Рішення

від 10.11.2023 по справі 380/6791/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6791/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №3994/13-01-07-01 від 09.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт №3103/13-01-07-01/39627256 від 17.02.2023.

Контролюючим органом встановлено порушення вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198 ПК України, розділу V Порядку №21 (внаслідок включення показника рядка 16.3 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 суми ПДВ, неузгодженої за результатами перевірки контролюючого органу) та завищено податковий кредит за листопад 2022 у сумі 552447,00 гривень, оскільки податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «В3» від 25.11.2022 №12634/13-01-07-04 у сумі ПДВ 182450,00 гривень та від 25.11.2022 №12637/13-01-07-04 у сумі ПДВ 369997,00 гривень отримані товариством 25.11.2022, тому податкові повідомлення-рішення форми В3 статусу «узгоджених» набули тільки в грудні.

На підставі акта перевірки від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №3994/13-01-07-01 від 09.03.2023 в якому зазначено про завищення бюджетного відшкодування за листопад 2022 у розмірі 552447,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 25% - 138111,75 гривень.

Зазначає, що в акті від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 не встановлено безпідставності визначення податкового кредиту і, відповідно, суми завищеного від`ємного значення податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а встановлено лише неправильне відображення значення у рядку 16.3 Декларації. З акту вбачається відсутність заперечень контролюючого органу з приводу правомірності включення позивачем у декларацію податкового кредиту у заявленому розмірі. Враховуючи відсутність факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та факту зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності з`явлення таких сум до відшкодування, контролюючий орган не мав повноважень для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за формою «В1», оскільки прийнявши податкове повідомлення-рішення форми «В1», відповідач безпідставно позбавив товариство права використати невідшкодовану суму податкового кредиту в розмірі 552447,00 гривень та протиправно застосував штраф у розмірі 25% у відповідності до пункту 123.2 статті 124 ПК України.

Вважає, що відповідач, встановивши відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування мав скласти податкове повідомлення-рішення за формою «В3».

Наголошує, що з акту перевірки вбачається, що в охопленому перевіркою звітному періоді товариство не оформляло взаємовідносин з ризиковими контрагентами, а всі заявлені до відшкодування операції є реальними та під сумнів контролюючим органом не ставились, тому актом перевірки не доведено, що в діях товариства були ознаки прихованого умислу завищення суми бюджетного відшкодування, а тому накладення штрафу в розмірі 25 відсотків є безпідставним.

Позивач вважає, що до нього неправомірно, без належного дослідження обставин застосовано штрафні санкції, а тому винесене податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 №3994/13-01-07-01 є протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 21 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року у задоволенні клопотання позивача про перехід в загальне позовне провадження відмовлено.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що за результатами перевірки складено акт №3103/13-01-07-01/39627256 від 17.02.2023, яким встановлено порушення розділу V Порядку №21, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2022 на суму 552447,00 гривень. На підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 №3994/13-01-07-01, яким знижено суму грошового зобов`язання з ПДВ та застосовано штраф у розмірі 25%. Перевіркою достовірності і правильності визначення ТОВ «Західагропромтранс» та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість) встановлено її завищення за листопад 2022 у сумі 552447,00 гривень, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації з ПДВ за листопад 2022. Перевіркою встановлено завищення підприємством на 552447,00 гривень показника у рядку 16.3 (колонка Б) Декларації з ПДВ за листопад 2022. Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 підприємством завищено показник рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Львівській області від 25.11.2022 №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень.

Наголошує, що товариство неправомірно відобразило в рядку 16.3 (збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 суму ПДВ в розмірі 552447,00 гривень, оскільки податкові повідомлення-рішення форми «В3» від 25.11.2022 №12634/13-01-07-04 у сумі ПДВ 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 у сумі ПДВ 369997,00 гривень, згідно з даними інтегрованої картки платника податку відображено в ІКП тільки 09.12.2022, тому суми ПДВ статусу «узгоджених» набули тільки в грудні 2022.

Натомість позивач 20.12.2022 подав декларацію з податку на додану вартість за листопад 2022, в якій врахував суму бюджетного відшкодування у розмірі 552447,00 гривень, що не відповідає вимогам Порядку №21 щодо звітного періоду, у якому вказано, що «у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу». У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Таким чином, товариство могло включити суму бюджетного відшкодування у розмірі 552447,00 гривень у рядку 16.3 у податковій декларації в звітному періоді грудня, а не листопада, оскільки в листопаді податкові повідомлення-рішення від 25.11.2022 №12634/13-01-07-04 та №12637/13-01-07-04 не набули статусу узгодженості.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Позивач до моменту проведення перевірки не подав уточнюючий розрахунок.

Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків №1024, чітко встановлено що контролюючий орган визначає суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що передбачені Кодексом, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про завищення суми бюджетного відшкодування, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку па додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6 Порядку); «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7 цього Порядку).

Наголошує, що в даному випадку підстав для винесення податкового повідомлення-рішення форми «В3» контролюючий орган не мав, оскільки, перевіркою достовірності і правильності визначення ТОВ «Західагропромтранс» та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість) встановлено саме факт її завищення за листопад 2022 у сумі 552447,00 гривень, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації з ПДВ за листопад 2022 та встановлено завищення підприємством на 552447,00 гривень показника у рядку 16.3 (колонка Б) Декларації з ПДВ за листопад 2022, тому контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1».

Вказує, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі та в межах, встановлених законом, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив в якому зазначає, що відповідачем у відзиві не наведено аргументи, які спростовували аргументи наведені в позовній заяві та зазначає, що в акті перевірки від 17.02.2023, який став підставою прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не встановлено безпідставності визначення податкового кредиту і відповідно і суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту і наступного звітного (податкового) періоду, а встановлено лише неправильне відображення значення у рядку 16.3 Декларації. З відзиву вбачається, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог так само не покликається на безпідставність визначення позивачем податкового кредиту і на завищення останнім від`ємного значення у декларації за червень 2022.

Наголошує, що під час здійснення податкової перевірки позивачем підтверджено підстави для формування бюджетного відшкодування, а відповідачем не встановлено безпідставності заявлених до відшкодування сум ПДВ, як за період червня 2022 так і за період листопада 2022, тому контролюючий орган був зобов`язаний прийняти податкове повідомлення рішення саме форми «В3», оскільки передчасне заявлення суми до відшкодування не є, та не може вважатись завищенням платником податків суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» (далі- ТОВ «Західагропромтранс»/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 39627256, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Львівській області, про що зазначено в акті перевірки.

Фахівцями Головного управління ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт №3103/13-01-07-01/39627256 від 17.02.2023.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Західагропромтранс» розділу V Порядку №21, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2022 на суму 552447,00 гривень.

За результатами акту перевірки №3103/13-01-07-01/39627256 від 17.02.2023, Головним управленням ДПС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 форми «В1» №3994/13-01-07-01 на суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 552447,00 гривень та на суму штрафних санкцій в розмірі 138111,75 гривень.

Позивач, не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його незаконним, безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачені підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Пунктами 78.2 78.9 ст. 78 ПК України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, тому судом не досліджується питання підстав правомірності винесення наказу про проведення перевірки та дії вчинені під час проведення перевірки.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 зазначені передбачені Порядком №727 порушення податкового законодавства, які були встановлені фахівцями Головного управління ДПС у Львівській області.

Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Зі змісту акту перевірки від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Західагропромтранс» встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2022 на суму 552447,00 гривень, оскільки ТОВ «Західагропромтранс» неправомірно відобразило в рядку 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 суму ПДВ в розмірі 552447,00 гривень, оскільки податкові повідомлення-рішення форми «В3» від 25.11.2022 №12634/13-01-07-04 у сумі ПДВ 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 у сумі ПДВ 369997,00 гривень у листопаді 2022 ще не набули статусу «узгоджених».

Відповідно до підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.

У пункті 198.6 статі 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4, 200.8, 200.9 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 08.11.2022 №14246/13-01-07-04/39627256 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №12634/13-01-07-04 від 25.11.2022, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за період червень 2022 в сумі 182450,00 гривень.

В податковому повідомленні-рішенні №12634/13-01-07-04 від 25.11.2022 зазначено, що внаслідок недостовірного відображення в Додатку 3 до уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, ТОВ «Західагропромтранс» не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2022 у сумі 182449,98 гривень, а саме: ТОВ «Західагропромтранс» недостовірно відображено в Додатку 3 до уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 індивідуальний податковий номер постачальника, а саме у графі 2 таблиці 2 додатка 3 до уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 допущено помилку у визначенні індивідуального податкового номера контрагента, по якому було заявлено до бюджетного відшкодування ТОВ «Оптімум Агро» (40368929) у сумі ПДВ 182449,98 гривень (в Додатку 3 неправильно вказано ІПН постачальника замість 403689223194 вказано 430689223194).

На підставі акта перевірки від 08.11.2022 №14247/13-01-07-04/39627256 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №12637/13-01-07-04 від 25.11.2022, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за період серпень 2022 в сумі 369997,00 гривень.

В податковому повідомленні-рішенні №12637/13-01-07-04 від 25.11.2022 зазначено, що в порушення вимог п.200.1, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (р.20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість) за серпень 2022 в сумі 369996,70 гривень, оскільки ТОВ «Західагропромтранс» не представлено до перевірки платіжні доручення, які б підтверджували, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України по ПП «Соновл» на суму 2219980,00 гривень в т.ч. ПДВ 369996,70 гривень.

Суд зазначає, що у відповідності до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок №21), у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу. У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Податкові повідомлення-рішення від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень отримані ТОВ «Західагропромтранс» - 25.11.2022, що не заперечується сторонами та не є спірною обставиною. Податкові повідомлення-рішення від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 та №12637/13-01-07-04, ТОВ «Західагропромтранс» не оскаржувалися як в адміністративному так і в судовому порядку, тому датою узгодження податкових повідомлень-рішень від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень, за правилами статті 56 ПК України, є 09.12.2022, що також не заперечується сторонами та не є спірною обставиною.

Більш того, інформація про узгодженість податкових повідомлень-рішень від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень відображена в інтегрованій картці платника податку тільки 09.12.2022, про що Головне управління ДПС у Львівській області зазначає в акті перевірки від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 та у відзиві на позовну заяву.

Отже, зважаючи на дату узгодження податкових повідомлень-рішень від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень, якими відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, могла бути врахована в збільшення рядка 16.3 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації за звітний період лише грудня 2022.

Натомість, ТОВ «Західагропромтранс» 19.12.2022 подало декларацію з податку на додану вартість за листопад 2022 (реєстраційний номер 9273655249) з додатками 1, 2, 3, 4, в якій врахував суму бюджетного відшкодування у розмірі 552447,00 гривень, що не відповідає вимогам Порядку №21 щодо звітного періоду.

Таким чином, суд зазначає, що в акті від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 вірно сформовано висновок про неправомірне відображення ТОВ «Західагропромтранс» в рядку 16.3 в декларації по ПДВ за листопад 2022 суми ПДВ у розмірі 552447,00 гривень, оскільки податкові повідомлення-рішення від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень, відображені в інтегрованій картці платника податку 09.12.2022, а тому сума ПДВ по даним податковим повідомленням-рішенням статусу узгодженої протягом звітного (податкового) періоду набула в періоді грудень 2022, а не листопад 2022.

Разом з тим, суд наголошує, що в акті перевірки від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 не встановлено безпідставності визначення податкового кредиту і, відповідно, суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а встановлено лише неправильне відображення значення у рядку 16.3. Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 (реєстраційний номер 9273655249).

Більш того, Головне управління ДПС у Львівській області як в акті перевірки від 17.02.2023 №3103/13-01-07-01/39627256 так і у відзиві на позовну заяву не заперечує правомірності включення ТОВ «Західагропромтранс» у декларацію за листопад 2022 суми податкового кредиту у розмірі 552447,00 гривень.

Вирішуючи питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 09.03.2023 №3994/13-01-07-01 за формою «В1» (сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 552447,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 138111,75 гривень), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог вказаного Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У пункті 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У пункті 123.2 статті 123 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 вказаного розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

- «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11);

- «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13);

- «В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15).

Суд наголошує, що Головне управління ДПС у Львівській області встановивши безпідставне заявлення ТОВ «Західагропромтранс» до відшкодування суми ПДВ в розмірі 552447,00 гривень, яка складається з суми ПДВ, якою збільшено рядок 16.3 за листопад 2022 на підставі податкових повідомлень-рішень від 25.11.2022 форми «В3» №12634/13-01-07-04 на суму 182450,00 гривень та №12637/13-01-07-04 на суму 369997,00 гривень, з огляду на некоректність періодів виникнення, контролюючий орган повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення форми «В3».

Отже, враховуючи відсутність факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та факту зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, контролюючий орган не мав повноважень для прийняття податкового повідомлення-рішення за формою «В1».

Аналогічний висновок суду, щодо відсутності повноважень у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення за формою «В1», у разі не встановлення факту під час перевірки контролюючим органом завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та факту зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та встановлення за результатами податкової перевірки, а лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, підтриманий Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.02.2023 у справі №380/9356/22.

22.06.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №640/17479/20 встановив: «…Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6);

«В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

Отже, за умови відсутності факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, на переконання судів попередніх інстанцій, контролюючий орган не мав повноважень для винесення податкового повідомлення-рішення за формою «В1»».

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яка відображена в акті №3103/13-01-07-01/39627256 від 17.02.2023, Головним управління ДПС у Львівській області не встановлено безпідставності визначення податкового кредиту і, відповідно, суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а встановлено лише неправильне відображення значення у рядку 16.3. у декларації з податку на додану вартість за листопад 2022.

Таким чином, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Головне управління ДПС у Львівській області безпідставно позбавило ТОВ «Західагропромтранс» права використати невідшкодовану суму податкового кредиту у розмірі 552447,00 гривень та протиправно застосувало штрафну санкцію у розмірі 25% - 138111,75 гривень у відповідності до пункту 123.2 статті 123 ПК України.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 09.03.2023 №3994/13-01-07-01 не відповідає критерію правомірності, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Однією з основних засад податкового законодавства України відповідно до п.4.1.4 ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Правовий порядок в Україні відповідно до ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» при подачі даного позову сплачено судовий у розмірі 10358,39 гривень, про що свідчить платіжна інструкція кредитового переказу коштів №42 від 30.03.2023 на суму 10358,39 гривень.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 10358,39 гривень.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «В1» від 09.03.2023 року №3994/13-01-07-01.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 50, код ЄДРПОУ 39627256) з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 10358,39 гривень (десять тисяч триста п`ятдесят вісім гривень, 39 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10.11.2023.

Суддя Коморний О.І.