Рішення

від 14.11.2023 по справі 140/10007/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/10007/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» (далі ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ») звернулося з позовом до Волинськоїмитниціпро визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» подав до Волинської митниці митні декларації (далі МД) від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0, згідно з якими було заявлено до митного оформлення товар:

- товар № 1 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солена, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, вагою 20000 кг»;

- товар № 2 «2.1. Кілька балтійська заморожена (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, олії, спецій, солі та приправ, вагою 9900 кг.; 2.2. Салака балтійська заморожена ціла (CLUPEA HARENGUS), без будь-якої кулінарної теплової обробки, без вмісту харчових добавок, спецій солі, приправ та інших домішок, вагою 9900 кг.»;

- товар № 3 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів, 14890 кг»;

- товар № 4 «Кілька балтійська (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, вагою 19800 кг»;

- товар № 5 «Хек морожений тушка (Merluccius Hubbsi) 200-300 грам, не солений, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, не консервований, вагою 5645,23 кг».

Декларантом були заявлені та надані до митного оформлення документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023. У графі № 33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ», не може бути визнана за основним методом, оскільки подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі № 33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, позаяк не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т. 1, а. с. 108).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.110-123) представник відповідача Зозуля К.С. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Так, в наданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності:

1) по МД №23UA205140011594U5 від 13.02.2023:

- в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023 числове значення вартості товару становить 19189,96 євро, в інвойсі №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 27040 дол. США, а в додатку до інвойсу № FV2023/02/00111 від 04.02.2023 20800 дол. США;

- згідно пункту 4 Контракту №25072022 від 25.07.2022 відправником товару може бути третя сторона. Відповідно до CMR №001771 від 09.02.2023 відправником товару є POL- EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки Клайпеда, Литва. В декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023 відправником є UAB «VPA Logistics», Клайпеда. Декларантом не подано до митного оформлення договорів із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;

- згідно пункту 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про оплату не надано;

- прайс-лист товару б/н від 04.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

2) по МД № 23UA205140012481U0 від 16.02.2023:

- в декларації країни відправлення №23PL301010E019677 від 15.02.2023 числове значення вартості товару становить 25262, 00 злотих, проте в інвойсі №FV2023/02/00139 від 14.02.2023 вартість товару становить 5940,00 дол. США;

- згідно CMR №140223 від 14.02.2023 відправником є Kopeika OU (Естонія), проте в декларації країни відправлення №23PL301010E019677 від 15.02.2023 відправником зазначено POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща). Декларантом не подано до митного оформлення декларацію країни відправлення країни Естонія, а також документів, які б підтверджували наявність складських приміщень (договори з третіми особами, договори оренди, і т.д.) з підприємством Kopeika OU (Естонія);

- згідно пункту 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про умови оплати в інвойсі не зазначено;

- прайс-лист товару б/н від 14.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

3) по МД №23UA205140013235U2 від 18.02.2023:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0197830 від 16.02.2023 - 25691 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку -фактурі від 14.02.2022 № FV2023/02/00143 - 6039 дол.США;

- згідно пункту 6 контракту № 25072022 від 25.07.2022 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку -фактурі від 14.02.2022 № FV2023/02/00143 - відсутня інформація щодо оплати;

- прайс-лист від 14.02.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно CMR № б/н від 14.02.2023 та сертифікату якості від 14.02.2023 №152 відправником є Kopeika OU (Естонія), проте згідно декларації країни відправлення 23PL301010E0197830 від 16.02.2023 відправником зазначено POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща);

- декларантом не подано до митного оформлення декларацію країни відправлення Естонія, а також не подано договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку, митна вартість яких визначається з підприємством Kopeika OU (Естонія).

4) по МД №23UA205140014265U0 від 22.02.2023:

- в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023 числове значення вартості товару становить 14286,93 Євро, проте в інвойсі № FV2023/02/00117 від 07.02.2023 вартість товару становить 15485,60 дол. США;

- згідно CMR б/н від 18.02.2023 відправником є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023 відправником зазначено UAB VPA LOGISTICS (Литва), а в ветеринарному сертифікаті NAM VIET CORPORATION (В`єтнам);

- прайс-лист товару б/н від 07.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

5) по МД 23UA205140015444U0 від 28.02.2023:

- в доповненні до рахунку-фактури від 06.02.2023 № FV2023/02/00112 відправником товару є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko, що суперечить відбитку штампу UAB VPA LOGISTICS в вищезазначеному документі; в автотранспортній накладній від 22.02.2023 №016621/1 відправником товару є POL- EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки зазначено Клайпеда, Литва;

- згідно пункту 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.07.2022 №25072022 оплата за товар здійснюється на умовах, обумовлених в інвойсах, однак в рахунку- фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 інформація про оплату відсутня;

- для оплати за товар надані продавцем банківські реквізити, зазначені в рахунку- фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 та контракті від 25.07.2022 №25072022, містять різні розрахункові рахунки;

- лист від 23.02.2023 №б/н містить повідомлення про компанію та контракт від 07.11.2022 №07112022, що не мають відношення до даного митного оформлення;

- в копії митої декларації країни відправлення від 22.02.2023 №23LTLC0100EK080247 відправником є UAB VPA LOGISTICS, що суперечить графі 2 МД - POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту у всіх випадках надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, які скасуванню не підлягають.

Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

- по МД 23UA205140012481U0 від 16.02.2023 на рівні 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/4515 від 20.01.2023;

- по МД №23UA205140013235U2 від 18.02.2023 на рівні: товар №1 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023, товар №2 0,61 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023;

- по МД №23UA205140015444U0 від 28.02.2023 на рівні 2,10 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/007224 від 30.01.2023.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подано МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5 (т.1, а. с. 35), від 18.02.2023 №23UA205140013235U2 (т.1, а.с.51), від 22.02.2023 №23UA205140014265U0 (т.1, а.с.22), від 16.02.2023 №23UA205140012481U0 (т.1, а.с.237), від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 (т.1, а.с.84), за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар № 1 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солена, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, вагою 20000 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5 20800,00 дол. США (т.1, а. с. 35);

- товар № 2 «2.1. Кілька балтійська заморожена (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, олії, спецій, солі та приправ, вагою 9900 кг. Ціна товару згідно графи 42 МД від 18.02.2023 №23UA205140013235U2 2970,00 дол. США (т.1, а.с.155); 2.2. Салака балтійська заморожена ціла (СLUРЕА HARENGUS), без будь-якої кулінарної теплової обробки, без вмісту харчових добавок, спецій солі, приправ та інших домішок, вагою 9900 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 18.02.2023 №23UA205140013235U2 3069,00 дол. США (т.1, а. с. 155 зворот);

- товар № 3 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів, 14890 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 22.02.2023 №23UA205140014265U0 15485,60 дол. США (т.1, а. с. 22);

- товар № 4 «Кілька балтійська (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, вагою 19800 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 16.02.2023 №23UA205140012481U0 5940,00 дол. США (т.1, а. с. 237);

- товар № 5 «Хек морожений тушка (Merluccius Hubbsi) 200-300 грам, не солений, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, не консервований, вагою 5645,23 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 5927,49 дол. США (т.1, а. с. 84 зворот).

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) по МД №23UA205140011594U5 від 13.02.2023:

- в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023 числове значення вартості товару становить 19189,96 євро, в інвойсі №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 27040 дол. США, а в додатку до інвойсу № FV2023/02/00111 від 04.02.2023 20800 дол. США;

- згідно пункту 4 Контракту №25072022 від 25.07.2022 відправником товару може бути третя сторона. Відповідно до CMR №001771 від 09.02.2023 відправником товару є POL- EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки Клайпеда, Литва. В декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023 відправником є UAB «VPA Logistics», Клайпеда. Декларантом не подано до митного оформлення договорів із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;

- згідно пункту 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про оплату не надано;

- прайс-лист товару б/н від 04.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т.1, а. с. 33 зворот).

2) по МД № 23UA205140012481U0 від 16.02.2023:

- в декларації країни відправлення №23PL301010E019677 від 15.02.2023 числове значення вартості товару становить 25262, 00 злотих, проте в інвойсі №FV2023/02/00139 від 14.02.2023 вартість товару становить 5940,00 дол. США;

- згідно CMR №140223 від 14.02.2023 відправником є Kopeika OU (Естонія), проте в декларації країни відправлення №23PL301010E019677 від 15.02.2023 відправником зазначено POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща). Декларантом не подано до митного оформлення декларацію країни відправлення країни Естонія, а також документів, які б підтверджували наявність складських приміщень (договори з третіми особами, договори оренди, і т.д.) з підприємством Kopeika OU (Естонія);

- згідно пункту 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про умови оплати в інвойсі не зазначено;

- прайс-лист товару б/н від 14.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т.1, а. с. 65).

3) по МД №23UA205140013235U2 від 18.02.2023:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0197830 від 16.02.2023 - 25691 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку -фактурі від 14.02.2022 № FV2023/02/00143 - 6039 дол.США;

- згідно пункту 6 контракту № 25072022 від 25.07.2022 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку -фактурі від 14.02.2022 № FV2023/02/00143 - відсутня інформація щодо оплати;

- прайс-лист від 14.02.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно CMR № б/н від 14.02.2023 та сертифікату якості від 14.02.2023 №152 відправником є Kopeika OU (Естонія), проте згідно декларації країни відправлення 23PL301010E0197830 від 16.02.2023 відправником зазначено POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща);

- декларантом не подано до митного оформлення декларацію країни відправлення Естонія, а також не подано договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку, митна вартість яких визначається з підприємством Kopeika OU (Естонія) (т.1, а. с. 47 зворот 48).

4) по МД №23UA205140014265U0 від 22.02.2023:

- в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023 числове значення вартості товару становить 14286,93 Євро, проте в інвойсі № FV2023/02/00117 від 07.02.2023 вартість товару становить 15485,60 дол. США;

- згідно CMR б/н від 18.02.2023 відправником є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023 відправником зазначено UAB VPA LOGISTICS (Литва), а в ветеринарному сертифікаті NAM VIET CORPORATION (В`єтнам);

- прайс-лист товару б/н від 07.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу (т.1, а. с. 19 зворот).

5) по МД 23UA205140015444U0 від 28.02.2023:

- в доповненні до рахунку-фактури від 06.02.2023 № FV2023/02/00112 відправником товару є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko, що суперечить відбитку штампу UAB VPA LOGISTICS в вищезазначеному документі; в автотранспортній накладній від 22.02.2023 №016621/1 відправником товару є POL- EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки зазначено Клайпеда, Литва;

- згідно пункту 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.07.2022 №25072022 оплата за товар здійснюється на умовах, обумовлених в інвойсах, однак в рахунку- фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 інформація про оплату відсутня;

- для оплати за товар надані продавцем банківські реквізити, зазначені в рахунку- фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 та контракті від 25.07.2022 №25072022, містять різні розрахункові рахунки;

- лист від 23.02.2023 №б/н містить повідомлення про компанію та контракт від 07.11.2022 №07112022, що не мають відношення до даного митного оформлення;

- в копії митої декларації країни відправлення від 22.02.2023 №23LTLC0100EK080247 відправником є UAB VPA LOGISTICS, що суперечить графі 2 МД - POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (т.1, а. с. 81 зворот).

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту були надіслані вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, в тому числі за попередню поставку; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листами від 24.02.2023 №24/02-2023-2, від 28.03.2023 №28/03-01, від 21.02.2023 №21/02-2023-01, від 15.02.2023 №15/02-2023-3 та від 28.02.2023 №28/02-2023-1 (т. 1, а. с. 30 зворот 32, 45 зворот 47, 63-64, 79-80, 92-93), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач додав відомості з сайту МІНФІН щодо конвертації.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023 (т.1, а. с. 19, 33, 47 зворот 48, 65, 81).

З графи №33 оскаржуваних рішень вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України).

Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

- по МД 23UA205140012481U0 від 16.02.2023 на рівні: 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/4515 від 20.01.2023 (т.1, а.с.65 зворот);

- по МД 23UA205140013235U2 від 18.02.2023 на рівні: товар № 1 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023; товар № 2 0,61 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023 (т.1, а.с. 48);

- по МД №23UA205140015444U0 від 28.02.2023 на рівні: 2,10 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/007224 від 30.01.2023 (т.1, а.с.81 зворот);

- по МД 23UA205140011594U5 від 13.02.2023 на рівні 2,07 дол. США/кг за МД №UA500500/2023/901 від 11.01.2023 (т.1, а.с.33 зворот);

- по МД №23UA205140014265U0 від 22.02.2023 на рівні 2,07 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/14221 від 22.02.2023 (т.1, а.с.19 зворот).

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/000594, № UA205140/2023/000415, №UA205140/2023/000510, № UA205140/2023/000449, № UA205140/2023/000456 та № UA205140/2023/000653 відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (т.1, а. с. 20, 34, 48 зворот 49, 66, 67, 82).

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140012322U4 від 16.02.2023, №23UA205140013075U6 від 17.02.2023, №23UA205140013857U3 від 21.02.2023, №23UA205140015146U6 від 24.02.2023, №23UA205140016247U6 від 01.03.2023 (т.1, а. с. 35 зворот, 68, 49 зворот, 21, 83).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: зовнішньо-економічний контракт від 25.07.2022 №25072022 (а.с.93 зворот 96); рахунки-фактури (інвойси) від 07.02.2023 №FV2023/02/00117 (а. с. 22 зворот), від 04.02.2023 №FV2023/02/00111 (а. с. 36 зворот), від 14.02.2023 №FV2023/02/00143 (а. с. 52), від 14.02.2023 №FV2023/02/00139 (а. с. 69).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Так, в оскаржуваних рішеннях відповідач посилається на наявність розбіжностей, зокрема: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010Е019677 від 15.02.2023, яке становить 25262,00 злотих не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00139 від 14.02.2023 - вартість товару становить 5940,00 дол. США (по МД №23UA205140012481U0 від 17.02.2023); числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023, яке становить 14286,93 євро не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00117 від 07.02.2023 - вартість товару становить 15485,60 дол. США (по МД №23UA205140014265U0 від 24.02.2023); числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010Е0197830 від 16.02.2023, яке становить 25691,00 євро не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00143 від 14.02.2023 - вартість товару становить 6039,00 дол. США (по МД №23UA205140013235U2 від 21.02.2023); числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023, яке становить 19189,98 євро не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 - вартість товару становить 27040,00 дол. США (по МД №23UA205140011594U5 від 15.02.2023).

З цього приводу суд бере до уваги письмові пояснення позивача від 24.02.2023 №24/02-2023-2, від 15.02.2023 №15/02-2023-1 (т.1 а. с. 30 зворот 32, 45 зворот 47, 63-64, 79-80), які були надані Волинській митниці у відповідь на вимоги про надання додаткових документів, в яких зазначається, що у експортних митних деклараціях щодо кожної з поставок вказана конвертована вартість з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем.

Разом з тим, щодо кожного з товарів ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» долучались витяги з проведеною конвертацією (т. 1, а. с. 30, 45, 62, 78 зворот), з яких вбачається, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур.

Крім того, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною другою статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів від 17.02.2023 №UA205140/2023/000056/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000089/2, від 21.02.2023 №UA205140/2023/000056/2 від 15.02.2023 №UA205140/2023/000052/2 Волинська митниця стверджує, що положення пункту 6 зовнішньоекономічного контракту від 25.07.2022 №25072022 передбачають, що оплата за товар повинна бути обумовлена в рахунках- фактурах, однак така інформація відсутня.

Так, ввезення товарів на митну територію України відбувалось на підставі контракту № 25072022 від 25.07.2022 у якому відсутні положення щодо обов`язкового надання проформ-інвойсів, натомість, пункт 6 передбачає, що оплата за товар здійснюється на умовах, вказаних у інвойсі та може включати передоплату, оплату по факту та оплату з відстрочкою платежу. До кожної із поставок було долучено лист від компанії-експортера POL-EXPORT, де чітко стверджується, що ввезення товарів за рахунками-фактурами (№FV2023/01/00111 №FV2023/01/00143, №FV2023/01/00117, №FV2023/01/00139, №FV2023/01/00112) відбувалось на підставі контракту №25072022 від 25.07.2022 та за умовами післяоплати, що спростовує сумніви представників митного органу з приводу обов`язкового подання платіжних документів до митного оформлення.

В оскаржуваних рішеннях зазначається, що вказаний один числовий показник товару, а фактично відвантажено інший. Однак, митним органом не враховано, що товар від експортера компанії POL-EXPORT відвантажується частинами, відповідно кожна частина відвантаженого товару ввозиться як окрема поставка, що підтверджується: додатком до рахунка-фактури №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 (щодо товару № 1) на суму 20800 дол. США, тобто та частина товару, що була відвантажена (т. 1, а. с. 37); додатком до рахунка- фактури №FV2023/02/00117 від 07.02.2023 (щодо товару № 3) на суму 15485 дол. США, тобто та частина товару, що була відвантажена (т. 1, а. с. 23); додатком до рахунка-фактури №FV2023/02/00112 від 06.02.2023 (щодо Товару № 5) на суму 5927,49 доларів США, тобто та частина товару, що була відвантажена (т. 1, а. с. 86). Зазначене спростовує сумніви у недостовірних та неповних відомостей про вагові та числові показники фактично ввезеного товару.

Щодо відправника товару з Клайпеди (Литва), то у пункті 4 контракту № 25072022 від 25.07.2022 міститься положення з приводу того, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона. Саме цим пояснюється наявність у експортних митних деклараціях інформації про компанію UAB «VPA LOGISTICS», KOPEIKA OU з приміткою «Srnntejas/вантажовідправник», що узгоджується із укладеним контрактом № 25072022 від 25.07.2022. Компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території РП, а й у інших країнах ЄС. Надання будь-яких договорі на право користування експортером холодильних камер на території країн ЄС чинним законодавством України не передбачено, окрім того, така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів, а умови доставки, що використовуються передбачають, що вартість доставки включаються безпосередньо до митної вартості товарів.

З приводу сумнівів митного органу щодо прайс-листів, то суд зазначає, що код документу 3014 (прайс-лист) передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером; відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі. В той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання прайс-листа, виданого експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі. Сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД (МД №UA205140/2023/4515 від 20.01.2023, МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023, МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023, МД №UA205140/2023/007224 від 30.01.2023, МД №UA500500/2023/901 від 11.01.2023, МД №UA205140/2023/14221 від 22.02.2023), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 5896,06грн згідно із платіжною інструкцією від 27.04.2023 № 349 (т.1, а. с. 17).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4716,84 грн (5896,05 грн х 0,8 = 4716,84грн), що підлягав сплаті за подання цього позову, решту судового збору в сумі 1179,21 грн може бути повернуто ухвалою суду позивачу за окремо поданим ним клопотанням, на підставі статті 7 Закону № 3674-VI.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00грн суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме ордеру про надання правової допомоги серії АС № 1059004 (т. 1, а. с. 98 зворот), договору про надання правової допомоги від 01.02.2023 №54-ЮП (т. 1, а. с. 102-104), рахунку-фактури № 402 від 27.04.2023 (т. 1, а. с. 97), акту приймання-передачі наданих послуг № 407 від 27.04.2023 (т.1, а. с. 97 зворот), попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу № 11/05-1 від 11.05.2023 (т. 1, а. с. 98), платіжної інструкції від 27.04.2023 №350 (т. 1, а. с. 99), ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» оплатило 15000,00 грн на рахунок АБ «Крючкова» правову допомогу, надану адвокатом Крючковою О.Б.

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечила щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката (т. 1, а.с. 121-123). Крім того, суд враховує, що договором про надання правової допомоги від 01.02.2023 №54-ЮП не передбачено фіксованого розміру гонорару, а наданий розрахунок сум витрат на правову допомогу (т.1, а.с.98) не визначає вартості кожного окремого виду послуг, деякі з яких не стосуються надання правової допомоги в суді (зокрема, надання письмових пояснень на вимогу митного органу, пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтрернет, перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції).

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 9716,84 грн (з них: судовий збір в сумі 4716,84 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000052/2 від 15 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000058/2 від 21 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000067/2 від 24 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000056/2 від 17 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000089/2 від 01 березня 2023 року.

Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, ідентифікаційний код 44526996) судові витрати в загальному розмірі 9716 гривень 84 копійки (дев`ять тисяч сімсот шістнадцять гривень вісімдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх