Рішення

від 09.11.2023 по справі 917/755/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 Справа № 917/755/23

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до Садівницького товариства «Евріка», 39800, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Строни, 12, кв. 14, код ЄДРПОУ 25158676,

про визнання недійсним рішення правління, що оформлене протоколом засідання правління від 19.02.2022р. №65

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

Суть справи: ухвалою від 11.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Також вказаною ухвалою частково задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача докази в порядку ст.81 ГПК України. Копія вказаної ухвали скерована сторонам, у т.ч. відповідачу, однак повернулася без вручення адресату. У підготовче засідання 13.06.2023р. з`явився представник відповідача; позивач надав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що станом на 12.06.2023р. відзив на позовну заяву та витребувані документи відповідачем надані не були. Відзив на позов (з додатками) було подано відповідачем 13.06.2023р. разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на його подання, мотивоване тим, що відповідачем не було своєчасно отримано ухвалу про відкриття провадження у справі. Судом при цьому встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі, як уже вказано вище, повернулася до суду без вручення адресату, при цьому відмітка поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою датована 01.06.2023р. (а.с.43). Відтак, з урахуванням приписів ст.242 ГПК України, строк, встановлений даною ухвалою на подання відзиву на позов, пропущений не був; водночас, суд поновив строк на подання витребуваних даною ухвалою доказів, які подані відповідачем як додатки до відзиву на позов, та встановив, що відповідачем належним чином виконані приписи ст.165 ГПК України та ухвали суду про відкриття провадження у справі стосовно направлення копій відзиву та витребуваних судом документів позивачу (надано опис вкладення у лист та поштові квитанції у підтвердження направлення документів на адресу позивача).

Ухвалою від 13.06.2023р. (протокольною) оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.07.2023р., про що відсутній у засіданні позивач повідомлений шляхом направлення ухвали до електронного кабінету адвоката (довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету а.с.100). У зв`язку з перебуванням судді Мацко О.С. у відпустці, засідання 20.07.23р. не відбулося, та ухвалою від 21.08.2023р. перепризначено на 26.09.2023р., про що сторони повідомлені через систему Електронний суд (довідки про доставку електронних листів до електронних кабінетів адвокатів сторін а.с.105,106). Від позивача на адресу суду надійшло клопотання (заява) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника та підтримання позовних вимог повному обсязі від 28.08.23р. (а.с.107). Протокольною ухвалою від 26.09.23р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 12.10.23р. При цьому суд не вбачав необхідності у задоволенні клопотання відповідача про витребування письмових доказів копії вироку Комсомольського міського суду Полтавської області у справі №534/1248/21 від 21.07.2021р., оскільки даний вирок наявний у Єдиному державному реєстрі судових рішень з відміткою про набрання законної сили, і суд має можливість дослідити його текст з використанням повного доступу. Однак у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному в цей день засідання не відбулося та негайно після виходу з лікарняного було призначено на 09.11.2023р., про що сторони повідомлені належним чином через систему Електронний суд.

У засіданні 09.11.2023р. взяв участь представник відповідача, який заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, та зробив заяву про розподіл судових витрат (витрат на правову допомогу) та надання доказів у підтвердження їх понесення протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

У судовому засіданні 09.11.2023р., розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, подані сторонами, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_2 була членом садівничого товариства «Евріка» та мала у користуванні 2 земельні ділянки кооперативу: №308 та №309. Як стверджує позивачка у позові, в подальшому їй стало відомо про те, що правлінням кооперативу, рішення якого оформлено протоколом засідання правління СТ «Евріка» від 19.02.2022р. №65, її було виключено з членів кооперативу з позбавленням права користування вказаними земельними ділянками. Вказане рішення позивачка вважає недійсним, оскільки воно порушує її корпоративні права. Так, позовні вимоги обгрунтовані тим, що:

-положеннями закону України «Про кооперацію» не передбачено такої підстави для припинення членства особи в кооперативі як грубе порушення статуту і правил внутрішнього розпорядку кооперативу, використання майна в злочинній діяльності;

-правління СТ «Евріка» не наділено правом прийняття рішення про позбавлення позивача права користуватися земельними ділянками кооперативу, оскільки це є виключною компетенцією загальних зборів членів кооперативу;

-оспорюване рішення мало бути обов`язково затверджене загальними зборами кооперативу, оскільки виключення особи з членів кооперативу є виключною компетенцією загальних зборів;

-- позивачка не була повідомлена про дату, час та місце засідання правління та розгляд цього питання, що безпосередньо її стосується;

-копія протоколу засідання правління СТ «Евріка» від 19.02.2022р. №65, копії документів, що були покладені в цього основу та копії протоколу загальних зборів СТ про погодження оспорюваного рішення правління позивачці не були надані.

Відтак, з посиланням на вказані факти та порушення відповідачем приписів Статуту СТ «Евріка» та Закону України «Про кооперацію», позивачка просить суд визнати рішення правління від 19.02.2022р., оформлене протоколом №65, недійсним.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що оспорюване рішення було прийнято правлінням садівницького товариства у відповідності до законодавства, Статуту та правил внутрішнього розпорядку, в межах компетенції, а приписи Закону України «Про кооперацію» взагалі не підлягають застосуванню до регулювання діяльності садівницького товариства «Евріка».

Перелік доказів, наданих сторонами: адвокатські запити позивача та докази їх направлення відповідачу, інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Демографічного реєстру, Статут ГО «Садівницьке товариство «Евріка» та Правила внутрішнього розпорядку, Протокол №65 засідання правління від 19.02.2022р., Акт від 19.02.2022р. і ін.

Так, судом встановлено, що позивачка ( ОСОБА_3 , в подальшому прізвище змінено на ОСОБА_4 , про що відповідач не повідомлявся позивачем) була членом Садівницького товариства «Евріка» з 2012 року та займала ділянки № НОМЕР_2 та 309. Вказане визнається обома сторонами та підтверджується поданими ними доказами.

Рішенням правління, прийнятим на засіданні 19.02.2022р. ОСОБА_3 виключено з членів товариства, зобов`язано садовий інвентар та другі речі, які знаходяться на території ділянок №308 та 309 забрати до 31.03.2022р. Підставою для такого рішення, як вбачається з тексту протоколу, стало: наявність заяв членів товариства про те, що ділянки не обробляються, заростають бур`янами, що шкодить і сусіднім ділянкам, господарі навідуються попиячити, посваритися з сусідами, вирощують коноплю, вживають її на території товариства, порушують спокій інших членів товариства, виявлено випадки самовільного та протиправного підключення до електромережі; систематична несплата членських внесків (арк.81-83 справи). Рішення правління по цьому пункту порядку денного прийнято шляхом голосування, одноголосно «за». Також членами правління СТ «Евріка» складено акт в приміщенні офісу товариства від 19.02.22р. про те, що ОСОБА_3 відмовилася розписатися про ознайомлення з рішенням правління про її виключення з членів СТ та позбавлення права користуватися ділянками. Акт підписано членами правління - 7 осіб (копія а.с.85).

Оцінюючи доводи позивача стосовно протиправності прийняття такого рішення, суд звертається до положень Статуту відповідача в редакції на час виникнення спірних відносин. Так, розд.4 статуту передбачені основні обов`язки членів організації, до яких, зокрема, відносяться: виконувати вимоги діючого земельного законодавства про землекористування, екологічну безпеку, дотримуватися положень статуту; виконувати агротехнічні заходи по обробці землі та догляду за насадженнями, своєчасно виконувати заходи по боротьбі з бур`янами, шкідниками і хворобами рослин; утримувати в порядку садову ділянку і розташовані на ній будівлі; раціонально і ефективно використовувати ділянку для вирощування фруктів, ягід, овочів, іншої сг продукції; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, не допускати діянь, які порушують нормальні умови для відпочинку на садових ділянках.

Членство в організації, згідно розд.4.6 Статуту припиняється у випадках, зокрема, виключення із організації за рішенням правління у зв`язку з порушенням вимог цього статуту, або якщо діяльність члена суперечить меті та завданням організації, або якщо член втратив зв`язок з організацією без поважних причин чи за симстематичну несплату (більше 2 років) членських внесків. Підставами для виключення є: неодноразові порушення вимог статуту, використання земельної ділянки не за призначенням, систематичне невиконання заходів по боротьбі з бур`янами і шкідниками сг культут і ін. Питання про виключення вирішується Правлінням організації (п.4.8).

При цьому Статутом встановлено, що правління організації є керівним органом організації на період між загальними зборами, обирається на 2 роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю. Статутом пердбачено строки та порядок повідомлення членів правління про його засідання, та в той же час не передбачено необхідності повідомлення членів товариства (садівників) про засідання правління (хоча, як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, позивачка була присутня на засіданні правління при вирішенні питання про її виключення, відмовилася ознайомитися з прийнятим рішенням, що підтверджується Актом від 19.02.2022р. - а.с. 85).

Як було зазначено вище, питання виключення з членів організації відноситься до компетенції правління; Статутом передбачені повноваження загальних зборів членів організації, серед яких відсутні питання про виключення з членів організації чи затвердження рішення правління з цих питань. Тобто, Статут з цього питання не містить будь-яких суперечностей. Крім того, статут передбачає, що усі питання, що входять до компетенції правління, вирішуються колегіально на засіданнях правління. Правління проводить чергові і позачергові засідання; статутом передбачено строк і порядок повідомлення про засідання його членів (п.5.4.6). Рішення Правління приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів. Кожен член правління має 1 голос. За рівного поділу голосів вирішальним є голос голови організації.

Також судом досліджено правила внутрішнього розпорядку Громадської організації садівницького товариства «Евріка», затв. Конференцією представників членів ГОСТ «Евріка» протоколом №1 від 07.04.2017р. , розроблені з урахуванням чинного законодавства України та Статуту. Правила поширюються на всіх членів товариства і обов`язкові для виконання усіма членами товариства, що мають ділянку у межах товариства, членами їх сімей, родичами і особами, що приїжджають в гості до садівника або у справах. Документом встановлено правила користування загальним майном, дотримання громадського порядку, правила безпеки і т.д., а також порядок оприлюднення інформації, що стосується членів товариства (садівників), в т.ч. рішень конференції, правління, заходів адміністративного або громадського впливу, будь-яких об`яв загального і індивідуального характеру. Так, вказана інформація підлягає розміщенню Правлінням на дошці об`яв біля офісу Правління на території товариства, на зупинках транспорту загального користування «Евріка», «Башня», що знаходяться в безпосередній близькості від товариства на дорозі м.Комсомольськ с.Саловка (п.9.1).

Таким чином, проаналізувавши обставини, що стали підставою для виключення позивачки з організації, а також компетенцію правління організації і порядок прийняття ним рішень, суд погоджується з доводами відповідача стосовно відсутності порушень законодавства при прийнятті даного рішення. Так, у протоколі засідання правління не просто формально констатовано порушення позивачкою приписів Статуту та закону, а детально розписано та проаналізовано, в чому саме полягають ці порушення, з посиланням на заяви та пояснення інших членів організації. Кілька з цих заяв приєднано відповідачем до матеріалів справи. Суд не оцінює їх як заяви свідків, оскільки це суперечить ст.ст.87-88 ГПК України, та враховує пояснення відповідача з цього приводу - вказані копії заяв були подані ним як докази у підтвердження наявності підстав для ініціювання та прийняття оспорюваного рішення правлінням. Також у протоколі міститься інформація про вчинення позивачкою протиправних дій і використання земельної ділянки не за призначенням, з порушенням законодавства, що стало підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності. Так, вироком Комсомольського міського суду Полтавської області по справі №534/1248/21, який набрав законної сили, встановлено вину позивачки у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України (вирощування коноплі на ділянці садового товариства).

Крім того, судом встановлено, що Громадська організація «Садівницьке товариство «Евріка» є добровільним об`єднанням осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини і громадянина з метою організації колективного садівництва. Організація керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, ЗУ «Про громадські об`єднання» і ін. Організація є непідприємницькою організацією, основною метою якого не є одержання прибутку. Таким чином, суд погоджується з відповідачем у тому, що позивач помилково застосовує до спірних правовідносин Закон України «Про кооперацію», так як діяльність організації регулюється Законом України «Про громадські об`єднання».

Згідно ст.1 даного Закону, громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма юридичної особи відповідача громадська організація (арк.справи 19).

Ні даним законом, ні Статутом організації не передбачено затвердженння рішення правління загальними зборами організації, і саме правління має компетенцію по вирішенню питання про виключення з членів організації за певних умов: наявність даних умов була доведена відповідачем під час розгляду справи, натомість позивачем не спростована.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

У статті 79 ГПК України унормовано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивачки з боку відповідача, а відтак - необгрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє у їх задоволенні. Судовий збір, сплачений за подання даного позову, залишається за позивачем (ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ГПК України.

Повне рішення складено 14.11.23р.

Суддя О.С.Мацко