Рішення

від 01.11.2023 по справі 922/2436/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023м. ХарківСправа № 922/2436/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення (вх. 28935/23 від 24.10.2023)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд 3-Б, каб. 21А, ЄДРПОУ 43443233)

до Комунальної установи Хорошевський геріатричний пансіонат (62466, Харківська

область, Харківський район, смт. Хорошеве, вул. Сонячна, буд. 2, ЄДРПОУ 03189660)

про стягнення 71828,24 грн.,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області по даній справі від 18.10.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з Комунальної установи Хорошевський геріатричний пансіонат (62466, Харківська область, Харківський район, смт. Хорошеве, вул. Сонячна, буд. 2, ЄДРПОУ 03189660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд 3-Б, каб. 21А, ЄДРПОУ 43443233) 71828,24 грн., з яких 54205,97 грн. - інфляційних, 17622,27 грн. - 3 % річних, а також 18710,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

24.10.2023 (вх. 28935/23) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову (правничу) допомогу адвоката.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2023 прийнято до розгляду та призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення (вх. 28935/23 від 24.10.2023) у судовому засіданні на 01.11.2023.

31.10.2023 (вх. 29689/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника позивача, в якому останній просив суд, в засіданні призначеному на 01.11.2023, розглянути клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення без присутності позивача (представника позивача).

В призначене 01.11.2023 судове засідання сторони не з`явились, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету позивача, представника позивача та відповідача (аркуш справи 182-184). Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду про призначення судового засідання в Електронний кабінет відповідача та оприлюднення її у встановленому законом порядку в ЄДРСР.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення (вх. 28935/23 від 24.10.2023) суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до вказаних приписів чинного законодавства позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 500,00 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає про те, що для захисту свого порушеного права позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги без номеру від 05.06.2023 з адвокатом Катковою Антоніною Геннадіївною, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надання правничої допомоги у господарській справі за позовом клієнта до Комунальної установи Хорошевський геріатричний пансіонат про стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи. Пунктом 3.1 вказаного договору визначено гонорар адвоката, зокрема: гонорар за складання позовної заяви складає 6000,00 грн.; гонорар за складання документів в ході розгляду справи 1500,00 грн. за одну годину витраченого на складання документа часу; гонорар за кожне судове засідання - 3000,00 грн.

За результатом розгляду справи сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг), підтвердження від 20.10.2023, відповідно до якого в ході судового процесу адвокат надав позивачу такі послуги: складання позовної заяви (вартість 6000,00 грн); складання відповіді на відзив (витрачено 40 хвилин, вартість 1000,00 грн); складання додаткових пояснень, поданих до суду 18.07.2023 (витрачено 40 хвилин, вартість 1000,00 грн); складання заяви про збільшення позовних вимог (витрачено 2 години, вартість 3000,00 грн); складання додаткових пояснень, поданих до суду 19.09.2023 (витрачено 40 хвилин, вартість 1000,00 грн); складання заяви про ухвалення додаткового рішення (витрачено 1 годину, вартість 1500,00 грн); участь адвоката в 4 судових засіданнях (вартість 12000,00 грн).

Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу складають 25500,00 грн., зазначену суму відповідно до акту клієнт сплатив адвокату.

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Також на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечень на клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 922/2503/20. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також слід зауважити, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, суд дійшов висновку, що поданими вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Каткової А. Г., а відтак правова природа зазначених витрат позивача є витратами саме на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги відсутність у матеріалах справи клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд констатує, що розмір останніх співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також предметом позовних вимог і строком розгляду справи, а тому заявлена сума в розмірі 25500,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Комунальної установи Хорошевський геріатричний пансіонат (62466, Харківська область, Харківський район, смт. Хорошеве, вул. Сонячна, буд. 2, ЄДРПОУ 03189660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд 3-Б, каб. 21А, ЄДРПОУ 43443233) витрати на правничу допомогу в сумі 25 500,00 грн.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2023.

Суддя Н.А. Новікова