Рішення

від 14.11.2023 по справі 320/2394/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року м.Київ справа №320/2394/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ"СІЕЙЧЕС УКРАЇНА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ"СІЕЙЧЕС УКРАЇНА" (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач).

Ухвалою від 06.02.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 04.09.2023 року було вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги мають наступний зміст:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1133/ж10/31-00-04-02-01.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1134/ж10/31-00-04-02-01.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1135/ж10/31-00-04-02-01.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1136/ж10/31-00-04-02-01.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1137/ж10/31-00-04-02-01.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1138/ж10/31-00-04-02-01.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

Стосовно позивача відповідачем було проведено дві позапланових податкових перевірки на підставі п.п. 78.1.8 Подакткового кодексу України :

1) в період з 26.09.2022 року по 15.11.2022 року - документальну перевірку у зв`язку із поданням Позивачем декларації з ПДВ за лютий 2022 року,

2) а з 03.10.2022 року по 15.11.2022 року - перевірку у зв`язку із поданням Позивачем декларації з ПДВ за березень 2022 року.

За результатами таких перевірок Відповідачем було складено (далі разом - «Акти перевірок»):

1) Акт перевірки від 18.11.2022 року №1230/Ж5/31-00-04-02-01/35704808Акт перевірки від 18.11.2022 року №1230/Ж5/31-00-04-02-01/35704808 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІЕЙЧЕС Україна» (код ЄДРПОУ 35704808) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (надалі - «Акт перевірки за лютий») та Акт перевірки від 18.11.2022 року №1231/Ж5/31-00-04-02-01/357048082 (надалі - «Акт перевірки за березень»).

На підставі висновків зазначених Актів перевірок Позивач отримав від Відповідача податкові повідомлення-рішення (далі разом - «ППР»):

1) від 09.12.2022 року №1133/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в розмірі 15 532 314 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 7 766 157 грн;

2) від 09.12.2022 року №1134/ж10/31-00-04-02-01, яким Позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4 687 491 грн;

3) від 09.12.2022 року №1135/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 681 247 грн (надалі усі разом - «ППР за лютий»), а також податкові повідомлення-рішення:

1) від 09.12.2022 року №1136/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в розмірі 650 779 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 324 389,50 грн;

2) від 09.12.2022 року №1137/ж10/31-00-04-02-01, яким Позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4 375 899 грн;

3) від 09.12.2022 року №1138/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 178 151 грн (надалі усі разом - «ППР за березень»).

ППР були винесені Відповідачем у зв`язку із тим, що в Актах перевірок Відповідач дійшов наступних висновків:

В Акті перевірки за лютий про:

- завищення Позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму у розмірі 15 532 314 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду на 1 681 247 грн.

В Акті перевірки за березень про:

- завищення Позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 650 779 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду на 178 151 грн.

Висновки Акту перевірки за лютий Відповідач обґрунтовує неможливістю підтвердити походження товарів, послуг, отриманих Позивачем від таких контрагентів як

1) ТОВ «ЯНТАР-21А» (код ЄДРПОУ 42111776),

2) ПП «Альфа-Юг» (код ЄДРПОУ 32094099),

3) ТОВ «ЮНІКОР ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43161503),

4) ТОВ «ПРОДРЕСУРС І К» (код ЄДРПОУ 37113200),

5) ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 32227053),

6) ТОВ «Торговий дім «НОВААГРО» (код ЄДРПОУ 39820081),

7) ТОВ «ПРОГРЕС» (код ЄДРПОУ 39002838),

8) ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 39547621) та

9) ТОВ «АГРОЮНА» (код ЄДРПОУ 39409123).

В свою чергу Висновки Акту перевірки за березень Відповідач обґрунтовує неможливістю підтвердити походження товарів, послуг, отриманих Позивачем від таких контрагентів як:

1) ТОВ «ЯНТАР-21А» (код ЄДРПОУ 42111776),

2) ПП «Альфа-Юг» (код ЄДРПОУ 32094099) та

3) ТОВ «Торговий дім «НОВААГРО» (код ЄДРПОУ 39820081).

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що твердження відповідача обґрунтовуються претензіями Відповідача здебільшого навіть не до самих Контрагентів Позивача, а до їх постачальників по ланцюгу постачання, інформацією про нібито відсутність земельних та інших ресурсів у Контрагентів або їх постачальників, претензіями до операцій постачальників Контрагентів по ланцюгу із придбання супутніх послуг.

Перевірка Позивача є незаконною з огляду на вихід Відповідача за дозволені п.п. 78.1.8 ПКУ межі (предмет) перевірки.

Перевірка проведена та ППР прийняті органом, який не мав на це повноважень. Відповідач не є територіальним органом ДПС України - Відповідач не відповідає кваліфікуючим ознакам територіального органу оскільки не має закріпленої території.

ППР не відповідають вимогам ПКУ до податкових повідомлень-рішень.

Підстави для застосування штрафних санкцій відсутні:

ППР містять суттєві помилки в частині визначення розміру штрафних санкцій;

ППР не містять посилання на підставу застосування штрафних санкцій;

Відповідачем не доведено вину Позивача; ППР не містять належного обґрунтування наявності в діях Позивача вини;

також не доведено і умисел в діях Позивача, а отже застосування 50% штрафів за ППР є недоречним та незаконним;

застосування штрафу у розмірі 50% за п. 123.3 ПКУ незаконне - відсутня повторність порушення податкового законодавства Позивачем;

обов`язковою умовою застосування штрафної санкції є фактичне повернення бюджетного відшкодування. А ця умова не виконується у розглядуваному випадку. Штраф безпідставно застосований до сум бюджетного відшкодування, які Позивачу не повертались.

Штраф до Позивача незастосовний з огляду на порушення самого податкового органу. Тобто мають місце обставини, коли особа за п.п. 112.8.4 ПКУ звільняється від фінансової відповідальності.

Якщо Відповідач намагається не визнавати такий податковий кредит з тих підстав, про які йдеться в Акті перевірки за лютий та Акті перевірки за березень, то він має враховувати, що це було зумовлено виключно його протиправною бездіяльністю. Адже саме він, а не платник податків, наділений механізмами попереджати формування незаконного податкового кредиту. При цьому у платника податків за ПКУ відсутні підстави не формувати податковий кредит у разі отримання зареєстрованої податкової накладної.

Від відповідача надійшов відзив в якому він фактично відтворив зміст Акту перевірки податкової декларації Позивача за лютий 2022 року. На підтвердження зазначеного у відзиві відповідач посилається на рішення Верховного Суду у справі №823/1538/16.

При цьому більша частина аргументів позивача, заявлених у позові залишена поза увагою.

Правова позиція суду.

Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема згідно статті 78.1.8 ПК України, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень

У Наказі про проведення перевірки №69ж/1 від 20 вересня 2022 р. (далі - «Наказ за лютий») вказано, що перевірку призначено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та зазначено, що перевірка проводиться з питання «законності декларування» заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації за лютий 2022 року.

У Наказі про проведення перевірки №70ж/1 від 20 вересня 2022 р. (далі - «Наказ за березень») вказано, що перевірку призначено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та зазначено, що перевірка проводиться з питання «законності декларування» заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації за березень 2022 року.

Тобто межі предметів проведення обох перевірок визначено як перевірка «законності декларування» бюджетного відшкодування та від`ємного значення ПДВ за лютий та березень 2022 року. І такі межі відповідають приписам п.п. 78.1.8 ПКУ, на підставі якого і було винесено відповідний наказ.

Проте обидві перевірки проведено та, відповідно, Акт перевірки за лютий та Акт перевірки за березень складено поза межами, визначеними у п.п. 78.1.8 ПКУ та наказах про проведення перевірок.

Перевірка, проведена на підставі п.п. 78.1.8 ПКУ, має чітко визначений предмет, а саме питання законності декларування заявленого бюджетного відшкодування та від`ємного значення.

Тобто перевірка за п.п. 78.1.8 ПКУ проводиться виключно щодо законності декларування бюджетного відшкодування. Тож, перевірятися має тільки один аспект - законність як дотримання формальних вимог ПКУ.

При цьому, звертаємо увагу, що законність формування відповідного податкового кредиту є зареєстровані податкові накладні, як це передбачено абз. 2 та абз. З п. 201.10 ПКУ:

«Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Відповідно, зареєстрована податкова накладна для покупця є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, за законом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту достатньо лише зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Згідно абз. З п. 201.10 ПКУ достатнім засобом підтвердження відповідного податкового кредиту, який не потребує додатково ще будь-якого підтвердження, - є зареєстрована податкова накладна від продавця.

Вимоги, на дотримання яких Відповідач мав право перевіряти Позивача в рамках розглядуваних перевірок, відповідно до норм ПКУ наступні:

1) наявність належним чином зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит, який в подальшому сформував від`ємне значення з ПДВ та був заявлений Позивачем до відшкодування (ст.198 та ст.201 ПКУ);

2) порядок заявлення від`ємного значення ПДВ до бюджетного відшкодуванню.

Жодних інших вимог щодо підтвердження законності заявленої суми бюджетного відшкодування ПКУ не встановлює.

Всі зазначені вище вимоги Позивачем виконані, будь-яких зауважень щодо виконання таких вимог Відповідач в Акті перевірки за лютий та в Акті перевірки за березень не наводить, посилання на будь-які інші вимоги безпідставне.

Відтак, оскаржувані ППР за лютий та ППР за березень мають бути скасовані вже з цієї причини.

Обидві перевірки Позивача вийшли за межі (предмет) перевірки на підставі п.п. 78.1.8 ПКУ, то такі процедурні порушення є достатніми підставами для скасування протиправних ППР за лютий та ППР за березень, винесеного Відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений законом.

Наведене автоматично призводить до нікчемності висновків Акту перевірки за лютий та Акту перевірки за березень та ППР, винесених Відповідачем на підставі таких висновків.

Вищевикладене узгоджується з Постановою Верховного Суду від 21.10.2021 року № 817/1314/17 в якій зазначено, що порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Суд не може виключити, що встановлені судом порушення процедури (вихід за межі предмету перевірки, застосування повновжень, які не передбачені для цього виду перевірки) призвели б до іншого по суті рішення, ніж те яке було б прийнято відповідачем без вчинення порушень.

Оскільки перевірка контрагентів проводилась поза межами предмету податкової перевірки і відповідно в порушення п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, -- суд не вбачає за можливе і правомірне досліджувати дані обставини в порядку ч. 4 ст. 9 КАС України, а відповідно й аргументи відповідача зазначені у відзиві.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд встановив, що між ТОВ "Сіейчес Україна" та АО "КМ Партнери" було укладено договір про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27 серпня 2021 року.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 178 008,00 грн Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії наступних документів:

1. додаткової угоди №1 від 23 лютого 2022 р. до договору про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27 серпня 2021 року» (далі - «Додаткова угода №1»);

2. додаткової угоди №2 від 20 лютого 2023 р. до договору про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27 серпня 2021 року» (далі - «Додаткова угода №2»);

Зокрема, у п. 2 Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди №2 зазначена індивідуальна погодинна ставка адвоката Кривомаз Ю.В.

3. акту про надання послуг від 09.01.2023 року;

4. рахунку-фактури від 09.01.2023 року №12 на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв`язку із представництвом інтересів Позивача під час розгляду справи №320/2394/23;

5. банківської виписки від 22.02.2023 року року на підтвердження отримання АО «КМ Партнери» оплати в розмірі 80 088 грн за надані послуги із супроводу даної справи від Позивача.

6. платіжного доручення від 22 лютого 2023 року №209 на підтвердження сплати Позивачем за надані послуги із супроводу даної справи;

7. акту про надання послуг від 24.04.2023 року;

8. рахунку-фактури від 24.04.2023 року №46 на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв`язку із представництвом інтересів Позивача під час розгляду справи №320/2394/23;

9. банківської виписки від 04.05.2023 року року на підтвердження отримання АО «КМ Партнери» оплати в розмірі 82 560 грн за надані послуги із супроводу даної справи від Позивача;

10. платіжного доручення від 04 травня 2023 року №574 на підтвердження сплати Позивачем за надані послуги із супроводу даної справи;

11. акту про надання послуг від 09.06.2023 року;

12. рахунку-фактури від 09.06.2023 року №61 на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв`язку із представництвом інтересів Позивача під час розгляду справи №320/2394/23;

13. банківської виписки від 15.06.2023 року року на підтвердження отримання АО «КМ Партнери» оплати у розмірі 13 440 грн за надані послуги із супроводу даної справи від Позивача;

14. платіжного доручення від 15 червня 2023 року №636 на підтвердження сплати Позивачем за надані послуги із супроводу даної справи;

15. акту про надання послуг від 09.06.2023 року;

16. рахунку-фактури від 09.06.2023 року №64 на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у зв`язку із представництвом інтересів Позивача під час розгляду справи №320/2394/23;

17. банківської виписки від 15.06.2023 року року на підтвердження отримання АО «КМ Партнери» оплати у розмірі 1 920 грн за надані послуги із супроводу даної справи від Позивача;

18. платіжного доручення від 15 червня 2023 року №639 на підтвердження сплати Позивачем за надані послуги із супроводу даної справи;

Таким чином, всі послуги з правничої допомоги в розмірі 178 008,00 грн, надані АО «КМ Партнери» та прийняті Позивачем за

1. Актом про надання послуг від 09.01.2023 року на суму 80 088,00 грн,

2. Актом про надання послуг від 24.04.2023 року на суму 82 560,00 грн,

3. Актом про надання послуг від 09.06.2023 року на суму 13 440,00 грн,

4. Актом про надання послуг від 09.06.2023 року на суму 1 920,00 грн.

Від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу де відповідач вказує, що позивачем документально не підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу у зв`язку із тим, що «Позивачем не надано повний пакет документів, на підтвердження погодження Довірителем суми за надані послуги», окрім того відповідач зазначає про нібито завищення витраченого часу на підготовку позовної заяви та відповіді на відзив.

В заяві від 04.09.2023 року позивач не погоджуючись з аргументами відповідача зазначає, що надав Суду усі необхідні докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, зокрема, Акти про надання послуг.

Специфікація, направлення якої позивачу як отримувачу послуг передбачено умовами Договору про надання правової допомоги, укладеного між Позивачем та ОА «КМ Партнери», не е первинним документом, який підтверджує понесення витрат на правову допомогу. Специфікація є виключно внутрішнім проміжним документом, за допомогою якого відбувається погодження вартості робіт, наданих Позивачу адвокатським об`єднанням. На основі Специфікації після її погодження сторонами договору відбувається підготовка актів (з вичерпною деталізацією суті виконаних робіт, годин, витрачених адвокатом на виконання таких робіт та із зазначенням погодинної ставки адвоката) про надання послуг та рахунків-фактур для оплати послуг з правової допомоги.

Що стосується витрачених годин, то відповідно до зазначеної в розділі 2 цих пояснень позиції Верховного Суду, викладеної в Постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 «Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії».

Щодо посилання Відповідача на наявність інших судових спорів «з аналогічним змістом, однак за інші періоди перевірок Декларацій Позивача (справа №320/11756/23 та №320/12569/23J», то Позивач зазначає, що наявність декількох певним чином аналогічних судових справ об`єктивно вплинула на вартість послуг із надання правничої допомоги.

Таким чином, витрачений час на підготовку процесуальних документів не є завищеним, а є співмірним із обсягом виконаних робіт. Твердження Відповідача про завищення часу та про наявність аналогічних судових справ є необгрунтованими та безпідставними, а також не доведені жодними документами чи розрахунками Відповідача.

Враховуючи доводи сторін, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідає критеріям визначеними в ч. 5 ст. 134 КАС України та є співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, всі витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 178 008 грн підтверджені документально та були фактично понесені Позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 24810 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3889 від 21.12.2022 року.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1133/ж10/31-00-04-02-01.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1134/ж10/31-00-04-02-01.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1135/ж10/31-00-04-02-01.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1136/ж10/31-00-04-02-01.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1137/ж10/31-00-04-02-01.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.12.2022 року №1138/ж10/31-00-04-02-01.

8. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіейчес Україна" (ЄДРПОУ 35704808) витрати на правничу допомого в розмірі 178 008 (сто сімдесяти восьми тисяч восьми) гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810 (двадцяти чотирьох тисяч восьмиста десяти) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.