Постанова

від 20.02.2024 по справі 917/755/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/755/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№2653П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2023

у справі №917/755/23 (суддя Мацко О.С., повний текст складено 14.11.2023)

за позовом ОСОБА_1 , Полтавська область, м.Горішні Плавні,

до Садівницького товариства Евріка, Полтавська область, м.Горішні Плавні,

про визнання недійсним рішення правління, що оформлене протоколом засідання правління від 19.02.2022 №65

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Садівницького товариства Евріка про визнання недійсним рішення правління, що оформлене протоколом правління №65 від 19.02.2022, яким її було виключено з членів кооперативу з позбавленням права користування земельними ділянками кооперативу: №308 та №309. Вказане рішення позивачка вважає недійсним, оскільки воно порушує її корпоративні права.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.11.2023 у справі №917/755/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2023 у справі №917/755/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою скаржник надав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Мотивуючи апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що в даному випадку застосуванню підлягають положення Закону України «Про кооперацію», якими, зокрема, не передбачено такої підстави для припинення членства особи в кооперативі як грубе порушення статуту і правил внутрішнього розпорядку кооперативу, використання майна в злочинній діяльності. Тож позивач у незаконний спосіб була позбавлена права користуватися земельними ділянками кооперативу, в наслідок чого оскаржуване рішення засідання правління, оформлене відповідним протоколом засідання, має бути визнано недійсним.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано матеріали справи №917/755/23 з Господарського суду Полтавської області.

Матеріали справи №917/755/23 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено та звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги; встановлено учасникам справи десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяв, клопотань тощо; запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення; призначено справу до розгляду на 05.12.2023. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.

08.02.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Садівницького товариства Евріка надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2023 залишити без змін, як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення, як необгрунтовану та юридично неспроможну. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, надуманими та не підтверджуються матеріалами справи. Крім того, відповідач просить проводити судове засідання за відсутності його представника.

Проте, працівниками відділу технічного забезпечення та контролю Східного апеляційного господарського суду встановлено відсутність підпису уповноваженої особи на означених документах, про що складено відповідний акт №13-35/917/755/23 від 23.01.2024.

12.02.2024 на адресу апеляційного господарського суду від Садівницького товариства Евріка надійшов другий екземпляр відзиву на апеляційну скаргу, оформлений належним чином з підписом уповноваженої особи, разом з клопотанням про поновлення строку на подання такого відзиву. Обгрунтовуючи клопотання, відповідач зазначив, що 09.01.2024 отримав ухвалу апеляційного господарського суду від 28.12.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення її до розгляду; 17.01.2024, тобто в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду, подав відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд без участі представника відповідача, проте означені документи в наслідок технічної помилки не містили підпис уповноваженої особи. Після отримання відповідного акту Східного апеляційного господарського суду, 05.02.2024 відповідач направив відзив на апеляційну скаргу, оформлений належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 165, 169-170 ГПК України, з підписом уповноваженої особи та засвідчений печаткою.

При цьому, відповідач просить врахувати, що під час розгляду справи №917/755/23 в Господарському суді Полтавської області представництво інтересів Садівницького товариства Евріка здійснював адвокат Макарчук Юрій Михайлович на підставі договору про надання правничої допомоги №23/04 від 12.06.2023, який з 08.01.2024 перебуває на військовій службі в ЗСУ і на теперішній час у Товариства відсутній юрист, який би міг здійснювати відповідне представництво. В свою чергу, через брак коштів відповідач позбавлений можливості укласти новий договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом. Вказаний недолік при подані відзиву на апеляційну скаргу та клопотання виник у зв`язку з юридичною необізнаністю в.о. Голови Садівницького товариства Евріка.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія зазначає про таке.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження; відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи наведені у відзиві обставини щодо поновлення процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, незначне прострочення, а також з метою забезпечення встановленого п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року права на ефективний доступ до суду та гарантій щодо належності перегляду судової справи, встановлення і дослідження обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та поновлення йому процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст.2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст.3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст.4).

Ухвала суду від 28.12.2023 у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.12.2023, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Отже, колегія суддів, врахувавши рівень складності та обставини справи, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

23.05.1997 відбулася державна реєстрація Садівницького товариства Евріка (код ЄДРПОУ 25158676), з організаційно-правовою формою: Громадська організація, основним видом економічної діяльності якої є: 94.99 Діяльність інших громадських організацій, Керівником організації є Цапенко Наталія Дмитрівна.

Позивач ОСОБА_2 (прізвище на час вступу до ОСОБА_3 була членом Садівничого товариства «Евріка» та мала у користуванні 2 земельні ділянки: №308 та №309.

За твердженнями ОСОБА_1 їй стало відомо про прийняття правлінням товариства рішення щодо виключення її з членів кооперативу з позбавленням права користування вказаними земельними ділянками, що оформлено відповідним протоколом засідання правління СТ «Евріка» №65 від 19.02.2022.

Рішенням правління, прийнятим на засіданні 19.02.2022, ОСОБА_4 (попереднє прізвище позивачки ОСОБА_2 ) виключено з членів товариства, зобов`язано садовий інвентар та другі речі, які знаходяться на території ділянок №308 та 309 забрати до 31.03.2022.

З тексту протоколу вбачається, що підставою для такого рішення, стало: наявність заяв членів товариства про те, що ділянки не обробляються, заростають бур`янами, що шкодить і сусіднім ділянкам, господарі навідуються попиячити, посваритися з сусідами, вирощують коноплю, вживають її на території товариства, порушують спокій інших членів товариства, виявлено випадки самовільного та протиправного підключення до електромережі; систематична несплата членських внесків (арк.81-83 справи).

Рішення правління по цьому пункту порядку денного прийнято шляхом голосування, одноголосно «за». Також членами правління СТ «Евріка» складено акт в приміщенні офісу товариства від 19.02.2022 про те, що ОСОБА_4 була присутня на означеному засіданні правління, однак відмовилася розписатися про ознайомлення з рішенням правління про її виключення з членів СТ та позбавлення права користуватися ділянками. Акт підписано членами правління - 7 осіб (копія а.с.85).

Вказане рішення позивачка вважає недійсним з огляду на те, що воно порушує її корпоративні права, передбачені приписами Статуту СТ «Евріка» та Законом України «Про кооперацію». Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_1 до господарського суду з відповідним позовом про визнання рішення правління від 19.02.2022, оформленого протоколом №65, недійсним. Обгрунтовуючи позовну заяву позивачка посилається на те, що положеннями Закону України «Про кооперацію» не передбачено такої підстави для припинення членства особи в кооперативі як грубе порушення статуту і правил внутрішнього розпорядку кооперативу, використання майна в злочинній діяльності; правління СТ «Евріка» не наділено правом прийняття рішення про позбавлення позивача права користуватися земельними ділянками кооперативу, оскільки це є виключною компетенцією загальних зборів членів кооперативу; оспорюване рішення мало бути обов`язково затверджене загальними зборами кооперативу, оскільки виключення особи з членів кооперативу є виключною компетенцією загальних зборів; позивачка не була повідомлена про дату, час та місце засідання правління та розгляд цього питання, що безпосередньо її стосується; копія протоколу засідання правління СТ «Евріка» від 19.02.2022 №65, копії документів, що були покладені в його основу та копії протоколу загальних зборів СТ про погодження оспорюваного рішення правління позивачці не були надані.

Відповідач в свою чергу проти позову заперечував, посилаючись на те, що оспорюване рішення було прийнято правлінням садівницького товариства у відповідності до законодавства, Статуту та правил внутрішнього розпорядку, в межах компетенції, а приписи Закону України «Про кооперацію» взагалі не підлягають застосуванню до регулювання діяльності садівницького товариства «Евріка».

Господарський суд, відмовляючи в задоволені позовних вимог в повному обсязі, проаналізувавши обставини, що стали підставою для виключення позивачки з організації, а також компетенцію правління організації і порядок прийняття ним рішень, погодився з доводами відповідача стосовно відсутності порушень законодавства при прийнятті даного рішення. Також суд зазначив, що позивач помилково застосовує до спірних правовідносин Закон України «Про кооперацію», так як діяльність організації регулюється Законом України «Про громадські об`єднання».

Суд апеляційної інстанції погоджується із прийнятим судовим рішенням, вважає висновки, зроблені судом першої інстанції, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що дослідженню підлягає з`ясуваня питання у якій організаційно-правовій формі було створено СТ "Евріка" - обслуговуючий кооператив чи громадська організація; норми якого закону застосовуються при визначенні порядку роботи органів садівницького товариства - про кооперацію чи про об`єднання громадян.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (стаття 2 Господарського кодексу України).

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 Цивільного кодексу України).

Садове товариство Евріка засноване у 1997 році відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання". Закон "Про об`єднання громадян" втратив чинність у зв`язку з введенням в дію з 01.01.2013 Закону "Про громадські об`єднання", у зв`язку з чим садове товариство може мати таку організаційно-правову форму як громадська організація.

Згідно ч.3 ст.1 Закону "Про громадські об`єднання" громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Садове товариство "Евріка" керується у своїй діяльності Конституцією України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про громадські об`єднання", Законом України Про державну реєстрації юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, іншим чинним законодавством, Статутом. Правовою основою діяльності Організації є також регламентні документи та рішення загального характеру, що приймаються Організацією і межах їх статутних повноважень і є обов`язковими для всіх членів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності. Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом (ч. 1-3 ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання").

За приписами частин 1, 2 статті 87 Цивільного кодексу України визначено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом (ч.1. ст. 88 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.11, ч.1, 2 ст. 24 Закону України "Про громадські об`єднання" статут громадського об`єднання має містити, зокрема, відомості про: порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Право власності громадського об`єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об`єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об`єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об`єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об`єднаннями.

З огляду на вказане вище, колегія суддів констатує, що Садівницьке товариство "Евріка" є юридичною особою, невід`ємною частиною некомерційної господарської діяльності якої є впорядкування та організація користування членами товариства належними/виданими їм земельними ділянками для вирощування на них продукції та відпочинку, зокрема, шляхом реалізації права на участь у діяльності вказаного товариства та управління ним, а до спірних відносин у зазначеній справі підлягає застосуванню Закон України "Про громадські об`єднання" та статут (положення) Садівницького товариства "Евріка", як основний правовий документ, що регулює діяльність такого товариства.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача на приписи Закону України "Про кооперацію". При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №617/1432/16, згідно з чинним законодавством України садове товариство може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація, тоді як від обраної організаційно-правової форми для садового товариства залежать порядок його державної реєстрації, а також порядок здійснення ним діяльності та основним правовим документом, що регулює діяльність, є його статут.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц надала правові висновки стосовно визначення організаційно-правової форми садівничих товариств та вказала, що вони можуть створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

До матеріалів справи відповідачем подавалась копія Статуту, відповідно до положень якого в редакції на час виникнення спірних відносин, передбачені основні обов`язки членів організації, до яких, зокрема, відносяться: виконувати вимоги діючого земельного законодавства про землекористування, екологічну безпеку, дотримуватися положень статуту; виконувати агротехнічні заходи по обробці землі та догляду за насадженнями, своєчасно виконувати заходи по боротьбі з бур`янами, шкідниками і хворобами рослин; утримувати в порядку садову ділянку і розташовані на ній будівлі; раціонально і ефективно використовувати ділянку для вирощування фруктів, ягід, овочів, іншої с/г продукції; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, не допускати діянь, які порушують нормальні умови для відпочинку на садових ділянках (розділ 4).

Членство в організації, згідно розд.4.6 Статуту припиняється у випадках, зокрема, виключення із організації за рішенням правління у зв`язку з порушенням вимог цього статуту, або якщо діяльність члена суперечить меті та завданням організації, або якщо член втратив зв`язок з організацією без поважних причин чи за систематичну несплату (більше 2 років) членських внесків. Підставами для виключення є: неодноразові порушення вимог статуту, використання земельної ділянки не за призначенням, систематичне невиконання заходів по боротьбі з бур`янами і шкідниками с/г культур і ін. Питання про виключення вирішується Правлінням організації (п.4.8).

При цьому Статутом встановлено, що правління організації є керівним органом організації на період між загальними зборами, обирається на 2 роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю. Статутом передбачено строки та порядок повідомлення членів правління про його засідання, та в той же час не передбачено необхідності повідомлення членів товариства (садівників) про засідання правління.

В той же час, з матеріалів справи та пояснень відповідача, вбачається, що ОСОБА_1 була присутня на засіданні правління при вирішенні питання про її виключення, відмовилася ознайомитися з прийнятим рішенням, що підтверджується Актом від 19.02.2022 (а.с. 85).

Отже, матеріалам справи підтверджується, що питання виключення з членів організації відноситься до компетенції правління; Статутом передбачені повноваження загальних зборів членів організації, серед яких відсутні питання про виключення з членів організації чи затвердження рішення правління з цих питань. Тобто, Статут з цього питання не містить будь-яких суперечностей. Крім того, статут передбачає, що усі питання, що входять до компетенції правління, вирішуються колегіально на засіданнях правління. Правління проводить чергові і позачергові засідання; статутом передбачено строк і порядок повідомлення про засідання його членів (п.5.4.6). Рішення Правління приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів. Кожен член правління має 1 голос. За рівного поділу голосів вирішальним є голос голови організації.

Крім того, в матеріалах справи наявні Правила внутрішнього розпорядку Громадської організації садівницького товариства «Евріка», затверджені Конференцією представників членів ГОСТ «Евріка» протоколом №1 від 07.04.2017, розроблені з урахуванням чинного законодавства України та Статуту, які поширюються на всіх членів товариства і обов`язкові для виконання усіма членами товариства, що мають ділянку у межах товариства, членами їх сімей, родичами і особами, що приїжджають в гості до садівника або у справах. Документом встановлено правила користування загальним майном, дотримання громадського порядку, правила безпеки і т.д., а також порядок оприлюднення інформації, що стосується членів товариства (садівників), в т.ч. рішень конференції, правління, заходів адміністративного або громадського впливу, будь-яких об`яв загального і індивідуального характеру. Так, вказана інформація підлягає розміщенню Правлінням на дошці об`яв біля офісу Правління на території товариства, на зупинках транспорту загального користування «Евріка», «Башня», що знаходяться в безпосередній близькості від товариства на дорозі м.Комсомольськ с.Саловка (п.9.1 Правил).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності рішення засідання правління Садового товариства Евріка, оформленого протоколом №65 від 19.02.2022 та відсутності порушень законодавства при його прийнятті, враховуючи наступні встановлені обставини:

- на час заснування та реєстрації Садівницького товариства "Евріка" як юридичної особи був чинним Закон України "Про об`єднання громадян";

- Закон України "Про об`єднання громадян" втратив чинність з 01.01.2013 у зв`язку з набранням чинності Закону України "Про громадські об`єднання";

- відповідно до статуту Садове товариство Евріка за своєю організаційно-правовою формою є добровільним об`єднанням фізичних осіб та створено відповідно до Закону "Про громадські об`єднання", а тому до спірних правовідносин застосовується законодавство щодо діяльності громадських об`єднань, а не законодавство щодо кооперації;

- ні Законом України "Про громадські об`єднання", ні Статутом організації не передбачено затвердження рішення правління загальними зборами організації, і саме правління має компетенцію по вирішенню питання про виключення з членів організації за певних умов; наявність даних умов була доведена відповідачем під час розгляду справи, натомість позивачем не спростована;

- у протоколі засідання правління не просто формально констатовано порушення позивачкою приписів Статуту та закону, а детально розписано та проаналізовано, в чому саме полягають ці порушення, з посиланням на заяви та пояснення інших членів організації;

- у протоколі міститься інформація про вчинення позивачкою протиправних дій і використання земельної ділянки не за призначенням, з порушенням законодавства, що стало підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності. Так, вироком Комсомольського міського суду Полтавської області по справі №534/1248/21, який набрав законної сили, встановлено вину позивачки у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України (вирощування коноплі на ділянці садового товариства).

Отже, встановивши недоведеність обставин порушення спірними рішеннями загальних зборів прав позивача та зведення аргументації позову фактично до незгоди з проведенням зборів і прийнятими на них рішеннями, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків, що вказане не є підставою для визнання оскаржуваних рішень загальних зборів недійсними.

Як наслідок, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявленого позову.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача в частині неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених судом, встановленим обставинам справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, спростовуються встановленими вище обставинами, а тому колегією суддів відхиляються.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, висновки, наведені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються - не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позивачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2023 у справі №917/755/23 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.02.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця