Рішення

від 13.11.2023 по справі 922/3571/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3571/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства Адміністративно- технічне управління (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7) до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпілотні технології (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 58, оф. 222) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпілотні технології, в якому просить стягнути з відповідача 52854,79 грн. подвійної облікової ставки та 3% річних. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №24-04/Б від 24.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 позовну заяву Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (вх. № 3571/23) залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів направлення позовної заяви разом із доданими до неї документами на належну адресу відповідача; уточнення повної адреси місцезнаходження відповідача.

11.09.2023 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків за вх. № 24504 разом з доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачу та уточненням повної адреси відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3571/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Вказана ухвала отримана відповідачем 13.10.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В той же час, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

24 квітня 2023 року між КП «Адміністративно-технічне управління» (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Безпілотні технології» (надалі - Відповідач) було укладено Договір поставки №24-04/Б (надалі - Договір) за результатами проведення тендерної процедури.

Як вказує позивач, дані закупівлі здійснені з метою забезпечення проведення заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву, що передбачено ухвалою міської ради від 17.02.2022 № 1981 Про затвердження Програми заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки". Тобто, кінцевий споживач предмету закупівлі - Збройні сили України та добровольчі формування територіальної оборони.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується у встановлений цим Договором термін поставити та передати у власність Покупця Товар у відповідності до коду єдиного закупівельного словника ДК 021:2015: 34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) Товару передбачені у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник повинен поставити Замовнику Товар, якість якого відповідає Паспорту якості на виріб та/ або Сертифікату якості на виріб.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставка Товару здійснюється транспортом та коштом Постачальника, в розмірах та в кількості відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що загальна ціна цього Договору складає 2 600 000| гривень без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється Замовником впродовж 14 календарних днів віддати приймання Товару та підписання Замовником відповідної видаткової накладної на Товар на підставі виставленого Постачальником Рахунку.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк поставки (передачі) Товару - протягом 60 календарних днів з дня підписання Договору, але не пізніше 31 травня 2023 року. Разом з Товаром, Постачальник передає всі супутні документи, в тому числі: видаткові накладні, рахунки, Паспорт на Товар тощо.(п.5.3. Договору)

Згідно пп. 6.1.1. та пп. 6.1.2 п. 6.1 Договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар; приймати поставлений Товар згідно з Додатком 1 до Договору та видатковою накладною.

Відповідно до пп. 6.3.1. та пп. 6.3.2. п. 6.3. Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.

Пунктом 7.1. Договору погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці товарів Постачальник сплачує на вимогу Замовника штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за договором у строки, передбачені п. 5.1. Договору, Замовник має право ініціювати розірвання цього Договору. Договір вважається розірваним на 10 день від дати скерування на адресу Постачальника додаткової угоди про розірвання договору.

Позивач вказує, що в порушення умов Договору, Відповідачем товар не був поставлений та 14.06.2023 року Сторони дійшли згоди розірвати Договір поставки №24-04/Б від 24.04,2023 року, укладений між Замовником та Постачальником на підставі п. 7.4.Договору.

Крім того, Позивачем було скеровано на адресу Відповідача Лист-вимогу про стягнення штрафних санкцій № 2410-10-25019 від 22.06.2023, щодо сплати штрафних санкцій передбачених договором, однак дана вимога Відповідачем не виконана.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача коштів у розмірі 52854,79 грн., а саме подвійної облікової ставки та 3% річних.

Відповідачем, в свою чергу, відзив на позов не подано, доказів здійснення поставки не надано та обставини, викладені в позові, не спростовані.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 та ч.2 ст.217. Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом, застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці товарів Постачальник сплачує на вимогу Замовника штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивачем за період з 01.06.2023 по 14.06.2023, у відповідності до п. 7.2. Договору, нараховані штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, що розрахунками позивача становить 49863,01 грн.

Перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 49863,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних у розмірі 2991,78 грн. за період з 01.06.2023 по 14.06.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно також до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Однак, суд звертає увагу, що порушення строку поставки товару не є грошовим зобов`язанням, оскільки не передбачає сплату чи повернення грошових коштів.

А отже, в даному випадку позивачем безпідставно нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 2991,78 грн., у зв`язку з чим позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягають штрафні санкції у розмірі 49863,01 грн. В частині стягнення 3% річних у розмірі 2991,78 грн. суд відмовляє у задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2532,08 грн. Решта витрат зі сплати судового збору залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпілотні технології» (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 58, оф. 222, код ЄДРПОУ 41335035) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, код ЄДРПОУ 13804591) штрафні санкції у розмірі 49863,01 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2532,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 2991,78 грн. відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, код ЄДРПОУ 13804591).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпілотні технології» (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 58, оф. 222, код ЄДРПОУ 41335035).

Повне рішення складено "13" листопада 2023 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/3571/23