Рішення

від 13.11.2023 по справі 160/7896/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Справа № 160/7896/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Солонянської селищної ради та Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Солонянської селищної ради та Солонянської селищної ради, в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Солонянської селищної ради, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.02.2023 (вхідний №872/0/1-23 від 28.02.2023) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену селянського (фермерського) господарства «НАТАША», розробленого на підстави Рішенням Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області восьмого скликання (вісімнадцята сесія) від 27.01.2022 №739-18/VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «НАТАША»;

-зобов`язати Виконавчий комітет Солонянської селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2023 (вхідний №872/0/1-23 від 28.02.2023 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену селянського (фермерського) господарства «НАТАША», розробленого на підстави Рішенням Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області восьмого скликання (вісімнадцята сесія) від 27.01.2022 №739-18/VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «НАТАША» та за результатами її розгляду, прийняти рішення у формі рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою. Проте, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, що свідчить про бездіяльність відповідача стосовно розгляду заяви, як того вимагає стаття 118 Земельного кодексу України. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Солонянську селищну раду.

Відповідно до статті 48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Від Виконавчого комітету Солонянської селищної ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Земельним кодексом України встановлено додаткову заборону для надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, яка зумовлена введенням воєнного стану в Україні.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована доводами позовної заяви.

Від Солонянської селищної ради відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 28.02.2023 звернувся до Голови Солонянської селищної об`єднаної територіальної громади із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 10.02.2022 виготовлену ФОП ОСОБА_2 на підставі Рішення від 27.01.2022и №739-18/VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель С(Ф)Г « ОСОБА_3 ».

До даної заяви позивачем додано: проект землеустрою, витяг в Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію паспорта та РНОКПП.

Дана заява зареєстрована Солонянською селищною радою 28.02.2023 за №872/0/1-23.

Проте, виконавчим комітетом Солонянської селищної ради на адресу позивача направлено лист від 10.03.2023 №02-21-423/0/2-23, в якому зазначено, що відповідно до Закону України від 24.03.2022 №2145 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, здійснити передачу земельної ділянки з кадастровим номером 1225055100:01:001:0205, загальною площею 8,4655 га., з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, є не можливим на даний час згідно діючого законодавства України.

На підставі викладеного, виконавчий комітет Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області розглянув клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену селянського (фермерського) господарства «Наташа» для ведення фермерського господарства після закінчення воєнного стану в Україні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України (далі ЗК України).

Відповідно до частин 1 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Абзацом 1 частини 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з абз.2 ч.7 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

При цьому, абз.1 ч.1 ст.1861 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

При цьому, частиною 9 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За приписами ч.10 ст.118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 7 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, положеннями частини 9 статті 186 ЗК України визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Отже, приписами ЗК України чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, розглядає клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою та приймає одне із рішень: або про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або відмовляє у його затвердженні.

При цьому, у випадку відмови у затвердженні проекту землеустрою таке рішення має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів «а» - «в» частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин, зокрема й щодо затвердження проекту землеустрою.

При цьому, за наслідком розгляду заяви про затвердження розробленої документації із землеустрою обов`язковим є прийняття рішення про його затвердження або рішення про відмову у затвердженні такої документації.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.02.2022 у справі №560/1651/20, від 05.05.2020 у справі №826/8858/16, від 18.06.2020 у справі №826/8108/16, від 23.11.2021 у справі №580/704/21.

Водночас, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Солонянською селищною радою в порядку, передбаченому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні», заява позивача про затвердження проекту землеустрою не розглянута та не прийнято відповідного рішення (або рішення про затвердження проекту землеустрою, або рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою), що суперечить вимогам статті 118 ЗК України.

Суд не приймає до уваги лист виконавчого комітету Солонянської селищної ради від 10.03.2023 №02-21-423/0/2-23 про неможливість затвердження проекту землеустрою, оскільки до компетенції виконавчого комітету вирішення даного питання не відноситься.

Окрім того, суд враховує й те, що Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі №454/160/17 сформовано правовий висновок, згідно із яким протокол сесії міської ради, як і витяг з протоколу засідання ради, відображають лише результати голосування, однак, мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Солонянська селищна рада діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України, що свідчить про допущення нею протиправної бездіяльності, що полягає у неприйнятті одного з передбачених ЗК України рішень за результатами розгляду поданої позивачем заяви.

Проте, суд звертає увагу позивача, що останнім заявлено позовні вимоги саме до виконавчого комітету Солонянської селищної ради, який, як вже зазначено вище, не має повноважень щодо вирішення питання про затвердження проекту землеустрою, а тому позовні вимоги до даного відповідача задоволенню не підлягають.

Однак, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд доходить висновку про можливість виходу за межі позовних вимог, та визнання протиправною бездіяльності саме Солонянської селищної ради щодо не розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою та зобов`язання саме Солонянську селищну раду розглянути заяву позивача від 28.02.2023 про затвердження проекту землеустрою.

З огляду на зазначене, позовні вімогі підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи положення 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст. ст.77, 242-246, 250, 257 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Солонянської селищної ради та Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.02.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену селянського (фермерського) господарства «НАТАША».

Зобов`язати Солонянську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність члену селянського (фермерського) господарства «НАТАША», з урахуванням висновків суду у даній справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська