Рішення

від 08.11.2023 по справі 916/2455/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2455/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Чорноморська тютюнова компанія" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Строганова, буд. 10)

про стягнення 413 191,27 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Іванченко А.В. - ордер

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум".

07.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Чорноморська тютюнова компанія", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 413 191,27 грн та судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.06.2023 відкрито провадження у справі №916/2455/23, справу визнано малозначною та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, вирішено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2023 постановлено здійснювати розгляд справи № 916/2455/23 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Крім того, вказаною ухвалою судом було запропоновано позивачу надати обґрунтування нарахування 0,2% за несвоєчасний платіж за період існування заборгованості, включеного в акти приймання (з листопада 2022 року), та визначити правову природу 0,2% за несвоєчасний платіж (пеня, штраф, тощо).

23.10.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (а.с.75-77).

02.11.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (а.с.102-104).

У судовому засіданні 08.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини відсутності суд не повідомив, відзив на позов не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с.60, 65).

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум".

03.04.2020 між сторонами укладено Договір №207/04/20 про постачання електричної енергії Споживачу з 01 травня 2020 року. Одночасно з договором сторонами також було підписано комерційну пропозицію, якою погоджено графік оплати електричної енергії.

На виконання своїх зобов`язань за договором, позивач у період з червня 2020 року по квітень 2023 року здійснював поставку електричної енергії відповідачу, що підтверджується актами здачі-приймання електричної енергії.

Акти здачі-приймання електричної енергії підписані сторонами за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc, тому вважаються повністю погодженими контрагентами.

Відповідач спожиту електричну енергію оплатив частково, станом на 30.04.2023 року заборгованість останнього складає 413 191,27 грн.

Погоджений сторонами у комерційній пропозиції платіж у вигляді 0,2% є зобов`язанням відповідно до ст.625 ЦК України, а не штрафною санкцією.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як встановлено судом, 03.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Чорноморська тютюнова компанія" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №207/04/20 (а.с.18-23), відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2. договору).

Одночасно з договором відповідачем також було підписано заяву-приєднання до умов договору (а.с.23) та комерційну пропозицію (а.с.25-26).

Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, а саме 01.05.2020.

Згідно з п. 5.1 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.6 договору оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

За умовами п.5.7. договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, Споживач несе відповідальність, передбачену в Комерційній пропозиції.

У комерційні пропозиції сторони погодили наступний графік оплати:

І платіж - 25% від заявленого обсягу до 01 числа поточного місяця постачання;

ІІ платіж - 25% від заявленого обсягу до 09 числа поточного місяця постачання;

ІІІ платіж - 25% від заявленого обсягу до 14 числа поточного місяця постачання;

IV платіж - 25% від заявленого обсягу до 19 числа поточного місяця постачання.

Відповідно до п. 5 комерційної пропозиції у разі відсутності оплати за погодженим графіком впродовж 3 днів сума неотриманого платежу збільшується на 0,2 % за кожен день прострочення.

Згідно п.12 комерційної пропозиції договір діє до 31.12.2020 та вважається автоматично продовженим на той же строк, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 30 днів до дня його закінчення.

Також сторонами було підписано додаток до заяви-приєднання "контактні дані", в якому погодили спосіб обміну електронного документообігу та актами здачі-приймання M.E.Doc.

На підтвердження поставки відповідачу електричної енергії позивачем надано суду акти здачі-прийняття електричної енергії, скріплені електронними підписами (а.с.27-44).

Як встановлено судом, позивачем надано суду акти здачі-прийняття за весь період правовідносин між сторонами, починаючи з червня 2020 року по квітень 2023 року.

Натомість, виходячи зі змісту актів, в рамках даної справи спірним періодом є квітень 2022 року - квітень 2023 року.

Так згідно наданих позивачем актів, відповідачем спожито:

- згідно акту за квітень 2022 року (а.с.38 з обороту) обсяг споживання 10,897 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 34 209,46 грн; також означений акт містить інформацію щодо суми заборгованості станом на 01.04.2022 у розмірі 69 423,85 грн;

- згідно акту за травень 2022 року (а.с.39) обсяг споживання 9,724 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 30 885,82 грн; також означений акт містить інформацію щодо суми оплати у травні у розмірі 100 000 грн;

- згідно акту за червень 2022 року (а.с.39 з обороту) обсяг споживання 12,714 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 40 914,71 грн;

- згідно акту за липень 2022 року (а.с.40) обсяг споживання 10,995 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 38 936,29 грн;

- згідно акту за серпень 2022 року (а.с.40 з обороту) обсяг споживання 8,368 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 33 488,83 грн;

- згідно акту завересень 2022 року (а.с.41) обсяг споживання 8,817 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 39 688,34 грн; також означений акт містить інформацію щодо суми оплати у вересні 2022 року у розмірі 50 000 грн;

- згідно акту за жовтень 2022 року (а.с.41 з обороту) обсяг споживання 8,629 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 38 685,05 грн;

- згідно акту за листопад 2022 року (а.с.42) обсяг споживання 8,685 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 37 348,22 грн; також означений акт містить інформацію щодо суми оплати у травні у розмірі 50 000 грн, а також інформацію щодо нарахування 0.2% за несвоєчасний платіж у розмірі 15 170,74 грн без ПДВ;

- згідно акту за грудень 2022 року (а.с.42 з обороту) обсяг споживання 7,149 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 30 254,46 грн; також означений акт містить інформацію щодо нарахування 0.2% за несвоєчасний платіж у розмірі 16 461,19 грн без ПДВ;

- згідно акту за січень 2023 року (а.с.43) обсяг споживання 8,071 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 36 433,29 грн; також означений акт містить інформацію щодо суми оплати у січні у розмірі 100 000 грн, а також інформацію щодо нарахування 0.2% за несвоєчасний платіж у розмірі 17 451,95 грн без ПДВ;

- згідно акту за лютий 2023 року (а.с.43 з обороту) обсяг споживання 8,767 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 39 867,55 грн; також означений акт містить інформацію щодо нарахування 0.2% за несвоєчасний платіж у розмірі 16 381,20 грн без ПДВ;

- згідно акту за березень 2023 року (а.с.44) обсяг споживання 8,913 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 42 646,78 грн; також означений акт містить інформацію щодо суми оплати у березні у розмірі 30 000 грн, а також інформацію щодо нарахування 0.2% за несвоєчасний платіж у розмірі 22 502,92 грн без ПДВ;

- згідно акту за квітень 2023 року (а.с.44 з обороту) обсяг споживання 1,324 кВт.год, вартість поставки без ПДВ 6 706,83 грн; також означений акт містить інформацію щодо нарахування 0.2% за несвоєчасний платіж у розмірі 23 439,22 грн без ПДВ;

Як вказує позивач, відповідач частково не оплатив суму заборгованості у розмірі 413 191,27 грн.

Заявлена позивачем сума до стягнення, виходячи з інформації, наведеної в актах, складається із суми заборгованості безпосередньо по електричній енергії у розмірі 279 502,61 грн та суми у розмірі 133 688,66 грн, нарахованої позивачем за несвоєчасний платіж.

Доказів оплати заявленої до стягнення суми матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Як встановлено судом, заявлена до стягнення сума фактично складається із нарахувань по електричній енергії, спожитій відповідачем, а також нарахувань за несвоєчасний платіж 0,2% від суми неотриманого платежу за кожен день прострочення, з огляду на що суд вважає за необхідне надати оцінку окремо по кожній складовій заявленої до стягнення суми.

5.1. Щодо вимог в частині стягнення заборгованості по електричній енергії.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з частинами 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли в силу договору про постачання електричної енергії споживачу №207/04/20 від 03.04.2020, в силу положень якого відповідач прийняв на себе зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії. Водночас, в порушення прийнятих на себе грошових зобов`язань, які виникли у відповідача на підставі вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" у зв`язку із споживанням електричної енергії, останнім не було своєчасно та в повному обсязі оплачено вартість спожитої електричної енергії у спірний період.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 279 502,61 грн, відповідач, згідно приписів ст.74,76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" в частині стягнення суми основного боргу цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

5.2. Щодо правової природи платежу у розмірі 0,2%.

Як вказує позивач, визначений у комерційні пропозиції платіж у розмірі 0,2% за своєю правовою природою є відсотками за користування чужими грошовими коштами, які передбачені ст.625 ЦК України.

Надаючи оцінку таким твердженням, суд вказує наступне.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дійсно ст.625 ЦК України передбачає право сторін визначити інший розмір процентів річних, водночас зміст договору та комерційної пропозиції не дозволяють дійти обґрунтованого висновку про наявність відповідного волевиявлення сторін щодо визначення іншого розміру відсотків річних

За таких обставин, виходячи з наведених положень законодавства та здійснивши тлумачення умов договору та додатків у сукупності, суд вважає, що передбачений комерційною пропозицією платіж у розмірі 0,2%, враховуючи також встановлений сторонами спосіб обчислення (за кожен день прострочення), за своєю правовою природою є пенею, а не відсотками річних.

Згідно з пунктом 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" у редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 надано настанови на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 2 ст.17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 названого Закону визначено, що регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Відповідно до ст.3 названого Закону, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.

Враховуючи, що спірні правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якими НКРЕКП в межах наданих повноважень, зупинило нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідно підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування пені за період, який входить до періоду дії воєнного стану.

Схожої позиції щодо обов`язкового виконанню учасниками ринку електричної енергії положень постанов НКРЕКП дотримується також Верховний Суду (Постанова ОП КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, Постанова КГС ВС від 25.01.2022 у справі № 911/782/21).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 0,2% у сумі 133 688,66 грн, що, водночас жодним чином не позбавляє позивача права звернутися з вимогами про стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Факт включення відповідних нарахувань до актів здачі-приймання електричної енергії жодним чином не змінює правову природу вказаних сум та не зумовлює їх автоматичне стягнення.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська тютюнова компанія" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Строганова, буд. 10, код ЄДРПОУ 00382361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, код ЄДРПОУ 37780084) основний борг у сумі 279 502 /двісті сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дві/ грн 61 коп., судовий збір у сумі 3 354 /три тисячі триста п`ятдесят чотири/ грн 03 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 листопада 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська