить 39482,56 EUR (Євро) та від 31.03.2023 №СА-UА-7765, згідно з яким загальна вартість товару становить 30542,096 EUR (Євро).

З метою митного оформлення товару позивач через декларанта ТОВ «СІОН ТРАНС» подав до Рівненської митниці МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023, №23UA204130002973U7 від 31.05.2023, за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар №1: «Полотно трикотажне ворсове із синтетичного волокна, пофарбоване, просочення, дублювання та покриття пластмасами, які спостерігаються відсутні; в рулонах, завширшки 1,40 та 1,80 метр (+/- 5 см), поверхнева густина 170-280 г/м2 (+/- 10 г/м2), полотно трикотажне 61830,9 м. погон.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA204130002925U2 від 30.05.2023 39482,56 євро;

- товар №2: «Полотно трикотажне ворсове із синтетичного волокна, пофарбоване, просочення, дублювання та покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні; в рулонах, завширшки 1,80 метр (+/- 5 см), поверхнева густина 170-280 г/м2 (+/- 10 г/м2), полотно трикотажне 29542,4 м. погон.», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA204130002973U7 від 31.05.2023 30542,096 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи:

- товар №1: пакувальний лист від 06.04.2023 №б/н, декларацію про походження товару від 06.04.2023 №СА-UА-6835, контракт від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та договір про надання послуг митного брокера від 30.05.2023 №30/05/23;

- товар №2: пакувальний лист від 31.03.2023 №б/н, декларацію про походження товару від 31.03.2023 №СА-UА-7765, контракт від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та договір про надання послуг митного брокера від 30.05.2023 №30/05/23.

У зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих декларантом документах та відповідно до частин другої-третьої статті 53 МК України декларанту були надіслані вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення.

Листами від 31.05.2023 за вих. №31/05-23-1 та за вих. №31/05-23-2 декларант надав прайс-листи компанії експортера, висновок експерта від 30.05.2023 №30/05/2023 та декларації країни відправлення №23PL322080NS5X6ZE6 та №23PL322080NS5X7KV1, а також просив врахувати надані пояснення та прийняти рішення у відповідності до частини третьої, четвертої статті 54 МК України, без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Рівненською митницею щодо товару №1 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA204000/2023/000085, а щодо товару №2 рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000063/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA204000/2023/000086.

У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Рівненська митниця зазначила, що митна вартість товарів не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2 зазначено наступне: відповідно до пункту 7.1 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро, проте в інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 загальну фактурну вартість зазначено у доларах США, відтак встановлено розбіжність щодо валюти оплати за контрактом; пунктом 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачено, що відправником товару може бути інша фірма, проте у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23 вказано відправника «Cargo Prestige», а у графі 2 ЕМД вказано відправником CERDEX-AGRO S.R.O.; відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/307/23, де зазначено місцем завантаження Польщу; у додатково наданому висновку експерта від 30.05.2023 №20-35/05-2023 визначена ринкова вартість сформована за оголошеннями, що стосуються іншого виду тканини (з бавовни), також у оголошеннях не зазначається на яких умовах поставки сформована ціна, а при аналізі оголошень встановлено, що ціна товару зазначена у скріншотах оголошень №3,4 відрізняється від ціни у мережі Інтернет; прайс-лист від 01.04.2023 містить інформацію лише щодо продажу товару, що зазначений у інвойсі від 06.04.2023 №СА-UА-6835, а також адресується лише ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», що імпортує оцінюваний товар; у додатково наданому супровідному документі MRN1: №23PL322080NS5X6ZE6 відсутні відомості щодо оцінюваного товару.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000063/2 зазначено наступне: пунктом 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачено, що відправником товару може бути інша фірма, проте у графі 22 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 вказано відправника «Cargo Prestige», а у графі 2 ЕМД вказано відправником CERDEX-AGRO S.R.O.; відомості щодо адреси продавця у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та у ДМВ та ЕМД відрізняються, а у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 адреса продавця відрізняється від адреси, яка зазначена на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі; відповідно до графи 15 ЕМД країною відправлення є Словаччина, що суперечить інформації щодо країни відправлення, що зазначена у графі 4 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23, де зазначено місцем завантаження Польщу; у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортної накладної від 26.05.2023 №СР/278/23 зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна); у додатково наданому висновку експерта від 31.05.2023 №20-37/05-2023 визначена ринкова вартість сформована за оголошеннями, що стосуються іншого виду тканини (з бавовни), також у оголошеннях не зазначається на яких умовах поставки сформована ціна, а при аналізі оголошень встановлено, що ціна товару зазначена у скріншотах оголошень №3,4 відрізняється від ціни у мережі Інтернет; прайс-лист від 15.03.2023 містить інформацію лише щодо продажу товару, що зазначений у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765, а також адресується лише ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», що імпортує оцінюваний товар; у додатково наданому супровідному документі MRN1: №23PL322080NS5X7KV1 відсутні відомості щодо оцінюваного товару.

У всіх випадках митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за МД №23UА100330134619U1 від 06.03.2023 3,97 дол. США/кг.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №23UA204130002967U9 та №23UA204130002980U4 від 31.05.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Предметом спору у даній справі є правильність визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( ч. 5 ст. 54 МК України).

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Отже, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Той факт, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме, зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури (інвойс), та інші.

Апеляційний суд погоджується із висновкам суду першої інстанції, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Як уже зазначалось вище, 14.03.2023 між ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» та компанією-експортером CERDEX-AGRO S.R.O укладено контракт №UK-TT/CARSO-3, пунктом 7.1 якого визначено, що валютою оплати товару, що поставляється є грошова одиниця Євро.

З рахунку-фактури (інвойсу) від 06.04.2023 №СА-UА-6835 вбачається, що компанія CERDEX-AGRO S.R.O продала ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ» товар на суму 39482,560 EUR (євро) за 18982,00 кг товару «полотно трикотажне» (вартість за 1 кг 2,08 EUR (євро).

В рахунку-фактурі від 06.04.2023 №СА-UА-6835 були визначені усі ідентифікуючі відомості кожної конкретної поставки, а саме: вартість ввезеного товару, його вагу, сторін зовнішньоекономічної операції, вартість за одиницю товару. В рахунку-фактурі міститься графа «Валюта платежу», де зазначено валюту саме у Євро та вартість виражена у цифровому еквіваленті 39482,56, а також у графі «ціна за кілограм» також вартість за одиницю у євро та вартість виражена у цифровому еквіваленті 39482,56. Однак, у графі «total» була здійснена описка щодо валюти, а саме було вказано USD, при тому що вартість виражена у цифровому еквіваленті 39482,56. Разом з тим, така описка не впливає на ціну товару, яка визначена у рахунку-фактурі (інвойсу) від 06.04.2023 №СА-UА-6835.

Крім того, митному органу було надано платіжну інструкцію від 27.07.2023 №1 на суму 70024,66 євро, у графі 70 «Призначення платежу» якої міститься посилання на укладений між сторонами контракт від 14.03.2023 №UK-TT/CARSO-3 та рахунки-фактури від 06.04.2023 №СА-UА-6835 та від 31.03.2023 №СА-UА-7765, де сплачена сума кореспондується із сумою поставок за вказаними рахунками-фактурами у євро.

Щодо зазначення у рішеннях про те, що у інвойсах зазначено умови поставки СРТ Одеса (Україна), проте у графі 3 автотранспортних накладних зазначено місце розвантаження Луцьк (Україна).

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів.

Натомість відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Крім цього, позивачем надавались письмові пояснення листами від 31.05.2023 за вих. №31/05-23-1 та за вих. №31/05-23-2 на письмову вимогу митного органу, в яких позивач наголошував, що при заповненні графи №3 автотранспортних накладних перевізником помилково автоматично вказано місце юридичної адреси компанії-отримувача - м. Луцьк.

Щодо сумнівів Рівненської митниці про наявність у автотранспортних накладних відомостей про компанію Cargo Prestige.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що пункт 6.3 контракту від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 передбачає, що за дорученням продавця безпосереднім вантажовідправником товару може бути інша фірма.

Крім цього, позивач у листах від 31.05.2023 за вих. №31/05-23-1 та за вих. №31/05-23-2 надав пояснення, в яких зазначив, що у відносини з вантажовідправником не вступав, а відповідно ніяких додаткових документів надати немає необхідності, оскільки це виключно стосується діяльності експортера та його партнерів.

Щодо доводів відповідача про те, що подані прайс-листи містять інформацію лише щодо продажу товару, що зазначений у інвойсах, а також адресується лише ТОВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕКСТИЛЮ», що імпортує оцінюваний товар.

До митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.

При цьому до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, наявність адресата, що імпортує оцінюваний товар, не може бути підставою для коригування митної вартості.

Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, з наявністю адресата, що імпортує оцінюваний товар, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. З огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, з наявністю адресата, що імпортує оцінюваний товар, а також товару згідно інвойсів, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару, а навпаки підтверджує її.

Щодо відсутності відомостей оцінюваного товару у додатково наданих супровідних документах MRN1: №23PL322080NS5X7KV1 та №23PL322080NS5X6ZE6.

Суд першої інстанції правильно зауважив та апеляційний суд погоджується, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини другої статті 53 МК України, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 МК України за її наявності.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що інші зауваження, які відображені у рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме відомості щодо адреси продавця, яка відрізняється від тої, що зазначена у контракті від 14.03.2023 за №UK-TT/CARSO-3 та тієї, що у ДМВ та ЕМД, а також у інвойсі від 31.03.2023 №СА-UА-7765 та на печатці продавця, що міститься у цьому ж інвойсі, жодним чином не впливають на визначення митної вартості товарів.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.05.2023 №UA204000/2023/000062/2 та №UA204000/2023/000063/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі №140/21433/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко С. М. Кузьмич