ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2024 р. Справа№ 920/429/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача 1: Васюта Д.К.;
від відповідача 2: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "БРИЗ ВЛКОМ"
на рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 року (повний текст складено 13.11.2023)
у справі №920/429/23 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
до 1. Фермерського господарства "Бриз Влком",
2. ОСОБА_1
про стягнення 463 836,68 грн, -
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Фермерського господарства "Бриз Влком" та ОСОБА_1 463 836,68 грн заборгованості, яка виникла за кредитним договором №33219750-КД-1 від 19.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 89 272,76 грн, заборгованість за процентами у розмірі 17 472,88 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що позичальником несвоєчасно здійснено погашення, у зв`язку з чим відповідач-1 та відповідач-2 мають заборгованість за кредитним договором №33219750-КД-1 від 19.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 89 272,76 грн, заборгованість за процентами у розмірі 17 472,88 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» та фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 463 836,68 грн заборгованості, яка виникла за кредитним договором №33219750-КД-1 від 19.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 89 272,76 грн, заборгованість за процентами у розмірі 17 472,88 грн, заборгованість за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 6 156,96 грн.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції вказав, що враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем 1 свого зобов`язання, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, а саме 89 272, 76 грн - заборгованості за тілом кредиту та 17 472, 88 грн - заборгованості за процентами є правомірними та обґрунтованими.
Суд першої інстанції також вказав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн також є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "БРИЗ ВЛКОМ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 року у справі №920/429/23 в частині стягнення Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091, 04 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- нормами ЦК України та Порядком надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 14.07.2021, не передбачено право банка-кредитора на подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором, забезпеченим гарантією;
- суму сплаченої гарантії позивач просить стягнути на свій рахунок, що унеможливлює звернення самого гаранта до відповідача про стягнення з останнього суму гарантії у судовому порядку;
- посилання суду першої інстанції на пункти договору про надання державної гарантії, що звернення стягнення повинно бути здійснено банком є необґрунтованими, так як вони суперечать нормам 569 ЦК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/429/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №920/791/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Фермерського господарства "БРИЗ ВЛКОМ" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 року у справі №920/429/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
На адресу суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою суду від 10.01.2024 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "БРИЗ ВЛКОМ" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 року у справі №920/429/23 залишено без руху.
При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів, що підтверджують реєстрацію Фермерським господарством "БРИЗ ВЛКОМ" електронного кабінету в ЄСІТС відповідно до положень ч. 6 ст. 6 ГПК України.
Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.
Ухвалою суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 05.03.2024.
Ухвалою суду від 04.03.2024 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.
Явка представників сторін
Представники позивача та відповідача 2 у судове засідання 05.03.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу.
Водночас, у поданих 05.03.2024 поясненнях позивач просив розглядати справу за відсутності його представника.
Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 05.03.2024 за відсутності представників позивача та відповідача 2.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
19.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Фермерським господарством «БРИЗ ВЛКОМ» (позичальник) було укладено кредитний договір № 33219750-КД-І, відповідно до умов якого відповідачу-1 було надано кредит у розмірі 450 000,00 грн (п. А.2. Кредитного договору) із терміном повернення - 01.11.2022.
Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.
Кредитний договір було підписано, що підтверджується копіями кредитного договору 33219750-КД-І 19.05.2022 та протоколом перевірки кваліфікованих електронних підписів.
Відповідно до копій виписки по рахунку НОМЕР_1 та платіжного доручення №ОП2 79В00РІ від 19.05.2022, на поточний рахунок Відповідача-1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 450 000,00 грн.
19.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Фермерським господарством «БРИЗ ВЛКОМ» була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору, відповідно до підпункту «а» пункту І якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 12.87% річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD + 7,00%, але не більше Індекс UIRD (12 міс) + 7% (обмеження встановлюються на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.
Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеною індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національною Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором Відповідачу було відкрито рахунок НОМЕР_2 (п. А.4. Кредитного договору).
Згідно п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.З. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 Додаткової угоди Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 зі змінами. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (Гарант) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55, відповідно до п.6. якого Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю.
Відповідно до п. 31. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк- кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
За змістом п. 35 Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку- кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
Згідно із п. 38 Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до п. 39 Договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Пунктом 45 Договору гарантії на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.
Згідно із п. 46 Договору гарантії пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати відповідної суми сплати за гарантією (включно), залежно від того, яка з дат настає раніше.
Аналогічні положення містить п. 2.11. Додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди № 1 позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).
За змістом п. 2.14. Додаткової угоди № 1 грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
19.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 33219750-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).
Відповідно до п. А.12 договору поруки якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладені цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором (в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов`язань за кредитним договором) в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення, повідомлення поручителя та укладення окремої угоди з поручителем не потрібне.
Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Як вказує позивач, відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
Відповідно до підпункту «г» п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.
13.01.2023 Позивачем було направлено Фермерському господарству «БРИЗ ВЛКОМ» повідомлення про розірвання договору № 33219750-КД-1 вимогою до 09.02.2023, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.
09.02.2023 Позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «УКРЕКСІМБАНК» (Агента) вимога на сплату за гарантією №128 на суму 357 091,04 грн.
09.02.2023 Позивачем було направлено повідомлення до Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» про надсилання вимоги гаранту №128 від 08.02.2023.
07.03.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 357 091,04 три.
Оскільки позичальником несвоєчасно здійснено погашення кредитної заборгованості, з урахуванням сплати гарантійних виплат гаранта, позивач вказує, що станом на час подачі позову заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором становить 106 745,64 грн., з яких 89 272,76 грн заборгованості за тілом кредиту, 17 472,88 грн заборгованості за процентами та 357 091, 04 грн. заборгованості за сплаченою гарантією.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто солідарно з Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» та фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 463 836,68 грн заборгованості, яка виникла за кредитним договором №33219750-КД-1 від 19.05.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 89 272,76 грн, заборгованість за процентами у розмірі 17 472,88 грн, заборгованість за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства «БРИЗ ВЛКОМ» на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 6 156, 96 грн.
Як вбачається з вимог та доводів апеляційної скарги, відповідач 1 не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою, укладений між позивачем та відповідачем 1 договір, є кредитним договором, відносини щодо якого регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п`ять Цивільного кодексу України.
У силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, банк надав позичальнику 19.05.2022 кредитні кошти в розмірі 450 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ОП2 79В00РІ від 19.05.2022 та не заперечується сторонами.
Таким чином, банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частини 1, 3 статті 1049 ЦК України).
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Відповідно до підпункту «г» п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.
13.01.2023 Позивачем було направлено Фермерському господарству «БРИЗ ВЛКОМ» повідомлення про розірвання договору № 33219750-КД-1 з вимогою до 09.02.2023 здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач 1 не виконав своє зобов`язання у встановлений сторонами строк, за позичальником обліковується заборгованість по кредиту у розмірі 89 272,76 грн., що вірно зазначено судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за процентами у сумі 17 472,88 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення 89 272, 76 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17 472, 88 грн - заборгованість за процентами апелянтом не оскаржується.
Так, апелянт не погоджується із рішенням суду про стягнення з нього в порядку регресу суми гарантії у розмірі 357 091, 04 грн, зазначаючи про те, що нормами Цивільного кодексу України та Порядком надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 не передбачено право банка-кредитора на подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором забезпеченого гарантією.
Як вже зазначалось вище, 19.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» та Фермерським господарством «БРИЗ ВЛКОМ» була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору, відповідно до підпункту «в» пункту 1 якої позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07. 2021 № 723 зі змінами. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
05.04.2022 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55. Відповідно до п. 6. розділу "Загальні умови надання гарантії", Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Як було зазначено вище, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів, не здійснював належним чином.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок з рахунку відповідача-1, останній платіж був здійснений 02.11.2022 у сумі 3636,20 грн.
Тобто, на момент направлення позивачем відповідачу-1 повідомлення про розірвання кредитного договору сума простроченої заборгованості становила: 446363,80 грн - за наданим кредитом, 17472,88 грн - за відсотками.
Матеріали справи не містять доказів погашення відповідної заборгованості у повному обсязі.
Відповідно до п. 31. розділу "Сплата за гарантією" Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Згідно до п.11 розділу "Загальні умови надання гарантії" ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків ( у разі надання гарантії у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами, що надаються суб`єктам господарювання сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії договору).
09.02.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «УКРЕКСІМБАНК» (Агента) вимога на сплату за гарантією №128 на суму 357 091,04 грн (80% від заборгованості за наданим кредитом).
09.02.2023 позивачем було направлено повідомлення відповідачу-1 про надсилання вимоги гаранту №128 від 08.02.2023.
За змістом п. 35 розділу "Сплата за гарантією" Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
07.03.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
З урахуванням сплати гарантійної виплати заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором склала 89 272,76 грн., як різниця сум наявної заборгованості за тілом кредиту - 446 363,80 грн та суми сплаченої гарантії - 357 091,04 грн.
Як вже було зазначено вище, відповідач-1 не заперечує про наявність у нього заборгованості як за тілом кредиту, так і за нарахованими процентами.
Відповідно до ч.1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Згідно із п. 38 розділу "Відшкодування Гаранту суми сплати за гарантією" Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до п. 39 розділу "Відшкодування Гаранту суми сплати за гарантією" Договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу Країни та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Отже, положеннями договору про надання державних гарантій на портфельній основі, укладеним Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України з банками-кредиторами передбачено, що банки-кредитори зобов`язані застосовувати інструменти врегулювання заборгованості та здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.
А тому, доводи відповідача-1 про те, що умовами законодавства не передбачено право кредитора на подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором, забезпеченим гарантією, колегія суддів відхиляє, оскільки сума заборгованості за тілом кредиту була зменшена на суму виплаченої гарантії, а до банку відповідно до укладених договорів перейшло право гаранта на зворотну вимогу до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією.
У даному випадку не відбувається подвійного стягнення суми гарантії, як на це помилково посилається апелянт.
Як вбачається з укладених між сторонами договорів та умов чинного законодавства, держава має право на зворотну вимогу (регрес) до суб`єкта господарювання (боржника) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредитору, що відповідає суті гарантійної операції, а обов`язок щодо стягнення заборгованості із суб`єктів господарювання перед державою покладено саме на банки-кредитори (яким у даному випадку таким банком виступає позивач).
Стосовно доводів апелянта, що спірну суму позивач просить стягнути на свій рахунок, що унеможливлює саме по собі звернення гаранта до відповідача-1, колегія суддів відхиляє, оскільки як вже було зазначено вище, до банку перейшло право гаранта на зворотну вимогу до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією.
Більше того, статтею 17 Бюджетного кодексу України визначено, що прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).
За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
Тобто, як бюджетним законодавством, так і умовами кредитного договору сторони передбачили дії та порядок, в якому здійснюється стягнення заборгованості за гарантією, наданою відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07. 2021 № 723 зі змінами, а саме що банк має всі повноваження стягувати таку заборгованість із відповідача-1.
19.05.2022 між позивачем та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) було укладено договір поруки № 33219750-ДП-1/1 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).
Водночас, відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Оскільки стягнення з відповідача-1, як позичальника, в порядку регресу сплаченої гарантії прямо передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного договору, а відповідач-2 поручився перед кредитором (позивачем) за виконання у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, а тому стягнення з відповідачів солідарно в порядку регресу суми гарантії у розмірі 357 091,04 грн. відповідає умовам укладеного між сторонами договору поруки.
За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором, яка передбачає і сплату суми гаранті у розмірі 357 091,04 грн.
А тому, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 357 091,04 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 у справі № 920/429/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "БРИЗ ВЛКОМ" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 у справі №920/429/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.11.2023 у справі №920/429/23 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 920/429/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 11.03.2024
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 12.03.2024 |
Номер документу | 117552454 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Барсук М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні