Рішення

від 09.11.2023 по справі 917/1248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 Справа № 917/1248/23

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Білій І.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства «Торговий дім «Оліка», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42906011 (адреса: вул. Глінки, 2, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Федерн Трейд», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39408245 (адреса: вул. Олени Пчілки, 19 А, м. Полтава, 36002)

про витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача: Гура К.В.

від відповідача: Грюнке Л., Левун О.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства «Торговий дім Оліка» (позивач) про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Федерн Трейд» (відповідач) залишків давальницької сировини, а саме металу марки ЗМnВ5 в кількості 23,174 тонни загальною вартістю 370 127 грн відповідно до умов Договору на переробку давальницької сировини № 25/2019-7 від 25.07.2019, укладеного між сторонами по справі (далі Договір).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що факт отримання відповідачем давальницької сировини та виготовлення відповідно до Договору продукції у загальній кількості 21 670 шт, з яких: ніж ПТ 06.401 - 21 027 шт та ніж подрібнювача двосторонній - 643 шт, на загальну суму 1 359 140,88 грн, встановлений рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2023 по справі № 917/557/22 за участю цих же сторін, яке набрало законної сили.

Також в позовній заяві позивачем стверджується, що метал, який був ним переданий відповідачу як давальницька сировина, був придбаний ним у ТОВ «Метінвест-СМЦ».

За розрахунками позивача, наведеними в позовній заяві, залишок давальницької сировини, який відповідач має повернути згідно з вимогами ч.1 ст.840 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, складає 23,174 тонни металу марки ЗМnВ5 загальною вартістю 370 127 грн.

Одночасно в позовній заяві позивач посилається на те, що отриманий ним від відповідача звіт про давальницьку сировину, вих.№18 від 20.01.2022, відповідно до якого давальницька сировина була перероблена в готову продукцію повністю, є невірним, оскільки не відповідає розрахункам позивача, наведеним в позовній заяві.

Ухвалою від 14.07.2023 суд залишив без руху вказану позовну заяву та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання доповнень до позовної заяви, а також надання суду підтверджуючих доказів про направлення цих доповнень та копії ордеру відповідачу, встановивши строк для усунення недоліків - не пізніше трьох днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03.08.2023 до суду надійшли доповнення до позовної заяви на підставі ухвали суду від 14.07.2023 з додатками (а.с. 74-86).

В доповненнях до позовної заяви позивач зазначає, що додані до позовної заяви креслення, в яких визначені параметри готової продукції, є додатками до Договору відповідно до його п.п.2.1, 10.2, а норми витрат сировини фактично погоджені шляхом складання зазначених креслень та актів здачі-приймання виконаних робіт.

Крім того, позивач вказує, що йому невідомо, яким шляхом відповідач здійснював переробку давальницької сировини, одночасно звертаючи увагу, що в залежності від виду переробки може бути різний коефіцієнт використання матеріалу (давальницької сировини). В той же час, позивач вважає вірним власний розрахунок залишків давальницької сировини, оскільки протилежне, на його думку, має доводити відповідач.

Ухвалою від 28.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено 26.09.2023 о 10:30 год.

04.09.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 91). В той же день представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, про що зробив відмітку на заяві про ознайомлення.

11.09.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву з додатками (а.с. 94-108).

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на наступні обставини:

- здійснений позивачем розрахунок залишків давальницької сировини є теоретичним, він не враховує технічні характеристики комплексу обладнання термічної різки, наявність відсотку браку сировини до 2% та браку виготовленої продукції, виробничі втрати у процесі різу, шліфовки, заточки, а також коефіцієнт обрізки, який для ножа подрібнювача двостороннього складає 73,64% , для ножа ПТ 06.401- 78,75 %;

- в процесі виробництва готової продукції листовий метал переробляється та втрачає свою вартість як готовий виріб, в той час як утворюються обрізки (залишки чорного металу, металобрухт);

- наданий відповідачем звіт про давальницьку сировину, вих. № 18 від 20.01.2022 свідчить, що давальницька сировина була ним перероблена в готову продукцію повністю;

- за розрахунком відповідача, за результатом виготовлення продукції виникло 15 434,34 кг металобрухту, вартістю 3500 грн за тонну на загальну суму 54 020 грн;

- при передачі позивачу готової продукції одночасно позивачу передавалися всі залишки давальницької сировини (обрізки, відходи, металобрухт), що підтверджується письмовими заявами свідків, доданими до відзиву.

25.09.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив з додатками (а.с. 109-124).

Позивач у відповіді на відзив заперечує доводи відповідача, зазначаючи наступне:

- при обрахунку розкрою листів металу відповідачем використано розміри готового виробу, які не затверджувалися сторонами;

- відповідач при розрахунку використовує кількість виготовлених ножів, яка не відповідає кількості, що встановлена рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2023 по справі № 917/557/22;

- відповідач в обрахунках використовує ножі, які виготовлені з карт і полоси, в той час як на переробку надавалися також листи металу, при цьому відповідачу надавалися як листи розміром 6000х1500х7 мм, так і розміром 6000х1515х7 мм;

- за розрахунком позивача, наведеним у відповіді на відзив, у відповідача залишається 11 цілих листів металу розмірами 6000х1500х7 мм та залишки давальницької сировини в інших формах в кількості 16 492 кг;

- оприбуткування залишків давальницької сировини як металобрухту та визначення їх вартості можливе лише після фактичного повернення позивачу;

- факт вчинення господарської операції з передачі товару повинен підтверджуватися лише первинним документом (накладною, видатковою накладною), а не поясненнями свідків;

- додані до відзиву заяви свідків протирічать свідченням, які надавалися ними як свідками по справі № 917/557/22.

26.09.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про перенесення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з неможливістю явки представника позивача (а.с. 125-126).

Ухвалою від 26.09.2023 суд відклав підготовче засідання у справі на 10.10.2023 об 11:00 год.

05.10.2023 до суду надійшла заява представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 136-139).

Ухвалою від 09.10.2023 суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.10.2023 об 11:00 год. в режимі відеоконференції через відсутність вільного майданчика для резервування відеоконференції.

В судовому засіданні 10.10.2023 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження у справі № 917/1248/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.11.2023 об 11:00 год.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечують.

В судовому засіданні 09.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду спору по суті судом встановлені наступні фактичні обставини.

Господарським судом Кіровоградської області було розглянуто справу № 917/557/22 за участю цих же сторін, рішенням від 10.03.2023 по зазначеній справі стягнуто з ПП «Торговий дім Оліка» на користь ТОВ «Федерн Трейд» 693 866,84 грн, з яких 508 674,88 грн недоплаченої оплати за Договором на переробку давальницької сировини, 39 078,13 грн 3% річних, 146 113,83 грн інфляційного збільшення.

Цим же рішенням заявлені в зустрічному позові вимоги ПП «Торговий дім Оліка» до ТОВ «Федерн Трейд» про зобов`язання вчинити дії задоволено частково, зобов`язано ТОВ «Федерн Трейд» передати ПП «Торговий дім Оліка» готову продукцію за Договором на переробку давальницької сировини від 25.07.2022 № 25/2019-7, а саме: ножі ПТ 06.401 - 104 шт і ножі подрібнювача двосторонні - 317 шт.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 вказане вище рішення було залишене без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлені наступні обставини, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

25.07.2019 між ПП «Торговий дім Оліка» (Замовник) та ТОВ «Федерн Трейд» (Виконавець) укладено Договір на переробку давальницької сировини № 25/2019-7, згідно розділу 1 «Предмет договору» якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору роботу з переробки давальницької сировини листа г/к 7x1500x6000 ЗОМпВ5 у готову продукцію, а Замовник зобов`язується прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу.

У відповідності до п. 2.1., 2.2. Договору результатом виконаних робіт за цим договором є: ніж подрібнювача ПТ 06.401, виконаний згідно затвердженого креслення (креслення додається). Право власності на готову продукцію належить Замовнику. Кількісні і якісні характеристики готової продукції визначаються Замовником на кожну партію виробів окремою специфікацією на готові вироби або їх комплектуючі, наданою Замовником.

Відповідно до п. 3.1. роботи виконуються із матеріалів Замовника. Матеріали, які не були надані Замовником за умовами Договору, на виконання цих робіт надаються Виконавцем.

Сторони у п. 4.1. - 4.4. Договору передбачили, що загальна сума Договору складається із вартості виконаних робіт, які зазначені в усіх рахунках-фактурах та актах виконаних робіт до цього договору. Ціни є договірними. Вартість за цим договором встановлена в національній валюті (українська гривня). Оплата послуг проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Замовник сплачує Виконавцю кошти за фактично надані послуги та використані матеріали Виконавця згідно виписаних рахунків та Актів виконаних робіт. Плата за виконані Виконавцем роботи сплачується протягом 30 днів з дати приймання-передачі продукції за Договором.

Згідно з п. 5.1. - 5.5. Договору переробка давальницької сировини Виконавцем у готову продукцію має бути здійснена протягом 5 днів з моменту отримання давальницької сировини. Про готовність продукції до приймання Виконавець письмово (факсом) повідомляє Замовника. Здача-приймання виконання робіт (готової продукції) здійснюється Сторонами за Актом здачі-приймання готової продукції протягом 2-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність готової продукції до приймання. Пункт здачі-приймання Полтавська обл., с. Залізниче. Доставка готової продукції здійснюється за рахунок Замовника. У термін 10-ти днів після підписання Акту здачі-приймання Виконавець зобов`язаний надати Замовникові звіт про використання сировини, а також передати всю документацію.

Відповідно до п. 7.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Між сторонами складено та підписано наступні додатки № 1 до Договору:

- специфікацію від 15.08.2019 № 1, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,910 т, на загальну суму 225105,68 грн (дата відвантаження 15.08.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 2980 шт, на загальну суму 193104,00 грн (дата відвантаження 26.08.2019);

- специфікацію від 27.08.2019 № 2, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,940 т, на загальну суму 182233,30 грн (дата відвантаження 27.08.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 1505 шт, на загальну суму 97524,00 грн (дата відвантаження 04.09.2019) та ніж ПТ 06.401 у кількості 1080 шт, на загальну суму 69984,00 грн (дата відвантаження 06.09.2019);

- специфікацію від 03.09.2019 № 3, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,950 т, на загальну суму 207899,96 грн (дата відвантаження 03.09.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 1140 шт, на загальну суму 73872,00 грн (дата відвантаження 10.09.2019) та ніж ПТ 06.401 у кількості 1480 шт, на загальну суму 95904,00 грн (дата відвантаження 17.09.2019);

- специфікацію від 17.09.2019 № 4, у відповідності до якої Замовник надає сировину - картка 398х124 у кількості 2520 шт, на загальну суму 42840,00 грн (дата відвантаження 17.09.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 2520 шт, загальною вартістю 120960,00 грн (дата відвантаження 19.09.2019) та ніж ПТ 06.401 у кількості 131 шт, на загальну суму 8515,00 грн (дата відвантаження 19.09.2019);

- специфікацію від 17.09.2019 № 5, у відповідності до якої Замовник надає сировину - картка 398х124 у кількості 2520 шт, на загальну суму 42840,00 грн (дата відвантаження 17.09.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 2520 шт, на загальну суму 120960,00 грн (дата відвантаження 19.09.2019) та ніж ПТ 06.401 у кількості 131 шт, на загальну суму 8515,00 грн (дата відвантаження 19.09.2019);

- специфікацію від 03.10.2019 № 6, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,5 т, на загальну суму 208999,97 грн (дата відвантаження 13.09.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 1380 шт, на загальну суму 89700,00 грн (дата відвантаження 03.10.2019);

- специфікацію від 03.10.2019 № 7, у відповідності до якої Замовник надає сировину - картка 398х124 у кількості 180 шт, на загальну суму 9825,75 грн (дата відвантаження 03.10.2019) та картка 398х1507 у кількості 9,08 т, на загальну суму 179384,46 грн (дата відвантаження 03.10.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - нніж ПТ 06.401 у кількості 2609 шт, на загальну суму 155052,87 грн (дата відвантаження 08.10.2019);

- специфікацію від 18.10.2019 № 8, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,940 т, на загальну суму 182233,30 грн (дата відвантаження 18.10.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 983 шт, на загальну суму 63895,00 грн (дата відвантаження 18.10.2019);

- специфікацію від 21.10.2019 № 9, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,910 т, на загальну суму 23775,00 грн (дата відвантаження 15.08.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж подрібнювача двосторонній у кількості 317 шт, на загальну суму 23775,00 грн (дата відвантаження 21.10.2019);

- специфікацію від 22.10.2019 № 10, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,557 т, на загальну суму 188225,11 грн (дата відвантаження 22.10.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 950 шт, на загальну суму 61750,00 грн (дата відвантаження 25.10.2019);

- специфікацію від 11.11.2019 № 11, у відповідності до якої Замовник надає сировину - лист г/к 7х1500х6000 ЗМпВ5 у кількості 9,557 т, на загальну суму 188225,11 грн (дата відвантаження 11.11.2019), а Виконавець зобов`язується виконати переробку давальницької сировини і виготовити готову продукцію - ніж ПТ 06.401 у кількості 1722 шт, на загальну суму 61750,00 грн (дата відвантаження 25.10.2019) та ніж подрібнювача двосторонній у кількості 643 шт, на загальну суму 48225,00 грн (дата відвантаження 11.11.2019).

Факт часткового виконання позивачем за первісним позовом робіт за Договором з переробки давальницької сировини на продукцію у загальній кількості 21670 шт, з яких: ніж ПТ 06.401 - 21027 шт та ніж подрібнювача двосторонній - 643 шт, на загальну суму 1 359 140,88 грн, прийняття їх відповідачем за первісним позовом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), платіжними дорученнями на оплату вказаних актів.

В постанові Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 по справі № 917/557/22 були відхилені доводи ПП «Торговий дім Оліка» щодо неподання ТОВ «Федерн Трейд» Звіту про залишки давальницької сировини, та встановлено, що у відповідь на претензію ПП «Торговий дім Оліка» від 24.12.2021 ТОВ "Федерн Трейд" надало Звіт, в якому зазначено про готовність готової продукції, а саме: ніж ПТ 06.401 - 20710 шт та ніж подрібнювача двосторонній - 960 шт та Звіт про давальницьку сировину, в якому вказано про переробку отриманої давальницької сировини за вищезазначеними видатковими накладними повністю.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2023 по справі № 917/557/22 також було встановлено, що різниця між замовленою кількістю продукції за специфікаціями № № 1-11 до Договору та переданою за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1-15 становить 421 шт, а саме: ножі ПТ 06.401 - 104 шт і ножі подрібнювача двосторонні - 317 шт, які не було виготовлено та передано.

В позовній заяві позивач посилається на те, що метал, який був ним переданий відповідачу як давальницька сировина, був придбаний ним у ТОВ «Метінвест-СМЦ», разом з тим, будь-які докази в підтвердження цієї обставини (договори, видаткові накладні і т.ін.) надані позивачем не були.

Як додатки до доповнень до позовної заяви, поданих на виконання ухвали суду від 14.07.2023, позивачем додані копії сертифікатів якості № 6701 від 12.08.2019, № 6702 від 12.08.2019, № 6942 від 20.08.2019, № 7203 від 06.09.2019, виданих ТОВ «Метінвест-СМЦ» (а.с.80-83), зокрема, на гарячекатаний лист марки ЗМnВ5 розмірами 7х1500х6000 мм.

В зазначених сертифікатах якості зазначена маса брутто/нетто, яка є різною окремо по кожній партії товару та по номеру рулона/пачки металу марки ЗМnВ5 при однакових розмірах листа 7х1500х6000 мм.

В наданих позивачем копіях сертифікатів якості не згадується гарячекатаний лист марки ЗМnВ5 розмірами 7х1515х6000 мм (тобто, шириною 1515 мм), який передавався відповідачу відповідно до специфікацій №№ 10, 11 (а.с. 24,25) та згідно з видатковими накладними (у переробку) № 8 від 03.10.2019 та № 10 від 22.10.2019 (а.с. 31, 32).

Додані позивачем копії видаткових накладних №№ 2-6, 8, 10 на передачу відповідачу у переробку давальницької сировини, зазначеної у специфікаціях №№ 1-11 до Договору (а.с. 26-32), не містять в собі ні посилання на певний ДСТУ, якому відповідає передана сировина, ні відомостей про її виробника та/або про номер партії товару або номер рулону/пачки, ні про кількість листів металу, який було передано на переробку.

Кількість гарячекатаного листа, який передавався за вказаними видатковими накладними та специфікаціями, визначено в тоннах.

Видаткові накладні про передачу відповідачу у переробку полоси 398х1507 та картки 398х124, зазначених в специфікаціях №№ 5, 7 позивачем надані не були, при цьому, у зазначених специфікаціях кількість картки 398х124 визначена в штуках, а кількість полоси 398х1507 в тоннах.

В п. 3.5 Договору сторонами передбачено, що коефіцієнт переробки, норми витрат сировини та матеріалів зазначаються в окремих додатках до цього договору.

Відповідні додатки надані суду позивачем не були, жодна із сторін не посилається на факт укладення таких додатків.

При вирішенні спору по суті судом враховується наступне.

Договори з переробки давальницької сировини, до числа яких входить укладений між сторонами по справі Договір, є договорами підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника (ст. 840 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків (ч. 2 ст. 840 ЦК України).

Суд звертає увагу, що в зазначених вище нормах окремо регулюються підстави та порядок повернення залишку матеріалу, який був переданий підряднику як давальницька сировина, та підстави для повернення відходів, які утворилися внаслідок переробки давальницької сировини, при цьому в ч. 2 ст. 840 ЦК України згадуються лише основні відходи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Водночас, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч.3 ст. 11 ЦК України).

Суд констатує, що безпосередньо з вимог закону (ч. 1 ст. 840 ЦК України) може виникати лише зобов`язання підрядника повернути замовнику залишок матеріалу, переданого як давальницька сировина. Тобто, вказана норма застосовується до випадків, коли якісні характеристики такого матеріалу не втрачаються внаслідок обробки, а залишок становить лише меншу кількість тієї ж самої сировини, яка передавалась підряднику.

Виникнення у підрядника зобов`язання щодо повернення основних відходів на підставі ч. 2 ст. 840 ЦК України у вказаній нормі пов`язується з наявністю належним чином оформленої домовленості у договорі підряду про норми витрат матеріалу, а також про те, які саме відходи є основними, тобто такими, які підлягають поверненню.

Як було встановлено судом, в п. 3.5 Договору передбачено, що коефіцієнт переробки, норми витрат сировини та матеріалів зазначаються в окремих додатках до цього договору, разом з тим, відповідні додатки укладені сторонами не були. Саме узгоджені сторонами норми витрат та коефіцієнт переробки можуть включати в себе і допустимий відсоток браку давальницької сировини, готової продукції, технологічних втрат, на необхідність врахування яких звертає увагу відповідач у відзиві.

Додані до позовної заяви креслення виробу (а.с. 13-14) підписані лише представником позивача, а тому не можуть розглядатися як додатки до Договору.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про те, що в процесі виробництва готової продукції за Договором листовий метал переробляється та втрачає як свої первісні розміри, так і свою вартість як готовий виріб, в той час як утворюються обрізки (залишки чорного металу, металобрухт, обрешітка).

В позовній заяві позивач просить витребувати у відповідача залишки давальницької сировини, а саме метал марки ЗМnВ5 в кількості 23,174 тонни загальною вартістю 370 127 грн.

Вимоги про стягнення основних відходів, які утворилися після переробки давальницької сировини, позивачем не заявлялися, зміна предмета позову в установленому порядку здійснена позивачем не була.

При цьому, суд вважає очевидним, що вартість таких відходів не може дорівнювати вартості давальницької сировини за Договором листового металу як готового виробу, що має певні фізичні розміри (довжину, ширину, товщину), та яку позивач застосовує при розрахунку позовних вимог.

Оскільки позивачем не заявлялись вимоги про стягнення відходів переробки давальницької сировини (металобрухту), судом не надається оцінка наданим відповідачем доказам (заявам свідків), які були додані до відзиву, оскільки зазначені обставини не входять в предмет доказування по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що як давальницька сировина відповідачу була передана різна кількість листів металу марки ЗМnВ5 як розміром 7х1500х6000 мм, так і розміром 7х1515х6000 мм, а також картки розміром 398х124 мм, кількість яких визначена в штуках, та полоси розміром 398х1507 мм, кількість яких визначена в тоннах.

З урахуванням вказаних вище ознак давальницької сировини, вимоги позивача про її витребовування в тоннах носять неконкретизований характер, а тому в будь-якому випадку не можуть бути задоволені судом.

Одночасно суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на теоретичних розрахунках позивача, в яких використовуються певні фізичні характеристики металу (зокрема, щільність сталі при певній температурі), з посиланням на вимоги ДСТУ 8540:2015, якому має відповідати продукція, зазначена в сертифікатах якості, виданих ТОВ «Метінвест-СМЦ».

Відповідно до ч. 2 ст. 268 Господарського кодексу України, номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі.

Умови укладеного між сторонами Договору, специфікацій та видаткових накладних не містять посилання на певний ДСТУ, якому має відповідати давальницька сировина, а також не містять відомостей про її виробника.

Водночас, позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували як сам факт придбання ним будь-якої продукції ТОВ «Метінвест-СМЦ», яка зазначена у наданих позивачем сертифікатах якості, так і факт передачі відповідачу саме такої продукції як давальницької сировини.

Крім того, судом встановлено, що у наданих позивачем копіях сертифікатів якості, виданих ТОВ «Метінвест-СМЦ», маса брутто/нетто є різною окремо по кожній партії товару та по номеру рулона/пачки металу марки ЗМnВ5 при однакових розмірах листа 7х1500х6000 мм, а лист розміром 7х1515х6000 мм, картки та полоси, які передавалися відповідачу, у наданих позивачем сертифікатах не згадуються взагалі.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що здійснені позивачем розрахунки ґрунтуються лише на його припущеннях, не підтверджені належними доказами, а тому вимоги, в основу яких покладено такі розрахунки, не можуть бути задоволені судом.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що здійснений ним розрахунок залишків давальницької сировини є вірним, оскільки протилежне має доводити відповідач, так як такі доводи фактично ґрунтуються на концепції негативного доказу.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, концепція негативного доказу порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем (п.85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № № 129/1033/13-ц).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 у справі № 917/1307/18.

Також судом приймається до уваги, що обраховуючи математично в позовній заяві (а.с.5) кількість в тоннах давальницької сировини, яка, за твердженням позивача, має бути йому повернута (23,714 тонни), позивач визначає її як різницю між масою давальницької сировини, переданої відповідачу, та розрахунково визначеною масою готових виробів, які були фактично передані йому відповідачем на виконання Договору (ніж ПТ 06.401 - 21027 шт та ніж подрібнювача двосторонній - 643 шт, у загальній кількості 21670 шт).

В той же час, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2023 по справі № 917/557/22 було встановлено, що різниця між замовленою кількістю продукції за специфікаціями № 1-11 до Договору та переданою за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1-15 становить 421 шт, а саме: ножі ПТ 06.401 - 104 шт і ножі подрібнювача двосторонні - 317 шт, які не було виготовлено та передано відповідачем, тому вказаним судовим рішенням відповідача зобов`язано передати позивачу відповідну кількість готової продукції.

Докази виконання відповідачем рішення суду по справі № 917/557/22 надані позивачем не були.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що в своєму розрахунку позивач не враховує, що відповідачем на момент подання позову не було виконане зобов`язання щодо передачі 421 шт готових виробів, на виготовлення яких відповідачем має бути витрачена певна кількість давальницької сировини, а також має бути поданий відповідний звіт про використання матеріалу.

Саме за наслідками подання такого звіту може бути встановлено факт наявності або відсутності залишків давальницької сировини.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 840 ЦК України, обов`язок підрядника (відповідача) повернути залишок давальницької сировини виникає лише після закінчення роботи, тобто, в даному випадку після виготовлення та передачі позивачу 421 шт готової продукції на виконання судового рішення, та після подання відповідного звіту про використання матеріалу.

Згідно з п. 5.5 Договору, такий звіт подається у термін 10-ти днів після підписання Акту здачі-приймання готової продукції.

За таких обставин, поданий позов є передчасним, оскільки до виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо передачі позивачу 421 шт готової продукції в порядку виконання судового рішення право позивача на отримання залишку давальницької сировини не є порушеним.

Правом на звернення до суду за захистом особа наділена в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється під час розгляду справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 233/3516/18-ц).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 86, 129, 226, 231, 232, 233, 236-241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення складено 14.11.2023.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяІ.І. Пушко