Рішення

від 02.11.2023 по справі 920/429/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2023м. СумиСправа № 920/429/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Павлючок І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/429/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідачів: 1. Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» (вул. Радянська, буд. 3, с. Ямне, Великописарівський район, Сумська область, 42807, ідентифікаційний код 33219750)

2. фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 463 836,68 грн

за участю представників сторін:

від позивача Озірська В.С.,

від відповідачів - Васюта Д.К.,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 463 836,68 грн заборгованості, яка виникла за кредитним договором №33219750-КД-1 від 19.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 89 272,76 грн, заборгованість за процентами у розмірі 17 472,88 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн. А також позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.04.2023 справу № 920/429/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 24.04.2023 у справі № 920/429/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 30.05.2023, 11:00.

30.05.2023 від представника першого відповідача надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 30.05.2023 б/н (вх. № 430 від 30.05.2023).

Водночас судове засідання, призначене на 30.05.2023, 11:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 30.05.2023 з 10:21 до 11:43 у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою від 31.05.2023 у цій справі суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/429/23 на тридцять днів; залишити без розгляду клопотання представника другого відповідача - Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» (вул. Радянська (Балкани), буд. 3, с. Ямне, Великописарівський район, Сумська область, 42807, ідентифікаційний код 33219750) про відкладення розгляду справи від 30.05.2023 б/н (вх. № 430 від 30.05.2023); призначити підготовче засідання на 29.06.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 29.06.2023 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/429/23; призначити справу № 920/429/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 15.08.2023, 10:30; задовольнити клопотання представника позивача - Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) вх. № 3947/23, вх. № 2344 від 29.06.2023 щодо проведення усіх наступних судових засідань у справі № 920/429/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; провести судове засідання по суті, призначене на 15.08.2023, 10:30.

15.08.2023 судом оголошено перерву до 21.09.2023 перед початком вступного слова позивача.

Представником Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» були подані пояснення від 15.08.2023 (Вх. №716 від 15.08.2023), в яких зазначено, що позов в частині стягнення тіла кредиту та відсотків відповідачі визнають, однак в частині стягнення заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091, 04 грн позов є необгрутованим та не підлягає задоволенню в цій частині. Свою позицію обргрунтовує тим, що нормами Цивільного кодексу України та Порядком надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 не передбачено право банка кредитора на подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором забезпеченого гарантією, що також суперечить ст. 61 Конституції України.

Ухвалою суду від 21.09.2023 постановлено відкласти розгляд справи № 920/429/23 по суті на 02.11.2023.

У судовому засіданні 02.11.2023 були присутні представники позивача та відповідачів, за результатами судового засідання судом ухвалено рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.05.2022між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та Фермерське господарство «БРИЗ ВЛКОМ» було укладено кредитний договір № 33219750-КД-І, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 450000,00 грн (п. А.2. Кредитного договору) із терміном повернення - 01.11.2022.

Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Кредитний договір було підписано, що підтверджується копіями кредитного договору 33219750-КД-І 19.05.2022 та протоколу перевірки кваліфікованих електронних підписів.

Відповідно до копій виписки по рахунку 20635005200340 та платіжним дорученням №ОП2 79В00РІ від 19.05.2022, 19.05.2022на поточний рахунок Відповідача-1 НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти у розмірі 450000.00 грн.

19.05.2022між Позивачем та Відповідачем-1 була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору відповідно до підпункту «а» пункту І якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 12.87% річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD + 7,00%, але не більше Індекс UIRD (12 міс) + 7% (обмеження встановлюються на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеною індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національною Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором Відповідачу було відкрито рахунок 29093025203142 (п. А.4. Кредитного договору).

Згідно п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.З. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.

19.05.2022 між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 33219750-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 Додаткової угоди Позичальник обізнаний про те; що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 зі змінами. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (Гарант) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55, відповідно до п.6. якого Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю.

Відповідно до п. 31. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк- кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 35 Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку- кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Згідно із п. 38 Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до п. 39 Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу Країни та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Пунктом 45 Договору гарантії на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.

Згідно із п. 46 Договору гарантії пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати відповідної суми сплати за гарантією (включно), залежно від того, яка з дат настає раніше.

Аналогічні положення містить п. 2.11. Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк мас всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).

За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Відповідач порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Відповідно до підпункту «г» п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

13.01.2023 Позивачем було направлено Фермерському господарству «БРИЗ ВЛКОМ» повідомлення про розірвання договору № 33219750-КД-1 вимогою до 09.02.2023, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

09.02.2023Позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «УКРЕКСІМБАНК» (Агента) вимога на сплату за гарантією №128 на суму 357 091,04 грн.

09.02.2023Позивачем було направлено повідомлення до Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» про надсилання вимоги гаранту №128 від 08.02.2023.

07.03.2023Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 357 091,04 три.

З урахуванням виплат гарантійних виплат гаранта заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором станом на час розгляду справи становить 106 745,64 грн., з яких 89 272,76 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 472,88 грн заборгованості за процентами.

Заборгованість Відповідача-1 перед державним бюджетом становить 357 091, 04 грн.

На момент ухвалення рішення, доказів на підтвердження сплати заборгованості за Кредитним договором № 33219750-КД-І від 19.05.2022 суду не надано.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в сумі 450 000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

Пунктом А 6.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 12.87 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.

У випадку порушення Позичальником будь якого із зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 15.87 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. (п. А 6.2 Кредитного договору)

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маг право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з піде гав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв дідового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 559 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до наданого позивачем обґрунтованого розрахунку станом на 30.03.2023 заборгованість відповідача-1 за кредитним договором складається з: 89 272, 76 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17 472, 88 грн- заборгованість за процентами.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання, та визнання цих вимог відповідачем, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, а саме 89 272, 76 грн - заборгованості за тілом кредиту та 17 472, 88 грн - заборгованості за процентами правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд не покладає в основу висновоків в даній справі доводи відповідачів про безпідставність стягнення заборгованості за сплаченою гарантією у розмірі 357 091, 04 грн, з огляду на таке.

19.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» та Фермерським господарством «БРИЗ ВЛКОМ» була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 Додаткової угоди Позичальник обізнаний про те; що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07. 2021 № 723 зі змінами. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55. Відповідно до п. 6. розділу "Загальні умови надання гарантії", Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перел банком кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідач порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, щомісячні платежі , які передбачені Графіком платежів, не здійснював належним чином.

Останній платіж Відповідач здійснив 02.11.2022 у сумі 3636,20 грн. Сума простроченої заборгованості становила: 446363,80 грн - за наданим кредитом, 17472,88 грн - за відсотками.

Відповідно до підпункту «г» п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

13.01.2023позивачем було направлено до ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "БРИЗ ВЛКОМ" Повідомлення про розірвання договору № 33219750-КД-1 вимогою до 09.02.2023 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі. До вказаної дати Відповідач не здійснив погашення заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до п. 31. розділу "Сплата за гарантією" Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Згідно до п.11 розділу "Загальні умови надання гарантії" ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків ( у разі надання гарантії у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами, що надаються суб`єктам господарювання сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії договору).

09.02.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ УКРЕКСІМБАНК (Агента) вимога на сплату за гарантією №128 на суму 357 091,04 грн (80% від заборгованості за наданим кредитом).

09.02.2023 Позивачем було направлено повідомлення до ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "БРИЗ ВЛКОМ" про надсилання вимоги гаранту №128 від 08.02.2023.

За змістом п. 35 розділу "Сплата за гарантією" Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

07.03.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 357 091,04 грн.

З урахуванням виплат гарантійних виплат гаранта заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором станом на 17.03.2023 становить 106 745,64 грн., з яких 89 272,76 грн. заборгованості за тілом кредиту та 17 472,88 грн. заборгованості за процентами, що не заперечується відповідачами.

Заборгованість Відповідача перед державним бюджетом становить 357 091,04 грн.

Згідно із п. 38 розділу "Відшкодування Гаранту суми сплати за гарантією" Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до п. 39 розділу "Відшкодування Гаранту суми сплати за гарантією" Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу Країни та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується: застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом; здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Судом враховано, що Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022 передбачено, що звернення стягнення повинно бути здійснено банком кредитором.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн також суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 6 957, 55 грн згідно із платіжним дорученням № BOJ60B3QWA від 20.03.2023.

Згідно із частиною першою статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 129 та ст.130 ГПК України відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 6 156, 96 грн покладається на Фермерське господарство «БРИЗ ВЛКОМ».

Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір в сумі 800, 59 грн (50 відсотків судового збору за визнаними відповідачами вимогами), сплачений відповідно до платіжної інструкції № BOJ60B3QWA від 20.03.2023, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету за умови подання позивачем відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» (вул. Радянська, буд. 3, с. Ямне, Великописарівський район, Сумська область, 42807, ідентифікаційний код 33219750) та фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 463 836,68 грн заборгованості, яка виникла за кредитним договором №33219750-КД-1 від 19.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 89 272,76 грн (вісімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят дві гривні сімдесят шість копійок), заборгованість за процентами у розмірі 17 472,88 грн (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні вісімдесят вісім копійок), заборгованість за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн (триста п`ятдесят сім тисяч дев`яносто одна гривня чотири копійки).

3. Стягнути Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» (вул. Радянська, буд. 3, с. Ямне, Великописарівський район, Сумська область, 42807, ідентифікаційний код 33219750) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в розмірі 6 156, 96 грн (шість тисяч сто п`ятдесят шість гривень дев`яносто шість копійок).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 13.11.2023.

СуддяЮ.А. Джепа