Рішення

від 13.11.2023 по справі 380/17272/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 рокусправа № 380/17272/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; Позивач) до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (просп.. Червоної Калини, 66, м. Львів, 79048; код ЄДРПОУ -26056848; надалі - Відповідач) в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

зобов`язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за грудень 2022 року та січень 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у сумі 6 000 (шість тисяч гривень).

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам була припинена відповідачем на підставі акту фактичного місця проживання/перебування позивача. Вважає, що відповідач порушуючи закон неправомірно припинив виплати позивачу за грудень 2022 року та січень 2023 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Львівській області було проведено перевірку фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якого не було підтверджено, що позивач проживає/перебуває за адресою: яку вказано при оформленні довідки ВПО: АДРЕСА_2 . Також зазначають, що позивач оскаржує акт проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи № 786, складений Головним управлінням Нацсоцслужби у Львівській області від 18.11.2022 року. Крім того вказують, що встановлювати законність чи незаконність проведення перевірки Нацслужбою не входить до компетенції Сихівського відділу соціального захисту.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 28.07.2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 28.07.2023 року позивачем виконано повністю. Ухвалою судді від 11.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Позивач, як внутрішньо переміщена особа з с. Різниківка, Бахмутський район, Донецької області, перебувала на обліку у Сихівському відділі соціального захисту з 26 квітня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з довідки 14.04.2022 р. № 1333-5001358164 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 ; фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

14.04.2022 року позивач звернулася до Сихівського відділу соціального захисту із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

03.05.2022 Сихівським відділом соціального захисту прийнято рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 на період з 01.03.2022 по 31.05.2022 у розмірі 3000,00 грн щомісячно, з наступним продовженням виплати до 01.12.2022.

Згідно з Актом перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особа № 792, складеним Головним управління Національної соціальної сервісної служби у Львівській області від 18.11.2022 не підтверджено, що позивач проживає/перебуває за адресою, яку вказано при оформленні довідки ВПО: АДРЕСА_2 .

Оскільки, протягом десяти днів позивач не підтвердила своє місце перебування за вищевказаною адресою, допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам була припинена з 01.12.2022 року Сихівським відділом соціального захисту на підставі Акту перевірки ГУ Нацсоцслужби у Львівській області.

Позивач повторно 21.02.2023 року звернулася до Сихівського відділу соціального захисту із заявою № 406 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в якій зазначила нове місце проживання ( АДРЕСА_5 ).

Рішенням № Т125927594 від 27.02.2023 відповідачем призначено їй допомогу з 01.02.2023 по 31.03.2023 року у розмірі 3000,00 грн.

Листом Управління гуманітарної політики Управління соціального захисту Сихівського відділу соціального захисту від 10.03.2023 року за № 26030/3164, повідомлено позивача зокрема про те, що «…відповідно до п.5 Порядку контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальними органами Нацсоцслужби шляхом проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається відповідний акт за формою, встановленою Нацсоцслужбою. Під час проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування посадова особа територіального органу за фактичним місцем проживання/перебування посадова особа територіального органу Нацслужби робить відповідний запис в акті і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських районних у містах (у разі утворення) рад (далі орган соціального захисту населення) за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації. У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом десяти календарних днів не прибула до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця. Допомога Вашій сім`ї була припинена з 01.12.2022 року на підставі складеного акту від 18.11.2022 року: перевірки фактичного місця проживання/перебування Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Мишуги, 13 А….».

З 01.08.2023 року відповідно до бази ЄІСС позивач перемістилася до с. Ломаки Полтавської області та їй була видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи УСЗН Лубенської міської ради від 01.08.2023 №1630- 5002888855.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно статті 9 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 р. №1168 «Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» передбачено, що особа зі статусом ВПО зобов`язана повідомити про зміну свого фактичного проживання чи перебування органи соціального захисту населення, зважаючи на правову підставу отримання такої допомоги. Це також стосується тих випадків, коли особою прийнято рішення повернутися до покинутого місця проживання, або виїхати закордон.

20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з п.3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Пунктом 5 Порядку № 332 передбачено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальними органами Нацсоцслужби шляхом проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається відповідний акт за формою, встановленою Нацсоцслужбою.

Вибіркова перевірка проводиться за рішенням керівника (заступника керівника) територіального органу Нацсоцслужби відповідно до сформованих з використанням Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб списків, наданих Нацсоцслужбою її територіальним органам.

Під час проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування посадова особа територіального органу Нацсоцслужби робить відповідний запис в акті і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.

Посадова особа територіального органу Нацсоцслужби протягом одного робочого дня передає акт органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом десяти календарних днів не прибула до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ Нацслужби у Львівській області було проведено перевірку фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що було складено акт № 786 від 18.11.2022 року. Даним актом не підтверджено фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 3 частини 2 ст. 9 Закону № 1706-VII, визначено, що внутрішньо переміщена особа зобов`язана, зокрема: повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від`їзду.

Як вбачається з матеріалів справи, Сихівським відділом соціального захисту, була припинена допомога позивача з 01.12.2022 року на підставі складеного акту ГУ Нацслужби у Львівській області від 18.11.2022 року за № 786, стосовно перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_2 , яким не підтверджено фактичне місця проживання особи.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який надає достатні докази, у свою чергу довів, що діяв у межах закону при нарахуванні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за грудень 2022 року та січень 2023 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а отже, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень на підставі норм чинного законодавства.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що перевірка фактичного місця проживання/перебування позивача була проведена всупереч імперативній нормі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання і поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19) від 17.03.2020 року № 530-IX, яка прямо забороняє здійснення таких перевірок.

Разом з тим, виходячи із заявлених позовних вимог та підстав позову, суд не вправі надавати оцінку правомірності дій ГУ Нацслужби у Львівській області при проведенні перевірки фактичного місця проживання/перебування позивача.

Суд вважає, що у цьому разі між сторонами виник інший спір, який може бути вирішений в окремому порядку шляхом звернення позивача до суду з дотриманням загальних правил адміністративного судочинства.

Матеріали справи не містять доказів оскарження дій ГУ Нацслужби у Львівській області стосовно проведення перевірки.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (просп.. Червоної Калини, 66, м. Львів, 79048; код ЄДРПОУ -26056848) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна